в школах України

Утвердження самоцінності людського життя в баладі Ф.Шиллера «Рукавичка»

Автор: Голубєва Лариса Михайлівна, учитель зарубіжної літератури Снігурівської районної гімназії  Мколаївської обл.
Презентація до уроку

Golubeva_Shiller

Мета уроку: закріпити знання учнів про літературну баладу; ознайомити з життєвим та творчим шляхом Ф. Шиллера, зі змістом балади; вдосконалювати навички коментованого читання та аналізу художнього тексту, співставляти різні переклади; розвивати навички виразного читання, аналізу тексту; виховувати людяність, відчуття власної гідності, цінності життя й справжніх почуттів, виховувати культуру аргументованої відповіді та роботи в групах.
Обладнання: мультимедійний проектор, ПК, портрети Ф. Шиллера.
Тип уроку: урок сприйняття й засвоення нового матеріалу.
Епіграф: Краса мусить спрямувати людей на шлях істини.
Ф. Шиллер

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів.
1. Згадайте, що таке літературна балада?
2. Назвіть особливості балади.
3. Чим літературна балада відрізняється від фольклорної?

ІІ. Оголошення теми, мети, завдань уроку.
1. Вступне слово вчителя. Німецька культура доби Просвітництва вийшла за національні межі й органічно влилася в загальносвітову, подарувавши світові таких корифеїв літератури, як Лессінґ, Ґете, Шиллер, видатних композиторів Моцарта й Бетховена, великих мислителів Канта, Фіхте, Гегеля. Сьогодні ми детальніше ознайомимося з творчістю видатного діяча Просвітництва Фрідріха Шиллера на прикладі балади «Рукавичка».
(Учні записують в зошитах дату, тему уроку, епіграф, проблемне питання).
Прблемне питання: які ідеали підносить Ф. Шиллер у баладі «Рукавичка», що засуджує, до чого закликає?

ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.
При підготовці до уроку учням були запропоновані диференційовані завдання різного ступеня складності. Для їх успішного виконання гімназисти об’єдналися в групи.
Перша група опрацьовувала поняття теорії літератури, тлумачила вираз «кинути рукавичку».
Друга група готувала відомості про життя й творчість письменника. розповідь про історичну основу й пртотипи балади.
Третя група співставляла переклади балади.
Четверта група готувала виразне читання балади. й творчі роботи.
П’ята група проводила соціологічні дослідження «Життєві цінності».
На кожному столі є картка оцінювання, в якій консультант виставляє оцінку за підготовку до уроку, а вчитель – за роботу на уроці. Прохання до представників груп: закінчуючи виступ, обов’язково робити висновок і звертати увагу на ваш останній Слайд з матеріалом, обов’язковим для записів у зошит.
1. Повідомлення підготовлених учнів про життя й творчість Ф. Шиллера (відомості з біографії, коментар Ґете до портрета, спогади сучасників).
Записи в зошитах – найвідоміші твори автора, висновок (пов’язати з епіграфом).
Орієнтовний запис. Шиллер вважав: єдине, що може спрямувати людину на шлях істини, є мистецтво. Він прагнув «зробити з людей Людей», пробудити в людях духовність, виховати пошану, гуманізм, тому його твори, зокрема балади, дають уроки життя. На прикладі життя окремої людини поет змальовує життя всього людства, дає певні моральні настанови.
2. Доповнення вчителя. У 1797 році Шиллер звертається до жанру балади, Зявляються такі йоготвори, як «Нурець», «Івікови журавлі», «Рукавичка», «Лицар Тогенбург». У баладах поет прагне зрозумітилюдське буття, виявити сили, що керують ним, визначити роль гуманістичних ідеалів суспільства.
Користуючись статтею підручника (с. 48-49), скажіть якими поет зображував головних героїв балад?
3. Ознайомлення з текстом.
1. Підготовлений учень читає одну строфу балади німецькою мовою. Паралельно учні розглядають німецький текст. Така робота дає можливість почути музику балади й познайомитися з графічним образом оригіналу (ділення на строфи, довжина рядків, римування).
У чому особливості звучання німецькою мовою?
4. Виразне читання балади українською мовою (переклад М. Ореста). Лексичний коментар до тексту.
Завдання для учнів: під час слухання балади скласти її простий план.
(Звернутися до підручника).
Які ваші враження від балади? Хто з героїв привернув вашу увагу? Чим саме?
Рукавичка — вид одягу для рук, на відміну від рукавиць — з відділеннями для кожного пальця. Виготовляються з шкіри, гуми, тканини
Лицар – у перекладі з німецької – вершник; у середні віки в Західній та Центральній Європі особа, що належала лицарству.
Лицарство – військово-феодальний стан; у якому сенсі – дрібні світські феодали, що протистояли знаті.
5. Співставлення перекладів балади.
Епіграф «Перекладач в прозі – раб автора, перекладач в поезії – суперник». В. Жуковський.
Користуючись памяткою підручника (ст. 51) «Як порівнювати текст оригіналу літературного твору з його перекладом», учні порівняли баладу Ф. Шиллера з її найбільш відомими перекладами: російськими – В. Жуковського та М. Лермонтова, українськими – М. Ореста та Б. Щавурського.
(Учні звітують про свою роботу, висновки клас записує в зошити).
Російські переклади. Два перевода — это два разных текста. Разных по настроению, по тем картинам, которые они вызывают в воображении читателя, по авторскому отношению к персонажам и их поступкам. Разными увидели мы и действующих лиц баллады. Герои Жуковского кажутся нам старше лермонтовских. Красавица у Жуковского лицемерна и холодна и воспринимает поступок рыцаря как должное, а рыцарь выдержан и полон чувства собственного достоинства; лермонтовская же дама — легкомысленная кокетка, сердце которой, однако, воспламеняется любовью от поступка рыцаря, а сам он — юный и порывистый. В финале баллады рыцарь Жуковского действует внешне спокойно, приняв обдуманное решение и ничем не выдавая волнения страстей. Он бросает перчатку в лицо красавице, «холодно приняв привет ее очей», А герой Лермонтова охвачен порывом отчаяния, просто-напросто обижен поведением своей дамы, «досады жестокой пылая в огне».
Українські переклади. Переклад М. Ореста змістовно близький до оригіналу, має такий самий спосіб римування, але інше ділення на строфи. Роботу Б. Щавурського називають переказом або переспівом балади Шиллера, а точніше – це переклад українською мовою роботи В. Жуковського.
6. Коментоване читання й аналуз змісту балади.
1. Де і коли відбувається дія балади? (При дворі французького короля Франциска в ХV столітті, коли король та його двір очікують розваги – борні хижих звірів).
2. Коментоване читання. Прочитати з початку до слів «І осторонь хижий ліг».
Які описи є в цьому фрагменті? (Опис короля і придворних дам та опис хижаків)
Чому хижаків описано так яскраво і детально?
Чи розпочали звірі бій між собою?
3. Прочитати уривок від слів «І раптом упала з балкона…» до слів «Принести рукавичку прошу вас!»
Якою ми бачимо юну красуню? (юна, глузлива красуня).
Як ви думаєте, чи випадково впала серед звірів рукавичка прекрасної Кунігунди?
Слова красуні – це прохання, наказ чи заклик до випробування?
Чи міг би лицар відмовитися підняти рукавичку?
4. Прочитати уривок від слів «І лицар Делорж поспішає …» до слів «На честь його перемоги».
Чому лицар виконує прохання дами? Чи розуміє він небезпеку свого вчинку?
Що підкреслює Шіллер у діях лицаря? (збігає наниз безстрашно, кроком твердим ступає, бере рукавичку відважно, спокійний назад іде).
5. Читання останнього фрагменту.
Чому Делорж кидає рукавичку в лице дамі? Що означає вираз «кинути рукавичку»?
(У Середньовіччі рукавички, разом з аметистовим перстнем і особливою палицею вручали людині, призначеній на посаду єпископа, як знак його влади.
Пані дарили кавалерам рукавички на знак любові; такий дарунок було прийнято прикріплювати до головного убору.
Воїнам вручали рукавички при присвяченні в лицарі.
Рукавички використовували для виклику на поєдинок (дуель) (до цих пір вираження «кинути кому-небудь рукавичку» існує в багатьох європейських мовах).
У XVI столітті рукавичка подовжується до ліктя, і вперше в 1566 році в таких рукавичках з’являється англійська королева Єлизавета I на прийомі в Оксфорді.
Чоловічі рукавички були синонімами влади монархів, суддів, феодалів і навіть єпископів
Кинути рукавичку – дорівнювало викликові на бій. Якщо били нею по обличчю, скривджений мусив змити ганьбу кров’ю.
Кинути рукавичку на ринг – у спортсменів – припинити поєдинок.)
А кинути будь-що в обличчя? В якому з названих вами значень ужито цей вираз?
Оцініть вчинок лицаря Делоржа.
Чому його дама посміла так вчинити з ним? Що, на вашу думку, зумовило її вчинок і відповідь лицаря?
На чиєму боці, як ви вважаєте, автор балади?
Яка основна думка цієї балади? Над чим ви замислилися, читаючи її?
(Записи в зошитах основної думки балади).
7. Творчі роботи учнів.
А над чим замислилися ваші однокласники, ми почуємо з їх робіт.
1. Твір Чабана Олександра «Людина починається з вчинку».
2. Вірш Щербини Альони.

IV. Підведення підсумків уроку, оцінювання.
1. Відповіді на проблемне питання. (Користуючись статтею підручника, взявши до уваги матеріал уроку, дайте відповідь на проблемне питання.)
2. Зачитування афоризмів про цінність життя.
3. Заключне слово вчителя.
Дійсно, життя – це безцінний дар, треба берегти його, цінувати, не витрачати на дрібниці, здійснювати вчинки, гідні високого звання людини і просто радіти кожному прожитому дню, своїй родині, своїй роботі, просто сонечку й небу.
Ліна Костенко
Вечірнє сонце, дякую за день!
Вечірнє сонце, дякую за втому.
За тих лісів просвітлений Едем
і за волошку в житі золотому.
За твій світанок, і за твій зеніт,
і за мої обпечені зеніти.
За те, що завтра хоче зеленіть,
за те, що вчора встигло оддзвеніти.
За небо в небі, за дитячий сміх.
За те, що можу, і за те, що мушу.
Вечірнє сонце, дякую за всіх,
котрі нічим не осквернили душу.
За те, що завтра жде своїх натхнень.
Що десь у світі кров ще не пролито.
Вечірнє сонце, дякую за день,
за цю потребу слова, як молитви.

V. Домашнє завдання.
1. Повторити види художніх деталей.
2. Відповідь на питання 7, стор. 51.

Додатки

1. Твір Чабана Олександра «Людина починається з вчинку»
Письменників нерідко називають душевними пастирями людства. Саме цей вислів прийшов мені на згадку, коли я роздумував над змістом балади Ф. Шіллера “Рукавичка”. Складалося таке враження, ніби автор веде бесіду саме з тобою, наче пропонує “приміряти” події літературної розповіді на читача.
У основі балади лежить історична легенда про події, які начебто відбулися у XIV столітті у Франції, за часів правління короля Франциска. Але історія сивої давнини є цікавою, актуальною і для нас, сучасників.
Коли читаєш баладу, то складається враження, ніби ти сам є глядачем вистави, подумки переносишся в ті далекі часи, займаєш крісло на арені королівського звіринця і спостерігаєш за подіями, за людьми..
.. Всюди чути неголосну розмову, дами обмахуються віялами, біля них стоять гідні лицарі, готові виконати будь-який наказ своєї дами серця. Ось красуня Кунігунд – горда, недосяжна. Біля неї схвильований Делорж. З першого погляду видно, що він закоханий у Кунігунд. А якщо придивитися пильніше, то побачимо, що вона з презирством ставиться до юнака. Та, на жаль, кохання завжди сліпе..
Аж ось розпочинається вистава. Владний жест короля – і на арену виходить лев, знову жест – з’являється тигр, потім два леопарди. Король розважається, чекаючи кривавої розв’язки. З нетерпінням чекають на смерть придворні.
Мені стає не по собі.. Звірі – це звірі, вони живуть за звірячими законами, але люди, які насолоджуються смертю.. Моторошно!
А на арені тим часом зав’язується бій між леопардами. Публіка оживає. Але грізний рик царя звірів – лева – і тварини заспокоюються. Здавалося, вистава закінчилася. Глядачі розчаровані.
І раптом з руки прекрасної Кунігунд падає рукавичка, потрапляючи прямо до клітки з грізними тваринами. Всі погляди звертаються на даму. У якийсь момент мені здалося, ніби я побачив, як гордо піднялося підборіддя дами, вона відчула себе королевою.
Вистава продовжується. Як король на початку вистави, тепер Кунігунд робить владний жест, посилаючи Делоржа підняти рукавичку. Зал з напруженням, з жахом спостерігає за дією. (Мені до болю хочеться, щоб король припинив це, як зробив цар звірів – одним жестом! Ні! Він тільки спостерігає.)
А тим часом Делорж заходить до клітки, піднімає рукавичку. Він йде до Кунігунд, всі захоплено вітають, хвалять його, горда красуня також обіцяє лицарю своє кохання. А він кидає рукавичку їй в обличчя, говорить: “Подяки не треба”. Зал завмирає, і Делорж йде від дами. Кінець вистави.
Мені хочеться наздогнати відважного юнака, який зумів захистити свою людську гідність, який довів свою сміливість. Він переміг світ зла, жорстокості і зумів зрозуміти справжню суть тієї, без якої ще вчора не уявляв життя.
Людина починається з вчинку. Свій вчинок зробила Кунігунд. Вчинок Делоржа викликає захоплення. Не зробив вчинку король.
Як би вчинив я, якби вчинили так зі мною?

2. Вірш Щербини Альони.
Життя – найцінніше, що є у людини,
Неповторний, єдиний дар.
І немає у світі такої причини,
Щоб покласти його на кохання вівтар.
Життя – це лиш мить між минулим й майбутнім,
Треба нам його гідно прожити:
Подолати усі негаразди життєві,
Вчинки мудрі і добрі здійснити.

Черговий номер

Новини

Copyright © Журнал "Зарубіжна література в школах України"

Розробка сайтів студія “ВЕБ-СТОЛИЦЯ”


×
Exit mobile version