Ялинка для солдата (фанфік)

Автор: Милимука Антоніна, учениця 5-го класу Сков’ятинської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Борщівського району, Тернопільської області.
Учитель. Гнатюк Марія Іванівна

Жив собі у казці «Дванадцять місяців» солдат. Виконував накази королеви, догоджав її примхам, та не легше велося і дома. Дружина йому дісталася хороша, та із часом стала схожою на малу володарку краю. Можливо, пусті витівки і дратівлива вдача були заразними, хоча такими у королівстві були не всі.
Почалася зима. Люди поспішили у ліс по ялинки. Солдат змушений був йти також, бо наказала королева. Пощастило старому, тому що допомогла йому бідна дівчинка-сирота відшукати найкращу ялинку. Навіть королева була задоволена. Повернувся солдат додому, а там жінка чоловікові спокою не дає, вередує: «Хочу таку ялинку, як у королеви!» І просив її втомлений солдат, і благав, та нічого не зміг вдіяти. Вирішив він податися світ за очі, хоч в іншу казку.
Ледве поволочив ноги солдат знову у ліс. Іде сам не знає куди. А потай сподівається, що знайде красуню-ялинку і повернеться додому. Ніхто не знає, скільки бродив лісом солдат, але опинився біля хатини на курячих лапах. Подумав чоловік, що зайшов у чужі землі, до самої Баби Яги. Обернулася хатинка до солдата, а звідти Лісовик виглядає та питає гостя:
– Чого чоловіче шукаєш у новорічну ніч?
– Ялинку моя дружина вимагає, але такої у цьому лісі нема, – зітхнув солдат.
– У моєму лісі усе є, тільки не кожному дано побачити.
– Може й так, бо я сам нічого не зрозумію: думав тут Баба Яга живе, а бачу, що ти. Чи вже почав забувати на старості, чи очам своїм не треба довіряти, але не знаю вже, що далі діяти.
– Не переживай, чоловіче, все з тобою гаразд. Баба Яга полетіла у Лапландію до Снігової королеви зустрічати Новий рік, а я у неї хатину орендую, – пояснив Лісовик, – а біді твоїй зараджу. Дам ялинку не гіршу, ніж у королеви, але шкода мені дерева, бо я ж їх, мов рідних, люблю. Ялинка декілька років росте, сили та краси набирається, а люди її після свят, як сміття, викидають. Та бачу, що не своєю волею ти у новорічну ніч лісами блукаєш,тож зміняю ялинку на книжку.
Задумався солдат, де ж йому книжку дістати? Тільки одна у королівстві є, та й та у самої королеви. Але згадав чоловік, що у новій казці винайшли машину часу. Швидко добіг до сусідів, попросив допомоги і опинився у 2012 році. Ходив солдат магазинами, дивувався, мов у казці. Нарешті вибрав собі книгу до душі. Швидко гайнув назад у ліс, підійшов до заповітної хатини, а там вже Лісовик його і чекає. Подав солдат книжку, а сам задоволено посміхається: «Ти – мені найкращу ялинку, а я тобі за це – найкращу книжку. «Світова література» називається». Розгорнув Лісовик книжку, посміхнувся задоволено вусами, махнув бородою, і вмить опинився солдат з ялинкою вдома. Жінка кинулася мерщій ялинку прибирати, а солдат ще на службу устиг, навіть із 12 місяцями бачився.