Відгук на казку Оскара Уайльда «Хлопчик-Зірка»

Автор: Давидюк Владислав, Давидюк Ростислав, учні 5 класу середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3 міста Хмільника Вінницької області.
Захоплення: музика, історія, персональний комп’ютер.
Вчитель: Пастухова Алла Петрівна

Ми брати-близнюки, Владислав і Ростислав, дуже любимо своїх батьків. Вони вчать нас вірити в Бога, допомагати людям, бути милосердними. Ми мріємо, щоб зло в світі було покарано. Нам дуже цікаво було читати казку Оскара Уайльда «Хлопчик-Зірка».
Про що вона? Про холод – зло і тепло – добро і любов. Саме холодною зимовою ніччю Лісоруби знайшли немовля, і один з них не витримав випробування на людяність, бо хотів залишити дитину вмирати від стужі. А його товариш пожалів хлопчика, приніс додому, хоч у нього були свої діти, які не завжди мали кусень хліба, і ростив його як рідного.
Казка – про піклування і невдячність, про красу, яка не завжди буває гарною. Хлопчик-Зірка не знав слова «дякую». Його краса засліпила йому очі, ріс він гордим, самозакоханим, егоїстичним, невдячним, байдужим, жорстоким, злим. З Нарцисом порівнює його автор. А міф про Нарциса читала нам мама, і нам би не хотілось бути схожими на цю квітку.
Хлопчик не знав, що таке праця, допомога рідним. Він цілими днями милувався своїм відображенням у воді, сміючись від задоволення. Дітей Дроворуба та дітей односельців він зневажав, став господарем над ними, називав їх своїми слугами. До бідних, нужденних, хворих не мав він ніякого жалю, ображав їх, знущався над ними.
Наша мама сказала нам, що краса врятує світ. Чи може краса Хлопчика-Зірки врятувати світ, якщо він виколов очі кротові, кидав каміння в прокаженого? Серце його було затверділим і холодним.
Хлопчик-Зірка забув заповідь: «Стався до інших так, як хочеш, щоб ставились до тебе», коли знущався над бідною жінкою-жебрачкою. Він забув найголовнішу Божу заповідь: «Шануй батька й матір свою, щоб довгі були дні твої на землі», зрікся від своєї матері, яка 10 років шукала його. Він назвав її божевільною. Жебрачка, потворна і одягнена в лахміття, не може бути його, сина Зірки, матір’ю. Він відмовився поцілувати її. Йому краще поцілувати гадюку або жабу, ніж рідну матір. Зло має бути покараним. Красивий Хлопчик-Зірка став «такий гидкий, як жаба, і бридкий, як гадюка». Лише зараз він зрозумів, що його «спіткало це лихо через його гріх».
Гріхи треба спокутувати Хлопчик-Зірка повинен обійти весь світ, знайти неньку і вимолити в неї прощення. Спочатку він попросив пробачення у Божих створінь: Крота, якого осліпив, Коноплянки, крила якої підрізав, і у Білочки, матір якої він убив. Йому довелось пройти через знущання, голод, холод, жорстокість, байдужість людей, через те зло, що сіяв у світі сам. «І Аз Воздам», –говорить Біблія.
Три роки він блукав світом. Нарешті він підійшов до брами міста і прагнув увійти туди. Вартові глузували з його огидного обличчя і брудного одягу. Старий чоловік зі злим обличчям купив хлопчика як раба. За це Хлопчик – Зірка повинен принести чаклуну 3 золотих монети. Якщо він не виконає завдання, його буде жорстоко покарано.
Забувши про своє горе, Хлопчик-Зірка звільнив зайченя, що потрапило до пастки. Заєць сказав хлопчику мудрі слова: «Я поставився до тебе так, як ти поставився до мене» і вказав йому дуб, у дуплі якого лежала монета. Ще два рази Заєць допоміг Хлопчику, бо Хлопчик перший його, Зайця, пожалів. Всі три монети Хлопчик-Зірка віддав прокаженому, над яким зглянувся, проявив милосердя, хоч знав, яка лиха доля чекає на нього.
І сталося диво: до нього повернулася його краса. Отже, тільки від людини залежить, яким шляхом їй йти, що переможе в її серці – добро, милосердя чи зло і жорстокість. Не робити зла – мало, треба творити добрі справи, і тоді люди подарують тобі свою шану, вдячність і любов.
Хлопчик-Зірка зумів випросити прощення за свої гріхи у матері і батька, став красивим не лише зовні, а й душею. Ставши володарем міста, він керував справедливо і милосердно, віддячив Дроворубові та його дружині, їхніх дітей всіляко вшановував. Піклувався про звірів і птахів, бідним давав хліб та одяг.
Казка має сумний кінець : через три роки Хлопчик-Зірка помер, «бо надто великими були його страждання». Ми запам’ятаємо його уроки любові, добра і милосердя, будемо жити за Божими заповідями і вірити, що Добро завжди перемагає зло, що Краса і Добро живуть разом.

Вам також має сподобатись...

1 Відповідь

  1. admin сказав:

    Адріана Химинець:
    Відгук зворушливий! Сподобалося, що Владислав і Ростислав почали його з любові та поваги до батьків, до Бога.

Залишити відповідь