Міський семінар

У грудні 2011 у ЗНЗ №29 Оболонського району м. Києва в межах загальноміського семінару учителів світової літератури „Особливості викладання світової літератури в 11 класі” учитель-методист Катерина Никифорівна Баліна провела відкритий урок на тему „Федеріко Гарсіа Лорка. Синтез у творах міфології і фольклору з поетикою модернізму”. Як завжди чисельний загал гостей семінару гостинно зустрів директор школи С. В. Мартинюк. У своєму зверненні до колег він підкреслив, що такі семінари К.Н.Баліна проводить уже сьомий рік поспіль. Учні тепер уже 11-А класу – безпосередні учасники експерименту з апробації підручника із світової літератури Ю.І.Ковбасенка і нової Програми. Мета семінарів – на практиці показати інтелектуальне зростання, величезний позитивний вплив світової літератури на формування естетичних, художніх смаків учнів упродовж кількох навчальних років.
Організатором і душею цього експерименту є методист світової літератури науково-методичного центру Інституту післядипломної педагогічної освіти київського університету ім. Б.Грінченка Ірина Василівна Кузьменчук. Чисельні гості семінару, а це вчителі з усіх районів м. Києва (серед них – переможець конкурсу „Учитель року-2011”, заслужений вчитель України Ольга Невмержицька), автор підручника кандидат філологічних наук, професор Ю.І.Ковбасенко, кандидат педагогічних наук Г.В.Бітківська, кандидати філологічних наук. Т.І.Тверітінова та Г.Є.Шовкопляс та багато інших, висловили своє захоплення від уроку, відмітили його високий методичний рівень і неповторний емоційний настрій.
Окремо хочеться кілька слів сказати про учнів Катерини Никифорівни, яких цього року вона відпускає у самостійне плавання – доросле життя. Адже саме заради нашого молодого покоління вчителі присвячують цій професії своє життя, науковці пишуть програми, підручники, проводять семінари. На уроці ми вкотре побачили, які талановиті, неординарні наші діти, як тонко вони відчувають поезію, прекрасно читають вірші. Особливо активними на уроці були Світлана Карпцова (призер міських олімпіад з літератури), Тарас Кашляк, Поліна Дяченко, Владислав Дєдов, Олена Палочка, Ольга Загідуліна та ін. З діалогу вчителя і учнів аудиторія відчула, що талановитому педагогу вдалося зачепити струни дитячих душ, поезія їх зацікавила – а це означає, що мета уроку досягнута.
Хочемо побажати Катерині Никифорівні Баліній ще вищого професійного злету, творчого підйому для звершення усіх подальших планів.

Міський семінар у школі № 29

Фаховий аналіз
Враження про урок К.Н. Баліної

Під час відкритого уроку вчитель і учні працювали у звичному високому темпі. Такий темп і манера співпраці учителя з учнями нам знайомі з попередніх відкритих уроків, які Катерина Никифорівна проводить із цими дітьми з 2005 року. Впродовж семи років учасники семінарів мали змогу спостерігати за формуванням в учнів умінь і навичок, які так рельєфно виявилися на цьому уроці. Одинадцятикласники потішили присутніх учителів навичками виразного читання поезій, умінням знаходити несподівані оригінальні асоціації між різними видами мистецтва — поетичним словом, живописом і музикою, умінням аналізувати поетичні твори, порівнювати різні переклади одного вірша тощо.
На основі невеликого дослідження, проведеного під час уроку, нами виокремлено такі види діяльності учнів: самостійна робота з підручником та довідковою літературою за випереджальними завданнями (учні самостійно засвоїли відомості про основні віхи творчості Гарсіа Лорки і під час фронтального опитування не переказували завчені фрази, а здійснювали аналіз своїх знань і давали точну відповідь на поставлене запитання; водночас необхідно відзначити, що не було випадкових запитань; усі вони були спрямовані на актуалізацію знань для аналізу поезій на наступному етапі уроку), установлення асоціацій з творчістю Гарсіа Лорки (Катерина Никифорівна зауважила, що учнівські асаціації допоможуть ліквідувати нам стеоретипи, які існують в сприйнятті поезії Лорки, і повернулась до «ліквідації стеоретипів» на етапі закріплення знань та вмінь учнів), словникова робота (що таке «канте хондо», що означає вислів «другий золотий вік» та ін.), коментування учнями висловів Гарсіа Лорки, тестування (запропоновано цікавий спосіб перевірки: спочатку встановлено правильний ключ, а потім зачитано правильні відповіді), емоційне сприйняття учнями відеофрагмента із зображенням гри на гітарі, виразне читання поезії (учениці вдалося передати такий же вибух почуттів, як у запропонованому фрагменті гри на гітарі), аналіз поезії «Гітара», порівняння різних перекладів одного твору (наприклад, переклади поезії «Гітара» М. Лукаша, М. Цвєтаєвої, В. Симоненка), сприйняття образів презентації (живописні образи С. Далі не тяжіли над уявою і міркуваннями учнів, а створювали вишуканий інтелектуальний фон для обміну думками) тощо.
Окрім поезії «Гітара», на уроці прозвучали в чудовому виконанні учнів «Балада про чорну тугу» та «Касида про сон під зорями». В аналізі кожної поезії була своя «теоретична родзинка»: де кульмінаційна точка вірша «Гітара»? Що наближає «Баладу про чорну тугу» до фольклорного твору? Як використано техніку сюрреалізму в «Касиді про сон під зорями»?
Загалом склалося враження, що на уроці сплавилися воєдино кілька відкриттів: одинадцятикласники «відкривали» для себе поетичні твори Лорки (дуже сподобався елемент дискусії, коли учні відстоювали власне розуміння образів, які схвилювали), учасники семінару з приємністю спостерігали, як «працює» діяльнісний підхід, а сама Катерина Никифорівна вже вкотре дивувалася самостійності своїх вихованців.

Бітківська Г.В.

Черговий номер

Зміст №6, 2018

Редакційна вітальня «Мене надихають діти». Ексклюзивне інтерв’ю Ольги Горобченко. . . . . . .2 Фахові проблеми Практика роботи …

Новини

Copyright © Журнал "Зарубіжна література в школах України"

Розробка сайтів студія “ВЕБ-СТОЛИЦЯ”