Загальна характеристика середньовічної китайської поезії. Творчість Лі Бо

Автор: Чепіга Ольга Сергіївна, вчитель зарубіжної літератури та російської мови, НВК «Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 1 – Покровський ліцей», Покровський район, Дніпропетровська обл.
Презентація до уроку

Chepiga_China

Мета: розкрити особливості історичного розвитку Китаю за епохи Середньовіччя; визначити характерні ознаки середньовічної китайської поезії; ознайомити учнів з життєвим та творчим світами Лі Бо ; вчити аналізувати та оцінювати зміст поезії; розвивати навички конспектування, складання тез розповіді, зв’язне мовлення, уяву; сприяти зацікавленню учнів східною літературою, розширенню кругозору; виховувати толерантність.
Обладнання: презентація до теми, музичний супровід.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Вид уроку: урок-знайомство.

Хід уроку

I. Мотивація навчальної діяльності.
1. Учитель. Сьогоднішній урок ми розпочнемо з прослуховування поезії у музичному супроводі. Вам потрібно не тільки насолоджуватися чарівними звуками, а й спробувати визначити, про літературу якої країни піде мова.
ПЕСНЯ О ВОСХОДЕ И ЗАХОДЕ СОЛНЦА (Слайд 2)
Из восточного залива солнце,
Как из недр земных, над миром всходит,
По небу пройдет и канет в море.
Где ж пещера для шести драконов?
В древности глубокой и поныне
Солнце никогда не отдыхало,
Человек без изначальной силы
Разве может вслед идти за солнцем?
Расцветая, травы полевые
Чувствуют ли к ветру благодарность?
Дерева, свою листву роняя,
На осеннее не ропщут небо.
Кто торопит, погоняя плетью,
Зиму, осень, и весну, и лето?
Угасанье и расцвет природы
Совершается своею волей.
О Сихэ, Сихэ, возница солнца,
Расскажи нам, отчего ты тонешь
В беспредельных и бездонных водах?
И какой таинственною силой
Обладал Лу Ян? Движенье солнца
Он остановил копьем воздетым.
Много их, идущих против неба,
Власть его присвоивших бесчинно.
Я хочу смешать с землею небо,
Слить всю необъятную природу
С первозданным хаосом навеки.
(Лу Ян – древний полководец, который, по преданию, ос-
тановил заход солнца взмахом копья, чтобы до наступления
темноты завершить битву с царством Хань.)
2. Асоціативний ряд «Китай», за технологією «Гронування»
(1-2 хв. учні працюють самостійно, потім повідомляють результати. Схеми можуть паралельно з’явитися на дошці і в презентації.)
Учитель. Під час розповіді не забувайте записувати найважливіші моменти. Конспект стане у пригоді при підготовці до наступного уроку та контрольної роботи.
(Слайд 3)
3. Демонстрація Слайдів про Китай з коротким поясненням.
(Слайд 4,5)
– Китайська писемність (кит. 中文; піньїнь: zhōngwén, «китайське письмо») — стародавній і загальновживаний спосіб запису китайської мови. Китайські ієрогліфи – знаки-малюнки, що означають слова і поняття. Китайське письмо має зорову природу, тому мистецтво каліграфії надзвичайно цінується.
Знаки китайської писемності, відомі як китайські ієрогліфи (кит. 漢字 / 汉字; піньїнь: hànzì, ханьцзи, «букви Хань»). Вони широко використовуються не лише в Китаї, але також в японській і корейській писемності, а до 1945 року вживалися на письмі у В’єтнамі.
Кількість китайських ієрогліфів, згідно з китайським класичним словником Кансі, складає 47 035 знаків. Більше половини з них є архаїзмами і у сучасній китайській мові не вживається. Зазвичай, освічений китаєць повинен знати 4 — 5 тисяч ієрогліфів. Окрім ієрогліфів існує також спеціальна латиниця для фонетичної передачі китайської мови.
– Велика Китайська Стіна – споруда, що захищала Китай з півночі від нападу кочівників. Велика Китайська Стіна відома також як «Стіна десяти тисяч лі (китайська міра довжини приблизно 590 ярдів). Загальна довжина стіни близько 1500 миль або 2 400 км. (Слайд 6)
– Бойове мистецтво Кунг-Фу було винайдено ченцями Шаоліня, щоб захистити себе від грабіжників на пустельних гірських дорогах. – Зовсім не це було причиною! Шаолінь – буддийський монастир. А одна з практик в буддизмі – медитація. Після довгого сидіння на одному місці м’язи атрофувалися, і,щоб підтримувати тіло в тонусі,булла розроблена система Ушу (Кун-фу). Спочатку вона не включала бойові прийоми, і була схожа на набір фізичних вправ, перемішаних гімнастикою цигун. (Слайд 7)
– Дракон-найпопулярніша міфічна істота. (Слайд 8)
– Лотос – найулюбленіша квітка китайців. (Слайд 9)
– Рис – традиційна китайська їжа. (Слайд 10)
– Чай. У Китаї люди п’ють чай більше 1800 років. Китайський білий чай – це вершина смаку стародавніх китайських знахарів. – Насправді сортів китайського чаю безліч, і білий чай далеко не самий смачний! (Слайд 11)
– Китай – батьківщина шовку. «Великий шовковий шлях» – це шлях, який поєднував Китай із Центральною та Південною Азією та йшов аж до Риму. (Слайд 12)
– Компас, фарфор, папір, друкарська машинка, порох – винаходи, що були зроблені у Китаї. (Слайд 13,14)
– Для архітектури Китаю характерним є стиль, ознакою якого були дахи із загнутими вгору краями; став своєрідною візитною карткою Китаю. (Слайд 15,16)
– Олімпіада 2008 (Слайд 17)
4. Повідомлення «географів».
– Китай – велика країна, розташована на Південному Сході Азії. Високі гори Тібету, величезна пустеля Гобі й води Тихого океану неначе приховують цю Країну від усього світу. (Слайд 18)
– Площа – 9,6 млн км,2. Населення – 1,2 млрд чоловік. Столиця – Пекін. (Слайд 19)
– З Китаєм межують 14 країн, а його узбережжя омивають 4 моря, так як країна займає велику площу, то клімат разюче варіюється від субарктичного на півночі до тропічного на півдні. (Слайд 20)

II. Оголошення теми та мети уроку.
1. Учитель. Мова йтиме не про сучасний Китай, ми перенесемося в епоху Середньовіччя, в VII-Xст., у високорозвинену цивілізацію правління династії Тан, що тривало майже 300 років (618-907 рр.). Познайомимося з визначними поетами цієї доби та їх віршами.
А допоможуть нам в цьому «історики».
2. Повідомлення «істориків»
Часи правління династії Тан – важливий період в історії Китаю. Цей період характеризується економічним розквітом, соціальною стабільністю і блискучою культурою. Китайська класична поезія перебувала у своєму розквіті.
Поетична творчість навіть стала одним з головних елементів життя всього суспільства, а також одним з предметів під час державних екзаменів (для отримання права поступити на державну службу).
У цей час вірші писали всі – від імператора й чиновників до бідних селян. До повної збірки поезії династії Тан увійшло близько 50 тис. віршів, які написали більше 2300 поетів.
Танську поезію історично можна поділити на 4 етапи: поезія початку правління династії Тан; поезія розквіту династії Тан; поезія схилу династії Тан і поезія занепаду династії Тан. Китайські поети створили систему чергування рим та ритму вірша, із того часу поезія пройшла значний шлях розвитку. Це дозволило поезії танської доби проявити свій стиль.
У період розквіту династії Тан (712-762) танська поезія пережила апогей свого розквіту. Цей період відомий великими досягненнями у поетичній творчості. В той час з’явились вірші, в яких увага авторів була сконцентрована на різних сюжетах. Деякі поети захоплювались описом чудових природних пейзажів Батьківщини; деякі намагались описати неприступність прикордонних фортець; деякі полюбляли славити героїзм; а деякі поети у своїх віршах описували потреби звичайних людей, відображали їх важке життя, повне страждань. Завдяки появі цих поетів і їх творів, у часи династії Тан в країні утворилась сприятлива атмосфера для розвитку літературної творчості.
Найвідомішими танськими поетами вважаються «Небожитель поезії»- Лі Бо, і «Священномудрий піїт» – Ду Фу, вірші яких мали великий вплив на поетичну творчість літераторів наступної доби. (Слайд 21)
У період схилу династії Тан найбільш відомими поетами були: Бо Цзюйі, Юань Шень, Лі Хе і інші. Серед них, Бо Цзюй чудово володів жанром пародії. У його віршах міститься іронія з приводу здирання з населення непоборних податків і протест військовій агресії. Крім того, Бо Цзюйі писав свої вірші простою і живою мовою, тому його твори були популярними серед читачів.
3. Учитель. З жанрами та особливостями китайської поезії вас познайомлять «літературознавці».
4. Повідомлення «літературознавців». (Слайд 22,23,24)
5. Розповідь «біографів» про життя та творчість Лі Бо. (Слайд 25)
Одним із найкращих китайських поетів епохи Тан є Лі Бо (що означає «біла слива»). Народився поет в 701 р. у провінції Сичуань у сім»ї купця, здобув добру освіту. За легендами, вже в 5 років міг вивести будь – якого ієрогліфа, а у 10 – написав свого першого вірша.
З дитинства Лі Бо не лише багато читав, але й добре володів технікою бою мечем. Коли йому виконалось 20 років, Лі Бо здійснив подорож Китаєм, щоб поповнити свої знання і розширити кругозір. Завдяки ранньому розвитку його літературного таланту, Лі Бо ще в молодості став відомим поетом.
Навчитися грамоті означало ступити на шлях кар’єри – це було прагненням інтелігентних людей того часу. Молодий Лі Бо також мріяв досягти успіху в кар’єрі, тому він відправився до столиці Тан — місто Чанань. Завдяки рекомендації тих, хто віддав честь його таланту і поетичній творчості, у 742 році Лі Бо поступив на службу в Академію «Ханьлінь» («Ліс пензлів») у палаці імператора Сюаньцзуна.
Однак, Лі Бо був занадто самовпевненим. Через це говорили, що в нього в спині є «кістка гордості». Він зненавидів згубний стиль поведінки урядовців і прагнув отримати відповідальне призначення від імператора. Але тодішній імператор Сюаньцзун бачив в ньому лише імператорського поета. Сюаньцзун не довіряв Лі Бо через лихослів’я і плітки урядовців, які його ненавиділи. Тоді Лі Бо, глибоко розчарований імператорською владою, покинув столицю Чанань і знову почав подорожувати. Протягом майже всього свого життя Лі Бо провів у блуканнях, тому багато його віршів, присвячені опису природи. Наприклад, у його вірші «Дивлюсь на водоспад у горах Лушань» присутні такі фрази: «Летить він з височини небес крізь гірський ліс, і здається, це Молочний Шлях впав з неба». У цих віршах вживаються гіпербола і метафора. Ці рядки стали відомими фразами, які описують нічний пейзаж.
Пейзажна лірика Лі Бо вражає відчуттям злиття з природою, вона увібрала і аромат квітів, і шум соснових верховіть, і блиск місяця у воді.
Особливістю китайської поезії насамперед є те, що у вірші нема ні переносів, ні граматичних узгоджень рядків, – вони поєднуються паралелізмами (почерговим показом стану природи і стану людської душі). (Слайд26)
Встає осінній місяць,
Відбившись у воді.
На озері південнім
Так тихо в самоті
І лотос цей про смуток
Розповісти б хотів,
Щоб смутком пройнялася
Душа моя, мій спів.
Учитель. Яким настроєм пройнята поезія?(Сумним)
Такий настрій притаманний багатьом віршам. Однак він – поет не тільки споглядання. Його цікавить людина з усіма її клопотами, стражданнями, пориваннями до щастя.
Лі Бо продовжив і творчо розвинув своєю поезією багаті традиції китайських народних пісень – юефу, в яких оспівувалась і військова звитяга, і глибина кохання. У творчому спадку знайшла своє місце і улюблена тема китайської традиційної поезії – уславлення дружби.
Вірші Лі Бо життєрадісні, сповненні оптимізму сміливої, веселої, впевненої в собі людини. Таким поет був і в реальному житті. Якось він домігся прощення молодого солдата Го Цзи-і, який згодом став відомим воєначальником і багато років по тому врятував життя Лі Бо, засудженому до страти за участь у заколоті проти центральної влади (755р.)
Важкий, ох, важкий, цей життєвий шлях!
Манівців, відгалужень – безліч!
А де ж та тропа, що на ній би тепер
Найкраще мені опинитись?
Та вірю в погожий для мене вітер!
І хай залишаються хвилі –
Напну високі, до хмар вітрила
І цей океан подолаю.
Учитель. Чи відрізняється ця поезія від попередньої? Чим?
Збереглось більше 900 віршів і 60 прозаїчних творів, написаних Лі Бо. Ці твори мали великий вплив на поетичну творчість поетів наступних поколінь. Твори Лі Бо демонструють його безперечний талант і видатні творчі здібності. Саме тому Лі Бо ще називають «Небожитель поезії».

ІІІ. Читання та аналіз віршів Лі Бо.
Учитель. Прочитайте виразно вірш «Печаль на яшмових сходах».
Бесіда. Хто є героєм цієї мініатюри? (Природа і людина).
– Який настрій у ліричного героя? (Сумний, печальний).
– Які слова допомагають авторові передати його? (Холодна роса, промокли панчохи, мовчазні небеса, місяць печальний, тремтить і згаса).
– Назвіть художній прийом, що є основним у даній поезії?(Метафора: мовчазні небеса, місяць печальний, тремтить і згаса).
– Що викликало печаль ліричного героя? Яка пора року? З чим вона асоціюється?(Осінь. У людському житті це період підбиття підсумків, старості).
– Отже, з одного боку ми бачимо осінній пейзаж, а з іншого-це роздуми про зміни у внутрішньому світі людини. Як називається такий прийом?(Психологічний паралелізм).
Читання вірша «Запитання і відповідь у горах» вголос учителем.
Бесіда. Чому ліричний герой не дає прямої відповіді на запитання?(Тому, що відповідь не у словах, а у природі, яка є вічною. Живучи у горах, герой наближається до вічності, безмежності).
– Як би ви відповіли на це запитання?
– Символом чого є «дерев опалі пелюстки»?(Символом плинності, скороминучості життя).
– До якої лірики належить ця поезія?(До філософської, так як ліричний герой роздумує про життя).

ІV Підсумок уроку.
1. «Незакінчене речення».
Сьогодні на уроці:
– я дізнався про…
– мене вразило…
2. Використовуючи опорну схему, розповісти про життя Лі Бо.

V. Домашнє завдання.
1. Проаналізувати поезії Лі Бо, вміщені в підручнику (тема, ідея, художні засоби).
2. Ознайомитися зі статтею підручника про Ду Фу, скласти опорну схему, подбати про її художнє оформлення.
3. Для допитливих: підготувати повідомлення про конфуціанство та даосизм як головні світоглядні основи китайського мистецтва та літератури.

Черговий номер

Зміст №6, 2018

Редакційна вітальня «Мене надихають діти». Ексклюзивне інтерв’ю Ольги Горобченко. . . . . . .2 Фахові проблеми Практика роботи …

Новини

Copyright © Журнал "Зарубіжна література в школах України"

Розробка сайтів студія “ВЕБ-СТОЛИЦЯ”