Літературний вечір старшокласників

21 січня 2012 - irina


Мета: поглибити знання учнів про історію поезії  Срібної доби, показати її зв’язки з іншими видами мистецтва; розвивати навички виразного читання, творчі здібності учнів; виховувати інтерес до історії та літератури, естетичний смак учнів.
Обладнання: фонограми, слайд-презентації, репродукції  картин художників початку ХХ століття, портрети поетів, елементи антуражу літературної гостиної.                                                         

Частина  І. Літературний альманах                      
                    «Улюблені сторінки  поезії Срібної доби»

ВСТУП

(Виходять ведучі; звучить музика  Равеля)
1.    Початок ХХ століття – це час розквіту російської культури й мистецтва, особливо літератури…  Журналіст Ілля Еренбург писав, що «це було століття поезії, ціла її епоха»!            (СЛАЙД 1)
2.    Епоха соціальних і політичних змін, війн і революцій, передчуття майбутніх катастроф – основні ознаки часу, які так точно передали у своїх картинах-пророцтвах художники Сальвадор Далі  та Пабло Пікассо…                  (СЛАЙДИ)                                                                                                                   
1.    Це епоха музики  Рахманінова, Шостаковича, Стравінського, Скрябіна, живопису Бакста, Нестерова, Врубеля, Борисова-Мусатова і багатьох інших… Епоха наукових і філософських відкриттів, атеїзму, фрейдизму, екзистенціалізму, естетичних пошуків і нових мистецьких течій…  Символізм, акмеїзм, футуризм, імажизм…
2.    Саме за допомогою поезії російські поети намагалися знайти гармонію у навколишньому світі, відкрити багатий внутрішній світ людини ХХ століття, поділитися почуттями та переживаннями. Давайте ще раз відкриємо сторінки улюбленої поезії!

СТОРІНКА 1. СИМВОЛІСТИ
(Ведучі відкривають закладку у книзі, запалюють першу свічку.)

3.    Філософ і поет- декадент Володимир Соловйов  оголосив тіло темницею душі і став закликати на пошуки Прекрасної Дами, Вічної Жіночості, формули гармонії й краси у світі безладу та жаху. Усвоїй естетичній програмі Соловйов назвав образи-символи ключами до істини, закликав звернутися «к незримому, «несказанному» как истинному источнику бытия»...

Милый друг, иль ты не видишь,
Что все видимое нами —
Только отблеск, только тени
От незримого очами?

Милый друг, иль ты не слышишь,
Что житейский шум трескучий —
Только отклик искаженный
Торжествующих созвучий?


4.     Його підтримали поети Валерій Брюсов, Зінаїда Гіппіус, Федір Сологуб. Їх назвали «старшими символістами», декадентами. Вони створювали вишукані вірші, сповнені музики і таємниць.
Я — изысканность русской медлительной речи,
Предо мною другие поэты — предтечи,
Я впервые открыл в этой речи уклоны,
Перепевные, гневные, нежные звоны….
– писав Костянтин Бальмонт.

3.    Однак найбільшої популярності набула поезія «молодших символістів»: Андрія Бєлого, Олександра Блока, Михайла Кузміна, Іннокентія Анненського та інших. «Соловьёвым мы таинственно крещены» - писав Блоку В’ячеслав Іванов..

4.    Вони збиралися по середах «на башті» у поета В’ячеслава Іванова у петербурзькому Таврійському палаці, читали та обговорювали свої вірші. Саме тут уперше зазвучала поезія самого талановитого і визнаного сучасниками символіста Олександра Блока.

Вхожу я в темные храмы,
Совершаю бедный обряд.
Там жду я Прекрасной Дамы
В мерцаньи красных лампад.

В тени у высокой колонны
Дрожу от скрипа дверей.
А в лицо мне глядит, озаренный,
Только образ, лишь сон о Ней.

О, я привык к этим ризам
Величавой Вечной Жены!
Высоко бегут по карнизам
Улыбки, сказки и сны.

О, Святая, как ласковы свечи,
Как отрадны Твои черты!
Мне не слышны ни вздохи, ни речи,
Но я верю: Милая - Ты.

3. Блок став символом російської інтелігенції. Романтик і символіст на початку творчого шляху, співець Прекрасної Дами, у віршу «Незнайома» він показав контраст реального «страшного світу» і світу мрії. «Це все – про Росію», - сказав він про свою поезію. «Блоком бредила вся молодежь обеих столиц, — вспоминал Борис Пастернак в «Докторе Живаго», — Блок — это явление Рождества во всех областях русской жизни, в северном городском быту и в новейшей литературе, под звездным небом современной улицы и вокруг зажженной елки в гостиной нынешнего века…»           (ФОНОГРАМА)
4.  .Художник Юрій Анненков писав у «Щоденнику моїх зустрічей»:  « К какому литературному течению, к какой литературной школе принадлежала поэзия Блока, нас тогда не интересовало: мы ее слушали, она проникала в нас и запоминалась мелодически. Впрочем, Блок сам говорил: «Вначале была музыка. Музыка есть сущность мира. Мир растет в упругих ритмах… Рост мира есть культура. Культура есть музыкальный ритм». Доля Блока була трагічною: він загинув, коли перестав чути музику у навколишньому світі, втративши сенс життя і так і не знайшовши гармонії у навколишньому світі.
         (Грає музика Рахманінова. Ведучі задувають першу свічку.)
          

   СТОРІНКА 2. АКМЕЇСТИ (Слайд)
(Ведучі відкривають 2 закладку у книзі, запалюють другу свічку.)

5.    Акмеїсти називали себе ще адамістами. Їх поетична школа виникла, як писав її голова Микола Гумільов, у час занепаду символізму. Таємничим символам акмеїсти намагалися протиставити ясні, квітучі образи «першородного мистецтва». До цієї школи належали Ахматова, Мандельштам, Городецький.
6.    Микола Гумільов – поет, воїн, мандрівник. Коли розпочалася І Світова війна, він пішов на фронт і повернувся героєм. Він кілька разів відправлявся на полювання до Африки. Саме після подорожей він написав найромантичніше вірші про африканську природу.

5.    Гумільов жив у Царському Селі. Одного разу він зустрів там і покохав дівчину на ім’я Анна. Гумільов робив її пропозиції одружитися кілька разів, навіть намагався покінчити з життям, і тоді вона здалася на його умовляння. Вони одружилися 1910 року, і він привів молоду дружину на башту Іванова, де вона прочитала свої вірші. Так народилося нове поетичне ім’я – Анна Ахматова, яку Блок назвав «справжнім виключенням» серед акмеїстів . Саме їй судилося стати великим російським поетом.
Однообразные мелькают
Все с той же болью дни мои,
Как будто розы опадают
И умирают соловьи.
Но и она печальна тоже,
Мне приказавшая любовь,
И под ее атласной кожей
Бежит отравленная кровь.
И если я живу на свете,
То только лишь из за мечты.
И оба, как слепые дети,
       Пойдем на горные хребты.
Туда, где есть лишь только грезы,
В край самых белых облаков,
Искать увянувшие розы
И слушать мертвых соловьев…  
           (ФОНОГРАМА)

6.    Вважалося, що в особі Ахматової уперше в поезії заговорила про саме сокровенне жінка.
Двадцать первое. Ночь. Понедельник.
Очертанья столицы во мгле.
Сочинил же какой-то бездельник,
Что бывает любовь на земле.

И от лености или от скуки
Все поверили, так и живут:
Ждут свиданий, бояться разлуки
И любовные песни поют.


Но иным открывается тайна,
И почиет на них тишина…
Я на это наткнулась случайно
И с тех пор все как будто больна.


5.  Однак Ахматова писала не тільки про жіноче кохання.  Як визнала сама поетеса, вона завжди була поруч із своїм народом, розділивши його біди і скорботи: І Світову війну, революції, , розстріл  Гумільова, репресії проти сина, ІІ Світову війну, несправедливу критику радянської влади, заборону друкувати вірші… Поема «Реквієм» стала біографічною сповіддю багатьох російських жінок про трагічну епоху і трагічну долю....
(Звучить «Реквієм» Чурльоніса, ведучі задувають свічку.)


СТОРІНКА 3. ФУТУРИСТИ
(Ведучі відкривають 2 закладку у книзі, запалюють третю свічку.)

7.    Мистецтво майбутнього, «виклик суспільному смаку» - так заявили про себе молоді московські поети та художники брати Бурлюки та Володимир Маяковський. Нові метафори, не літературна лексика, авторські неологізми, незвичайний синтаксис – такими засобами вони намагалися протиставити нове мистецтву старому буржуазному і міщанському.

Нате!
Через час отсюда в чистый переулок
вытечет по человеку ваш обрюзгший жир,
а я вам открыл столько стихов шкатулок,
я — бесценных слов мот и транжир.

Вот вы, мужчина, у вас в усах капуста
где-то недокушанных, недоеденных щей;
вот вы, женщина, на вас белила густо,
вы смотрите устрицей из раковин вещей.

Все вы на бабочку поэтиного сердца
взгромоздитесь, грязные, в калошах и без калош.
Толпа озвереет, будет тереться,
ощетинит ножки стоглавая вошь.


А если сегодня мне, грубому гунну,
кривляться перед вами не захочется — и вот
я захохочу и радостно плюну,
плюну в лицо вам
я — бесценных слов транжир и мот.



8.    Футуристи подорожували країною, пропагуючи нове мистецтво. 1913 року вони виступали із своїми віршами у драматичному театрі міста Миколаєва. А через кілька днів в Одесі Маяковський познайомився під час свого виступу з Марією Денисовою і закохався. Під впливом почуттів він написав знамениту поему «Облако в штанах».

7.    До футуристів відносили свою творчість і такі поети, як Асєєв, Хлєбніков,  Пастернак
(Звучить романс на вірші Пастернака «Мело, мело по всей земле...»)

8.    Та саме Маяковському судилася найбільша слава. «Революцией мобилизованный и призванный» - так він визначав своє призначення. Він став найславетнішим поетом радянської епохи. Однак, і його доля була трагічною: 1931 року, 14 квітня розчарований дійсністю поет покінчив із життям…
     (Ведучі задувають свічку.)

 

СТОРІНКА 4. ПО ЗА ТЕЧІЯМИ
(Ведучі виймають наступну закладку, запалюють свічку.)
9.    Серед названих уже поетів ми окремо хочемо виділити напрямок селянських поетів, найяскравішим представником якого був Сергій Єсенін. Пізніше він буде позиціонувати себе як представника імажизму – поезії яскравих метафор. Саме його вірші найбільш близькі до народної російської лірики і розспівані народом та композиторами.
(Звучить романс на вірші Єсеніна.)
10.    Доля Єсеніна, багатьох інших поетів, що примикали до одної з течій або не примикали ні до якої, як Марина Цвєтаєва, були драматичним або навіть трагічними… їм на долю випала трагічна історична епоха. Однак, це була й щаслива епоха, тому що вона подарувала нам цілі томи яскравої, любимої нами поезії.

(Звучить пісня на вірші Цвєтаєвої.)
(Ведучі задувають останню свічу.)


Частина ІІ. Конкурс читців поезії (старшокласники читають свої улюблені вірші).
Частина ІІІ. Підбиття підсумків, нагородження переможців.

Підготувала вчитель світової літератури Миколаївської СЗОШ №22 Ткач Ірина Олександрівна


 

Рейтинг: +9 Голосов: 9 5228
irina # 25 січня 2012 в 18:49 +2
Шановні колеги! хто дивився мою презентацію, скажіть, будь ласка, чи запускається у вас фільм про Цвєтаєву і чи грає музика? адже сенс презентації саме у них!
uchitel # 27 січня 2012 в 21:34 +2
ПРЕЗЕНТАЦІЮ ДИВИЛАСЯ, АЛЕ МУЗИКИ НЕМАЄ, ФІЛЬМУ ТЕЖ. ЦЕ ВСЕ ТОМУ, БО РОЗМІЩУВАТИ ЇХ ПОТРІБНО У ОДНІЙ ПАПЦІ З ПРЕЗЕНТАЦІЄЮ!
irina # 28 січня 2012 в 19:09 +3
я потім про це згадала, коли вже відправила(((
yulcia # 25 березня 2012 в 17:47 +2
Привіт irina! Я хочу вас попросити про те, щоб ви надіслали мені презентацію до цього файного заходу! Була б вам дуже вдячна!!!!!!!!!!!!!
yulcia # 25 березня 2012 в 17:50 +2
І не лише презентацію, а й все обладнання! Це можливо??????
irina # 26 березня 2012 в 22:14 +1
так, давайте адресу - надішлю! напишіть, якщо можна, адресу на моїй стіні
julia # 7 травня 2012 в 17:15 +2
Якщо вам не важко,надішліть мені також,будь ласка!!)
irina # 21 липня 2012 в 18:18 +1
Напишіть адреси пошти, я надішлю

Передплата на журнал "Зарубіжна література в школах України" - найкращий подарунок для вчителя! Індекс видання 90230