в школах України

«Люди убивали друг друга в какой-то бессмысленной злобе…»

Автор: Слинявчук Людмила, учениця 10-го класу НВК №7, м.Хмельницький
Захоплення – читання
Куратор – Біла Ольга Андріївна

Є багато книг, які залишили свій слід не лише в душі якоїсь окремої людини, а й в усього народу. Є багато класичних романів, повістей, які були, є і будуть актуальними. На мою думку, щоб твір вніс свій вклад у історію, треба в ньому висвітлити проблему та її рішення, яке залишить свій відтінок у подальшому.
Ми чудово знаємо Достоєвського, цього відомого російського письменника. Коли нам на уроці сказали прочитати «Злочин і кара», я думала, що це ще один твір, у якому усе буде банально: хтось когось вбив, шукають вбивцю, невинні люди страждають, а у фіналі вбивцю заарештовують. Проте, коли я почала читати, я зрозуміла, що це твір, який немає аналогів. У творі розкривається проблема злочину і кари. Так, головний герой вбив. Але покарання для нього було найстрашнішим. Якщо людина не розуміє того, що вона зробила, всі покарання будуть для неї ніщо, покарання не змінять людину. Проте, коли людина це усвідомлює, найперше покарання, яке вона отримає – це докори власної совісті. Якщо в цієї людини є підтримка, то вона зможе вистояти цей двобій: власного Я і совісті. У Родіона Раскольнікова була підтримка: це Соня Мармеладова, що повірила в нього і була поруч весь важкий час, а ще була віра в Бога, яка допомогла Родіону відчути бажання жити інакше, по-новому, подивитись на оточуючий світ іншим поглядом. Ще одна проблема, яку автор розкрив у творі це проблема класів суспільства: багатих і бідних. Хоч і він був людиною з іншого кола, але він все-таки зміг описати життя бідних, їхні турботи, переживання.
Для мене цей твір багато чого значить. Коли я його прочитала, то зрозуміла, якщо в тебе немає близької людини, яка тебе підтримає в будь-якій ситуації, то ти безсилий; найкраще та найстрашніше покарання це докори власної совісті, нічого гіршого не може бути; завжди треба знати те, чого ти хочеш, ставити пріоритети, мету і ти обов’язково її досягнеш.
Я знаю, є багато людей, які цей твір просто не сприймають. Кожна людина має право на власну думку, але перед тим, як щось стверджувати, треба бути впевненим у своїх словах та доказах.

Черговий номер

«ЗЛ» №7-8

Дорогі вчителі, у другій половині серпня вийде у світ спарений номер журналу «ЗЛ» №7-8 (липень-серпень)! У …

АБОНЕМЕНТ

Вітаю, дорогі освітяни! З вами Дмитро Лебедь, видавець та головний редактор журналу «Зарубіжна література в …

Бойко Людмила

Бойко Людмила БорисівнаВчитель української мови та літератури навчально-виховного об'єднання №6 м. Кропивницького Сертифікований вчитель-експерт Microsoft, тренер …

Новини

Copyright © Журнал "Зарубіжна література в школах України"

Розробка сайтів студія “ВЕБ-СТОЛИЦЯ”