Відгук на прочитану влітку книгу Муні Вітчер «Ніна»

Автор: Клим Інна, учениця 6 класу Кудринецької ЗОШ І-ІІІ ст. Борщівського району Тернопільської області
Вчитель: Юрчишина Марія Іванівна

Літо так швидко бігло по землі, що його неможливо було зупинити. Та я могла зробити неймовірне: зупиняти час, коли читала книгу «Ніна» Муні Вітчер. І як мені це вдавалося? Мабуть, я теж стала чарівницею, як головна героїня.
Ніна давно живе у нашому домі у чотирьох книгах, які ще декілька років назад купила мама для моєї старшої сестрички Тані. У нашій великій сімейній бібліотеці серія книг «Ніна» приваблювала мене найбільше. Може тому, що наші імена такі подібні: Ніна, а переставити одну букву і вийде моє ім’я – Інна. Але найбільше зацікавлювали мене захопливі відгуки Тані про прочитані книги. От я підросла і прочитала першу книгу «Ніни» – «Дівчинка планети Шостого Місяця» . Проживаючи разом з героями твору різні пригоди, світ ставав для мене цікавішим, яскравішим, загадковішим. Про що ж ця магічна книга?
Муні Вітчер ( місячна чарівниця) – псевдонім сучасної італійської письменниці, яка написала серію книжок про дівчинку Ніну та її друзів. Тут переплітається дивовижний світ реальності й казковий трилеру. Головна героїня, мадридська школярка Ніна, була твердо переконана, що земля – всього лиш одна з населених живими істотами планет у Всесвіті. Дівчинка написала кілька рядків на фанерній дощечці, яку потім прибила біля узголів’я ліжка:
«Ми, маленькі істоти з сірим мозком, повинні ще багато що осягнути й зрозуміти. Ми, які прожили зовсім мало, повинні дивитися в небо і думати, думати, думати»
Хіба не дивна 12-річна дівчинка? Те, що вона була геніальна, на жаль, не помічали багато хто з дорослих, вважаючи її химерною і неслухняною. А Ніну нестримно тягнуло в небо. Літати і пізнавати.
Посеред долоні на правій руці в неї була маленька родима пляма у вигляді п’ятипроменевої зірочки. Ніна вірила, що це знак долі, яка її чекала. Така ж зірка була і на долоні в її діда Мишка. І знову співпало, адже в мого дідуся таке ж ім’я – Михась .
Михайло Мезинський – таке справжнє прізвище героя – був старий алхімік і філософ, який мав знання про Майбутнє. Коли Ніна дізналась про загадкову смерть свого діда, вона приїздить до Венеції і отримує у спадок магічну Книгу та заповіт. Дід заповів їй головну справу свого життя – врятувати планету добра і світла Ксоракс, або Шостого Місяця. Хіба можна не виконати таке важливе завдання? І Ніна разом із своїми друзями вступає в боротьбу з темними силами. Щоб перемогти злі чари, дітям потрібно відкрити Чотири Таємниці. Шукаючи відповіді, вони вирушають на острів Пасхи, переносяться до Стародавнього Єгипту, відвідують Ксоракс. Це було неймовірно цікаво і дуже складно та небезпечно, але вони були не одні – з ними була Я, дівчинка Інна. Мені теж хотілося зробити нашу планету Землю найкращою у Всесвіті. Я мандрувала іншим світом, в якому є магічна пташка, бірюзова риба, метелик із людським обличчям помаранчевого кольору, гігантська рослина з великим листям синього кольору і, найголовніше, магічний алфавіт. Ним може навчитися користуватись кожен і зашифрувати послання своїм друзям.
Ось яка цікава книга. сповнена таємниць, магії, чарів та пригод. Може когось лякає велика кількість сторінок, але вони читаються легко і швидко, адже це ще й книга-гра. Щоб оволодіти магічними текстами і заклинаннями, потрібно оволодіти таємним алфавітом.
До школи в 6 клас я йшла із своєю таємницею, яка називається «Ніна» . Про неї розповіла своїм подругам і вони захотіли прочитати цю унікальну книгу.