How to help teachers during the war to preserve their mental health?

Interview with psychologist Danning Zhao

11.08.2024

Dear Danning, please tell us about yourself. What do you do for a living? How did you come to psychology?

I have been working as an international student counsellor at Saitama university (Japan) for more than a decade, providing psychological supports.Psychology hasamazed mesince childhood,however, I wasn`t able to go straight to it. I`ve worked as a recruiter in Japan and China, a speech writer to Consul General of Japan, an assistant to the vice president of an international forum and a language teacher. In these jobs, I felt that “someone else could have done it better“. Then I went back to graduate school to study psychology, obtained a national qualification, and started clinical work and research. I thought, “This is my calling”. I always have the belief that my clients and I can work together to turn things around little by little, even after having the worst experience. Doing clinical practice and research, I am like a child in a cave full of treasures. Everything I see and tough is an interesting treasure, which can be made into tools to help my clients. This helping process also nourishes and fulfills me.

You work a lot with young people in Japan. What problems do they face today? What are their concerns? Do you think these problems are serious?

Apart from international students counselling, I have also provided educational counselling to Japanese youths under 18 years old and their parents. Problems for international students are mainly relationships with Japanese people, due to cultural differences. On the other hand, a major problem for Japanese youth is truancy: around 3% (350,000) of primary, junior high and high school students are not attending school, and this number is increasing. This problem is serious. It used to be seen as a family problem, but recently this has changed a bit. I think there are two major reasons: one is the increasing number of children with developmental disability tendencies, and the other is that schools have become stricter. Developmental tendencies are not only a biological problem. Lack of sleep and disordered eating in children in modern society are causing developmental brain changes. Meanwhile, schools are trying to meet the demands of society and parents, students are moved by a tight schedule every day and teachers are extremely busy. In such a school environment, some children become withdrawn and sometimes violent. The problem of truancy among Japanese youth should first be addressed by giving schools and teachers more leeway so that they can spend more time on face-to-face interaction with students (rather than working hard on formal materials and activities) and adjusting the classroom atmosphere to a warm and tolerant one. Japanese teachers also face many challenges now. Various pressures from school, society, etc., as well as pressure from some monster parents. Same with Ukrainian teachers, they work a lot of overtime and are exhausted. If teachers were given more time off, they would treat their students with more tolerance.

The main concerns of Japanese youth are games and cartoons, some of them also study very hard for a good education. In general, they want a peaceful life and have little interest in foreign countries, but some students have a strong interest in international societies and world peace.

We know that you are interested in Ukraine and that you help Ukrainian teachers a lot. Why do you do this?

Thank you for the kind words. I haven`t done much yet. I am a clinical psychologist and it is my responsibility and purpose in life to help people from a psychological point of view. Besides, I feel a special connection to Ukraine. I have a friend who spent his childhood in Ukraine, and when the war exploded in February 24, 2022, we were talking in deep pain. At that time, I looked at the news about Ukrainian all day long and thought like many others, that Ukraine would surrender to Russia.But Kyiv did not fall under Russia’s lightning attack, and Ukraine is getting more and more indomitable, which I admire very much. What kind of a nation is Ukraine? I felt more than ever that I should do something for the Ukrainian people.

How did you get the idea to create a project to support Ukraine and Ukrainian teachers? Who is involved in this project?

This project started from the long friendship between my colleague Professors Susumu Nonaka (Saitama University) and Professor Olha Nikolenko (Poltava V.G. Korolenko National Pedagogical University). Professor Nonaka introduced Professor Nikolenko to me. After reading Professor Nikolenko’s enthusiastic publication, I felt that I could do something for Ukrainian students and teachers. Meantime, the Mental Health Okamoto Memorial Foundation in Japan also supported my idea.

Our team members. Professor Olha Nikolenko is a key person. She told me about the history of Ukraine and the soul of Ukrainians, and worked with me to consider the content of each study, give adviceon my lectures, and organize study activities for the teachers. I admire her wisdom, determination and generosity. Another key member is Teacher Kateryna Nikolenko, who is a PhD student at Ivan Franko National University of Lviv, and is responsible for all our translations and interpretations. She is fluent in several foreign languages, quick-witted and enthusiastic in helping people. Professor Susumu Nonaka is a literary researcher and a practitioner of Morita Therapy, who gave us the overall planning of the project and laid the foundation for it. There is also Mr. Kiyoaki Okamoto, Advisor of the Life Discovery Association, a self-help patient`s group of Morita Therapy, who gave us many good ideas and also lectured at the training. I am also supervised by two experienced psychologists, Professor Takanobu Matsuura in Nihon University and Professor Kaori Hotta in Saitama University.

We know that in January 2024 you conducted a survey among Ukrainian teachers. What are the general results of this survey? What problems do Ukrainian teachers face the most during the war? Have they learned to overcome them?

This survey was conducte by our team. We received 506 responses. The general results are: 53.4% of Ukrainian teachers have psychological distress at the level of suspected illness, and most have not recovered from the shocking mental state they were in at the beginning of the war. Compared to this, resilience was relatively high. Mental health was found to be improved by realistically assessing surrounding events and being solution-oriented. Useful psychological trainings for teachers are: the idea that one should be prepared to be resilient, breathing exercises and relaxation exercises, making good & bad future scenarios and consider actions. On the other hand, social uncertainty had a negative impact on teachers’ mental recovery. The majority of teachers use methods that encourage students to look at everyday life, recognize fear as a natural emotion and discuss it openly with students. Good communications and creative activities can successfully help the students. Most teachers agreed with Morita therapy`s theory and considered it beneficial for mental health.

What make teachers feel most difficult are facing students` passive attitudes to life and students` great losses. I feel teachers are learning to overcome these and believe that they will succeed!

What impressed you the most during the survey of Ukrainian teachers? Were there any unexpected results?

What impressed me most in the surveywere the contrast of the bad condition of psychological distress and relatively good condition of resilience.This contrast suggests that the war has hardened them, as well as forged them tougher in fulfilling their professional duties. There is also an unexpected result to me. The most difficult thing for teaching was not panic attacks or great loss of students but was `students with a passive attitude to life` (270 participants). I feel helplessness and loneliness of the teachers. We should find solutions.

Do Ukrainian teachers have any problems that cannot be solved?

Ukraine teachers are physically and mentally exhausted by their own losses and psychological difficulties, a busy teaching schedule, and constant care for students. However, I think they can solve most of these, because they have already solved mountain of problems from the beginning of the war. The only problem they cannot solve is the war. I believe the war will be solved by the whole nation, with the help of international society.

You are very good at Morita therapy. This type of psychotherapy is not very well known in Ukraine. Could you tell us more about it, please? What is the essence of this method?

Morita Therapy is a form of psychotherapy that was initiated byJapanese psychiatrist Dr. Masatake Morita in 1919. It is now mainly used for neuroses such asanxiety disorders and obsessive-compulsive disorders. In recent years, it hasbeen applied to PTSD, psychosomatic disorders, depression, and panicdisorders. The essence of Morita Therapy is as follows: Anxiety andtension should not be considered as ‘things that should not exist’, but rather, as theunderlying ‘desire to live better’ and should be appreciated. As anxiety and tensionintensify the more one tries to eliminate them, they should be left as theynaturally arise (as they are), and focus should be directed towards the actionsone should take, building up constructive actions. Its effectiveness has beenreported not only in Japan, but also in countries such as the United States, theUnited Kingdom, Italy and other countries.

Can Morita therapy be useful in times of war? Has anyone used it in crisis situations?

I think Morita Therapy can be useful in time of war. Because it is good at anxiety and fear, and doesn`t try to take them away. Ukrainian people are living in a situation that makes them feel anxious, fearful and distressed, and these feelings cannot be taken away. However, you can still take constructive actions while feeling these emotions. As you concentrate on what’s in front of you, your anxiety, fear, and pain will be forgotten before you know it, leaving you with a sense of fulfillment and the results of your actions. Morita therapy is a simple and profound therapy.

Dr. Yisshuu Ishiyama of the University of British Columbia, Canada, demonstrated the effectiveness of Morita Therapy in the treatment of trauma in refugees who had survived torture. Dr. Masahiro Minami of Simon Fraser University, Canada, conducted psychological support activities in Rwanda, a region of past massacres, demonstrating that Morita’s philosophy is useful in situations of ‘extreme distress’. That is, since ‘extreme distress’ is something that cannot be managed by human power, Morita’s philosophy of accepting reality as it is and taking purpose-oriented actions within it resonated with the local people and contributed to their psychological reconstruction.

You created the group Ukrainian Morita Therapy. It includes teachers from different regions of Ukraine. How do the classes in this group go? Do you see any positive dynamics?

We and the teachers are developing the group Ukrainian Morita therapy together. Professor Olha Nikolenko and I together explore the contents of each lesson while blending theory and reality. We recognize the challenges of providing psychological support during wartime, and are inspired by the participants in this group.

Teachers are from various parts of Ukraine. Some of them used to live in fierce battlegrounds such as Luhansk, Kherson, Nikopol, some are living in the front lines in Mykolaiv, where living conditions were extremely harsh. Some of their family members serve in the military. Each person’s life story is full of ups and downs, and some are even misunderstood by people who don`t know the truth. There are two things in common. One is that they are dedicated and warm teachers who help children and parents wherever they are. Second, they are people with a strong desire to improve their lives and the lives of those around them.

In our class, we start by relaxing the body. Touching our body will integrate mind and body and increase confidence. Then we give lectures and do various practices. At the end, we discuss about the concerns of teachers. Teachers openly share their concerns and experiences.　

There are positive dynamics. One is that teachers express their concerns and opinions more openly. Another thing is that by the end of the nearly three-hour session, everyone’s mood improved and the discussion became lively. There is always a moment, something warm envelopes us. I want to have more moments like this. Although I am the lecturer, Professor Nikolenko and the teachers taught me more. For life gave them harder trials and tribulations, and they never succumbed to those.

The war in Ukraine is changing the world. We see not only the security system changing before our eyes, but also people’s system of values. Do you observe such changes in Japan? How does Japanese society view the war in Ukraine?

The Japanese support Ukraine and oppose Russian aggression. My personal thoughts about the reason. This war changed common sense since the end of World War II, that there should be no invasion, or that if there is an invasion, other countries should stop it or resolve it. The Japanese government and society are concerned that if the war in Ukraine is not properly resolved, such invasions will become commonplace and conflicts will intensify in various regions, including East Asia.

Here is also a message from a Japanese journalist. `Since the Russian invasion, various media outlets have continued to report on the situation in Ukraine as the most interesting topic in international news. Public broadcaster NHK has set up a reporting base in the capital of Ukraine, Kyiv, and has reporters stationed there constantly to cover the story. Recently, the amount of time spent on Ukraine news has decreased due to the Israeli-Palestinian conflict, the US presidential election, and the French Olympics, but Ukraine-related news is still broadcast every day. (For your reference, here is an appscreen of August 5th ‘s NHK international news. The top one is news from Ukraine.)

Furthermore, looking at the number of people accessing news, it can be seen that Ukrainian news continues to be of high interest. Many Japanese people support Ukrainian people and hope that peaceful days will come. There are many places around the city where donation boxes for Ukraine support are set up. In addition, in the areas affected by the Great East Japan Earthquake in 2011, victims of the disaster are collecting funds to support Ukraine. The Japanese government also continues to provide support to Ukraine, which is supported by public opinion. I spent a month reporting in Ukraine. Even after I returned home, the wallpaper on my smartphone was a photo of a beautiful sunflower taken in Ukraine. I also have an app that alerts me to air raid warnings, and I hope to contribute to peace in Ukraine through my work. I hope that victory will come for Ukraine as soon as possible, and that the people of Ukraine will be able to live happily and with peace of mind with their families`.

What would you like to wish Ukrainian teachers and children? How can they survive this terrible war without losing their mental health?

Teachers and children in Ukraine, my colleagues and I admire your courage and perseverance. The trials you have endured and the efforts you have made are extraordinary. The important things to maintain mental health are, first, trusting your body’s natural healing and mental resilience. Second, while acknowledging your anxiety and other painful feelings, take constructive actions every day, and focus on the present. Third, do not exhaust your total energy to work, and leave some time to take care of yourself. Some small things, such as getting a haircut, giving yourself a little facial and body massage, and eating something delicious will be very beneficial.

Lastly, I wish that you keep the undefeated spirit from your Kozak ancestors, meanwhiletry to accept your weaknesses as a human being.Take care of yourselves and God bless you!

Міжнародна підтримка

Як допомогти вчителям під час війни зберегти психологічне здоров’я?

Інтерв’ю із психологом Даннінг Чжао

Розкажіть, будь ласка, про себе. Чим Ви займаєтеся? Як прийшли в психологію?

Понад десять років я працюю консультантом іноземних студентів в Університеті Сайтама (Японія), надаючи їм психологічну підтримку. Психологія цікавила мене з дитинства, проте, я не могла піти до неї відразу. Я займалася пошуком персоналу в Японії та Китаї, працювала спічрайтером Генерального консула Японії, помічником віце-президента міжнародного форуму та викладачем іноземних мов. На цих роботах я відчувала, що “хтось інший міг би зробити це краще”. Тоді я пішла до аспірантури, щоб вивчати психологію, отримала національну кваліфікацію і розпочала клінічну роботу та дослідження. Я подумала: “Це моє покликання”. Я завжди вірила, що ми з моїми клієнтами можемо працювати разом, щоб потроху змінювати ситуацію на краще, навіть після найгіршого досвіду. Займаючись клінічною практикою і дослідженнями, я відчуваю себе наче дитина в печері, повній скарбів. Все, що я бачу і з чим стикаюся, є цікавим скарбом, який можна перетворити на інструменти для допомоги моїм клієнтам. Цей процес допомоги також живить і наповнює мене.

Ви багато працюєте в Японії із молодими людьми. З якими проблемами вони стикаються нині? Що їх хвилює? Чи вважаєте ви ці проблеми серйозними?

Окрім консультування іноземних студентів, я також надавала освітні консультації японській молоді віком до 18 років та їхнім батькам. Проблеми для іноземних студентів – це переважно стосунки з японцями через культурні відмінності. З іншого боку, великою проблемою для японської молоді є прогули: близько 3% (350 000) учнів початкової, середньої та старшої школи не відвідують школу, і ця цифра щороку зростає. Ця проблема дуже серйозна. Раніше це вважалося сімейною проблемою, але останнім часом ситуація дещо змінилася. Я думаю, що є дві основні причини: одна з них – збільшення кількості дітей з відхиленнями у розвитку, а інша – школи стали більш суворими. Відхилення у розвитку – це не лише біологічна проблема. Недосипання та неправильне харчування дітей у сучасному суспільстві спричиняють зміни в мозку, що призводять до затримки розвитку. Тим часом школи намагаються відповідати вимогам суспільства і батьків, учні щодня рухаються за щільним графіком, а вчителі надзвичайно зайняті. У такому шкільному середовищі деякі діти стають мовчазними, замкнутими, а іноді – агресивними. Проблему прогулів серед японської молоді слід вирішувати, перш за все, шляхом надання школам і вчителям більшої свободи дій, щоб вони могли більше часу приділяти безпосередньому спілкуванню з учнями (замість того, щоб наполегливо працювати над формальними матеріалами й заходами), а також шляхом створення теплої і толерантної атмосфери в класі. Японські вчителі також стикаються з багатьма викликами. Різноманітний тиск з боку школи, суспільства тощо, а також тиск з боку деяких батьків-монстрів.

Я думаю, що те саме відбувається і з українськими вчителями, вони працюють багато понаднормово і виснажуються. Якби вчителям давали більше вихідних, вони б ставилися до своїх учнів більш толерантно.

Основні інтереси японської молоді – це ігри та мультфільми. Чимало молодих людей дуже старанно вчаться, щоб отримати гарну освіту. Загалом, вони хочуть мирного життя і мало цікавляться іншими країнами, але деякі учні та студенти мають сильний інтерес до міжнародних товариств і миру в усьому світі.

Шановна Даннінг, ми знаємо, що Ви цікавитеся Україною і багато допомагаєте українським учителям. Чому Ви це робите?

Дякую за добрі слова. Я ще не так багато зробила. Я – клінічний психолог. Це мій обов’язок і мета в житті – допомагати людям з психологічної точки зору. Крім того, я відчуваю особливий зв’язок із Україною. У мене є друг, який провів своє дитинство в Україні, і коли 24 лютого 2022 року вибухнула війна, ми розмовляли з глибоким болем. У той час я цілими днями дивилася новини про Україну і думала, як і багато інших, що Україна здасться Росії. Але Київ не впав під атакою Росії, і Україна стає все більш незламною, чим я дуже захоплююся. Що ж це за нація – Україна? У чому секрет її сили? Я, як ніколи, відчула, що повинна зробити щось для українського народу.

Як у Вас виникла ідея створити проєкт на підтримку України та українських учителів? Хто бере участь у цьому проєкті?

Цей проект розпочався з довгої дружби між моїми колегами професорами Сусуму Нонака (Університет Сайтама) і професором Ольгою Ніколенко (Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка). Професор Сусуму Нонака представив мені професора Ольгу Ніколенко. Прочитавши публікацію професора Ольги Ніколенко, я відчула, що можу щось зробити для українських студентів і викладачів. Тим часом, Меморіальний фонд психічного здоров’я Окамото в Японії також підтримав мою ідею.

Хто є членами нашої команди? Професор Ольга Ніколенко – ключова особа. Вона розповіла мені про історію України та душу українців, працювала зі мною над змістом кожного дослідження, давала поради щодо моїх лекцій та організовувала навчальні заходи для викладачів. Я захоплююся її мудрістю, рішучістю та щедрістю. Іншим ключовим членом команди є викладачка Катерина Ніколенко, аспірантка Львівського національного університету імені Івана Франка, яка відповідає за всі наші письмові та усні переклади. Вона вільно володіє кількома іноземними мовами, кмітлива і з ентузіазмом допомагає людям. Професор Сусуму Нонака – літературознавець і практик Моріта-терапії, який дав нам загальне планування проекту і заклав його основу. Також пан Кійоакі Окамото, радник Асоціації «Відкриття життя», групи самодопомоги пацієнтів Моріта-терапії, який подав нам багато хороших ідей, а також читав лекції на тренінгу. Мені також допомагають два досвідчені психологи – професор Таканобу Мацуура з Університету Ніхон і професор Каорі Хотта з Університету Сайтама.

Ми знаємо, що в січні 2024 року Ви провели опитування серед українських учителів. Якими є загальні результати цього опитування? З якими проблемами найбільше стикаються українські вчителі під час війни? Чи навчилися вони їх долати?

Це опитування було проведено всією нашою командою. Ми отримали 506 відповідей. Загальні результати такі: 53,4% українських вчителів мають психологічний дистрес на рівні підозри на хворобу, і більшість з них не оговталися від шокуючого психічного стану, в якому вони перебували на початку війни. Порівняно з цим рівень життєстійкості є відносно високим. Психічне здоров’я вчителів покращується завдяки реалістичній оцінці навколишніх подій та орієнтації на пошук рішень. Корисними психологічними тренінгами для вчителів є осмислення ідеї про те, що треба бути готовим до стійкості; дихальні вправи та вправи на розслаблення; створення хороших і поганих сценаріїв майбутнього; обмірковування дій у різних ситуаціях.

З іншого боку, соціальна невизначеність негативно вплинула на психічне відновлення вчителів. Більшість вчителів використовують методи, які заохочують учнів поглянути на повсякденне життя, визнати страх природною емоцією та відкрито обговорювати його з учнями. Хороша комунікація і творча діяльність можуть успішно допомогти учням. Більшість вчителів погоджуються з теорією терапії Моріта і вважають її корисною для психічного здоров’я.

Найскладніше для вчителів, за їхніми словами,- це те, що їм доводиться стикатися з пасивним ставленням учнів до життя та великими втратами учнів. Я відчуваю, що вчителі вчаться долати ці труднощі і вірю, що їм це вдасться!

Що Вас найбільше вразило під час опитування українських учителів? Чи були якісь несподівані результати?

Найбільше в опитуванні мене вразив контраст між поганим станом психологічного дистресу та відносно хорошим станом життєстійкості. Цей контраст свідчить про те, що війна загартувала українських учителів, а також зробила жорсткішими у виконанні своїх професійних обов’язків. Є й несподіваний для мене результат. Найскладнішим для викладання були не панічні атаки чи великі втрати студентів, а “студенти з пасивним ставленням до життя” (270 учасників). Я відчуваю безпорадність і самотність вчителів. Ми повинні знайти рішення.

А чи є якісь проблеми в українських учителів, які неможливо вирішити?

Українські вчителі фізично і морально виснажені власними втратами і психологічними труднощами, напруженим навчальним графіком і постійною турботою про учнів. Однак я думаю, що вони можуть вирішити більшість із цих проблем, адже вони вже вирішили гори проблем від початку війни. Єдина проблема, яку вони не можуть вирішити, – це війна. Я вірю, що війна буде вирішена всім народом, за допомогою міжнародної спільноти.

Ви дуже добре володієте Моріта терапією. Цей вид психотерапії не дуже відомий в Україні. Розкажіть про нього більш детально, будь ласка. У чому сутність цього методу?

Моріта терапія – це форма психотерапії, започаткована японським психіатром доктором Масатаке Моріта в 1919 році. Зараз вона в основному використовується для лікування неврозів, таких як тривожні розлади та обсесивно-компульсивні розлади. В останні роки її застосовують при ПТСР, психосоматичних розладах, депресії та панічних розладах. Суть терапії Моріта полягає в наступному. Тривога і напруга не повинні розглядатися як «речі, яких не повинно бути», а скоріше, як глибинне «бажання жити краще», і їх слід цінувати. Оскільки тривога і напруга посилюються тим більше, чим більше людина намагається їх усунути, їх слід залишити так, як вони природно виникають (такими, якими вони є), і зосередитися на діях, які слід зробити, будуючи конструктивні дії. Про ефективність Моріта терапії відомо не лише в Японії, але й у таких країнах, як США, Велика Британія, Італія та інших.

Чи може бути Моріта терапія корисною під час війни? Чи хтось використовував її в кризових ситуаціях?

Я думаю, що Моріта терапія може бути корисною під час війни. Тому що вона добре працює з тривогою і страхом, а не намагається їх забрати. Українці живуть у ситуації, яка змушує їх відчувати тривогу, страх і страждання, і ці почуття не можна прибрати. Однак, відчуваючи ці емоції, можна робити конструктивні дії. Коли ви сконцентруєтесь на тому, що перед вами, ваша тривога, страх і біль забудуться до того, як ви це зрозумієте, залишивши вам відчуття задоволення і результатів ваших дій. Моріта терапія – це проста і глибока терапія.

Доктор Іішуу Ішіяма з Університету Британської Колумбії (Канада) продемонстрував ефективність Моріта терапії в лікуванні травм у біженців, які пережили тортури.

Доктор Масахіро Мінамі з Університету Саймона Фрейзера (Канада) проводив заходи з психологічної підтримки в Руанді, регіоні, де в минулому відбувалися масові вбивства, продемонструвавши, що філософія Моріта корисна в ситуаціях «крайнього дистресу». Тобто, оскільки «екстремальний дистрес» – це те, що не підвладне людській силі, філософія Моріти, яка полягає у прийнятті реальності такою, якою вона є, і здійсненні цілеспрямованих дій у ній, знайшла відгук у місцевих мешканців і сприяла їхньому психологічному відновленню.

Ви створили групу Українська Моріта терапія. До неї увійшли вчителі з різних регіонів України. Як відбуваються заняття в цій групі? Чи спостерігаєте ви позитивну динаміку?

Ми з викладачами розвиваємо групову українську Моріта терапія разом. Ми з професоркою Ольгою Ніколенко разом досліджуємо зміст кожного заняття, поєднуючи теорію та реальність. Ми усвідомлюємо виклики, пов’язані з наданням психологічної підтримки під час війни, і надихаємося учасниками цієї групи.

У наших тренінгах беруть участь учителі з різних куточків України. Деякі з них раніше жили в районах запеклих боїв, деякі живуть у прифронтовій зоні, де умови життя надзвичайно важкі. Дехто з членів їхніх родин служить в армії. Історія життя кожної людини сповнена злетів і падінь, а декого навіть не розуміють люди, які не знають правди. Але є дві речі, які їх об’єднують. По-перше, це віддані та теплі вчителі, які допомагають дітям і батькам, де б вони не були. По-друге, це люди із сильним бажанням покращити своє життя і життя тих, хто їх оточує.

На наших тренінгах ми починаємо з розслаблення тіла. Дотики до тіла інтегрують розум і тіло та підвищують впевненість у собі. Потім ми читаємо лекції та робимо різні практики. Наприкінці ми обговорюємо проблеми, які турбують вчителів. Вчителі відкрито діляться своїми проблемами і досвідом.　

Є позитивні результати. Один із них полягає в тому, що вчителі більш відкрито висловлюють свої побоювання і думки. А ще те, що до кінця майже тригодинної сесії настрій у всіх покращується, дискусія стає жвавішою. Завжди є момент, коли нас огортає щось тепле. Хочеться, щоб таких моментів було більше. Хоч я і лектор, але професор Ольга Ніколенко та викладачі навчили мене більше. Бо життя давало їм важчі випробування, але вони ніколи не пасували перед ними.

Війна в Україні змінює світ. Ми бачимо, як на наших очах змінюється не лише система безпеки, але й люди система цінностей. Чи спостерігаєте ви такі зміни в Японії? Як японське сусуспільство ставиться до війни в Україні?

Японці підтримують Україну і виступають проти російської агресії. Мої особисті думки про причини. Ця війна змінила здоровий глузд, який існував після закінчення Другої світової війни, про те, що не повинно бути вторгнень, або якщо вторгнення відбувається, то інші країни повинні зупинити його або врегулювати його. Японський уряд і суспільство стурбовані тим, що якщо війна в Україні не буде належним чином врегульована, такі вторгнення стануть звичним явищем, а конфлікти посиляться в різних регіонах, зокрема в Східній Азії.

Ось також повідомлення від японського журналіста. «З моменту російського вторгнення різні засоби масової інформації продовжують висвітлювати ситуацію в Україні як найцікавішу тему в міжнародних новинах. Громадське мовлення NHK створило репортерську базу в Києві, столиці України, і має репортерів, які постійно перебувають там для висвітлення цієї історії. Останнім часом кількість часу, присвяченого новинам про Україну, зменшилася через ізраїльсько-палестинський конфлікт, президентські вибори в США та Олімпійські ігри у Франції, але новини, пов’язані з Україною, як і раніше, виходять в ефір щодня. (Для довідки, ось скріншот міжнародних новин NHK від 5 серпня 2024 р. Верхній рядок – новини з України).

Крім того, дивлячись на кількість людей, які переглядають новини, можна побачити, що українські новини продовжують викликати великий інтерес. Багато японців підтримують український народ і сподіваються, що настануть мирні дні. У багатьох місцях Японії встановлені скриньки для пожертв на підтримку України. Крім того, в районах, що постраждали від Великого східно-японського землетрусу 2011 року, жертви катастрофи збирають кошти на підтримку України. Японський уряд також продовжує надавати підтримку Україні, що схвалюється громадською думкою. Я провів місяць, роблячи репортаж в Україні. Навіть після того, як я повернувся додому, шпалерами на моєму смартфоні була фотографія красивого соняшника, зроблена в Україні. У мене також є додаток, який сповіщає мене про попередження про повітряну небезпеку, і я сподіваюся, що своєю роботою зможу сприяти миру в Україні. Сподіваюся, що перемога прийде до України якнайшвидше і що народ України зможе жити щасливо і спокійно зі своїми сім’ями».

Що ви б хотіли побажати українським учителям і дітям? Як їм пережити цю страшну війну і не втратити психічне здоров’я?

Вчителі та діти в Україні, мої колеги та я захоплюємося вашою мужністю і наполегливістю. Випробування, які ви пережили, і зусилля, яких ви доклали, є надзвичайними. Для збереження психічного здоров’я важливо, по-перше, довіряти природному зціленню вашого тіла та психічній стійкості. По-друге, визнаючи свою тривогу та інші болючі почуття, щодня здійснювати конструктивні дії та зосереджуватися на сьогоденні. По-третє, не вичерпуйте всю свою енергію роботою і залишайте час на турботу про себе. Такі дрібниці, як підстригтися, зробити собі невеликий масаж обличчя і тіла, з’їсти щось смачненьке, будуть дуже корисними.

Насамкінець бажаю вам зберегти дух непереможності від ваших предків-козаків, а тим часом спробувати прийняти свої людські слабкості. Бережіть себе і хай Бог вас благословить!