Система уроків з вивчення роману Д.Дефо «Робінзон Крузо» (6 клас)

5 грудня 2011 - Администратор
Урок 1
Тема. Даніель Дефо та його роман “Життя і незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо”
Мета: познайомити учнів із окремими сторінками біографії Д.Дефо, сприяти створенню образа письменника – активної, мужньої, талановитої і працьовитої людини, познайомити з історією створення роману “Робінзон Крузо”; розвивати навички виразного читання, логічного мислення; виховувати інтерес до пригодницької літератури
Епіграф. Мінливих доль таких ніхто, мабуть, іще не знав…
 Д.Дефо
 
Хід уроку
І. Вступне слово вчителя
Робінзон Крузо – чи не найвідоміший у всьому світі літературний герой. Пригадайте, коли ви вперше зустрілися з цим героєм? Можливо, ця зустріч відбулася на сторінках ось такої тоненької дитячої книжечки, яку я тримаю зараз у руках.(Учитель демонструє окремі яскраві малюнки ізкнижки).
Що ще малюками ви дізналися про Робінзона Крузо із цієї книжечки? (Герой потрапив на безлюдний острів, побудував там житло, вів господарство, зустрів Пятницю).
 Звичайно, це видання – лише короткий переказ змісту великого роману англійського письменника Даніеля Дефо “Життя й незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо”. Роман, який нараховує близько 300 сторінок, розповідає про те, як силою свого духу і волі до життя людина долає найскладніші випробування долі.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Найскладніші випробування випали і на долю автора “Робінзона Крузо” – Даніеля Дефо. Я пропоную перенестися в Англію кінця ХVІІ – першої половини ХVІІІ століття, щоб стати свідками дивовижного життя незвичайного англійця, який уславив своє ім’я створенням одного із найпопулярніших у світі літературних творів.
ІІІ. Оголошення теми уроку
ІV. Вивчення нового матеріалу
Учитель
Книгу, яка змушує нас цікавитися біографією Дефо, він написав, коли йому було вже під шістдесят, а що було до того часу?
І до того часу писав Дефо постійно, з молодості. Більш того, він, здається, продовжує писати і нині, тому що від століття до століття знаходяться все нові і нові його твори. І число їх росте.
У ХІХ столітті кількість написаного Дефо визначали в 200 назв. Потім їх стало більше 300. У новітній бібліографії – уже понад 500. "Пригоди Робінзона Крузо" у цьому списку значаться в порядку появи під номером 412.
Однак письменником Дефо себе не вважав. Так ким, власне, був Даніель Дефо?
1 біограф. У одній біографії його назвали "торговцем, памфлетистом, шпигуном". Він дійсно був купцем, хоча і невдахою, дійсно, був журналістом і писав памфлети, за які зазнав неабияких гонінь з боку влади, до кінця свого життя був зв’язаний з політичними сферами. І при цьому писав, не покладаючи рук, усе нові і нові твори.
 2 біограф. Якщо зробити в житті Дефо деякі підрахунки, то виявиться, що в нього було щонайменше три життя, тому що кожна зі сторін його діяльності насичена до такої міри, що її окремо вистачило б на людину, що присвятила себе якійсь одній справі: підприємництву, літературі чи політиці.
3 біограф. Батько письменника Джеймс Фо мріяв бачити сина серед видатних діячів пуританської церкви. Але Даніеля церковна кар’єра не цікавила. Йому було 19 років, коли прийняв він рішення зайнятися, як і батько, справами торговими.
 Даніель узявся за торгівлю найрізноманітнішими товарами: і парфумами, і вином, і галантереєю, і тютюном. Він був оптовим торговцем, що розмістив свої склади не де-небудь, а на Хлібному пагорбі, неподалік від біржі, у торгово-фінансовому центрі тодішнього Лондона.
"Ділова людина", "комерсант", "торговець" – ці слова Дефо вимовляв з насолодою. Він поетизував діловитість.
Звичайно, гроші можна було рахувати і вдома, проте Дефо, який полюбляв усілякі пригоди, відправляється у морську подорож, супроводжуючи свої товари до берегів іноземних держав.
4 біограф. …Нудота підступила до горла, ледь тільки він піднявся на борт корабля, що швартувався біля лондонського причалу. Поки йшли по річці, було ще нічого. Але ось зникли з виду і парламент, і Тауер, міські околиці залишилися позаду, річкові береги розсунулися назустріч морю. Молодий пасажир-купець з першою ж морською хвилею, що вдарила в груди корабля, ліг у себе в каюті навзнак. На погляд матросів, це була навіть не хвиля, а так вітерець, але пасажиру здавалося, ніби потік падає йому на голову…
Дефо багато подорожував Францією, Іспанією, Італією і Португалією. Додому він повертався не морським шляхом, а через континент, у тому числі через гори, що налякали його на все життя не менше, ніж море.
5 біограф. Повернувшись з чужих країв, Дефо одружився й енергійно продовжив торгові справи.
«Мінливих доль таких ніхто, мабуть, іще не знав.
Разів тринадцять багатів, та знову бідним став», - сказав він про себе десь на половині життєвого шляху, і це ще далеко не остаточний підсумок. Незвичайність натури штовхала його на необачні кроки. Із розмаїтості справ видно, наскільки був він людиною захоплень. Водолазний дзвін і виробництво цегли, корабельний фрахт і ... кішки!
1 біограф. Їх було рівно 70, цих пахучих звірків, виділення залоз яких тоді застосовували в парфумерії. Дефо купив їх дешево у власника котячої ферми. Та кішки зовсім упали в ціні, і Дефо у цій справі прогорів.
2 біограф. Не виручив його і водолазний дзвін, який був у епоху Дефо останнім словом рятувальної техніки. Його винайшов один швед, якому вдавалося опустити цей прилад, що справді нагадував церковний дзвін, на глибину більше ста метрів, та ще й з людиною, яка стояла під металевим ковпаком на невеличкій площадці. У цій пірнальній машині міцна людина могла протриматися під водою майже півгодини. І застосовувався цей дзвін для підйому товарів із затонулих кораблів. Адже море являло собою найбагатший цвинтар торгових судів. Та Дефо знову не пощастило: проект його компаньйона виявився фікцією, і він знову поніс одних тільки збитків. Неспокійний підприємець збанкрутував.
Учитель. Дефо відважно обіцяв кредиторам задовольнити їхні вимоги і дійсно через десять років зумів з 17 тисяч повернути більше двох третин, але все-таки не розплатився цілком. Практично за законами того часу він у будь-яку хвилину міг бути оголошений злочинцем і посаджений за ґрати. Банкрутство поставило Дефо на все життя в залежне положення – він змушений був постійно переховуватися від кредиторів та поліції.
Дефо брався за все відразу і тому, можливо, терпів невдачі. Підприємництво не було єдиною його справою. Даніель Дефо був відомим журналістом, який писав надзвичайно сміливі памфлети, ним володіли честолюбні наміри висунутися в ряди впливових політичних діячів.
3 біограф. Його часто можна було бачити поруч з королем-протестантом Вільгельмом ІІІ. Король був родом із Голандії, і це не влаштовувало багатьох знатних англійців.”Що це за англійський король-чужоземець?” – повторювали вони. Тоді на захист короля пролунав різкий, сильний і переконливий голос Дефо, який завжди підтримував короля словом і ділом. У віршованому памфлеті "Чистопородні англійці" він зухвало звернувся до своїх свіввітчизників: «Це ви чистопородні англійці? Ви, чиї титули підроблені чи куплені? Цією породою хочете ви пишатися?" Багато людей із захватом повторювали ці сміливі рядки і розкуповували памфлет у десятках тисяч екземплярів.
Та ось одного разу король Вільгельм робив свою звичайну ранкову прогулянку верхи. Він підняв коня в галоп, а кінь, потрапивши на скаку копитом у кротячу нору, спіткнувся. Король був зросту невеликого, здоров'я слабкого. Падіння виявилося для нього фатальним. Він незабаром помер. І закотилася зірка Дефо.
4 біограф. Місце короля зайняла Анна. Сама вона була протестанткою, сповідувала пуританську віру. Але підтримувала протестанство лише в найбільш помірній, офіційній формі.
Дефо не здавався, хоча при новому правлінні відразу відчув, що вітер дме не в його вітрила. Він випустив новий памфлет "Найкоротший спосіб розправи з дисидентами". На той час в Англії офіційна англіканська церква виступила проти своїх ідеологічних супротивників – пуритан, яких називали дисидентами. Дефо, за віросповіданням пуританин, у сатиричному посланні, яке написав начебто від імені англіканського священника, закликав винищити всіх пуритан, збудувати по всій Англії для них шибениці та розпинати на хрестах уздовж великих доріг. Письменник у своєму памфлеті хотів показати безглуздя боротьби з інакомисленням, яке, зрештою, справді може призвести до таких жахливих наслідків. Але його іронії ніхто не помітив. Англіканські священники з наснагою підтримали “пропозиції” невідомого автора памфлету. Налякані пуритани цілими родинами намагалися втекти з Англії. Дефо, звичайно, не очікував такої реакції на свій памфлет і, щоб якось зупинити кампанію проти пуритан, розкрив своє авторство. Тоді письменника звинуватили у злочині надзвичайної державної ваги.
Учитель. Коли Дефо опинився під судом, суддя йому прямо сказав: "За те, що ти пишеш, тебе мало повісити. Тебе добре б четвертувати!" Очевидно, він пригадав, як Дефо безжально звинувачував у своїх памфлетах державних чиновників у тих гріхах, за які вони судили і відправляли за ґрати і на шибеницю інших, простих людей.
"У павутині закону, - писав Дефо, - заплутуються маленькі мошки, а великі легко проривають його. Закон діє лише проти нас, простого народу, начебто порок гніздиться тільки в нас... А якщо на тобі чистий одяг, а на пальці золота каблучка, ти можеш самого господа паплюжити перед суддею, можеш преспокійно йти по вулиці п'яним, ніхто й уваги не зверне. А от якщо бідняк нап'ється і вилається, його негайно в колодки. І хто судить? Такі ж злочинці, як і ті, кого судять". Причому Дефо викривав не взагалі, а цілком персонально вказував, що верховний суддя Клайтон бере величезні хабарі, що лорд-мер привласнює гроші, відпущені на утримання сиріт.
"Закон", коли представ перед ним Дефо, не забув йому таких суджень. Суд засудив письменника до довічного ув’язнення і стояння біля ганебного стовпа.
5 біограф. Три дні по декілька годин стояв Дефо, затиснутий колодками, на людних площах Лондона. Його руки були розтягнуті в різні боки і затиснуті. Голова теж знаходилася як би в дерев'яному комірі, чи, точніше сказати, ярмі. Але замість того, щоб опустити голову, Дефо уважно вдивлявся в людей, які зібралися навколо ганебного стовпа, і бачив співчуття у їхніх очах. І раптом у нього полетіли... квіти! День ганьби став днем тріумфу Дефо. На вимогу народу уряд змушений був звільнити мужнього письменника.
Учитель. Дефо і далі продовжував вести той же "неправдоподібний" спосіб життя, що охоплював так багато відразу: і літературну працю, і роз'їзди, і комерційні справи.
Роки йшли за роками, і з часом фортуна зовсім відвернулася від нього. Зганьблений, розорений, відкинутий від політики, він замкнувся взимку 1719 року у своєму будинку на околиці Лондона. Провал усіх починань, тиша і порожнеча, що утворилася довкола нього, були заповнені "Робінзоном Крузо". Книга була написана за два місяці.
 1 біограф. Даніель Дефо обійшов майже всіх видавців, але жоден не погодився взяти рукопис до друку. Один за одним видавці закривали перед ним двері.
- Якщо, негіднику, ти затримаєшся біля мого порогу ще кілька хвилин, я покличу констебля, і тебе знову перепровадять туди, де тобі місце! – грізно гукав один видавець.
Говорили й по-іншому, але, по суті, те ж саме:
- Не вчасно, друже, ти у нас з'явився!
Говорили просто:
Провалюй!
З останньою надією прийшов Дефо до молодого видавця Тейлора.
2 біограф. Той дивився на нього і ніби не бачив. Ні, видавець знав прекрасно, хто перед ним. Ще б! Прикмети й у поліцейському листку були позначені. Усі читали: смаглявий, ніс гачком. Так, Тейлор, як і всі, досить добре знав цього суб'єкта. Знав, що йому іноді руку міністри подають, а іноді ні в один порядний будинок не пускають. Ось і зараз, чого він саме до нього з'явився? Усю видавничу вулицю, мабуть, обійшов, і, видно, скрізь відмова... А це що він таке приніс? Не торкаючись протягненого йому рукопису, Тейлор покосився на заголовок. Він помітив слова: "Незвичайні пригоди... моряка з Йорка... Написано ним самим".
-              Де взяв? - запитав Тейлор у Дефо, тому що знав, що письменник такий же моряк, як він, Тейлор, індійський раджа.
Замість відповіді Дефо постукав пальцем по чолу.
-              Знову обман, значить? - запитав Тейлор.
-              Чесний обман, - відповідав Дефо.
-              Кому зараз вигадки потрібні, – усе ще не здавався видавець, – коли правди скільки хочеш? Зараз кожен купець такого розкаже...
-              Ця вигадка правдивіша за правду, – сказав Дефо.
І Тейлор почув авторитетний голос, до якого, траплялося, сам уряд прислуховувався.
-              Добре, залишіть, подивимося, чого ваша писанина варта.
Видавець узяв рукопис, але так, що ледве було не розсипав увесь по підлозі.
Учитель. Через декілька днів Тейлор почав друкувати роман. По кількості помилок і по числу друкарів, що допомагали Тейлору, видно, що книга набиралася і друкувалася спішно. Видавець поспішав і не скупився ні на переплетіння, ні на папір, ні на шрифти, що були кращими, голандськими. Тейлор відчував, що ця книга принесе йому неабиякі прибутки!
3 біограф. 25 квітня 1719 року «Робінзон Крузо» побачив світ. Перший тираж обчислюють приблизно в півтори тисячі екземплярів. 9 травня вийшов другий тираж. Ще через місяць потрібен був третій, а 7 серпня вийшов четвертий тираж. Книга коштувала п’ять шилінгів – третину від вартості коня, а тому була доступною порівняно вузькому колу читачів.
Та зацікавленість цією книгою була неймовірною. Збереглися розповіді про те, що прості люди день за днем відкладали гроші на "Робінзона Крузо". Однак їхній попит поспішили задовольнити «розбійники пера», що виготовляли короткі копійчані перекази популярного роману.
4 біограф.
-              Хазяїн, за рукописом прийшли!
-              Зараз, зараз, - відгукнувся Дефо, продовжуючи спішно писати.
Але Тейлор уже стояв на порозі.
-              Усе пишеш? - загримів він, - а друкувати коли? Друкарі простоюють!
Кивком голови Дефо вказав на стос аркушів, що лежали на столі. Видавець обережно взяв написане. Хіба можна порівняти цей жест із рухом тих же рук, що колись вихопили в нього точно таку ж пачку списаного паперу!
 Пройшло не так багато часу, а як змінилися і рухи рук, і голос! Сам прийшов. Обережно папірці складає, сторінки розглажує.
5 біограф. Після «Пригод Робінзона» Дефо строчив роман за романом: «Хроніка про чуму», «Моль Флендерс», «Полковник Джек», «Пригоди та піратство капітана Сінглтона», «Нове плавання навколо світу» та багато-багато іншого.
1 біограф. У кабінетному морі Дефо почував себе добре, писалося легко. Необхідні книги начебто самі потрапляли йому під руку і відкривалися на потрібній сторінці.
Підшукуючи місце, де б переправити свого героя через гори, Дефо хотів глянути на карту.
Гори раптом гойднулися. Дефо вирішив, що в нього занадто втомилися очі за цілу добу майже безупинного писання. Хотів поморгати, але відразу відчув, що болять не очі, а сам мозок. І раптом усе зникло…
2 біограф.
 -             Хазяїн, за рукописом прийшли!
З кабінету ніхто не відгукнувся.
-              Усе пишеш? - Тейлор став на порозі.
Видавець побачив лежачого на підлозі письменника і відразу все зрозумів.
-              Лікаря! - крикнув він.
А сам уже розстібав комір і шукав пульс на руці, біля якої лежало перо. Він настільки засмутився, що ледве було не сказав уголос:
Друкарі знову простоюють.
Учитель. Смерті письменника Англія не помітила. Біла плита на могилі дуже швидко заросла бур’яном. Та коли удар блискавки розколов надгробну плиту Дефо, один із лондонських журналістів звернувся до англійських дівчаток і хлопчиків із проханням прислати гроші на спорудження пам’ятника на могилі письменника. На заклик відгукнулися тисячі й тисячі шанувальників книги про Робінзона Крузо. У 1870 році на зібрані кошти на його могилі був відкритий гранітний монумент, на якому було викарбувано: “На пам’ять про автора “Робінзона Крузо”.
V. Підсумок уроку
Роман про Робінзона Крузо був лише одним твором серед п’ятисот творів Даніеля Дефо.Чому саме цей твір уславив ім’я свого автора, ми будемо з’ясовувати на наступних уроках.
Сьогодні я звертаюся до найуважніших учнів та найкращих читачів у класі із таким запитанням: що спільного ви помітили в житті літературного героя Робінзона Крузо та його автора Даніеля Дефо? (Можливі відповіді: суворі випробування долі, обоє пішли проти волі батька і залишили батьківський дім саме в 19 років, обоє зайнялися торгівлею, були діловими, наполегливими людьми, хотіли збагатитися; обоє страждали від морської хвороби тощо)
Заключне слово вчителя.
Ми з вами тільки-но трішечки познайомилися з непростим життям Даніеля Дефо. Але й такого побіжного знайомства досить, щоб зрозуміти, як часто Дефо почувався трагічно самотнім серед людей, які не сприймали і не розуміли його. Та, як і його герой-самітник Робінзон Крузо, він мужньо відстоював свою людську гідність.
 І це ще одне спостереження, яке дозволяє порівнювати життя письменника і створеного ним героя. Та все ж прототипом Робінзона Крузо була інша людина. Хто він? Про це ви дізнаєтесь на наступному уроці.
VІ. Домашнє завдання. Опрацювати статтю у підручнику(стор.96-97). Знати текст твору (стор.99-121).Скласти хронологічну таблицю перебування Робінзона Крузо на безлюдному острові. (Запитання та завдання №2 на стор.141)
 
 
Урок 2
Тема. Що допомогло Робінзону Крузо залишитися людиною на безлюдному острові? (Історія життя Робінзона Крузо на безлюдному острові та історія цивілізації)
 Мета: учити учнів бачити чинники, що допомогли Робінзону зберегти людську сутність; розвивати в учнів навички високого рівня (аналіз, синтез), логічне мислення, творчі здібності, навички роботи в групах; сприяти вихованню шанобливого ставлення до праці
Епіграф. …час та нужда скоро зробили з мене майстра на всі руки.
 Д.Дефо
 
Хід уроку
 
І. Актуалізація опорних знань
Сьогодні ми продовжуємо наше знайомство з найвідомішим романом Д.Дефо «Робінзон Крузо». Дещо несподівано на нашому уроці літератури виглядає ось цей фізичний прилад. Це амперметр. У майбутньому на уроках фізики ви дізнаєтесь про те, що саме цим приладом вимірюється сила електричного струму, яка позначається в «амперах» (2 ампери – 5 амперів).
У літературі є схоже на фізичне поняття - «сила Дефо». Як ви гадаєте, що позначається «силою Дефо» в літературі? (Письменницька активність. Дефо мав надзвичайну письменницьку активність. За своє життя він написав більше 500 творів різних жанрів: романів, нарисів, політичних памфлетів тощо).
Прокоментуйте життя Даніеля Дефо за малюнком на сторінці 96.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
На думку дослідників, безпосереднім поштовхом до написання роману «Робінзон Крузо» став епізод із корабельного щоденника капітана Вудса Роджерса, опублікованого під назвою «Подорож навколо світу від 1708 до 1711 року». Вудс Роджерс, капітан корабля "Герцогиня", розповів про випадок, що стався в Тихому океані біля берегів острова Мас-а-Тьєрра.
Матроси із «Герцогині» відправилися на баркасі до острова Мас-а-Тьєрра за прісною водою. Назад вони повернулися разом з людиною, одягненою у цапину шкіру. "Він виглядав більш диким, ніж рогаті першовласники цього одіяння", – записав у щоденнику капітан Вудс Роджерс. Виявилося, що ця людина прожила на острові 4 роки і 5 місяців. Звали його Олександр Селькірк. На острові Селькірк здичавів і розучився говорити. Він вразив матросів байдужністю, з якою зустрів своїх рятівників.
Пізніше Селькірк розповів про те, що він був помічником капітана на одному судні. Якось капітан розгнівався на свого помічника і висадив його на безлюдному острові. Кораблі заходили на острів неодноразово, та Селькірк від них таївся. Одного разу прийшли іспанці - запеклі вороги англійців. Селькірк не встиг сховатися, і його помітили. Іспанські матроси ганялися за ним, як за диким звіром. Та наздогнати Селькірка було непросто, адже, ловлячи диких кіз, він навчився бігати надзвичайно прудко.
Очевидно, Дефо читав щоденник капітана Вудса Роджерса, можливо, читав інші журнальні статті, присвячені Олександру Селькірку, а можливо і зустрічався з людиною, яка здичавіла на безлюдному острові Мас-а-Тьєрра.
 Дефо вирішив описати історію людини, що потрапила на безлюдний острів. Що з історії Селькірка змінив письменник у своєму романі?
 Ознайомлення з таблицею
Дві історії
Історія Селькірка
Роман Д.Дефо
Ім’я
Олександр Селькірк
Робінзон Крузо
Місце дії
Острів Мас-а-Тьєрра у Тихому океані близько берегів Чілі
Острів Тобаго у Атлантичному океані поблизу Бразилії
Час дії
 ХVІІІ ст
 ХVІІст.
Термін перебування на острові
4 роки 5 місяців
28 років 2 місяці 19 днів
Наслідок перебування на острові
Розучився говорити, здичавів, деградував
Залишився мудрою, практичною, впевненою людиною, морально удосконалився
 
Роджерс Вудс так охарактеризував Селькірка: "Моряк як моряк. Докладав усіх зусиль, щоб залишитися в живих". А Даніель Дефо поставив перед своїм героєм завдання не лише вижити, але й залишитися при цьому людиною. І це, мабуть, головна відмінність роману від реальної історії.
ІІІ. Оголошення теми та мети уроку
Запишіть тему уроку: Що допомогло Робінзону Крузо залишитися людиною на безлюдному острові?
Уявімо, що Олександр Селькірк сьогодні присутній на нашому уроці. Давайте допоможемо йому прочитати роман Дефо так, щоб він зрозумів, як він мав організувати своє життя на острові, щоб зберегти людську сутність.
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. «Мозковий штурм»
Запитання
Яка діяльність Робінзона Крузо на безлюдному острові, на вашу думку, допомогла йому не втратити людську подобу?
Учні пропонують свої версії. Учень-асистент записує їх на дошці.(Можливі варіанти: будівля та удосконалення житла, створення меблів, ведення щоденника, календар, читання Біблії, розпорядок дня, спілкування з папугою, заняття скотарством, землеробством, створення знарядь праці, човна, плетення кошиків, виготовлення череп’яного посуду, випечка хліба, приготування молочних продуктів, пошиття костюму тощо).
Учитель. Якби Селькірк побачив цей список, він, мабуть, подумав би, що Робінзон Крузо був умілим ремісником: теслярем, пекарем, кравцем, знався на скотарстві та землеробстві і ці уміння він здобув до того, як потрапив на безлюдний острів. Та чи так це насправді?Давайте прислухаємося до Робінзона Крузо: “Доти я зроду не брав у руки ніякого інструмента…”,“…тесляр з мене був поганий, а кравець – ще гірший”.
 Та з часом Робінзон Крузо “вдосконалився в усіх ремеслах”. “…час та нужда скоро зробили з мене майстра на всі руки. Так було б з кожним на моєму місці”, - стверджував Робінзон Крузо. Але чомусь так не сталося з Селькірком.
Я пропоную скласти інструкції щодо різних ремесел на основі досвіду Робінзона Крузо для Олександра Селькірка.
2. Організація діяльності у проекті “Поради Олександру Селькірку від Робінзона Крузо”. Учні об’єднуються у групи. Отримують завдання. Опрацьовують його та виготовляють на окремих аркушах листівки з “інструкціями”. Якщо є можливість застосування комп’ютерів, кожна група випускає комп’ютерну листівку (програма Publisher).
Завдання
1 група
Як можна виготовити на безлюдному острові глиняний посуд? (Стор.113-115, 119)
2 група
Як організувати на безлюдному острові молочну ферму? (Стор.119-120)
3 група
Як виростити і зберегти урожай зернових на безлюдному острові? (Стор.112-113)
4 група
Як випікати хліб на безлюдному острові? (Стор.115-116)
5 група
Як забезпечити себе одягом на безлюдному острові? (Стор.117-118)
3. Представлення результатів проекту
На дошці напис “Поради Олександру Селькірку від Робінзона Крузо”.
Представники кожної групи зачитують складену інструкцію, розміщують її на дошці.
V. Підсумок уроку
Учитель. Усі ці справи, якими так завзято займався Робінзон Крузо на безлюдному острові, свідчать про те, що він зробив усе можливе, щоб почуватися людиною, опинившись за межами людського суспільства. Він створив на острові свій маленький цивілізований світ, для чого пройшов усі стадії розвитку людського суспільства: мисливство, скотарство, землеробство. І він довів, що людина здатна залишитися людиною за будь-яких трагічних обставин.
Нам залишилося використати досвід Робінзона Крузо і дати останні поради Олександру Селькірку щодо перебування на безлюдному острові. Методом «мікрофону» учням пропонується закінчити речення: «Я хочу порадити Селькірку…»(Можливі варіанти: «не впадати у відчай», «наполегливо працювати», «забезпечити людські умови життя», «звертатися з молитвами до Бога», «побудувати дім», «завести господарство» тощо)
VІ. Домашнє завдання. Стор.141. Запитання та завдання. №10 (скласти «Порадник Робінзона Крузо»). Знати текст роману (стор.99-121).
 
 
Урок 3
Тема. Як Робінзон Крузо перетворив Острів Розпуки на Острів Надії (Характеристика образу Робінзона Крузо)
Мета: вчити учнів досліджувати проблемне питання, складати цитатний план характеристики образу Робінзона, оцінювати вчинки героя, робити висновки; розвивати вміння аналізувати художній текст; виховувати найкращі особистісні якості: оптимістичне світосприйняття, працьовитість, наполегливість тощо
 
Епіграф. “В усякому злі треба вбачати якесь добро…”
 Д.Дефо
 
Хід уроку
І. Вступне слово вчителя
 Ми продовжуємо наше знайомство з романом Д.Дефо «Робінзон Крузо». Гадаю, що «Порадники Робінзона Крузо», які ви підготували до уроку, стануть нам сьогодні у великій нагоді.
ІІ.Актуалізація опорних знань
Пропоную розпочати наш урок з тих, сповнених трагізму і відчаю сторінок роману, що розповідають про перші дні перебування Робінзона Крузо на безлюдному острові.
«Насилу видершись на вершину горба, я з великим жалем побачив свою долю…» Якою уявлялася Робінзону Крузо його доля на безлюдному острові? Які небезпеки чатували на нього? (Смерть від голоду, загибель від диких звірів, стихійних лих, хвороб, самотності).
 Робінзон Крузо почував себе “безнадійно нещасним, безпорадним й охопленим таким відчаєм”, що для острова він не зміг підібрати іншої назви, крім….
Яку назву дав Робінзон острову, на який його занесла лиха доля? (Острів Розпуки). Обливаючись рясними сльозами, Робінзон думав про безнадійність свого становища, аж раптом голос розуму сказав йому…
Що саме сказав йому “голос розуму”? (Звернення до “Порадника Робінзона Крузо”) (“В усякому злі треба вбачати якесь добро й не забувати про гірше, що могло статися”).
 А що “гірше” могло статися з Робінзоном? (Він міг потонути, потрапити до берегів Африки, де водяться хижі звірі, або до берегів, де живуть людожери тощо).
 Але ж цього не трапилось! Робінзон вижив і опинився на Острові Розпуки, який згодом зумів перетворити на Острів Надії.
ІІІ. Оголошення теми та завдань уроку
Запишіть тему уроку: Як Робінзон Крузо перетворив Острів Розпуки на Острів Надії?
Наші завдання:
дослідити, які особистісні якості героя допомогли йому перетворити Острів Розпуки на Острів Надії;
поміркувати, яким “добром” стало для Робінзона перебування на безлюдному острові;
скласти цитатний план характеристики образу Робінзона Крузо, схематично відтворити “шлях” від Острова Розпуки до Острова Надії. (Учень-асистент на дошці по ходу уроку складає схему)
ІV. Вивчення нового матеріалу
Переконання “у всякому злі треба вбачати якесь добро” підтримувало Робінзона всі 28 років його перебування на острові.
Тож, пропоную першим пунктом цитатного плану характеристики образу Робінзона Крузо записати: “В усякому злі треба вбачати якесь добро й не забувати про гірше, що могло статися”. Про яку особистісну якість героя свідчить ця цитата? (Запис на схемі: природний оптимізм ).
Другим пунктом раджу записати:“Гіркий досвід людини, котра зазнала найбільшого нещастя на землі, показує…”
 Що саме? (Звернення до “Порадників Робінзона”) (“…що у нас завжди знайдеться якась утіха”). Яку “утіху” (справу) знайшов для себе Робінзон на безлюдному острові? (Він почав створювати свій маленький цивілізований світ: будувати житло, робити необхідні речі, займатися господарством тощо). (Запис на схемі: діловитість і практичність).
З чим Робінзон мав бути гарно обізнаним, щоб облаштувати своє життя на острові? (З ремеслами та господарською діяльністю: теслярством, гончарством, скотарством, землеробством тощо ). Ми вже знаємо, що до острова Робінзон не знав ніяких ремесел. Чому він був упевнений, що зможе їх опанувати?
Давайте прислухаємося до його роздумів та запишемо наступну цитату: “… визначаючи і вимірюючи розумом речі і складаючи собі про них правильні уявлення, кожен з часом може…
Що саме? (Звернення до “Порадників Робінзона Крузо”) ( навчитися першого-ліпшого ремесла”). (Запис на схемі: віра в розум людини).
Пригадайте, яким був розпорядок дня Робінзона? (Стор.111-112) Чому він так багато часу віддає праці? (Праця – це єдиний спосіб вижити на острові, це порятунок від самотності, від тяжких думок, це можливість зберегти свою людську сутність).
Доведіть, що Робінзон дуже працьовита людина. (Можливі відповіді: перевіз із корабля необхідні речі, побудував дім, викопав печеру, зробив огорожу, виготовив усі необхідні в побуті речі, займався господарством тощо)
Запис цитати: ”Все це вимагало від мене важкої і впертої праці, але іншого виходу не було”. (Запис на схемі: працьовитість).
 Часто робота, яку виконував Робінзон, просувалася тяжко і дуже повільно, але Робінзон не відступав. Наведіть приклади. (Робив огорожу від 3 січня до 14 квітня. Витратив 42 дні, щоб зробити довгу дошку, потрібну для полиці (для порівняння: двоє теслярів, маючи необхідне приладдя і велику подовжню пилку, випиляли б з того самого дерева 6 таких дощок за півдня). Близько двох місяців витрачає на створення глиняного посуду, майже півроку трудиться над побудовою піроги тощо).
Що допомагало Робінзону у таких ситуаціях? (Терпіння, наполегливість)
Запис цитати: “У мене був лише єдиний засіб – терпіння”. (Запис на схемі: терпіння, наполегливість у праці).
Пригадайте, як Робінзон долає труднощі і невдачі, які супроводжують його життя на острові? Розкажіть, яка проблема виникла у Робінзона з виноградом?(Поки ніс через увесь острів до свого житла, виноград почавився і зіпсувався, його довелося викинути). Як герой вирішує цю проблему? (Він вирішив зрізати грони винограду, розвісити на гілках дерев, щоб висохли, а потім родзинки приніс додому). Як Робінзон справився з проблемою виготовлення вогнетривких горщиків? (Помітивши, що глиняний черепок, який потрапив у вогнище, “став твердий, як камінь, і червоний, як черепиця”, Робінзон зрозумів, що можна випалити на вогні й цілу посудину”).
Чи була хоч одна справа, яку Робінзон не закінчив?(Все, що розпочинав, він обовязково закінчував, долаючи будь-які перепони).
Запис цитати: “… коли я розпочинав якусь справу, то рідко кидав її, не довівши до кінця”. (Запис на схемі: винахідливість, кмітливість).
Висновок. Ми розглянули основні особистісні якості Робінзона Крузо, які допомогли йому вижити і зберегти людську сутність на безлюдному острові. Саме завдяки їм Робінзон зумів перетворити Острів Розпуки на Острів Надії.
 
Острів
Розпуки
Оптимізм
Діловитість,
Практичність
Віра в розум людини
Працьо-
витість
Терпіння
Кмітли-вість
Острів
Надії
 
Яким “добром” стало для Робінзона перебування на безлюдному острові?
 
Учитель. Робінзон, можливо, і переміг трагічні обставини тому, що у всякому злі намагався бачити добро. Уявіть, що герой після 28 років, проведених на острові, повертається додому, знову береться за свій щоденник і у ньому намагається підвести підсумок свого життя на острові. Він знову ділить сторінку на дві колонки і записує: “зло” – “добро”. Як ви гадаєте, що Робінзон записав би у колонці “Добро”? Яким “добром” став для нього острів? (На острові Робінзон став майстром на всі руки, оволодів багатьма професіями, навчився ні від чого не вдаватися у розпач, став сильним, витривалим, працьовитим, відкрив для себе багатства природи тощо). Розгляньте малюнок на стор.114. Про які здобуті Робінзоном знання і вміння свідчать предмети, зображені на малюнку? Як герой навчився використовувати дари природи?
Та найголовніше те, що життя на природі допомогло змінитися Робінзону у кращий бік.
“ Тепер я оглядався на своє минуле з такою огидою, що душа моя благала в бога тільки визволення від тягаря гріхів”.(Запис у цитатний план).Як ви гадаєте, про які гріхи говорить Робінзон? (Пішов проти волі батьків, залишив рідний дім, за будь-яку ціну хотів збагатитися).
Чому Робінзон вважає, що “найзажерливіший скнара вилікувався б від свого пороку, коли б він опинився” на його місці? (Робінзон зрозумів справжню вартість грошей, які за його обставин стали «непотрібним мотлохом»).
«У мене було трохи грошей, золота і срібла – всього близько 36 фунтів стерлінгів… Я віддав би всі ці гроші за….
За що віддав би герой ці гроші? за ручний млин, щоб молоти своє зерно. За шестипенсову пачку насіння ріпи та моркви з Англії, за жменьку гороху та бобів або за пляшку чорнила»).
Запис у цитатний план (звернення до “Порадників Робінзона”):”… світські блага мають для нас ціну тільки доти, доки вони можуть задовольняти наші потреби”.
Як ви зрозуміли цю думку? Прокоментуйте її.
Та найбільше добро, яке відкрив Робінзон на острові, - це “ліки для душі”. Що називає герой “ліками для душі”? (Біблію, віру в Бога).Ось як він зізнається у своєму найбільшому гріху: В мене не було пізнання бога… На мене найшло якесь моральне запаморочення: у мене не було поривань до добра і не було розуміння зла".
Розкажіть, як повернулася віра до Робінзона і як вона допомогла йому вижити на острові.
Запис у цитатний план: “На першому місці стояли релігійні обов’язки та читання Святого Письма”.
Мабуть, віра в Бога – це найголовніше, що врятувало Робінзона від відчаю, допомогло перетворити Остів Розпуки на Острів Надії, зберегло від здичавіння. Коли він на острові вперше навмання розгорнув біблію, йому впали в очі такі слова: “Поклич мене в день суму, і я визволю тебе, і ти прославиш мене”. І Робінзон покликав Бога і повірив у своє визволення. (На схемі поряд зі словом “оптимізм” асистент дописує “віра в Бога”).
V. Підсумок уроку
Роман Д.Дефо “Робінзон Крузо” дав нам унікальну можливість поміркувати про те, що допомагає людям перемагати тяжкі випробування долі. Мабуть, у складених вами “Порадниках Робінзона Крузо” залишились ще поради, які неодмінно допоможуть нам стати сильнішими і мудрішими.
Учні зачитують ті поради, які не озвучувались під час уроку.
VІ. Домашнє завдання. Скласти усну розповідь “Робінзон Крузо, який перетворив Острів Розпуки на Острів Надії” (за цитатним планом). Знати текст роману (стор.121-140).Запитання та завдання на стор.141 (№12). Індивідуальні завдання – підготувати розповідь про історію з 21 людожером від імені П’ятниці, його батька та іспанця. Підготувати розповіді від імені Робінзона Крузо.
 
 
Урок 4
Тема. Робінзон Крузо – злочинець чи людина, яка хоче допомогти? (Робінзон Крузо і П’ятниця).
Мета: вчити учнів досліджувати проблемне питання, висловлювати особисте ставлення до даної проблеми, аргументувати свою точку зору прикладами і цитатами з тексту; розвивати вміння переказувати близько до тексту ключові епізоди роману, у тому числі від імені героїв, оцінювати вчинки головного героя, робити висновки; сприяти виховуванню гуманістичних почуттів
Епіграф. “Я – людина, англієць і хочу допомогти вам”
 Д.Дефо
 
Хід уроку
 
І. Актуалізація опорних знань
Урок розпочинається з того, що учитель пропонує окремим учням представити свої усні розповіді “Робінзон Крузо, який перетворив Острів Розпуки на Острів Надії”.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Учитель. Так, Робінзон Крузо – сильна особистість. Він зумів, переборовши відчай, побудувати на острові свій цивілізований світ. Він ні на крихту не втратив своєї людської сутності. Це наша думка.
А ось учні однієї школи, прочитавши роман, висловили зовсім іншу точку зору, яку представили на Форумі юних читачів у Інтернеті. Вони заявили, що життя поза людським суспільством позбавило Робінзона таких людських якостей, як: любов, милосердя, гуманне ставлення до людей. Вони звинувачують Робінзона у жорстокості та численних убивствах.
Це дуже серйозне звинувачення.
Я пропоную створити детективне агентство, завдання якого – провести розслідування причин та обставин кривавих подій на острові і з’ясувати, чи справедливі обвинувачення на адресу Робінзона?
ІІІ. Оголошення теми уроку
ІV. Вивчення нового матеріалу
Спочатку з’ясуємо окремі обставини проживання Робінзона на острові.
Чому він побудував своє житло саме на березі моря, коли в центрі острова розташовувалася квітуча, багата на різні овочі, дині і виноград долина? Чи не простіше і зручніше було б йому жити саме там, в долині? (Він мріяв повернутися до людей. А для цього потрібно було жити на березі, щоб бачити кораблі, які могли проходити поблизу острова).
“Я жив зі своїми домочадцями в достатку…” Така заява Робінзона, який, як відомо, жив на безлюдному острові, здається дещо дивною. Хто вони – домочадці Робінзона? (Папуга, собака, кішки, козенята). Як він до них ставився? Про що це говорить? (Тварини заміняли Робінзону людське товариство, якого йому так не вистачало).
Чому, мріючи про зустріч з людьми, Робінзон злякався, коли побачив людський слід?(Це був слід великої босої ступні. Робінзон вирішив, що це слід дикуна-людожера). Що підтвердило його припущення?(Через деякий час він став свідком“кривавого бенкету” людожерів на березі моря).
 Настав час запросити для дачі показань самого обвинувачуваного – Робінзона Крузо.
Запитання. Містере Крузо, які почуття охопили Вас, коли Ви спостерігали за дикунами? Який план виник у Вас щодо людожерів?
“Робінзон Крузо”
Для мене це було жахливе видовище, особливо коли я, спустившись до берега, побачив рештки огидного бенкету, який тільки що скінчився: кров, кістки й шматки людського м'яса, яке ці звірі жерли з легким серцем, весело вистрибуючи. Мене охопило таке обурення, що я почав обмірковувати план знищення першої ж ватаги, яку побачу на березі, хоч яка вона буде численна.
День і ніч я думав тільки про те, як знищити кілька цих страхіть під час їх звірячих розваг. Я мріяв врятувати якусь нещасну жертву, призначену на з’їжу і привезену ними на острів. Мені хотілося, коли не пощастить знищити цих недолюдків, хоч налякати їх так, щоб відбити їм всяку охоту відвідувати острів.
Запитання. А як ви гадаєте, містере Робінзоне, чи маєте ви право вбивати людей, хоч і тубільців-канібалів?
“Робінзон Крузо”
Я дуже багато роздумував про це, і мій погляд на справу став мінятись. Я почав ставитись до неї спокійніше і байдужіше. Я спитав себе, яке я маю право бути суддею й катом цих людей? Щоправда, вони злочинці, але, коли саме небо протягом стількох століть дозволяло їм безкарно чинити зло, то, виходить, на це є його воля. Мені ці люди не зробили нічого поганого: чого ж мушу я втручатися в їхні справи?
Учитель. Ми приймаємо таку відповідь.
Історія порятунку П’ятниці
І все ж на 25 році проживання на острові Робінзон, попри всі його заяви, убиває двох людожерів. Чи можуть “слідчі” розказати нам, за яких обставин це відбулося?
 Учні розповідають, доповнюють, уточнюють історію врятування П’ятниці.
Ви стверджуєте, що Робінзон так вчинив із добрих намірів, щоб врятувати полоненого і приреченого на з’їдання дикуна? (Так, Робінзон не міг примиритися з такою жорстокістю і несправедливістю. Він, ризикуючи життям, стає на захист нещасного юнака).
У нас є зображення Робінзона і врятованого ним П’ятниці (стор.98). Прошу “експертів” розглянути це зображення і зробити висновки: якими були стосунки Робінзона і дикуна? Ким є П’ятниця для Робінзона: слугою, товаришем, помічником? (П’ятниця знаходиться поряд з Робінзоном, він тримає руку на серці, і цей жест означає, що юнак вдячний і вірний своєму господарю. Пятницю можна вважати і слугою, і товаришем, і помічником Робінзона. Він озброєний сокирою, а це значить, що Робінзон повністю довіряє юнакові. На П’ятниці одяг, пошитий Робінзоном. Юнак має досить цивілізований вигляд. Очевидно, що Робінзон став для нього не лише рятівником, але й другом, учителем і благодійником).
Висновок. Ми не можемо звинувачувати Робінзона у вбивстві дикунів,тому що його вчинок виправдовується добрими намірами – він рятував нещасну жертву від вірної і жахливої смерті.
Продовжуємо наше розслідування.
Історія порятунку іспанця та батька П’ятниці
У справі Робінзона (тобто в романі Д.Дефо “Робінзон Крузо”) є незвичайний звіт Робінзона. Пропоную ознайомитись із ним.
“Вбитих першими нашими пострілами з-за дерева – 3;
Вбитих наступними пострілами – 2;
Вбитих П’ятницею в човні – 2;
Вбитих ним же з числа поранених спочатку ­– 2;
Убитий ним же в лісі – 1;
Убитих іспанцем – 3;
Знайдених у різних місцях: вони попадали від ран або їх убив П’ятниця, переслідуючи – 4;
Втекло в човні, з них один поранений, якщо не мертвий – 4.
Разом – 21”.
Чи можуть “слідчі” пояснити мені, що значить цей дивний запис? (Одного разу Робінзон та його вірний слуга і товариш П’ятниця стали свідками того, як на березі з’явилися дикуни- людожери. Їх було 21, вони припливли на трьох човнах, і привезли з собою трьох полонених. Одного полоненого вони убили і з’їли. У підзорну трубу Робінзон розгледів, що другий зв’язаний полонений, який приречено чекав своєї смерті, був білою людиною – європейцем. Робінзон і П’ятниця, озброївшись, кинулись рятувати європейця. Вони перемогли людожерів і визволили іспанця та батька П’ятниці, який зв’язаний, напівживий від жаху лежав у човні. У цій сутичці загинуло 17 дикунів, четверо з них втекли у човні).
 Мене дивує одна річ, як могли двоє людей протистояти 21 чоловікові? Це запитання я адресую безпосередньому учаснику тих подій – П’ятниці.
Учень від імені П’ятниці
“Один мушкет мій господар взяв собі, а другий дав мені. Він наказав мені все повторювати за ним. Я, як і Робінзон, націлився в дикунів. Вистрілили ми майже одночасно. Господар убив одного і поранив двох, а я убив двох і поранив трьох. Важко уявити собі, якого переполоху наробили наші постріли серед дикунів. Всі, кого не настигла куля, зірвались на ноги і заметушились на березі, не знаючи, куди кинутись і в який бік тікати…”
Учитель. У той день, як відомо, врятувалися четверо дикунів. Їм пощастило у страшну бурю повернутися додому. Жоден із людожерів після цього випадку більше не висаджувався на острові Робінзона.
Ми записали свідчення одного із дикунів, якому пощастило врятуватися. Ось як він розповідає про ті події.
Учень зачитує “свідчення дикуна”
 “Ми висадились на острів, щоб відсвяткувати нашу перемогу і з’їсти трьох полонених. Але ми встигли з’їсти лише одного. Раптом з усіх боків страшенно загуркотіло. Ми побачили двох розгніваних духів, які, напевне, спустилися з небес, щоб покарати нас. Вони говорили громом і вбивали на далекій відстані, навіть не махнувши рукою. Від блискавок та вогню, які вивергали вони, відразу наступала смерть. Страшні духи залишилися на острові, і ми знаємо, що кожного, хто ступить на зачарований острів, спалить небесний вогонь”.
Як ви гадаєте, ми можемо вірити цим “свідченням” тубільців-людожерів? (Ні. Все це міф, який створили дикуни, які не могли пояснити того, що відбувалося. Приблизно так, очевидно, і створювалися міфи стародавніми народами).
А що можуть розповісти іспанець та батько П’ятниці, яких врятовано у той день?
Учень від імені іспанця
Коли до мене підійшли двоє дикунів і почали розв’язувати мені руки, я зрозумів, що настала остання хвилина мого життя. Я мав стати другою жертвою на цьому кривавому бенкеті людожерів. Та вмить все змінилося. Звідкись узялися двоє дивних людей, які стріляли з рушниць і мітко вціляли в моїх ворогів. Я був урятований.
Один із цих двох сміливців, як потім я дізнався англієць Робінзон, підбіг до мене, перерізав пута, що стягували мої руки і ноги, і допоміг підвестися. Він вийняв із кишені пляшечку рому і підніс мені до рота, а потім дав хліба. Робінзон сказав мені: “Якщо ви маєте силу битись, то ось вам тесак та пістоль; беріть їх і вдаримо на ворогів”.
Я дякую Богові, що на острові був мужній добрий чоловік – Робінзон Крузо. Я присягаюсь над святими дарами і євангелієм на вірність моєму спасителю. Якщо виникне потреба, я буду битися за нього до останньої краплі крові.
Учень від імені батька П’ятниці
Міцно зв’язаний я лежав на дні човна і чекав своєї страшної черги бути розтерзаним і з’їженим дикунами. Невимовним жахом сповнювалося все моє єство від думки, якою жорстокою буде моя смерть. Коли навколо все зугуркотіло, а дикуни закричали, я подумав, що трапилось щось лихе, проте побачити нічого не міг, хоч як не силкувався визирнути з човна. Коли все стихло, до човна підійшли двоє людей і розв’язали мене. Я був певен – мене хочуть убити. Якою ж несподіваною і невимовною радістю стала для мене зустріч з моїм сином, смерть якого я вже давно оплакав. Я був переконаний, що мій син загинув лютою смертю на вогнищі дикунів ворожого нам племені. Так би воно і сталося, якби не мужній Робінзон Крузо.
Моє серце сповнене безмежної вдячності до цього сміливого і справедливого чоловіка! За те, що ми з сином уникнули страшної участі і залишилися в живих, я до кінця своїх днів дякуватиму Робінзону.
Учитель. Ну що ж, шановні учні. вам вирішувати, чи вважати Робінзона Крузо злочинцем? (Як правило, учні “виправдовують”героя, аргументуючи це тим, що Робінзон боровся зі злом і несправедливістю).
 
“Я – людина, англієць і хочу допомогти вам”.
З цими словами Робінзон одного разу звернувся до тих, хто потребував його допомоги. Пропоную закрити наше “детективне агентство” та повернутися на урок літератури, щоб підвести підсумки і з’ясувати, кому і як допоміг Робінзон Крузо на своєму острові.
Скільком людям, на вашу думку, Робінзон, перебуваючи на острові, прийшов на допомогу? (Можуть бути різні варіанти).
Учитель пропонує свій підрахунок (записаний на аркуші паперу і представлений на дошці):
 П’ятниця + його батько + іспанець + 16 моряків із затонулих кораблів + 3 полонених із англійського корабля + 3 бунтарів, яких залишили на острові + 2 заколотників, які відмовилися залишитись на острові = 27 чоловік.
Чим саме Робінзон допоміг П’ятниці? (Врятував від смерті, навчив ремеслам, англійської мови, основам релігії тощо).
Чим він допоміг батькові П’ятниці та іспанцю? (Врятував від страшної смерті, батькові допоміг зустрітися із сином, забезпечив їх харчами, нормальними умовами життя, іспанцеві дав надію на повернення додому тощо).
Як Робінзон планував допомогти 16 європейцям-морякам, які страждали від небезпек та голоду у країні дикунів? (Він відправив за ними іспанця та батька П’ятниці. Робінзон планував забезпечити цих людей гідними умовами життя на острові (для цього були зроблені великі продовольчі запаси), спільними зусиллями побудувати корабель і на ньому вирушити у далеке плавання до рідних берегів).
Розкажіть, як Робінзон допоміг капітану англійського корабля та його друзям. (Робінзонові та його супутникам вдалося ув’язнити бунтівників і повернути команді її корабель).
У чому заключалася допомога Робінзона заколотникам, які залишилися на острові? (Він порадив їм, як побудувати своє життя на острові, щоб вижити, залишив багато харчів, зброю, порох, патрони; попрохав капітана, щоб той надіслав їм насіння городини, одяг, деякі інструменти та особисті речі).
Як Робінзон попіклувався про 16 моряків, які мали прибути на острів? (Він залишив для них листа і взяв з бунтівників слово, що “вони приймуть новоприбулих до своєї громади на однакових з собою правах”).
Робінзон планував залишити на острові п’ятьох негідників-бунтарів, проте двоє повернулися на корабель. Як Робінзон допоміг їм стати “дуже порядними і смирними людьми”?(Завдав їм “доброго хльосту”).
Робінзон пообіцяв бунтівникам, які залишилися на острові, що пошле по них корабель при першій нагоді. Як ви гадаєте, він виконає свою обіцянку? (Можлива відповідь: допомагати людям стало потребою для Робінзона. Він не забуде про тих, хто залишився в біді, адже на острові мають з’явитися ще і моряки-європейці. Звичайно, він виконає свою обіцянку).
V. Підсумок уроку
Ми розпочинали урок з того, що познайомилися з думкою юних читачів роману, які вважають, що 28 років, проведених за межами суспільства, зробили Робінзона жорстокою та байдужою людиною.
А як на вашу думку, чи зберіг Робінзон у собі людяність, любов та повагу до людей? Я пропоную кожному з вас сформулювати свою точку зору і записати її одним-двома реченнями (на маленьких кольорових папірцях).
Учні озвучують свої записи. “Асистенти” розміщують усі записи на уявному Форумі читачів роману “Робінзон Крузо” (на яскраво оформленому ватмані).
Домашнє завдання. Підготуватися до диспуту “У чому причини популярності роману Д.Дефо?” Індивідуальні завдання - учні у ролі “запрошених гостей” готують з допомогою вчителя виступи.
 
 
Урок 5.
Тема. Диспут. У чому причини популярності роману Дефо?
(Ток-шоу “Я так думаю”).
Мета. вчити учнів брати участь у загальних дискусіях, висловлювати та захищати власну позицію; розвивати логічне мислення, культуру мовлення; виховувати повагу до книги.
Епіграф. Книга Дефо живе повним життям у руках читачів різного віку, континентів, професій.
 Д.Урнов
 
Хід уроку
 
І. Вступне слово вчителя
Роман про Робінзона Крузо Даніеля Дефо, як ми вже знаємо, став надзвичайно популярним серед читачів з перших своїх видань. Один дослідник стверджував, що "типографська фарба не встигла просохнути на перших екземплярах "Робінзона Крузо", як уже з'явилися його переробки і переклади". Таким величезним був попит на твір Д.Дефо.
 У наш час, як і за часів Дефо, книгу про Робінзона Крузо видають великими тиражами, багато перекладають, випускають короткі перекази роману, адаптують його для дітей, екранізують. А ще продовжують наслідувати – пишуть твори, які прийнято називати робінзонадами.
Робінзонада – це сукупність літературних творів, у яких зображуються фантастичні морські подорожі з найрізноманітнішими пригодами, розповідається про людину, яка опиняється за межами людського суспільства і змушена виживати в умовах дикої природи.
Серед найбільш відомих робінзонад: “Новий Робінзон” І.Кампе, “Таємничий острів” Ж.Верна, “Справжній Робінзон” О.Разіна; в українській літературі – “Син України” І.Федіва та В.Злотопольця. З надзвичайно цікавим твором, який вважають одним із найкращих серед робінзонад, – романом Р.Стівенсона “Острів скарбів” ми познайомимося на наступних уроках.
ІІ. Оголошення теми дискусії
Виникає запитання: чому людство ось уже майже 300 років не втрачає інтересу до твору Даніеля Дефо?
 У чому причини надзвичайної популярності роману про Робінзона Крузо? Саме це питання є темою нашого обговорення на ток-шоу «Я так думаю».
ІІІ. Проведення дискусії
 Представлення «запрошених гостей».
«Гості» пропонують свої точки зору на дану проблему. (Після виступу кожного «гостя» учитель на дошці під заголовком «Причини популярності роману «Робінзон Крузо» розміщує аркуші з короткими записами головної думки кожного виступу).
Перший “гість”
Я вважаю, що люди ніколи не втратять інтересу до роману, тому що, читаючи його, вони відкривають для себе екзотичний світ дикої природи, наодинці з якою далеко не кожний з нас може опинитися в реальному житті. Я уявляю велике сучасне місто, у якому проживають мільйони людей, які завжди метушаться, сперечаються, чогось добиваються, воюють за місце під сонцем. Таким воно вже є – людське суспільство!
А відкриваєш роман Д.Дефо і переносишся у зовсім інший світ. І ось ти вже мандруєш разом з Робінзоном Крузо безлюдним островом, милуючись його красою, стежиш за припливом та відпливом, розмовляєш з папугою, рятуєшся від землетрусу, із жахом роздивляєшся слід дикуна на мокрому піску…
 Що відчуває людина, яка перебуває віч-на-віч з екзотичним світом дикої природи? Як вона знаходить “спільну мову” з природою-годувальницею? Про це докладно та достовірно описав Д.Дефо у своєму романі. Це, на мою думку, викликає найбільшу зацікавленість читачів. І не лише зацікавленість. Під впливом роману багато людей залишають цивілізований світ і шукають усамітнення на лоні дикої природи. До речі, себе вони називають робінзонами.
Учитель-ведучий (розміщує на дошці зелений аркуш із написом “Зображення в романі екзотики життя людини на лоні дикої природи”).
Давайте з’ясуємо значення слова екзотика. Екзотика – це предмети та явища, характерні для якоїсь місцевості і незвичайні для того, хто їх сприймає. У романі Дефо для нас дійсно багато предметів та явищ є незвичайними – екзотичними: і рослини, і тварини, і страви, і традиції, і погодні умови тощо. Екзотикою сповнене усе життя Робінзона на безлюдному острові. Про це, я гадаю, ви розкажете сьогодні під час обговорення.
А тепер надаємо слово нашому другому “гостю”, який запропонує свою версію секрету популярності роману Д.Дефо.
Другий “гість”
Читаючи роман Д.Дефо, ми стаємо свідками, як Робінзон Крузо стругає дошки, будує житло, копає ділянки, засіває їх, збирає врожай, пече хліб, шиє одяг, плете кошики і робить багато-багато інших справ. Щось примушує нас не відриваючись стежити за цими простими діями Робінзона.
Це “щось”, на мою думку, і є секретом популярності роману. Людям завжди буде цікаво спостерігати за тим, як важка буденна праця, наполегливість, сила духу роблять людину переможцем у найскладніших ситуаціях. У романі нас найбільше цікавить розповідь про те, що саме повинна робити людина і якою вона має бути, щоб подолати тяжкі життєві обставини, знайти вихід у, здавалось би, безвихідній ситуації і при цьому не зрадити собі – зберегти свою людську сутність.
Учитель-ведучий (на дошці розміщує червоний аркуш із написом “Роман вчить людину перемагати труднощі, бути сильною і нездоланною”).
Нам залишилось познайомитись з ще однією точкою зору. Про своє ставлення до твору розкаже наш третій “гість”.
Третій “гість”
Я вважаю, що книга Дефо уже сьогодні втрачає свою популярність, а в майбутньому про неї просто забудуть. Кого сьогодні, а тим більше завтра, цікавитиме те, як Робінзон стругав дошку, як ліпив горшки або плів кошики? Адже людство з кожним десятиліттям усе далі і далі рухається шляхом технічного прогресу!
Мене особисто набагато більше захоплюють подвиги супермена, який і потяг може зупинити на ходу, і автомобіль утримає над прірвою, і навіть земну кулю може примусити обертатись у зворотньому напрямку. Супермен може все. А що може Робінзон Крузо? Зробити стільця чи упіймати козу? І цим захоплюється людство уже 300 років?! Це смішно!
Учитель-ведучий (на дошці розміщує жовтий аркуш із записом «Роман безнадійно застарів. Діяльність Робінзона викликає сміх»)
Слово надається «глядачам», яким пропонується висловити своє ставлення до почутого, запропонувати свою можливу версію, аргументувати її або задати запитання «запрошеним гостям».
ІV. Заключне слово вчителя
Даніель Дефо написав більше 500 творів. Один лише їхній список складає цілий том… Усіх його книжок, як цеглин, вистачило б на постамент для пам’ятника, на самий верх якого піднялася б лише одна постать. Ні, не Даніель Дефо. Людина в дивному одязі, в цапиній шапці і з волохатою парасолькою стояла б там, немов на пагорбі, озираючи околиці уважним поглядом моряка. Це навіть не персонаж із книги, а щось більше – символ людської витримки перед лицем неймовірних обставин.
Минула з того часу не одна епоха великих відкриттів, нові рубежі завоювало людство, проявивши дивовижну мужність і впертість. І все ж, чи йшла людина до полюсу, чи підкорювала небо, усюди за нею линула тінь дивної постаті з волохатою парасолькою і в гостроверхій шапці.
Це він, Робінзон Крузо, історія виживання якого на безлюдному острові залишиться назавжди гімном людського духу і розуму.
V. Домашнє завдання. Підготуватися до тематичної атестації. Опрацювати статтю у підручнику на стор. 94 – 95. Виписати у зошит імена героїв, з якими ми познайомимося, вивчаючи розділ “Людина в життєвих випробуваннях”.
 
Урок №6
Тема. Тематична атестація за темою “Д.Дефо “Робінзон Крузо”
 
Мета: з’ясувати рівень засвоєння навчального матеріалу; розвивати в учнів спостережливість, навички мислення високого рівня (аналіз, синтез), зв’язного мовлення; виховувати читацьку культуру.
 
Хід уроку
 
І. Оголошення теми та мети уроку
ІІ. Робота над темою уроку
Ознайомлення учнів зі змістом завдань тематичної атестації, критеріями оцінювання робіт.
Запитання та завдання для письмової роботи
І варіант
1 рівень
(за кожну правильну відповідь 1 бал)
“Непотрібний мотлох! – сказав я вголос. – Навіщо ти мені тепер?” Що називає Робінзон Крузо непотрібним мотлохом?(Золото, гроші).
“…в скрині я знайшов ліки й для душі, і для тіла”. Які “ліки” для душі знайшов Робінзон у скрині? (Біблію).
“Попрощавшись із островом, я взяв з собою на спомин…” Що саме взяв з собою Робінзон Крузо? (Шапку з козячої шкури, парасольку, одного з папуг).
2 рівень
(за кожну правильну відповідь 2 бала)
“Я навчився більше бачити радісні, ніж сумні сторони свого становища…” Назвіть декілька, на ваш погляд, радісних для Робінзона сторін його становища на безлюдному острові. (Можливі варіанти: на острові не водилися хижі звірі, було достатньо овочів, фруктів, питної води. Клімат дозволяв вирощувати урожай зернових двічі на рік. На острові було все необхідне для активної господарської діяльності Робінзона: з глини він виготовляв горщики, з лози плів кошики, з дерев стругав дошки. Перебуваючи на безлюдному острові, герой відкрив для себе Бога, позбавився жадоби збагачення, навчився багатьом ремеслам тощо).
 “… коли я розпочинав якусь справу, то рідко кидав її, не довівши до кінця”. Опишіть одну із справ Робінзона на безлюдному острові.
“Нарешті, підійшовши зовсім близько, він знову впав навколішки, поцілував землю, притулився до неї обличчям, взяв мою ногу й поставив її собі на голову”. Що, на вашу думку, означала така поведінка П’ятниці?(Так П’ятниця показував свою вдячність і вірність Робінзону)
 
3 рівень
(максимально 3 бала)
Користуючись досвідом Робінзона Крузо, складіть 6 основних порад, як вижити на безлюдному острові.
 
ІІ варіант
 
1 рівень
(за кожну правильну відповідь 1 бал)
“Я, нещасний, бідолашний Робінзон Крузо,.. був викинутий на берег цього непривітного, похмурого острова, який я назвав…” Як назвав Робінзон свій острів?(Острів Розпуки).
Я “знайшов те дерево, яке в Бразилії називають залізним”. Що Робінзон зробив із цього дерева? (Лопату, товкач).
“Це був найщасливіший рік мого життя на острові”. Який саме рік Робінзон вважав найщасливішим? (Рік, коли на острові з’явився П’ятниця).
2 рівень
(за кожну правильну відповідь 2 бала)
“…все своє золото я залюбки віддав би…” Назвіть 5-6 речей, за які, на вашу думку, Робінзон віддав би на острові все своє золото.(Можливі варіанти: за ручний млин, за пачку насіння ріпи та моркви, за жменьку гороху та бобів, за пляшку чорнила, папір, теслярські інструменти, залізну лопату, взуття тощо).
“Протягом цього року я вдосконалився в усіх ремеслах, яких вимагали умови мого життя…” Чому саме навчився Робінзон на безлюдному острові? (Вирощувати та пекти хліб, виготовляти глиняний посуд, плести кошики, будувати житло, огорожу, робити човни, шити одяг, розводити кіз, виготовляти молочні продукти тощо)
“Отак я вів календар, позначаючи тижні, місяці та роки”. Опишіть “календар” Робінзона, розкажіть, як він вів свій календар.(Робінзон поставив стовп на березі моря. До стовпа прибив широку дерев’яну дошку, на якій зробив напис великими літерами: “Тут я ступив на берег 30 вересня 1659 року. Кожного дня Робінзон робив ножем на стовпі зарубку; кожний сьомий день робив у двоє ширшу – це означало неділю. Перше число кожного місяця він позначав ще довшою зарубиною).
3 рівень
(максимально 3 бала)
Складіть маршрут екскурсії по пам’ятним місцям острова Робінзона Крузо для уявного туристичного агентства. Поясніть, чому саме ці місця ви пропонуєте відвідати літературним туристам.
ІІІ. Домашнє завдання. Читати роман Жуля Верна “П’ятнадцятирічний капітан”.
 
 
 
Ірина Хроменко,
вчитель-методист, керівник консультативно-тренінгового центру “Педагог»

Рейтинг: +6 Голосов: 6 54451
А.Bogosvyatska # 9 січня 2012 в 07:34 +3
Для среднего школьного возраста приключения - самые любимые и понятные произведения. Вспоминаю себя в это время: настольными книгами, которые перечитывала по 5-10 раз, - как раз были "Робинзон Крузо", романы Жюля Верна и "Поход аргонавтов".
Когда читаешь систему уроков, яснее видна мысль учителя, маршрут, который он прокладывает для умов и сердец своих учеников. Прекрасный вступительный урок - знакомство с жизнью "самого писучего" писателя, возможность сравнить две истории: Александра Селкирка и Робинзона Крузо; идея дискуссии об актуальности романа в наше время.
Lana # 5 лютого 2012 в 15:42 +3
Спасибо за конспекты уроков. Спасибо за интересные идеи. Темы для дискуссии актуальны. Правда, мой 6 класс еще не дорос, наверное. А вот в старших классах идею обязательно попробую!

Передплата на журнал "Зарубіжна література в школах України" - найкращий подарунок для вчителя! Індекс видання 90230