Ліси, поля і гори уже давно дрімають…

Автор: Білокурець Іванна, учениця 7 класу Маяківського НВК “Загальноосвітня школа-інтернат I-III ст. – лінгвістичний ліцей” Луцький р-н с. Маяки Волинська обл.
Вчитель: Бондарук Валентина Якимівна

Ліси, поля і гори уже давно дрімають
І на собі вони білу ковдру мають
Вона м’якенька
До того ще й легенька
Закутала весь білий світ
Неначе в яблуневий цвіт
Дерева в інеї стоять
І скрізь сніжинки там блищать
Усе задумливо мовчить
Лиш вітер високо шумить
А час невпинно все біжить
І сніг уже не так блищить
І стали ми дорослі вже
Але ту зиму не забудем
Сніги, морози, хуртовини
Санчата, гірки, мандарини…
На льоду скрип ковзанів
Та блиск сніжинок голубих
Це все зима, це чарівниця
Яка ночами часто сниться
Приносить нові сподівання
І низку мрій
Хай здійсняться усі бажання!

***

Цей цитрусовий аромат уже в повітрі
Стежинки замело давно сніжком.
Ми так чекали новорічної ялинки,
Яка прийде у кожен дім з добром.
Усі печалі, негаразди ти забудь,
Бо Новий рік-це враження нові і вчинки,
Коли куранти вже дванадцяту проб’ють,
Знайдеш дарунки ти біля ялинки.
Новий рік, Новий рік:
Заметілі, мороз, білий сніг,
З Новим роком вітаю усіх!!!

Черговий номер

Зміст №6, 2018

Редакційна вітальня «Мене надихають діти». Ексклюзивне інтерв’ю Ольги Горобченко. . . . . . .2 Фахові проблеми Практика роботи …

Новини

Copyright © Журнал "Зарубіжна література в школах України"

Розробка сайтів студія “ВЕБ-СТОЛИЦЯ”