Зима – це казка наяву…

Автор: Лiнченко Анастасiя, учениця 6-А класу Миколаївської СЗОШ №22
У вiльний час я пишу твори та вiршi. Навчаюсь в Миколаївськiй художнiй школi, я гарно малюю. Гарно навчаюсь в школi. Люблю спорт.
Вчитель: Спиридонова Лариса Дмитрiвна

Зима. Царство снігу і морозу. Одна з його прекрасних картин – це зимовий ранок. Як добре прокинутися вранці і відчути початок нового зимового дня! Прокинешся, підбіжиш до вікна – і твої очі відразу ж засліплює океан кришталево-чистого снігу. Він, немов дорога тканина, блищить і переливається під скупими променями зимового сонця. Дерева на вулиці теж у важкому дорогому одязі. Пишно окутані вони білою пухкою тканиною. На гілках деяких дерев розвішано годівнички. Снігурі, горобці та інші птахи прилітають туди підкріпитися. Приємно і весело спостерігати за галасливою метушнею птахів!
Вранці може піти сніг. Іноді він густий, пухнастий, а ще може ледь іскритися на сонці. Тоді здається, що з неба сиплеться легке і майже непомітне срібло – і весь ранок через це стає святковим. Дуже приємно бути на вулиці зимового дня, дихати чистим морозним повітрям! Зима – це пора року любима і дітьми, і дорослими нарівні з літом. І це не дивно. Зимова природа нагадує казку. Зовсім ще недавно тонкі гілки осінніх дерев набувають надійний захист під крижаним покривом і снігом. Виглядає це дуже мальовничо. А скільки існує зимових забав! Гра в сніжки, яка так любима дітьми, іноді зачаровує дорослих, і тоді вони граються точно так само, як і сорок років тому. Ліплення сніговика – це взагалі унікальна можливість здiйснити свої творчі задумки. Для «людини», зліпленої з грудок чистого снігу, не шкода ні красивої морквини, ні теплої шапки. А ще з нетерпінням чекають зиму, мріючи покататися з гірки на лижах або санках. Відчуття польоту, захоплююче людину в даний момент, складно повторити за допомогою якогось іншого способу. Холодне повітря рум’янить щоки і бадьорить, але постійний рух не дає відчути холод. Катання на ковзанах, яке так страшить новачків, стає одним із самих популярних варіантів зимового відпочинку. Швидке ковзання по гладкій поверхні, що відбиває дарує масу задоволення і змушує повертатись на каток знову і знову.
Ось і знову пішов сніг. Не встиг двірник розчистити доріжку, дерева струсити сніг, як її знову замело, а на гілки дерев снігопад накинув білосніжний пух. Зима … Казка наяву …
Зима – це казка наяву…
Вона приходить поступово,
I ось вночi вже випав снiг,
I стало все казково.
Ялинки одягнули всi прикраси,
Якi подарувала їм зима.
Неначе вогники, горять на сонцi
Криштальнi шубки та взуття.
Дерева трохи похрустiли
Своїми тонкими гiлками.
I вже крижано-бiлi покривала
Лягли всiма рiчками.
Закуталися в шапки
Дивовижнi шати в лiсi,
Загорнулись в бiлу ковдру
Усi рослини на пралici.
А у парках вже хурделиця
Килимом шовковим стелиться,
Та вражае всiх такою,
Аж сліпучою красою.