в школах України

Переклад з англійської мови сонета 1 Вільяма Шекспіра

Автор перекладу Дигас Ольга, учениця 11-А класу гімназії № 267 м. Києва
Захоплення: іноземні мови, читання художньої літератури
Вчитель зарубіжної  літератури Попова Надія Павлівна

From fairest creatures we desire increase.
That thereby beauty’s rose might never die.
But as the riper should by time decease,
I lis tender heir might bear his memory:

But thou, contracted to thine own bright eyes,
Feed’st thy light’s flame with self-substantial fuel.
Making a famine where abundance lies.
Thyself thy foe, to thy sweet self too cruel.

Thou that art now the world’s fresh ornament
And only herald to the gaudy spring.
Within thine own bud buriest thy content,
And, tender churl, mak’st waste in niggarding:

Pity the world, or else this glutton be.
To eat the world’s due, by the grave and thee.

***
Жадаємо нащадків – від прекрасних,
Щоб та краса ніколи не зів’яла.
1 після смерті батьків наших,
Завжди щоб молодість їх пам’ятала.

А ти ж прикований красою своїх вік,
Єство своє ти живиш нею.
Вбачаєш нищість у достатку літ,
Вороже нехтуєш душею.

Лиш ти – прикраса світова,
Лиш ти – той вісник весни молодої.
Та власний паросток для тебе – суть кінця
І заздрощів скупих прибої.

Сумління в серці крихту май:
Багатств ти світових не поглинай.

Черговий номер

Новини

Copyright © Журнал "Зарубіжна література в школах України"

Розробка сайтів студія “ВЕБ-СТОЛИЦЯ”


×
Exit mobile version