«Якщо дуже бажати, мрії обов’язково збудуться». Ексклюзивне інтерв’ю Людмили Юлдашевої

Дорогі читачі, сьогодні до нашої редакційної вітальні ми запросили творчого вчителя-методиста Тальнівського економіко-математичного ліцею Юлдашеву Людмилу Петрівну. Талановитий педагог підготувала 13 переможців Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН, 2 переможців Всеукраїнських предметних олімпіад, 3 переможців міжнародного мовно-літературного конкурсу імені Т. Шевченка. 5 її учнів стали президентськими стипендіатами.
Отже, знайомтесь з нашею гостею – творчим вчителем, щирою людиною та неповторною особистістю, активним захисником та берегинею нашого предмета.

Людмило Петрівно, розкажіть читачам про найдорожче – свою родину, коріння.
Ймовірно, так стали на небі зірки, що моя майбутня професія була визначена заздалегідь, ще від дня моєї появи на світ, адже народилася я в переддень нового навчального року. Батьки виховували мене в кращих українських національних традиціях, учили поважати людину, любити природу, шанувати працю. Батько, досить строгий і вимогливий, талановитий фахівець-ревізор, відомий у всьому районі своєю чесністю і принциповістю, завжди ставить перед собою високу мету й наполегливо до неї йде, натомість мама радше відома своєю ніжністю й щирістю, вона справжня берегиня сімейного вогнища, пожертвувала своєю кар’єрою заради родинної злагоди й добробуту. Я намагалася перейняти найкращі риси у своїх батьків. А ще особливий вплив на мене мала бабуся Марія Кулібаба, яка була справжнім моїм другом.

Якими були Ваші «університети»?
Навчання в школі давалося мені легко передусім тому, що зі мною працювали найкращі вчителі, неперевершені майстри своєї справи: Н. Підгорна, Т. Вишнівська, Л. Зайченко, В. Кравчук, Г. Галас та ін. Батьки й учителі спробували визначити моє майбутнє: на їхню думку, я обов’язково мала підкоряти столичні виші, адже успіхи в навчанні, золота медаль давали підстави їм сподіватися побачити мене студенткою найпрестижніших навчальних закладів… Зараз важко пригадати чому, але діяти я вирішила всупереч рішенню дорослих. Вступила до Черкаського педагогічного інституту і жодного разу про це не пожалкувала. Адже тільки тут можна було почути унікальні лекції проф. О. Селіванової про когнітивну ономасіологію, тільки тут проф. В. Шульгіна розкривала секрети історичної граматики, проф. В. Мусієнко вчила любити загальне мовознавство, проф. В. Пахаренко запрошував у світ неповторної поезії Т. Шевченка, а доц. О. Чебанова допомагала осягнути царину зарубіжної літератури. Саме тут і нині працюють невтомні ентузіасти, справжні професіонали – Л. Кулєшова, Л. Корновенко, І. Литвин, Е. Сьоміна, Н. Ярмоленко та ін. Багато з них і нині опікують мене, стали для мене рідними. Тут я знайшла себе, усвідомила, що філологія – це справді моє покликання. Учитися мені було так цікаво, що я навіть не зчулася, як отримала 4 дипломи з різних спеціальностей: учитель української мови та літератури, учитель російської мови, літератури та методист виховної роботи, учитель англійської мови та зарубіжної літератури, керівник навчальним закладом. Закінчивши університет із червоним дипломом, я отримала скерування до аспірантури, але тоді віддала перевагу школі.
Перші серйозні успіхи і невдачі пов’язані саме з нею. Мені поталанило працювати під керівництвом дуже мудрого директора Тальнівського економіко-математичного ліцею В. Тресницької, яка згуртувала навколо себе міцний колектив однодумців. Вельми важливо знати, що на роботі тебе підтримають і зрозуміють. Директор мене багато чого навчила: сприймати людей такими, якими вони є, не вимагати неможливого, вірити в дітей. Коли учитель вірить, що його учні найкращі, найрозумніші, найобдарованіші, обов’язково так і буде. Учні неодмінно докладуть максимум зусиль, щоб не розчарувати своїх учителів. Мені є ким пишатися. З 2010 до 2017 р. 17 моїх учнів стали переможцями Всеукраїнського етапу предметних олімпіад, конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН, Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка, зокрема 5 із них – президентськими стипендіатами. Найбільших успіхів досягли Вікторія Косменюк, Тетяна Овчарук, Вікторія Підлубна, Яна Канєвська, Анна Долоніна, Мирослава Доманіцька, Валерія Андріянова, Катерина Тимченко та Яна Свідерська. Кожна дитина – це неповторний світ, потрібно щоразу шукати нові підходи, щоб осягнути його.

Ви здобули перемогу (друге місце) у Всеукраїнському етапі конкурсу «Вчитель року -2014» у номінації «Зарубіжна література». Поділіться з нашими читачами враженнями від цієї знаменної події в Вашому житті.
Новий виток мого життя пов’язаний з перемогою у Всеукраїнському етапі конкурсу «Вчитель року-2014» у номінації «Зарубіжна література» (ІІ місце). Я тут зустріла справжніх професіоналів, які так само, як і я, безмежно залюблені у свій предмет. Цей конкурс зруйнував усі мої стереотипи про змагання. Здавалося, учасники конкурсу мали бути суперниками, конкурентами, але це було чимось другорядним, насамперед усі учасники виявилися прекрасними людьми, які уміють дружити по-справжньому. Я зараз навіть не уявляю свого життя без Олени Пітерської, Світлани Тіхоненко, Вікторії Туряниці, Вікторії Макаренко, Жанни Костюк, Максима Коровая, Олени Самініної, Світлани Гарної. Згодом до цієї когорти долучилися неперевершені метри в царині шкільної зарубіжної літератури Олена Семенюк, Любов Малигіна, Ольга Гузь, Тамара Сегеда. Три останні були членами журі конкурсу, нині ж вони – наші друзі й талановиті наставники.
Та найбільшим моїм відкриттям стала голова журі конкурсу, проф. Ольга Ніколенко, яку до цього ми знали лише як одного з найкращих науковців України, автора чудових підручників і шкільних програм. Вона підкорила наші серця своєю чесністю, відкритістю, порядністю і креативністю. Уже під час першої зустрічі я зрозуміла, що вірю цій Людині, і від усвідомлення цього участь у конкурсі ставала приємною і захопливою. О. Ніколенко створила неповторну атмосферу на конкурсі, усюди панували доброзичливість і взаємодопомога. Ольга Миколаївна – душа нашого колективу, невтомний натхненник і організатор усіх наших справ.
Гадаю, це єдиний з усіх подібних конкурсів, де майже всі його учасники стали справжніми друзями. Щорічні семінари і конференції, спільна робота над програмою згуртовує наш колектив. Із року в рік міцніє наша дружба. Ми допомагаємо один одному, організовуємо спільні заходи. А нещодавно учні Попаснянської гімназії № 20 Луганської області (координатор Вікторія Макаренко) завітали в гості до Свалявської гімназії Закарпатської області (директор Вікторія Туряниця). Усе це засвідчує, що Схід і Захід разом, уся Україна єдина!

Ви одна з тих, хто доклав багато зусиль, аби предмет «Зарубіжна література» залишився у шкільній програмі як самостійна дисципліна. Сьогодні Ви працюєте над новою програмою із зарубіжної літератури для 10-11 класів, розкажіть, будь ласка, як це відбувається?
Конкурс відкрив перед кожним із нас нові обрії, став могутнім імпульсом для подальшої нашої спільної праці. Було вирішено створити Всеукраїнську спілку учителів-словесників, покликану захищати інтереси вчителів, сприяти розвиткові методичної роботи та поширенню передового досвіду вчителів-новаторів. Із січня 2015 р. Спілку очолюю я. Першою суттєвою перемогою Спілки стало відстоювання права на самостійне існування предмета «Зарубіжна література». Цей шкільний предмет було збережено насамперед завдяки проф. О. Ісаєвій, проф. О. Ніколенко, проф. Ж. Клименко, проф. Ю. Ковбасенку, О. Бицько, Д. Лебедю та учасникам Всеукраїнської спілки учителів-словесників. Принагідно я від імені всіх учителів-зарубіжників висловлюю вдячність цим прекрасним людям, сучасним Прометеям, які вірять в особливу місію художнього слова, у непереможну силу книжки і запалюють вогонь бажання у серцях усіх учителів протистояти невиваженим рішенням, здатним знищити літературну освіту.
Нині ми працюємо над новою програмою із зарубіжної літератури для 10-11 класів. Особливістю цієї програми є те, що вона створюється в межах всеукраїнського Учительського проекту 2016–2017 рр., до якого долучилися передові вчителі, науковці, методисти й широка громадськість. Насправді цього разу в процесі програмотворення міг узяти участь кожний охочий, хто зареєструється на сайті Міністерства освіти і науки. Науковими консультантами проекту стали найвідоміші українські науковці, які мають значний досвід у написанні шкільних програм – професори О. Ніколенко, О. Ісаєва, Ж. Клименко, Ю. Ковбасенко та ін. У програмі враховано позитивний досвід програмотворення України та Рекомендації Європейської Ради. Відповідно до Концепції Нової української школи учні загальноосвітніх навчальних закладів мають не тільки опанувати зміст дисциплін, а передовсім набути необхідних для життя в суспільстві умінь і навичок, важливих для
всебічного розвитку особистості громадянина України, його подальшого становлення, морального та професійного зростання. Компетентнісний підхід, закладений в основу програми, дає змогу сформувати творчу й активну особистість із вільною свідомістю, прагненням до постійної самоосвіти, до нових вершин у різних видах діяльності. Програма для 10–11 класів побудована на поєднанні хронологічного (історико-літературного), концентричного (розширення відомого раніше матеріалу), жанрово-тематичного (актуальні жанри й теми) та мультикультурного (презентація найяскравіших літературних явищ різних часів і народів у контексті культури, діалог культур у часі) підходів. Протягом вересня-грудня 2016 р. усі небайдужі до долі зарубіжної літератури, учителі, батьки могли надсилати свої пропозиції до програми. Проект програми пройшов громадське обговорення й нині робоча група вносить відповідні правки до структури та змісту програми.

Нам відомо, що Ви продовжуєте своє навчання. Хотілося б дізнатися, у кого і чого Ви зараз навчаєтеся?
Так сталося, що мені знову випала нагода відчути себе ученицею. Це відбулося після зустрічі з однією дуже значущою для мене людиною. Нині я аспірантка Черкаського національного університету. Доводиться поєднувати роботу і навчання. Але це зовсім неважко, якщо поруч мудрий керівник, наставник, яким я захоплююся і якого я безмежно люблю, – проф. Л. Шитик. Мати такого Учителя – це справжнє щастя. Тому я вірю, що в мене все буде гаразд, і з нею я досягну того, про що мрію. Наукові дослідження – це моя стихія, це можливість реалізувати себе, це моє життя.

Для гармонії в житті, успіху в роботі людині необхідна підтримка. Хто завжди поруч з Вами?
Найбільшу підтримку й розуміння я завжди отримую від свого чоловіка. У нього я вчуся витримки, виваженості, справжньої любові до Батьківщини. Одного разу він сказав: «Патріот – це той, хто ставить інтереси своєї країни вище власних інтересів». І це він сказав передусім про самого себе. 1,5 року він захищав Україну в АТО, виявивши неабияку рішучість і хоробрість. Він перебував у найгарячіших точках, увесь час на передовій. Нам тоді найбільше допомагала віра в Бога і віра в нашу Україну. Зараз він також активно працює в Черкаській обласній МАН, створюючи всі умови для розвитку обдарованих дітей.
А ще мене підтримують мої домашні улюбленці. Про них я можу розповідати безкінечно: це собаки Ася й Соня та коти Єнот і Пух. Асю підібрав чоловік на вулиці, і тепер вірнішої собаки не знайти, Соня – чистокровна такса, надзвичайно розумна й кумедна собака, центр нашого домашнього всесвіту. Без них моє життя не було б таким розмаїтим і яскравим.

Про що мрієте?
У мене багато мрій. Найбільше я мрію про мир у нашій рідній Україні. Мрію, щоб мої рідні і друзі були завжди щасливими і здоровими. Мрію завжди бути там, де я найбільш потрібна. Щодо професійних планів – хочу реалізувати себе в науковій царині, дослідити творчість Туве Янсон, мрію, щоб програма для 10-11 класів, над якою працює наш колектив, була цікавою і корисною вчителям і учням. А також мрію про нові досягнення моїх учнів. Якщо дуже бажати, мрії обов’язково збудуться.

Щоб Вам хотілося побажати нашим читачам?
Насамкінець я щиро зичу щастя всім моїм колегам, які роблять наш світ гуманнішим, мудрішим і кращим. А ще я бажаю успіхів і процвітання одному із моїх найулюбленіших журналів «Зарубіжна література в школах України». Це справжній друг і порадник учителів зарубіжної літератури, помічник і дороговказ. Переконана, що ще багато років він буде радувати учителів новими методичними знахідками й науковими розвідками в царині зарубіжної літератури.