Відгук на книгу Тамари Крюкової «Повторение пройденного»

Автор: Єфремова Владислава, учениця 2(6)-Б класу Першої української гімназії імені Миколи Аркаса м. Миколаєва
Захоплення: люблю читати, пишу вірші
Вчитель: Іванова Світлана Валеріївна

Я так довго чекала літні канікули! Чому? – запитаєте ви мене. Канікули-це не лише час для ігор на свіжому повітрі, поїздок на море, зустрічей з друзями, а й можливість полежати на дивані і … , як це не дивно зараз звучатиме, прочитати цікаву тобі книгу. Так, сучасні діти віддають перевагу комп’ютерним іграм, спілкуванню в соціальних мережах. Не буду приховувати, що іноді також захоплююся подібним, але бажання прочитати цікаву книгу завжди було.
На вихідних, зайшовши з мамою до книжкового магазину, побачила екземпляр під назвою «Повторение пройденного». Автор – Тамара Крюкова, відома російська дитяча письменниця, лауреат багатьох премій. Раніше мені не доводилося читати її твори, але тепер вирішила перечитати. Тож ми таки придбали цю книгу. Мене аж надто захопив її сюжет.
Книга вийшла в серії «Смешные истории», і вона виявилась дійсно смішною та веселою. Кожного разу, перечитуючи по декілька разів діалоги героїв повісті, сміялася аж занадто голосно. Моя мама, готуючи обід, просила прочитати і їй той чи інший епізод, що розсмішив мене.
Часто від своїх батьків чула, що в їхньому дитинстві було все зовсім по-іншому: сувора шкільна форма, однакові зошити, жовтенята, піонери. Тож сучасні діти, читаючи цей твір, побачать майже своїми очима, як жили ще зовсім недавно їх батьки у своєму дитинстві.
Найбільше мене вразив епізод з другої глави. У ньому розповідається про те, як шестикласники Антон і Настя побачили відчинений люк на задньому подвір’ї школи, вирішили залізти туди і … впали! А коли прийшли до тями і вилізли звідти, то опинилися … у 1982 році!, та ще й у школі, де навчаються їхні майбутні батьки. Напевно, цікаво поспілкуватися зі своїм батьком чи мамою, коли їм було стільки ж років, скільки тобі зараз.
Мені сподобались обидва головні герої, тому що кожен з них по-своєму індивідуальний, неповторний і цікавий персонаж. Настя – дівчинка чесна, скромна, відмінниця. Аж раптом стає навіть не двієчницею, а «колышницей», зірвала всі уроки в паралелі шостих класів та ще й контрольну з фізики, потрапила до міліції … І це ще не повний перелік дивних змін, які сталися з дівчинкою. Спочатку Антон і Настя зовсім не можуть налагодити стосунки один з одним, але, пройшовши через усі випробування, вони абсолютно змінюються, як особистості.
Здивувало те, що, потрапивши в минуле, Антон і Настя вирішили допомогти своєму вчителю історії ТольІваничу, щоб він не став інвалідом. А для цього їм потрібно було його відмовити від тієї поїздки, під час якої він отримав травму коліна. Але як це зробити? Часу на роздуми не було. Поїзд відправлявся через годину. Але відчайдушне бажання врятувати улюбленого вчителя допомогло їм впоратися з цим.
Мало не плакала, коли читала про зустріч Антона з його прабабусею, яка померла ще до народження хлопчика. Я б теж хотіла б побачити свою бабусю…
Цей твір спонукав мене подумати про розумну поведінку у незвичайних ситуаціях. Він змусив мене замислитися над тим, що не треба пхати свого носа туди, куди тебе не просять! А діти на своєму прикладі довели, що допитливість – іноді не дуже добра риса характеру.
Я зрозуміла, що недаремно автор цього твору являється неодноразовим лауреатом літературних премій. Зацікавившись її творчістю, з’ясувала, що Тамара Крюкова пише книги різних жанрів і для різних віків. Кожен знайде для себе цікаву сторінку – і дорослий, і малий. Той, хто любить фантастику оцінить “Пастку для героя” і “Примари мережі”. Той, хто цікавиться магією, чаклунством і дивовижними пригодами, знайде все це в “Гордячке”, “В’язні дзеркала” і “Заклятті гномів”. Любителям смішних історій раджу прочитати веселі розповіді із серії “Потапов, до дошки!” або кумедно смішні пригоди героїв у книзі “Чудеса непонарошку”. За літо я встигла всі ці твори перечитати. Планую не зупинятися, а й далі знайомитися із творами сучасних дитячих письменників.