Про що співала скрипка. Воскресіння людської душі в оповіданні А. П. Чехова «Скрипка Ротшильда»

Автор: Єндзевич Антоніна Володимирівна, вчитель зарубіжної літератури Нововасилівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Снігурівської районної ради Миколаївської області.
Презентація до уроку
Endzevich_Rotshild

Мета
навчальна:
— Підвести учнів до розуміння чеховської прози, сутності лаконізму; прослідкувати за змінами, які відбудуться у душі Якова;
— Проаналізувати, як Чехов відноситься до своїх героїв;
— Вчити розуміти співрозмовника;
— Вільно мислити в процесі діалогу;
— Шукати загальну істину;
— Формувати навички аналізу художнього твору;
розвиваюча:
— Розвивати асоціативне та логічне мислення;
— Естетичний смак;
— Формувати особистий погляд на світ;
— Вміння висловлювати та відстоювати свою точку зору;
виховна:
— Виховувати добре ставлення до людей, співчуття, доброту, розуміння істинно-духовних цінностей.
Тип уроку: урок додаткового читання; урок-діалог.
Обладнання:
— Портрет Чехова А. П.,
— Запис музики(скрипка),
— Репродукція М. Шагала «Скрипаль на даху», портрет М. Шагала,
— Тексти,
— ОСС.
Епіграф: Тим сильніше співала скрипка.
А. П. Чехов «Скрипка Ротшильда»

Зміст уроку

 I. Вступне слово вчителя.
Він був людиною великого і щедрого таланту. А. П. Чехов майстер думки та слова.
Глибинна простота, вправлена в геніальну лаконічність, багатоплановість ідей, смислів, які відкриваєш для себе все нові й нові, вражають не одне покоління.
Чехов майстер короткого оповідання, творець нового типу прози. Двома – трьома штрихами він розкриває драму пересічної людини в атмосфері звичайного щоденного життя. Лише іноді, як на кардіограмі хворого серця, відбуваються різкі, гострі підйоми цього напруження, сплески емоцій, вибухи почуттів.
Чехов мав дуже пильне око, був лікарем, тож розумівся на людях краще за інших, гуманізм чеховської прози, її сумовита любов до людей, занепокоєння усім, що відбувається на землі.
А ще неповторна витонченість, делікатність його пера, акварельна прозорість його барв, словесна майстерність – у цьому весь Чехов.
Щирість і гірка відвертість разом з простотою – все це створило феномен художньої творчості А. П.Чехова, до якої сьогодні спробуємо доторкнутися і ми.

 II. Оголошення теми та мети уроку.
Сьогодні нам належить з’ясувати сутність драми особистості в оповіданні Чехова «Скрипка Ротшильда». Розкрити художні особливості та авторський погляд на зображувані події.

 III. Етап «першовідкриття» тексту
— Які враження справив на вас твір?
— Чи є такі учні, які прочитали твір із захопленням?
— Що його викликало?
— Приємно, чи неприємно вразив цей твір?
— Що для вас залишилось незрозумілим?
— Чи легко було читати оповідання?

 IV. Аналіз оповідання.
— Де відбувається дія оповідання?
Який художній світ змальовує автор?
(маленьке містечко, гірше за село)
— Чия це точка зору, героя чи автора?
(автора)
— Яким переважно є населення містечка?
(зачитуємо початок оповідання: «Жили старі, які помирали так рідко, що навіть прикро…»)
— Коли і чому «прикро»? У кого кепські справи?
(Якову Бронзі, він трунар, якщо люди не помирають, він не має прибутку)
— Яке протиставлення є вже у першому абзаці?
(якби жив у губернському місті)
— Спробуємо схематично зобразити світ трунаря Якова Бронзи.
(слайд ??)
— Подумайте, що ще, крім матеріальних благ, важливе в житті людини? Який світ?
(світ духовний)
Проблема уроку:
— Спробуймо розмістити на схемі образи оповідання, що відтворюють матеріальний та духовний світ героя.
(слайд ??)
— Що в кімнаті? Навіщо автор так детально перелічує речі?
— Чи не дивно, що саме Бронза і його дружина теж у цьому ряду речей(предметів)?
(Чехов навмисно «опредмечує» героїв оповідання, це свідчення заземлення їхнього життя, очерствіння)
— Подумайте, де у цьому світі речей перебуває душа Бронзи?
(у труні, він сам її туди запхнув)
— А де має бути душа?
— Яка річ здалася вам дивною в кімнаті? Що не вписується в цей інтер’єр?
(скрипка)
— Це – духовне, чи матеріальне?
(духовне)
— Де її місце?
(поряд із душею)
— Метод «Асоціативне гроно»
Прослуховування аудіо запису скрипки.
— Ви прослухали звук скрипки. Які асоціації у вас виникли?
— Складіть асоціативне гроно.

Вчитель. Нам ще належить з‘ясувати роль скрипки. Але дійдемо до цього поступово, дослідивши весь трагічний шлях зачерствілої душі до звільнення, якщо б воно відбулося.
— Чи є Яків майстром своєї справи?
(так, труни добрі, міцні)
— Чому робити дитячі домовини для нього – «займатись дрібницями»?
(дешево коштують, а для Бронзи прибуток – над усе)
— Пов’язане для Якова вироблення трун із людськими стражданнями?(ні) Чому?
(він геть зчерствів, його цікавить тільки зиск та збитки)
З’ясуймо:
— Чим була гра на скрипці на початку новели?
(«невеликий прибуток» – матеріальне)
Оркестр для Бронзи – чужий світ. Поводить він себе зухвало й вороже. Його рідко запрошують.
— А наприкінці? (грає на скрипці для себе)
— Знайдіть у тексті підтвердження цієї думки.
(грає, «думаючи про пропаще, втрачене життя», «чим глибше думав, тим сумніше співала скрипка»
— Співала, бо відбувся злам душі у Бронзи, який деградував, прагнучи тільки зиску і весь час підраховуючи збитки.
Збитки – одна із найважливіших деталей цього твору.
— Поміркуємо, чи весь час Бронза говорить про самі лише збитки?
Поміркуймо:
На початку:
дитячі трунки – збитки
не мруть люди – збитки
хвороба і смерть дружини – збитки…
(абсурд, страхіття!)
Наприкінці: ?
— Ким була дружина для Якова?
(Предметом)
Опосередковане опредмечення:
Дитячі трунки – дурниці;
Труна для Марфи – збиток;
Душа Бронзи – у труні
Коментар учителя: Новела «Скрипка Ротшильда» – не єдиний твір у спадщині А. П. Чехова, що демонструє душі у домовинах. До своєрідної труни запроторює свою душу учитель Бєліков із «Людини у футлярі», поступово вмирає від влади грошей душа талановитого лікаря Дмитра Старцева, що перетворюється на Іонича. Жахається від того, що Бронза труну для дружини оцінює як добру роботу підраховує збитки – 2карб. 40коп. Гротескно, страшно!
Схожі образи: Гобсек – скнара-переможець, владарює над людьми
Бронза – нагромаджувач-невдаха
— Чому наближення смерті викликає у Марфи не жах, а радість?
(звільнення від страждань і чоловікових знущань та байдужості)
— Прослідкуймо за текстом, як подружжя прожило 52 роки. Що головне у поведінці кожного із них? У ставленні одне до одного?
— 52 роки поряд, а чи разом?
Яків? Марфа?
— Чий голос лунає у сім’ї – чоловіка, чи жінки? Чому?
(чоловіка, він задавив у ній особистість, він забув про людяність)
— Що є найвищим показником байдужості і очерствіння Бронзи, що переходить у жорстокість?
(дитина, він навіть не пам’ятає про своє власне життя)
— Чи тільки яків жорстокий?
(лікар: «Пожила, пора і честь знати»)
— Ми вже багато знаємо про Якова?
— Чому Якова Івановича письменник і жителі містечка нагородили його прізвиськом Бронза?
Дайте визначення слову бронза.
1. Захисний покрив бронзи наносять на поверхню металу.
2. Бронзові надгробки.
3. Бронзова хвороба – ще її називають хворобою Адісона – англійського лікаря, який описав її в 1849 році; інтенсивна пігментація тіла.
— Як герой виправдовує прізвисько?
(нічого не бачив навкруги, крім того, що приносить йому прибутки. Не пам’ятає ні про життя, ні про дружину і дитину. Як бронзовим надгробком, давив усе живе навкруги)
— А що ж Ротшильд?
— Хто він такий?
— Чому жалюгідний жид має прізвище багатія?
— Як можна пояснити вибір прізвища?
— Чому Яків говорить йому – часник?
(Ротшильд мисляча людина, через музику передає свій внутрішній стан. Єврей багатий духовно. Духовність, людяність – найбільший скарб. Вибір прізвища невипадковий, змістовно значимий. Часник – образ-символ)
— Як він називає Ротшильда на початку та в кінці твору?
(брат… християнська заповідь – всі люди брати)
— Що змінило Якова?
(смерть дружини)
— Чому оповідання не названо «Скрипка Бронзи»?
Скрипка – це душа героя, вона випробовує героя, залишається поза простором і часом. Вона існує завжди і всюди, і обов’язково знайдеться хтось, хто передасть її іншим.
«Скрипки не можна взяти із собою в могилу…»
Скрипка має свою душу.
Скрипка може почути сумну мелодію душі людини, яка зрозуміла абсурдність свого житя.
— Що таке абсурд?
(безглуздя, нісенітниця)
— Робота з картиною Марка Шагала «Скрипаль на даху»
— Зверніть увагу на репродукцію картини її ще називають «Зелений скрипаль».
У мене ця картина асоціюється з оповіданням «Ротшильдова скрипка». Картина дуже гармонійна і філософська за змістом.
Скрипаль на даху, перекошені будинки від старості, до болі відгукуються в музиці. Старий грає мелодію, яка піднімається над ним високо в небо. І він забув про все, своєю мелодією він розповідає про своє життя.
Шагал говорив: «Мої картини – це відображення мого життя».
· Повідомлення учнів про художника.
· Демонстрація портрета М. Шагала.
— А як вважаєте ви?
— А тепер давайте пофантазуємо, якби це була ілюстрація до твору Чехова, кому більше відповідає шагаловський образ?
Спробуйте узагальнити свою думку.
_ Елемент компаративістики(Яків на річці)
— Відновіть ряд образів-символів, визначте їх роль.
Символ – предмет чи слово, які умовно відображають суть будь-якого явища.
Край міста – символ межі, перехід з одного світу в інший.
Ріка – символ плинності часу.
Стежка – символ життя.
— Що символізує верба в українській літературі?
Верба – жіноча доля.
Березовий ліс – мудрість.
Величезні стада білих лебедів – нереалізовані бажання.
Берізка – невмирущість життя.
_ Діалог – Хто тепер переважає в душі Якова?
 V. Систематизація та узагальнення
— Які ж проблеми підіймає автор у творі? Визначте їх.
1. Проблема духовності та людяності.
2. Проблема марно прожитого життя.
3. Проблема співіснування людини.
— У нас залишилось ще одне невирішене питання.
— Про що співала скрипка?
— Що кожен із вас почув і зрозумів із мелодії Якова?
(в його мелодії чується сум по людяності, якої він не знав усі ці роки. Роздуми про те, що є добро, любов, милосердя)
· Створіть асоціативний малюнок «Життя Бронзи»
· Слово вчителя
— Поки житиме людство до тих пір звучатиме скрипка Ротшильда, пробуджуючи в нас самі найкращі, світлі почуття, допомагаючи зрозуміти дуже знайому істину.
Для людини мають значення прості речі: любов до дитини, жінки, любов до життя.
Не покривайте свої душі бронзою, залишайтесь живими, і нехай біля вас зігріваються інші.
Не повторюйте помилок Якова, поки ще у вас є час, тому найстрашніші у світі слова це «смерть, і «пізно».
Фінал оповідання дає читачу зрозуміти, що Бронза заслужив прощення, це відбулося воскресіння людської душі.
Ніколи не пізно оглянутися на своє життя і щось в ньому виправити.

VII. Виставлення оцінок
VIII. Домашнє завдання:
Прочитати та проаналізувати оповідання А. П. Чехова «Дама з собачкою».