Ті, що набули раю князя Юсупова

Знаходячись в серці Кримських гір, селище Соколине вважається туристичною столицею гірського Криму. Над Соколиним тягнуться букові і дубові ліси, оточені скелями. Природа Коккозької долини (у перекладі Блакитноокої) за красою і багатством не поступається пам’ятникам історії, що знаходяться тут. Князь Юсупов у 1910 році обрав саме це місце в долині і побудував свій мисливський будинок. Східний стиль, стрільчасті вікна, широкі тераси, дивовижне ліплення і розпис стель, перепад черепичних дахів… І взагалі, дух величавості, пишності та таємничості…

Уявіть собі, що саме в цьому палаці впродовж двох місяців для вчителів російської мови й світової літератури південного регіону України Міністерством освіти і науки, молоді і спорту Автономної республіки Крим і було організовано заняття в літній школі. Нашим миколаївським учителям теж пощастило. 20 педагогів навчалися в школі, спілкувалися, обмінювалися досвідом, обговорювали проблеми сучасної школи з педагогами з різних регіонів України. Наш куратор, Коршунова Л.І., блискуче провела майстер-клас з проблеми “Діалог культур-діалог літератур”, ознайомила з інноваційною технологією викладання російської мови і літератури за авторською методикою професора Воронежського педагогічного університету Диханової Б.С.. Практичне заняття “Російська література останнього десятиліття 20 віків: проблеми і персоналії”, проведене Дьоминою Е.Г., нікого не залишило байдужим. А в колишньому парадному залі юсупівського палацу йшов діалог про вічні теми в літературі, про 1000 дрібниць сучасної дидактики, про Пушкіна і православ’я…
Привітні господарі потурбувалися і про наше дозвілля. Із завмиранням серця ми проїхалися по старій Ялтинській дорозі, одній з найнебезпечніших гірських трас у світі, вирушили у Великий каньйон і до водоспаду Срібні струмені. Краса цих місць настільки надихнула нас, що ми без зусиль пройшли уздовж мальовничої гірської річки з бездоганно чистою водою 5 кілометрів до “ванни молодості”. Її смарагдові води не тільки прохолодні, а й чарівні. Нам пообіцяли, що на нас чекає диво, якщо ми не злякаємося такої купелі. Проте вони забули, що перед ними вчительська гвардія міста Миколаїв. Тож ми з насолодою поринули у чарівні води, і … диво відбулося – помолодшали на очах.
Особливо запам’ятався нам запах трави, грибів, дикої малини в лісі після дощу і міцний ароматний чай з гірських трав на одній з гірських стежок Великого каньйону і, звичайно ж, вогнище Дружби, яке зблизило серця жінок-педагогів. А далі була нічна поїздка на комфортабельному автобусі в Кримську астрофізичну обсерваторію, де нам відкрили таємниці всесвіту вчені – астрономи. Ми бачили найбільші телескопи світового класу, прослухали цікаву лекцію про роботу Кримської обсерваторії. Але ж ми, на щастя, лірики, тому нас вразило інше: бездонне небо, мільярди зірок, павутина Чумацького шляху і пронизлива тиша навкруги. І згадалося лермонтовське: «Ночь тиха. Пустыня внемлет Богу, и звезда с звездою говорит». Не обійшлося і без бурхливого, проте теплого й ласкавого кримського моря.
Чотири дні пролетіли, на жаль, швидко, залишивши приголомшливі емоції від краси природи, від розкоші людського спілкування, від почуття причетності усіх нас до великої справи вчителя літератури – виховання душі дитини.
І бажання під срібними струменями водоспаду ми всі загадали однакові: здоров’я і бадьорості керівникам цього проекту і … нам ще раз побувати в цих дивовижних місцях.

Автори: Гайченко Ольга Василівна, методист НМЦ м. Миколаїв
Кондратьєва Ольга Костянтинівна, вчитель – методист ЗОШ №35 м. Миколаїв