«Майстер і Маргарита» М. Булгакова

Автор: Василюк Ірина, учениця 11 класу загальноосвітньої школи №16. м. Сміла, Черкаської області
Куратор: Бойко Марина Володимирівна

На мою думку, в нашому житті нічого не буває «просто так». Будь-який випадок, зустріч, навіть помилка, все ж таки дає нам змогу задуматись над чимось, дає якісь сили, чи просто «відкриває очі» на ті чи інші речі. Така на перший погляд не сутєва, але необхідна для кожного з нас річ, як книга, також може залишити слід у житті людини.
Я прочитала достатню кількість цікавих книг, але найбільше мене вразив роман, прочитаний на уроці зарубіжної літератури, «Майстер і Маргарита» Михайла Булгакова. На мою думку, в цьому творі можна виокремити дві сюжетні лінії: любовну і опис життя населення Москви. Найбільше мені сподобалась історія неймовірного кохання двох людей, які змогли подолати масу перешкод на шляху до спільного щастя. Для мене є прикладом головна героїня цього твору – Маргарита. Жінка, яка підтримувала свого коханого, вселяла йому надію в себе, боролася за їхнє спільне майбутнє до кінця.
Найбільше мене вразило, що заради лише однієї можливості дізнатися щось про долю свого Майстра, Маргарита відправляється до Сатани і погоджується бути королевою на його балу. Заради любові героїня стає відьмою, зв’язується з нечистою силою, відкинувши всі страхи і побоювання. Тільки завдяки Маргариті Майстер був визволений з клініки.
Навіть Сатана не міг не захопитися і не оцінити Маргариту. Воланд вирішує щедро нагородити героїню за її відданість і вірність. Лише завдяки Маргариті Воланд повертає з пороху роман, говорячи при цьому найважливішу в усьому творі фразу: «Рукописи не горять».
Я вважаю, що з двох закоханих, в цьому випадку жінка виконувала головну роль, вона найбільше боролася, вірила, переживала і можливо це робить її майже ідеальною. Автор хотів показати читачеві, що щастя це не подарунок, за нього потрібно боротися. За часту люди опускають руки перед фінішом, адже там найважче, таким прикладом може бути Майстер, адже він здався першим і вже зневірився у зустрічі з коханою знов. Маргарита виявилась сильнішою і отримала те, що бажала, адже вона вірила та прагла цього.
Після прочитання роману, я замислилася: «А я змогла б так, як Маргарита, піти за своїм коханим, віддати за нього своє життя». Не знаю, хочеться думати, що так. Але чомусь мені здається, що мій коханий теж повинен бути достойним цих пожертвувань. Сьогодні жінка справно вирішує не тільки сімейні проблеми, а й керує бізнесом, стає до лав військових, керує чоловіками. Я думаю, що більшість чоловіків згодні ховатися за спину сильної жінки, плисти за течією. А де ті благородні лицарі, захисники, романтичні закохані?
Майстер трішечки розчарував мене своєю слабкодухістю, нерішучістю. Я вважаю, що в чомусь він навіть зрадив свою кохану, залишив її, злякався, сховався від проблем. Ні, тільки разом закохані повинні боротися за своє щастя, йти рука об руку до своєї мети, долати будь – які перешкоди.
«Майстер і Маргарита» М. Булгакова – одна із найкращих книг, які я коли-небудь читала. Я торкнулася тільки теми кохання, адже вона зацікавила мене, дала можливість замислитися, оцінити наше сьогодення. Я вважаю, що саме такі твори надають людям впевненості в собі і нагадують про те, що кожен спроможний на більше, потрібно лиш справді захотіти цього.