Де козак, там і слава

Автор: Семенченко Марина, учениця 7-А класу гімназії міжнародних відносин №323 м. Києва
Захоплення: література, танці (участь у народному ансамблі танцю «Україна»), плетіння бісером і стрічками, виготовлення ляльок-мотанок
Вчитель: Кожукало Наталія Вікторівна

Історія та література – мої улюблені навчальні предмети. Із історії України для мене найцікавішою є доба українського козацтва. Славні лицарі, справжні патріоти, сміливі, винахідливі, відчайдушні, вправні – такими були запорожці. Переконана, що їх роль в історії нашої держави просто неоціненна. Тому не дивно, що під час літніх канікул першим прочитаним текстом із рекомендованого списку стала історична повість Миколи Васильовича Гоголя «Тарас Бульба».
Події у творі відбуваються у першій половині ХVІІстоліття, коли козацтво вело боротьбу з польською шляхтою, турецькими й татарськими завойовниками за незалежність та збереження кордонів держави.Текст прочитала швидко. Кожна наступна сторінка захоплювала й інтригувала все більше та більше, бо в повісті є історичні й романтичні, трагічні й оптимістичні епізоди. Хвилювання майже не полишало мене протягом усього часу читання. Щиро переймалася вчинками, характерами, долями не тільки головних героїв – Тараса Бульби та його синів Остапа й Андрія, але й інших козаків.
Дочитавши твір, тривалий час перебувала під враженням від вчинку козацького полковника Тараса Бульби. Він настільки самовіддано любив батьківщину, Запорозьку Січ, козацтво, що пожертвував найдорожчим, найріднішим – власним сином Андрієм, справедливо вважаючи його зрадником.
Є люди, які нехтують національністю, не цікавляться своєю історією, культурою, а дехто навіть залишає батьківщину в пошуках кращого життя. М.В.Гоголь повістю «Тарас Бульба» закликає нас пишатися тим, що ми – українці – є спадкоємцями славного великого народу.