в школах України

Проблемні моменти Державного стандарту базової середньої освіти (в редакції від 29.05.2020) для подальшого обговорення і доопрацювання

Підготувала проф. О.М. Ніколенко

Проблемні моменти Державного стандарту базової середньої освіти (в редакції від 29.05.2020) для подальшого обговорення і доопрацювання

Мовно-літературна галузь



Проблема

Проєкт Державного стандарту

(в редакції від 29.05.2020)

Термінологічна проблема.

Замість терміну «зарубіжна література» або «зарубіжні літератури» використано термін «літератури зарубіжних країн (у перекладі українською мовою)».

Цей термін є проблемним, оскільки:

а) його можна розуміти не тільки в значенні «художня література», відповідно може відбутися підміна художніх творів на будь-які тексти (в т.ч. низьковартісні);

б) кордони країн в історії світу змінювалися, відповідно не можна чітко кваліфікувати ті чи інші літературні явища згідно з кордонами країн;

в) термін «зарубіжна література» має певну традицію, сформовану методику викладання в ЗСО, а «літератури зарубіжних країн» не має такої традиції й методики;

г) «у перекладі українською мовою» обмежує інтеграцію художньої літератури та іноземних мов; у викладанні зарубіжної літератури завжди була традиція порівняння українських перекладів і оригіналів літературних творів іноземними мовами, якими володіють учні.

Додаток 1. Компетентнісний потенціал мовно-літературної галузі.

Ідеологічна та наукова проблеми.

Основний текст стандарту.

Художній літературі в Державному стандарті не надано самостійного значення (пізнавального, світоглядного, естетичного, виховного, національно-патріотичного та ін.), вона розуміється лише як ілюстрація до вивчення мови або спосіб її опанування.

Формулювання мети мовно-літературної галузі необхідно виправити, увиразнити значення саме художньої літератури (української, зарубіжної) для формування громадян України і моральних якостей особистості.

13. Метою мовно-літературної освітньої галузі є розвиток компетентних мовців й читачів з гуманістичним світоглядом, які володіють українською мовою (зокрема й через долучення до читання художньої літератури України та зарубіжжя), здатні спілкуватися мовами відповідних корінних народів і національних меншин, іноземними мовами – для духовного, культурного й національного самовираження та міжкультурного діалогу, для збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, творчої самореалізації, формування ціннісних орієнтацій і ставлень.

Ідеологічна, наукова, методична проблеми.

Основний текст стандарту.

В основному тексті стандарту жодного разу не звучать терміни «українська література», «зарубіжна література» (або «зарубіжні літератури»), що мають важливе світоглядне значення.

Розмитість понять або їх свідоме уникнення призведе до нівелювання значення художньої літератури і поступового вилучення цих компонентів із галузі середньої освіти.

Варто посилити роль художньої літератури (української, зарубіжної) у формулюваннях умінь і навичок учнів: «Учень/учениця…».

учень/учениця:

взаємодіє з іншими особами усно, сприймає і використовує інформацію для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях;

сприймає, аналізує, інтерпретує, критично оцінює інформацію в текстах різних видів, зокрема літературні твори України й зарубіжжя, медіатексти та використовує інформацію для збагачення власного досвіду й духовного розвитку;

висловлює власні думки, почуття і ставлення, ідеї, взаємодіє з іншими особами письмово, зокрема інтерпретуючи літературні твори українських і зарубіжних авторів; за потреби взаємодіє з іншими в цифровому просторі, дотримується норм літературної мови;

досліджує індивідуальне мовлення, використовує мову для власної мовної творчості, спостерігає за мовними та літературними явищами, аналізує їх.

Термінологічна проблема

Додаток 1. Компетентнісний потенціал мовно-літературної галузі.

Знання

Замість терміну «зарубіжна література» або «зарубіжні літератури» використано термін «літератури зарубіжних країн (у перекладі українською мовами)», який є проблемним.

Знання (українська мова, українська література та літератури зарубіжних країн (у перекладі українською мовою), мова та література відповідного корінного народу або національної меншини).

Наукова і методична проблеми.

Додаток 1. Компетентнісний потенціал мовно-літературної галузі.

Комунікація.

Відсутні поняття «діалог із художнім твором», «діалог читача і автора художнього твору», «діалог культур», «діалогізм художньої літератури».

 

Наукова проблема

Додаток 1. Компетентнісний потенціал мовно-літературної галузі.

Текст/ медіатекст.

Відсутні поняття «художній текст», «художній твір».

Текст/ медіатекст.

Текст. Різновиди текстів: одиничні і множинні; цілісні, перервані і змішані; опис, розповідь, роздум.

Ідеологічна та наукова проблеми.

Додаток 1. Компетентнісний потенціал мовно-літературної галузі.

Літературний твір.

Варто зазначити «Художня література», оскільки це значно ширше поняття, що охоплює певні тенденції, закономірності, явища, зокрема літературні твори.

Щодо української та зарубіжної літератури – вони увійшли лише на рівні окремих творів, а література корінних народів і національних меншин – повністю. Проте література корінних і національних меншин увійшла чомусь у розділ «Літературний твір» (який вужче за значенням).

Розділ «Літературний твір» необхідно замінити на «Художня література» і науково уточнити, доповнити (про взаємодію національних літератур, міжлітературні зв’язки, література і культура).

Літературний твір. Художні твори українських і зарубіжних авторів. Література корінних народів і національних меншин України. Актуальна національна й загальнолюдська, зокрема морально-етична, проблематика творів. Роди і жанри літератури. Зміст і форма літературного твору (тема, ідея, фабула, сюжет, композиція, художні образи, поетика). Літературний твір в історико-культурному контексті. Літературно-мистецькі епохи, напрями, течії та стилі. Індивідуальний стиль. Естетична цінність літературного твору. Відкритість творів літератури до інтерпретацій. Художній переклад. Читацький досвід, емоційний стан читача.

Ідеологічна, наукова, методична проблеми

Додаток 1. Компетентнісний потенціал мовно-літературної галузі.

Мовні засоби.

Відсутнє поняття «мова художньої літератури».

 

Наукова і методична проблеми

Додаток 1. Компетентнісний потенціал мовно-літературної галузі.

Вільне володіння державною мовою.

Уміння.

Обмеження читання учнями художньої літератури (української, зарубіжної) лише рівнем сприймання. Тобто художня література – лише ілюстрація до мовних явищ.

Ставлення.

Відсутність потреби читання художньої літератури (української, зарубіжної) українською мовою), хоча стосовно корінних народів і національних меншин це зазначено (потреба в читанні художньої літератури рідною мовою).

Вільне володіння державною мовою

Уміння:

сприймати (зокрема читати літературні твори українських і зарубіжних авторів), розуміти, перетворювати, аналізувати й інтерпретувати, оцінювати інформацію українською мовою в усіх сферах життя;

усно й письмово висловлювати думки, почуття, погляди;

використовувати вербальні та невербальні засоби в різноманітних міжособистісних, соціальних і культурних контекстах;

дотримуватися культури мовлення та норм мовленнєвого етикету, враховувати культурні й особистісні відмінності співрозмовників, переваги і/чи обмеження окремих груп чи осіб;

адаптовуватися до змінних умов спілкування, розв’язувати нестандартні завдання, використовуючи потенціал української мови та відповідні комунікативні стратегії.

Ставлення:

поціновування української мови – чинника національної та громадянської ідентичності;

готовність спілкуватися державною мовою;

прагнення послуговуватися українською мовою в усіх сферах життя;

прагнення до ненасильницької комунікації.

Ідеологічна, методична проблеми

Додаток 1.

Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами.

Ставлення.

Відсутність потреби читання художньої літератури (зарубіжної) іноземними мовами.

Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) мовою

Уміння:

сприймати (зокрема читати літературні твори рідною мовою), розуміти, перетворювати, аналізувати й інтерпретувати, оцінювати інформацію рідною мовою;

усно й письмово висловлювати думки, почуття, погляди рідною мовою;

адаптовуватися до умов спілкування у багатомовному середовищі, використовуючи потенціал рідної мови та відповідні комунікативні стратегії; ураховувати культурні й особистісні відмінності співрозмовників, переваги і/чи обмеження окремих груп чи осіб.

Ставлення:

поцінування рідної мови – чинника етнокультурної ідентичності;

готовність спілкуватися рідною мовою;

потреба в читанні художньої літератури рідною мовою.

Здатність спілкуватися іноземними мовами

Уміння: (…)

Ставлення:

готовність до міжкультурного діалогу;

розуміння важливості оволодіння іноземною мовою для міжкультурного спілкування;

відкритість до вивчення іноземної мови;

готовність спілкуватися іноземною/ іноземними мовою/ мовами;

дотримання культури спілкування, прийнятої в сучасному суспільстві, повага до культурних та особистісних відмінностей співрозмовників, усвідомлення й урахування переваг і/чи обмежень окремих груп чи осіб, виявлення розуміння й співпереживання;

толерантність до представників іншого народу, носіїв іншої мови, культури, звичаїв і способу життя;

готовність спілкуватися іноземною/ іноземними мовою/ мовами;

розуміння потреби популяризувати Україну у світі засобами іноземних мов.

Ідеологічна, наукова, методична проблема

Додаток 1.

Математична компетентність

Компетентності в галузі природничих наук, техніки й технологій

Інноваційність

Відсутність художньої літератури (української, зарубіжної) у формулюваннях, акцент лише на мовленнєвій діяльності, комунікаційних стратегіях.

 

Ідеологічна, наукова, методична проблеми

Додаток 2.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти з мовно-літературної освітньої галузі (українська мова, українська література та літератури зарубіжних країн (у перекладі українською мовою))

Необхідно повернути термін «зарубіжна література» або «зарубіжні літератури» натомість «література зарубіжних країн (у перекладі українською мовами)», який є неоднозначним і не має ані традиції, ані методики викладання в ЗСО.

 

Ідеологічна, наукова, методична проблеми

Додаток 2.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти з мовно-літературної освітньої галузі (українська мова, українська література та літератури зарубіжних країн (у перекладі українською мовою))

Зміщення акцентів у бік мови, художня література – ілюстрація до вивчення мови.

Необхідно виправити й уточнити Вимоги, посилити роль художньої літератури (української, зарубіжної).

 

Після переліків Базових навчальних планів необхідно ОКРЕМИМ ДОДАТКОМ подати варіанти навчальних предметів та інтегрованих курсів у межах цього Державного стандарту.

 

Наукова, методична проблеми

У переліку варто залишити 2 варіанти.

1 варіант (традиційний):

українська мова; українська література; зарубіжна література (як окремі предмети).

2 варіант (пілотний проєкт):

Інтегровані курси (які визначать фахівці)

Окрім того, надати можливість учителям і закладам запроваджувати власні спецкурси (факультативи) – як модулі окремих предметів або інтегрованих курсів.

Посилити внутрішньогалузеву та міжгалузеву інтеграцію за рахунок іноземної мови, яку вивчають учні (окремі модулі предметів або інтегрованих курсів можуть вивчатися за методологією CLIL).

 

Методична проблема

Варто запросити вчителів і керівників закладів для уточнення кількості годин у Базовому навчальному плані, щоб не було зменшення годин на українську та зарубіжну літератури.

 

Організувати круглий стіл (очно, а не онлайн) на базі МОН з метою доопрацювання й узгодження мовно-літературної галузі в проєкті Державного стандарту за участі фахівців Інституту літератури НАН України, провідних науковців, передових учителів, методистів, представників професійних організацій, розробників стандарту, працівників МОН.

 









Черговий номер

Новини

Copyright © Журнал "Зарубіжна література в школах України"

Розробка сайтів студія “ВЕБ-СТОЛИЦЯ”


×
Exit mobile version