в школах України

БЕЗЗАКОННЯ? Про те, хто і як готував проєкт мовно-літературної галузі в новому Державному стандарті базової середньої освіти

Майже десять місяців педагогічна громадськість обговорює проєкт Державного стандарту базової середньої освіти. Найбільш проблемною зоною стала мовно-літературна галузь, яка викликала глибоке обурення вчителів тим, що в ній зникли українська та зарубіжна літератури в школі й запроваджується тотальна інтеграція предметів, яка ніколи не була апробована в Україні на офіційному державному рівні. Те, що це неправильно, непрофесійно, непедагогічно й аморально, розуміють усі інтелігентні люди.

Але річ сьогодні не про те, а про те, хто і як готував цей Державний стандарт базової середньої освіти. Чи було це зроблено в законний спосіб? Чи були серед розробників справжні фахівці? Чи чули вони людей? Чи враховували чиїсь пропозиції? Чи забезпечили чиновники Міністерства освіти і науки України демократичний процес? Спробуємо розібратися…

Насправді інформації про це дуже мало. Для документа такої великої державної ваги немає належної законодавчої бази. Принаймні вона закрита для громадськості. Розглянемо факти.

12 червня 2019 р. проєкт Державного стандарту базової середньої освіти вперше з’явився на сайті Міністерства освіти і науки України для громадського обговорення. Але наказ про створення робочої групи із розроблення документа не був оприлюднений на сайті МОН. Тривалий час громадськість не знала, хто ж створив цей «унікальний» документ, який не покращує, а погіршує якість української освіти.

У першому, другому, третьому й четвертому відкритих зверненнях педагогічної громадськості йшлося про необхідність доопрацювання проєкту Державного стандарту базової середньої освіти й організації співпраці розробників із фахівцями для створення якісного документа. Але наказу про створення робочої групи із розроблення проєкту Державного стандарту так і не було…

Лише окремі відомості про те, хто ж був розробником проєкту можна було дізнатися з деяких інтерв’ю та публікацій.

Ось, наприклад, інтерв’ю Дмитра Дроздовського і Андрія Панченкова на «Радіо Отчизна» 11 вересня 2018 р. Але хто уповноважив їх ще в 2018 р. розробляти Державний стандарт базової середньої освіти? Який документ МОН України регулював їхню діяльність?

https://www.youtube.com/watch?v=W_GVlEKDy1M&feature=emb_err_watch_on_yt

А ось Мирослава Товкало 18 червня 2019 р. на порталі «Вільне радіо» коментує протест учителів проти інтеграції української та зарубіжної літератур, закладеної в проєкті Державного стандарту базової середньої освіти. Про неї сказано, що вона є «завідувачкою кафедри освітньої політики Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, членкиня робочої групи з розроблення нового держстандарту загальної середньої освіти («Нова українська школа»)».

https://freeradio.com.ua/bilshe-tisjachi-osvitjan-vistupili-proti-ob-iednannja-ukrainskih-shkilnih-predmetiv/

У тій публікації йшлося про те, що «об’єднання української мови, української та зарубіжної літератури збираються впроваджувати, спираючись на досвід польської школи». Мирослава Товкало при тому зазначає: «Інтегрований предмет «українська мова» охопить ті самі години, що й ці три предмети. Тому вчитель здобуде цінний ресурс – 2-3 години на вивчення мови. Змінитися мають підходи та методи».

https://freeradio.com.ua/bilshe-tisjachi-osvitjan-vistupili-proti-ob-iednannja-ukrainskih-shkilnih-predmetiv/

А ХТО так вирішив? Тільки Мирослава Товкало чи ще якісь фахівці? На якій підставі? Хіба було в Міністерстві освіти і науки обговорення цього питання про інтеграцію мов і літератур? Як відомо, Національна академія наук України, Національна академія педагогічних наук України, університети, педагоги закладів середньої освіти активно виступали проти інтеграції предметів ще в 2010, 2015, 2017 і 2019 роках. Тоді чому цю ідею неухильно просували, нав’язували окремі реформатори?..

Ось ще одна стаття Мирослави Товкало «Інтегрована мова. Школярі нарешті заговорять українською» (опублікована 3 листопада 2016 р. на порталі «Українська правда»). Представлені в ній факти та ідея інтеграції предметів не підтверджені ніякими дослідженнями. Однак авторка стверджує: «Література в інтеграції з мовою стає предметом, у рамках якого школярі не будуть “проходити” твори зі скаженою швидкістю “біжи, учню, біжи”, а на прикладі кількох текстів спробують віднайти своє розуміння і сформулювати своє ставлення до прочитаного».

https://life.pravda.com.ua/society/2016/11/3/219725/

Хочеться запитати: а чи був в Україні хоча б один подібний пілотний проєкт? Що дає підстави Мирославі Товкало безапеляційно стверджувати користь інтеграції предметів, коли художню літературу поглинає мова?

Ось ще яскраві цитати Мирослави Товкало зі статті «Інтегрована мова…»:

«В інтегрованому курсі “українська мова” важливо виокремити “ядро знань” (так званий канон), який буде вужчим, аніж у наших чинних програмах (на формування умінь потрібно більше часу, ніж на відтворення сюжетних ліній). Що увійде в “ядро” знань – питання широкої дискусії різних цільових груп в освіті. Однак важливо, що перелік творів має суттєво скоротитися, а підходи до подання творів – змінитися. У польських гімназіях діти вивчають 16 творів за три роки гімназії (це 7-9 класи, відповідник нашої основної школи). З них тільки 5 творів – обов’язкові для поглибленого аналізу. Решта переліку творів формується за тематичним принципом (наприклад, тема “Мандри”, “Кохання”, “Батьківщина” тощо), жанровим (історичний роман чи детектив), біографічним (твір письменника оригінальний і перекладний). Пропорції подання рідної і іноземної літератури коливається приблизно так: 70% рідної літератури – 30% іноземної в перекладі польською. Цікаво, що у розвинутих освітніх системах давно забули про історичний/діахронний підхід до вивчення літературних текстів у середній/основній школі. Про нього згадують тільки у старшій школі. Вивчення текстів в історичній послідовності від давньої і до сучасної літератури призводить тільки до одного результату: наші учні 5-9 класів втрачають любов до читання, яку так дбайливо закладали в родинах читанням казок».

 

Чи не нагадують вам ці висловлювання славнозвісний проєкт Державного стандарту базової середньої освіти, який педагогічна громадськість прагне скоригувати, виправити, але ніяк не вдається. Бо Мирослава Товкало вважає інакше. Може, вона спеціаліст зі шкільної методики? Ні, вона захистила в 2003 р. кандидатську дисертацію на тему «Фразеологія гуцульських говірок». Із 2006 р. викладала дисципліни з освітньої політики у Львівському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти.

http://loippo.lviv.ua/structure/teachers/Tovkalo-Myroslava/

Але повернімося до попередніх публікацій. Вони свідчать про те, що і в 2018 р., і в 2019 р. якась робоча група із розроблення проєкту Державного стандарту базової середньої освіти все ж таки була. Хоча наказу МОН про це ніхто не бачив. А хто до тієї робочої групи делегував представників? У який спосіб? Наказу МОН про створення робочої групи не було ані в 2018 р., ані в червні 2019 р., ані пізніше. Відповідно його не було на сайті МОН України, хоча громадськість вимагала його оприлюднення в усіх п’яти відкритих зверненнях. Однак він повинен був бути оприлюднений і без прохання громадськості, адже процедура створення державних стандартів, навчальних програм, підручників не може бути закритою! Усі супровідні документи повинні бути у відкритому доступі.

19 липня 2019 р. в Міністерстві освіти і науки відбулося обговорення проблемних питань мовно-літературної галузі в проєкті Державного стандарту базової середньої освіти. Ініціаторами зустрічі були вчителі (Л. Юлдашева та О. Семенюк), які понад місяць добивалися цієї зустрічі! У ній узяли участь: заступник Міністра освіти і науки України Вадим Карандій; керівник експертної групи з питань забезпечення якості освіти МОН України Наталія Байтемірова; головний спеціаліст відділу змісту освіти, мовної політики та освіти національних меншин Головного управління загальної середньої та дошкільної освіти МОН України Олена Котусенко; професор, завідувач кафедри світової літератури ПНПУ імені В.Г. Короленка Ольга Ніколенко; професор, завідувач кафедри методики викладання світової літератури НПУ імені М.П. Драгоманова Олена Ісаєва; учитель зарубіжної літератури Тальнівського економіко-математичного ліцею Тальнівської міської ради Тальнівського району Черкаської області, учитель-методист, голова ГО «Всеукраїнська спілка вчителів-словесників» Людмила Юлдашева; учитель української мови, літератури та зарубіжної літератури Скандинавської гімназії м. Києва, учитель-методист Олена Семенюк; головний редактор і видавець всеукраїнського науково-методичного журналу «Зарубіжна література в школах України Дмитро Лебедь.

Про що говорили представники громадськості і які вони тоді отримали відповіді в МОН читайте в публікації:

https://zl.kiev.ua/pro-zustrich-uchyteliv-i-naukovtsiv-iz-zastupnykom-ministra-osvity-i-nauky-ukrayiny-vadymom-karandiyem-i-kerivnykom-ekspertnoyi-grupy-z-pytan-zabezpechennya-yakosti-osvity-mon-nataliyeyu-bajtemirovoyu/?fbclid=IwAR1Fsq

Якщо коротко, то ось результати тієї зустрічі 19 липня 2019 року.

  1. Проєкт Державного стандарту ще в стадії доопрацювання. Робота буде тривати щонайменше до кінця року.

В.А. Карандій: «Ніхто не збирається зараз цю тему пришвидшувати…»; «Стандарт буде прийматися уже новим складом Кабінету Міністрів, це буде, мабуть, не раніше зими. І прийматися буде весь пакет – Державний стандарт, Типовий навчальний план, Типова освітня програма, в яких буде закладена зарубіжна література. На основі цього типового навчального плану школи можуть, якщо захочуть, розробляти свої навчальні плани й програми, і там уже може бути різна комбінація предметів, але результати навчання мають бути ті, які закладені в стандарті».

  1. Громадське обговорення проєкту Державного стандарту базової середньої освіти буде продовжуватися на серпневих нарадах учителів, тому педагоги можуть подавати пропозиції за результатами серпневих конференцій.
  2. Наказ про склад робочої групи, яка працює над проєктом Державного стандарту, оприлюднять на сайті МОН.
  3. Напрям на інтеграцію – загальний. Це стосується не тільки «Мовно-літературної галузі». Але у вчителів і шкіл буде вибір.

В.А. Карандій: «Інтеграція мовно-літературної галузі не буде загальнообов’язковою. Буде можливість обирати…»

Н.Г. Байтемірова: «Школи зможуть самі створювати програми інтегрованого курсу в такому обсязі й поєднанні, як вважатимуть за потрібне (українська мова і література, іноземна мова і література та ін.)… Щоб не звужувати поле діяльності для навчальних закладів, які будуть розробляти свої плани й програми…»

  1. Наступна редакція проєкту (із врахуванням пропозицій громадськості) буде оприлюднена разом із Типовими освітніми програмами і типовими навчальними планами на сайті МОН України, щоб громадськість могла побачити в комплексі весь механізм упровадження нового Державного стандарту.

В.А. Карандій: «Давайте дочекаємося повного комплекту документів – Державний стандарт, Типова освітня програма, Типовий навчальний план…»

Н.Г. Байтемірова: «І я, і О.О. Лінник не бачимо проблем із розведенням у Типовій освітній програмі зарубіжної літератури, української літератури, літератур національних меншин, мов…»

  1. Результати навчання мають бути відредаговані з урахуванням літературної складової (оскільки її наразі в проєкті немає).

В.А. Карандій: «Стандарт прописує лише загальні результати навчання…»

О.О. Ісаєва: «У результатах повністю відсутня літературна складова…»

В.А. Карандій: «Погоджуємося… Надішліть правки у вордівському форматі».

Ініціативній групі від громадськості було запропоновано подати до МОН власний варіант проєкту «Мовно-літературної галузі». Учителі й науковці передали заступнику Міністра освіти і науки лист цей варіант. АЛЕ ВСЕ БУЛО МАРНО. НІЧОГО З ТИХ ОБІЦЯНОК НЕ БУЛО ВИКОНАНО.

У п’ятому зверненні педагогічної громадськості від 27 вересня 2019 р. йшлося про ПЛАГІАТ у проєкті Державного стандарту базової середньої освіти. Тоді виявилося, що на громадське обговорення на сайті МОН з 12.06.2019 р. по 25.07.2019 р. був виставлений не фахово підготовлений проєкт Державного стандарту середньої освіти, а скопійовані фрагменти з Державного стандарту початкової освіти (2018, зі змінами 2019). Розділи «Мовно-літературна галузь» у двох державних стандартах (початкової та середньої освіти) АБСОЛЮТНО ІДЕНТИЧНІ.

Перевірте самі:

Проєкт Державного стандарту середньої освіти (виставлений на громадське обговорення 3 12.06.2019 по 25.07.2019)

https://mon.gov.ua/ua/news/ministerstvo-osviti-i-nauki-ukrayini-proponuye-dlya-gromadskogo-obgovorennya-proyekt-derzhavnogo-standartu-bazovoyi-serednoyi-osviti

Державний стандарт початкової освіти

Постанова Кабінету Міністрів № 87 від 21.02.2018

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87-2018-%D0%BF

Державний стандарт початкової освіти зі змінами

Постанова Кабінету Міністрів № 688 від 24.07.2019

https://xn--80aagahqwyibe8an.com/kabineta-ministriv-postanovi/postanova-vid-lipnya-2019-688-pro-vnesennya376611.html

 

Можна не дивуватися з того ПЛАГІАТУ, адже Мирослава Товкало була розробником Державного стандарту початкової освіти й представляла його в онлайн-курсі для вчителів початкової освіти 19 лютого 2018 р.

Ось подивіться:

https://www.youtube.com/watch?v=V90zZxrh-JM

Тож усе, що було написано в Державному стандарті початкової освіти (2018, зі змінами 2019), було відтворено й у проєкті Державного стандарту базової середньої освіти, який вчителі побачили в червні 2019 р.

Незважаючи на ПЛАГІАТ, рішенням Колегії МОН від 29 серпня 2019 року (протокол № 6/2-2) був схвалений за основу саме той текст Державного стандарту середньої освіти, в якому «Мовно-літературна галузь» була тотожною до «Мовно-літературної галузі» в Державному стандарті початкової освіти (2018, зі змінами 2019).

Як писав Льюїс Керролл у повісті «Аліса в Країні Див», далі «все дивасніше й дивасніше»…

На серпневій конференції 2019 р., яку організувало Міністерство освіти і науки України, Василь Терещенко, начальник відділу досліджень та аналітики Українського центру оцінювання якості освіти, представляв мовно-літературну галузь в межах проєкту Державного стандарту базової середньої освіти. Тобто те, що було визнано ПЛАГІАТОМ з Державного стандарту початкової освіти. Ось його презентація, розміщена на сайті МОН:

https://mon.gov.ua/storage/app/media/Serpneva%20conferentcia/2019/Presentacii/tereshenko-pres.pdf

Тут знову мова йде про інтеграцію предметів, незважаючи на протести вчителів.

До речі, Василь Терещенко є одним із авторів «Національного звіту за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018» (К., 2019).

http://sqe.gov.ua/images/materials/news/2019/PISA/PISA_2018_Report_UKR.pdf

У цьому звіті багато цікавого.

Усім відомо, що результати PISA-2018 для України є невтішними. Проте рівень читацької грамотності українських учнів все ж таки набагато вище за інші показники. Звісно, що над рівнем читацької грамотності треба ще працювати й працювати. Але в Україні є багато корисного, як засвідчує «Національний звіт…».

Наприклад, у розділі 3 «Як і що читають 15-річні учні/студенти в Україні» наведено цікаві факти, що характеризують стан української мовно-літературної освіти.

«Дані засвідчують, що індекс задоволеності українських учнів / студентів читанням становить 0,28, що більше, ніж у середньому по країнах ОЕСР. (…) В Україні більшість учнів / студентів (62,7 %) повідомила, що читають для задоволення, а 37,3 % — що читають тільки тоді, коли потрібно отримати певну інформацію, коли вони змушені читати». (с. 96)

«Найчастіше учні / студенти в Україні читають твори художньої літератури. У середньому 50 % учнів / студентів ніколи або майже ніколи не читають газети та комікси. Загалом такі результати можна інтерпретувати як позитивні, адже відповідно до висновків учених, читання певних типів текстів може розвивати навички читання більше, ніж інші. Зокрема читання довгих і складних текстів, таких як твори художньої літератури та науково-популярні книги, особливо сильно впливає на читацьку вправність дітей і дорослих. Водночас видається, що не зайвим було б замислитися про перспективність популяризації серед молоді й сучасних україномовних коміксів, періодичних видань». (с. 97)

«З іншого боку, високі показники читання художніх текстів українськими підлітками можуть частково бути пов’язані з необхідністю читати значні обсяги таких творів для виконання домашніх завдань з української та зарубіжної літератури». (с. 98)

«Багато й часто працюючи з художніми текстами, українські учні / студенти водночас досить рідко працюють із такими текстами, що містять таблиці, діаграми й графіки, а також гіперпосилання. Подібні тексти відносять до перерваних текстів». (с. 98)

«Більшість учнів / студентів (91%) читають для задоволення художні твори, але менше читають публіцистичні і офіційно-ділові тексти (80%) та газети і журнали» (50%). (с. 116)

«Жодного разу у 4 випадках із 10 учні / студенти за останній місяць не читали тексти, які мають графіки і таблиці, електронні тексти із гіперпосиланнями». (с. 116)

Тобто за результатами PISA-2018, наші учні читають достатньо художньої літератури, до того ж читають її із задоволенням (91 %)! Це означає, що із викладанням української літератури та зарубіжної літератури в школах України все в порядку. Але, на думку авторів «Національного звіту…», учні / студенти недостатньо читають комікси, газети, журнали, а ще перервані тексти з гіперпосиланнями, діаграмами й графіками. А це «погано».

Тобто якщо йти за логікою розробників проєкту Державного стандарту базової середньої освіти, виходить, що потрібно розвалити систему літературної освіти, інтегрувати українську літературу та зарубіжну літературу в один предмет «українська мова», і тоді наші діти будуть краще читати комікси, газети, журнали й тексти з гіперпосиланнями.

Чи не видається вам, що це абсурд? Якщо у нас діти читають художню літературу, а предмети «українська література» і «зарубіжна література» прилучають учнів до читання творів мистецтва Слова, то навіщо руйнувати те, що є корисним для молоді? І чи треба взагалі перейматись тим, що учні й студенти недостатньо читають комікси? Адже в основу гарних коміксів нерідко покладені художні твори. У вигляді коміксів у Європі адаптують навіть шедеври класиків літератури. То що краще: читання самого художнього твору чи його адаптації, вторинного продукту, яким і є комікс?..

Давайте будемо розвивати вітчизняні здобутки, йти вперед у формуванні читацької грамотності! Наприклад, за Естонією, яка посіла 1 місце в Євросоюзі та 5 місце у світі за результатами PISA-2018. Як їй це вдалося? А Естонія просто не нищила кращі національні здобутки. Там дозволено читання художньої літератури передовсім державною мовою, але й усіма мовами, якими володіють учні та вчителі. Там школам надано право вибирати, які предмети інтегрувати, а які не інтегрувати й застосовувати поглиблене вивчення. Там посилено роль учителя-предметника, який повинен гарно знати свій предмет, щоб передати міцні знання дітям. Там немає безпредметного навчання, яке нам прагнуть нав’язати (начебто компетентності можна сформувати без знання предмета!). Там низку дисциплін викладають іноземними мовами (за вибором учнів). Там немає системи репетиторства, як це прийнято у нас. Маленька за своєю площею Естонія здійснила справжній прорив в освіті, розуміючи цінність міцних знань і вітчизняного досвіду, яке збагатила за рахунок європейських надбань.

А що принесе нам новий Державний стандарт базової середньої освіти? Поки що в ньому не видно нічого позитивного, натомість активно впроваджується насильницька інтеграція предметів (начебто це панацея від усіх недоліків!), знищення української та зарубіжної літератур у системі середньої освіти й настанова на роботу з іншими видами текстів/медіатекстів за рахунок зменшення читання художньої літератури (до 10 %).

Повернімося до питання про те, хто все ж таки створював цей Державний стандарт базової середньої освіти? До грудня 2020 р. про це не було ніякої інформації. Долинали лише окремі чутки про якісь міжнародні проєкти (гранти) за підтримки Польщі (тому Мирослава Товкало говорила про інтеграцію предметів на зразок польської школи), а потім Фінляндії.

У грудні 2019 р. стало точно відомо, що проєкт Державного стандарту базової середньої освіти створювався в межах міжнародного проєкту (гранту) «Фінська підтримка української школи». 16 грудня 2019 р. представники громадськості – професор НПУ імені М.П. Драгоманова Жанна Клименко і вчитель-методист Кам’янець-Подільського закладу середньої освіти № 17 Хмельницької області Наталія Рудніцька були запрошені на стратегічну сесію в межах того міжнародного проєкту в Прем’єр-готель «Либідь». Але їм не було надано повного тексту проєкту Державного стандарту базової середньої освіти, а їхні аргументи щодо необхідності збереження української та зарубіжної літератури в проєкті були проігноровані учасниками сесії. Основні зауваження, висловлені Жанною Клименко і Наталією Рудніцькою, були направлені генеральному директору Директорату дошкільної та шкільної освіти МОН України Андрію Осмоловському і розробникам проєкту. Цей лист від 22 грудня 2019 р., відповідь на який взагалі не надійшла, можна побачити тут: https://www.facebook.com/groups/538326086373403/permalink/1185595871646418/

29-31 січня 2019 р. вчитель-методист Наталія Рудніцька брала участь у наступній сесії в межах міжнародного проєкту «Фінська підтримка української школи». Але знов на її пропозиції й зауваження ніхто не звертав уваги. Літературна освіта була приречена на знищення…

Десь наприкінці січня на сайті МОН з’явився наказ Міністерства освіти і науки України від 10 грудня 2019 року № 1533. Потім він так само швидко зник із сайту, як і з’явився. Нині його, мабуть, неможливо знайти в Інтернеті. Але ми випадково його скачали тоді.

Наказ Міністерства освіти і науки України від 10.12.2019 р. № 1533

Про утворення робочої групи з розроблення Державного стандарту базової середньої освіти

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 32 Закону України «Про освіту»; частини першої та частини третьої статті 31 Закону України «Про загальну середню освіту», підпункту 3 пункту 6, підпункту 14 пункту 4 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630, з метою розроблення проєкту Державного стандарту базової середньої освіти

НАКАЗУЮ:

  1. Утворити робочу групу з розроблення Державного стандарту базової середньої освіти (далі – робоча група) у складі, що додається.
  2. Робочій групі розробити проєкт Державного стандарту загальної середньої освіти до 01 березня 2020 року.
  3. Українському центру розвитку освіти (Карандій В.А.) забезпечити координацію діяльності робочої групи, узагальнити підготовлені робочою групою матеріали та подати Міністерству освіти і науки України проєкт Державного стандарту базової середньої освіти до 01 квітня 2020 року.
  4. Директорату дошкільної та шкільної освіти (Осмоловський А.О.) забезпечити громадське обговорення Державного стандарту базової середньої освіти до 01 травня 2020 року та подати його на затвердження в установленому порядку.
  5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Мандзій Л.С.

Міністр ГАННА НОВОСАД

 

Додаток до наказу Міністерства освіти і науки України

від 10.12.2019 р. № 1533

 

Склад робочої групи з розроблення Державного стандарту базової середньої освіти

Шиян Роман – команда підтримки реформ МОН, заступник директора (співголова робочої групи)

Карандій Вадим – Український інститут розвитку освіти, директор (співголова робочої групи)

Ляшенко Олександр – Президія НАПН України, академік-секретар Відділення загальної середньої освіти, науковий консультант (за згодою)

Заплотинська Олена – команда підтримки реформ МОН, директор (координатор робочої групи)

Лінник Олена – Міністерство освіти і науки України, державний експерт директорату дошкільної та шкільної освіти (координатор робочої групи)

Рибачук Юрій – Український інститут розвитку освіти, начальник відділу (координатор робочої групи)

Товкало Мирослава – приватний заклад освіти «Креативна міжнародна дитяча школа», керівник проєктів і програм, координатор робочої групи (за згодою)

Мовно-літературна освітня галузь

Романенко Юлія – Український центр оцінювання якості освіти, начальник відділу сертифікації педагогічних працівників, координатор групи (за згодою)

Панченков Андрій – Український центр оцінювання якості освіти, начальник відділу, координатор групи (за згодою)

Василь Терещенко – Український центр оцінювання якості освіти, начальник відділу досліджень та аналітики, координатор групи (за згодою)

Новосьолова Валентина – Інститут педагогіки НАПН України, старший науковий співробітник відділу навчання української мови та літератури (за згодою)

Пахаренко Василь – Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, професор (за згодою)

Рудніцька Наталія – загальноосвітня школа № 17 Хмельницької області, учитель української мови та літератури (за згодою)

Старагіна Ірина – команда підтримки реформ МОН, експерт

Хворостяний Ігор – проєкт «Фінська підтримка реформи української школи», радник з питань мови

Мовно-літературна галузь (іншомовна освіта)

Коваленко Оксана – Міністерство освіти і науки України, головний спеціаліст відділу змісту освіти, мовної політики та освіти національних меншин головного управління загальної середньої та дошкільної освіти директорату дошкільної та шкільної освіти, координатор групи

Самойлюкевич Інна – Житомирський державний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри англійської мови з методиками викладання в дошкільній та початковій освіті (за згодою)

Унгурян Ірина – проєкт «Фінська підтримка реформи української школи», експерт з питань мови

Шаленко Олександр – British Council, незалежний експерт (за згодою)

(…)

Отже, до складу цієї робочої групи виникає чимало запитань. Чому саме такий склад робочої групи мовно-літературної галузі? Хто її обирав? Хто висував цих фахівців? Якою є роль Міністерства освіти і науки у забезпеченні прозорості процесу створення нового Державного стандарту базової середньої освіти?

Чому від директорату дошкільної та шкільної освіти Міністерства освіти і науки України координатором робочої групи призначили Олену Лінник, спеціаліста в галузі початкової освіти? У 2007 р. вона захистила кандидатську дисертацію на тему «Дидактичні умови розвитку допитливості учнів 1 класу», а в 2016 р. докторську дисертацію на тему «Система підготовки майбутнього вчителя до організації суб’єкт-суб’єктної взаємодії з учнями початкової школи».

http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%96%D0%BA_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0

Тепер зрозуміло, чому проєкт Державного стандарту базової середньої освіти подібний на Державний стандарт початкової освіти.

А чому в складі розробників мовно-літературної галузі троє людей із однієї організації – Український центр оцінювання якості освіти (Юлія Романенко, Андрій Панченков, Василь Терещенко)? Кожен із них бере участь у публікації посібників з української мови та літератури, зокрема для ЗНО.

https://www.yakaboo.ua/ua/author/view/Andrej_Panchenkov/

https://www.yakaboo.ua/ua/author/view/V_Tereschenko/?gclid=Cj0KCQjwx7zzBRCcARIsABPRscPpIBucJzX4VVPuT3YX4dmqYbDWFYbGykbddmiaE-rWXbKpQ-H5nT8aApuOEALw_wcB

https://scholar.google.com/citations?user=qYvwfhwAAAAJ&hl=th

 

Двоє розробників мовно-літературної галузі (Ігор Хворостяний і Мирослава Товкало) – представники приватних закладів освіти. Ігор Хворостяний працює в Новопечерській школі (м. Київ), є співавтором і лектором онлайн-курсів «Лайфхаки з української мови» і «Лайфхаки з української літератури», що покликані надати можливість усім вивчити українську або підготуватися до ЗНО.

На своїй сторінці у ФБ Ігор Хворостяний писав про новий Державний стандарт базової середньої освіти: «НІХТО й НІДЕ не змушує переходити на інтеграцію»; «Я не захищаю стандарт у цілому. Звісно, він не досконалий, як і будь-який папірець, але я бачу позитивні зрушення й не розумію, чому люди, яким надають можливість вибору, обурюються цим» і т.п.

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2905101392868889&set=a.1130966420282404&type=3&theater

Але текст Державного стандарту, виставлений на громадське обговорення з 4 березня 2020 р. по 31 березня 2020 р., на жаль, не дає вчителям вибору – переходити чи не переходити на інтеграцію… Це тотальна інтеграція, де предмет «українська мова» має поглинути і українську літературу, і зарубіжну літературу.

https://mon.gov.ua/ua/news/mon-proponuye-dlya-gromadskogo-obgovorennya-proyekt-derzhavnogo-standartu-bazovoyi-serednoyi-osviti

Мирослава Товкало нині представляє приватний заклад освіти «Креативна міжнародна дитяча школа». Нагадуємо, що вона була співавтором Державного стандарту початкової освіти і активно упроваджує ідею інтеграції предметів «українська мова», «українська література», «зарубіжна література». Виникає питання: а чому представники саме приватних (а не державних) навчальних закладів увійшли до цієї групи розробників?

Ірина Старагіна, експерт із команди підтримки реформ МОН, є авторкою зошитів із російської мови для початкових класів, які активно друкує видавництво «Вита-пресс» (Москва).

https://www.livelib.ru/author/523185/top-irina-staragina

Нині Ірина Старагіна упроваджує інтегрований курс «Українська мова» в початковій школі України.

https://nuschool.com.ua/lessons/mova/3week/index.html

https://osvita.cv.ua/modul-z-integrovanogo-kursu-ukrayinska-mova-dlya-3-go-pilotnogo-klasu-20-tyzhden/

Коло наукових інтересів Валентини Новосьолової – методика навчання української мови в закладах середньої освіти.

http://undip.org.ua/structure/research%20units/Відділ%20навчання%20укр%20мови%20та%20літератури/Novos%60olova.php

Професор Василь Пахаренко не брав особистої участі в розробленні мовно-літературної галузі в проєкті Державного стандарту базової середньої освіти.

Учитель-методист української мови та зарубіжної літератури Наталія Рудніцька не могла вплинути на роботу цієї групи.

Є ще питання до складу цієї групи, що мала бути утворена відповідно до Закону про середню освіту. Чому тут немає представників Національної академії наук України? Чому немає фахових організацій (професійних асоціацій), представників роботодавців?.. Чому взагалі цей склад був засекреченим з 2018 року, на якій підставі цей склад змінювався? Чому в цьому складі немає жодного фахівця – кандидата або доктора наук із зарубіжної літератури? Чому робоча група жодного разу не виявила бажання зустрітися з представниками громадськості й знайти шляхи вирішення проблемних питань?.. Чому чиновники Міністерства освіти і науки України не забезпечують принципу демократії та врахування пропозицій громадськості?

Про відповідь ви можете здогадатися самі. ЇМ НЕ ТРЕБА. 5-7 осіб прагнуть здійснити захоплення мовно-літературної освітньої галузі, а для цього їм потрібно викинути будь-які літератури, щоб вони не заважали їхнім «реформам», тобто щоб вони могли й надалі друкувати свої посібники чи підручники з мови в значно ширшому масштабі й диктувати монополію.

Хтось ще вірить у можливість діалогу з ними? І що зарубіжна література та українська література залишаться в системі середньої освіти?!..

Якщо в нашій державі ще є демократія, то Міністерство освіти і науки почує тисячі вчителів, які викладають українську літературу і зарубіжну літературу, й все ж таки створить умови для виправлення мовно-літературної галузі в проєкті Державного стандарту базової середньої освіти. Інакше це беззаконня вдарить не тільки по вчителях, а й по душах наших дітей, які залишаться без можливості читати шедеври української та зарубіжної літератур.

 

Олена Ревнивцева, завідувач науково-методичної лабораторії гуманітарно-естетичних дисциплін КЗ «Кіровоградській обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського»

Ціпов’яз Лариса Валеріївна, заслужений учитель України, учитель зарубіжної літератури навчально-виховного об’єднання “Олександрійська гімназія імені Т.Г.Шевченка – ЗНЗ І-ІІ ступенів – школа мистецтв”

Аброскіна Олена Віталіївна , вчитель зарубіжної літератури вищої категорііі , педагогічне звання «старший вчитель» НВО №25, ЗОШ І- ІІІ ст, природничо математичний ліцей, ЦПВ «Ліра» м.Кропивницький

Богданова Алла Євгенівна, вчитель зарубіжної літератури КЗ “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5” Бобринецької міської ради Кіровоградської обл., вчитель-методист, директор школи

Бойко Світлана Миколаївна, вчитель зарубіжної літератури Івангородської філії КЗ “Олександрівське НВО №2” Кіровоградської області

Вайпан Наталія Євгенівна, учитель української мови та літератури Скалівсько-Хутірської ЗШ І-ІІ ступенів Новоархангельського НВО №2 Кіровоградської області

Гавриленко Світлана Іванівна, вчитель зарубіжної літератури Миролюбівської загальноосвітньої школи I-II ст. Хмелівського НВО

 Гнатишин Дарія Степанівна, студентка філологічного факультету ЦДПУ, м. Кропивницький

Гнатишин Неля Анатоліївна, директор КЗ”Молодіжненський ОЗЗСО І-ІІІ ступенів Долинської районної ради”, вчитель зарубіжно’ літератури

Гончаренко Віталіна Миколаївна, вчитель української мови та літератури, зарубіжної літератури Златопільської гімназії м. Новомиргорода

Горащенкова Тетяна Миколаївна, викладач Кропивницький будівельний коледж

Гриджук Тетяна Олександрівна, вчитель зарубіжної літератури вищої категорііі , педагогічне звання «старший вчитель» КЗ Інгульське НВО ” ЗОШ І- ІІІ ст,Устинівської районної ради, Кіровоградської області.

Гришанович Леся Сергіївна, вчитель зарубіжної літератури Новоєгорівськоі ЗШ І-ІІ ступенів Новоукраїнської районної ради Кіровоградської області

Гузь Ольга Олександрівна, вчитель зарубіжної літератури, вчитель-методист, відмінник освіти України, лауреат Всеукраїнського конкурсу “Учитель року-2004” в номінації “Зарубіжна література”, керівник обласної авторської творчої майстерні при КОІППО ім. Василя Сухомлинського

Єрьоміна Оксана Миколаївна, вчитель зарубіжної літератури та російської мови НВК “Кіровоградський колегіум” управління освіти Міської ради міста Кропивницького

Жовнір Алла Миколаївна, вчитель зарубіжної літератури Новомиргородської ЗШ l-lll ступенів № 1.

Капелюшна Божена Павлівна, вчитель зарубіжної літератури НВК “Гімназія-загальноосвітня школа 4”, м. Світловодська Кіровоградської області.

Карман Тетяна Іванівна, вчитель зарубіжної літератури Рівнянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Новоукраїнського району, Кіровоградської області

Климчук Ольга Анатоліївна, директор загальноосвітньої школи №1 Світловодської міської ради Кіровоградської області

Козова Таміла Олександрівна, вчитель зарубіжної літератури Долинської гімназії номер 3 Кіровоградської області

Колесник Анжеліка Леонідівна Світловодськ Кіровоградська область СЗШ 7

Кравець Тетяна Дементіївна, вчитель зарубіжної літератури Межирічківської філії Голованівського ліцею ім. Т. Г. Шевченка.

Кравченко Альона Сергіївна, вчитель зарубіжної літератури Петрівського НВО Петрівської селищної ради Петрівського району Кіровоградської обл.

Кулик Тетяна Василівна, вчитель зарубіжної літератури, в.о. директора КУ “Добровеличківський методкабінет” Добровеличківської районної ради Кіровоградської області

Луговська Світлана Олександрівна, вчитель зарубіжної літератури Рівнянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів№2 Новоукраїнської районної ради Кіровоградської області

Марченко Тетяна Анатоліївна, вчитель зарубіжної літератури Нечаївської ЗШ І-ІІІ ст ім Ю. І. Яновського Компаніївської районної ради Кіровоградської області

М’ясковська Тетяна Олександрівна, вчитель зарубіжної літератури Новостародубської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, Петрівського району, Кіровоградської області.

Небога Світлана Миколаївна, вчитель зарубіжної літератури, КЗ “Науковий ліцей”, м. Кропивницький

Ніколенко Лілія Анатоліївна, учитель зарубіжної літератури КЗ «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів№5» Бобринецькоі міської ради

Новікова Оксана Вікторівна, викладач зарубіжної літератури КВНЗ “Олександрійський педагогічний коледж імені В. О. Сухомлинського”, м. Олександрія, Кіровоградська область

Павленко Ірина, вчитель зарубіжної літератури, НВК «Знам‘янська ЗШ І-ІІІ ст. 2-ліцей»

Петренко Євгенія Миколаївна, викладач української мови та літератури, зарубіжної літератури та мистецтва, ЦВПУ ім. М. Федровського, м. Кропивницький, вчитель 2 категорії.

Правник Римма Анатоліївна вчитель зарубіжної літератури Філія ЗШ 1Новоукраїнської ЗШ І-ІІІ ст 6 Кіровоградської області

Рак Наталія В’ячеславівна, вчитель російської мови та зарубіжної літератури, Долинська ЗШ №2 ім. А.С.Макаренка Кіровоградської області

Рацул Вікторія Олександрівна, вчитель зарубіжної літератури НВО №6 м. Кропивницького

Решетняк Олена Данилівна, НВК “ЗНЗ І-ІІІ ст. N 19- ДНЗ” Лісова казка”, м. Олександрія, Кіровоградської області. Учитель- методист. Зарубіжна література.

Сиволап Т. В., вчитель, Підвисоцька ЗШ Новоархангельського району Кіровоградської обл.

Стародубцова Оксана Іванівна, учитель української мови і літератури загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №2 м. Кропивницького Кіровоградської області

Тіхоненко Світлана Олегівна, вчитель зарубіжної літератури гімназії №9, м Кропивницький, вчитель вищої категорії, вчитель-методист

Томак Ірина Іванівна, вчитель зарубіжної літератури, ГНТН, м. Кропивницький.

Туз Таїсія Анатоліївна, вчитель зарубіжної літератури Кіровоградської гімназії нових технологій навчання

Узлова Людмила Альфредівна, вчитель зарубіжної літератури Балахівської ЗШ І – ІІ ступенів Петрівського району Кіровоградської області

Царлова Ірина Володимирівна, учитель зарубіжної літератури Миколаївської гімназії 2.

Шитель Аліна Володимирівна, вчитель української мови та літератури, зарубіжної літератури другої кваліфікаційної категорії Олексіївської ЗШ І-ІІ ступенів Бобринецького району, Бобринецького районної ради, Кіровоградської області

Якимчук Ганна Валентинівна, вчитель зарубіжної літератури Центральноукраїнського наукового ліцею-інтернату

Черговий номер

Новини

Copyright © Журнал "Зарубіжна література в школах України"

Розробка сайтів студія “ВЕБ-СТОЛИЦЯ”