Філософський дискурс про людину на війні в творах зарубіжних письменників

Автор: Басюк Жанна Андріївна, вчитель зарубіжної літератури Малоходачківської ЗОШ І-ІІІ ступенів, Тернопільський район, Тернопільська обл.
Презентація до уроку

Basuk_war

Мета уроку: Дати аналіз художніх творів зарубіжних письменників на воєнну тематику;
дослідити екзистенціалістську ситуацію зіткнення людини з абсурдом під час війни; розвивати аналітичне мислення бажання досліджувати; вміння порівнювати літературні явища; активізувати пізнавальну діяльність; виховувати гуманність, непримириме ставлення до насильства, зла; формувати розуміння цінності людського життя.
Обладнання: художні тексти, портрети письменників, епіграфи, телеграми.

Зміст роботи

1. Організація класу. Оголошення теми і мети уроку.
Тема війни в її антифашистській спрямованості та дегероїзованому ракурсі присутня в художніх творах багатьох письменників зарубіжжя. Всі вони захищають гуманістичні позиції, стверджують думку про необхідність формувати особистість на принципах християнської моралі.
– Пригадати та назвати письменників і художні твори про війну.
2. Аналітичне прочитання учнями підібраних епіграфів.
Слухай: Батьківщина свого сина кличе найпростішим, неповторним вічним словом. У воді відбились зорі і обличчя, кароокі люди і співуча мова. («Батьківщина» Богдан – Ігор Антонович).
Припиніть убивати убитих,
Не кричіть, перестаньте кричати.
Якщо хочете голос їх чути,
Якщо хочете вижити тут… (Джузеппе Унґаретті)
Висновок: Шанувати і оберігати пам’ять про тих, хто загинув під час воєн. Війна – жорстока, безглузда, протиприродна.
3. Дослідження, проведені учнями.
– Особливості художнього методу письменника.
– Короткий переказ прочитаного оповідання.
4. Філософський дискурс про людину на війні. Робота в групах.
Кожній групі, вивчаючи текст, створити ієрархічну структуру дій героїв оповідання. Визначити, до яких наслідків приводять вчинки героїв.
Завдання:
1. Практичний рівень (Виокремити найосновніший епізод в оповіданні).
2. Етичний рівень (Відповідальність за наслідки своїх дій).
3. Логічна характеристика життєвих планів (Конфлікт, обов’язок, наслідки).
Перша група учнів
Оповідання Ернеста Ґемінгуея «За узгір’ям».
1. Один юнак з провінції під час обстрілу так злякався, що прострелив собі руку, аби не залишатися на передовій. Він стрельнув так невдало, що геть розтрощив собі кістку, а там пішло зараження крові, і відрізали руку. Довго хлопець лежав у госпіталі. Солдати ходили провідувати його. І ось одного разу хлопця привели на передову. Всі привітно зустріли Пако. він визнав, що повівся як боягуз. Пообіцяв, що буде корисним хоча з однією рукою. Та коли на позиціях з’явилися люди в шкірянках і з пістолями, це погана ознака. Вони попросили показати те місце, де він прострелив собі руку. І … вистрілили в потилицю.
2.» Як живеш, друже Пако?». «Та все гаразд. Усе добре, от тільки це…– і киває на свою куксу. А потім ще додав: — Я повівся як боягуз і дурень. І дуже шкодую, що таке вчинив. Але я постараюся бути корисним і з однією рукою. Робитиму все, що зможу, задля нашої справи.»
а) У бою завжди є страх … Але в цій війні нічого ніколи не вгадаєш.
– А що негаразд із цією війною?—сердито запитав естремадурець, –Вам що не подобається ця війна?
– Замовкни ! — звелів приязний солдат. (Конфлікт).
б) Війна. А на війні не можна без дисципліни.
– І задля такої дисципліни ми повинні гинути.
– Якщо не буде дисципліни, всі однаково загинуть (обов’язок).
в) А офіцер уже до нас: «Де цей Пако себе поранив?» … Один із них взяв Пако за руку і повів на те місце. … Пако стояв дуже засоромлений, що про нього так говорять, бо йому самому вже було соромно й прикро за свій вчинок. Другий витяг пістолета і, промовивши до Пако ані слова, вистрілив йому в потилицю…
Підсумок. Людина – велика цінність! Війна безжальна. Небезпечна ситуація. Гра зі смертю. Безглуздість випадку.

Друга група учнів
Оповідання Едуардо Асеведо Діаса (1851-1924 уругвайський письменник)»Бій у руїнах».
а) Героїчна боротьба уругвайців проти бразильської агресії 1865р. Загін складався з п’ятнадцяти чоловіків і двох вівчарок. Розгорнули стрій у руїнах. Вступили в бій з португальцями. Каталіна була подругою сержанта Санабрії. Одна з куль влучила Каті в голову, та не поранила. Патронів залишилося зовсім мало. Сержант Санабрая наказав всім припинити вогоньі залягти. Вогонь спалахнув знову треба було померти, або вбити.
Займався ранок. Каталіна вбила капітана португальців Ейтора. Загибель командира посіяла розгубленість в загоні. Скрізь були руїни, довкола порожньо. Каталіна знайшла собаку. Куля пробила обидві лопатки. Неподалік лежав Санабрія, помирав мужньо. Куля влучила в Каталіну, і вона всією вагою повалилася на мертвого Санабрію. Тільки пес Каналон її обнюхував, і його протяжне, надривне завивання линуло над землею, спотвореною людською ненавистю.
2. «…Голос сержанта чітко лунав у цьому глухому місці. Перебравшись через рів, люди спішились, згуртувались. Стрільці повалилися просто на землю… Рештки дивного цього загону розташувались у руїнах…»
– Пильнуйте, прислухайтеся! — наказав сержант.
– Не турбуйтеся, сержанте, – відповів капрал. Нам повторювати не доведеться, у нас багато відваги.
– Вогонь! — крикнув сержант Санабрія. – Хто злякається, тому перегризу горлянку вибитим своїм зубом!
3. а) Боротьба уругвайців проти бразильської агресії 1865 року. (конфлікт).
б) Треба було або померти, або ж утекти, скориставшись темрявою. (обов’язок).
в) «Вершники, коні в калюжах крові, розкинута зброя, з подертими прапорцями, стирчали в м’якій землі низовини, поранені, що корчилися в траві, смертельно бліді, знекровлені, безсилі, — така була картина ворожого табору. Капітан Ейтор лежав біля густих заростей чагарника»
«Неподалік купи зрешечених кулями брудних тіл, застиглих у глибокому спокої смерті, лежала світло-коричнева вівчарка, немовби стерегла сон свого хазяїна. Куля пробила їй обидві лопатки…
Сержант Санабрія лежав горілиць, склавши руки на грудях, і в його розширених зіницях ще жевріли останні іскорки життя…»
Сумна картина — земля скалічена непогамовною людською злобою, знівечені смертю тіла людей і тварин.
«…Так обоє, сержант і Каталіна лишилися лежати – хрест-навхрест, у червоній калюжі. Пес Каналон час від часу їх обнюхував, і його протяжне, надривне завивання линуло над землею, спотвореною людською ненавистю.»(наслідок).
Підсумок. Героями не народжуються — ними стають, щоб виборювати свободу, правду, саме життя. Мирні трударі змушені брати в руки зброю, щоб вигнати з рідної землі окупантів. Та людство повинно відмовитися від воєн, тому що буде приречене на винищення.

5. Бесіда.
– Які прояви позитивних рис характеру людини можна побачити на війні?
Честь.
Що таке честь? Чи може вона замінити ногу? Не може. Чи може замінити руку? Не може. Звичайно, честь, якщо ти її маєш, нічого з переліченого дати не в змозі, за те, якщо ти її втратиш, може вчинити протилежне, вона може відтяти руку, відтяти ногу, послати у вигнання, гірше до Сибіру. Піди на поле бою і поглянь на вбитих, піди до шпиталю й поглянь на поранених і ніколи не знайдеш ти там чоловіка, котрий був би спотворений так, як той, з ким поквиталася честь. (Серен К’єркегор «Аргумент Фальстафа»).
(Висловлювання учнями власних міркувань щодо цієї думки).
– Які прояви негативних рис характеру людини можна побачити під час воєнних подій?
«Є тільки один суд, від якого неможливо втекти, – а це Той, що маємо всередині і носимо в своєму серці тільки на нього нам треба зважати і йти правильною дорогою. (св. Григорій Назіянський, Гомілія 36:8)»

6. Підсумок уроку.
«Коли ти кожен день на передовій і бачиш траншейну війну, відкриту війну, атаки та контратаки, коли ти знаєш, за що люди б’ються, що вони б’ються свідомо, то, незважаючи на поранених і вбитих, усе навколо, здається, має сенс. Коли люди б’ються за свободу Батьківщини проти іноземних загарбників, коли ці люди твої друзі, коли ти знаєш, як на них напали і як вони захищаються, спочатку майже голіруч, то, спостерігаючи як вони живуть, борються і вмирають, починаєш розуміти, що є гірші речі, ніж війна. Це — боягузтво, це — зрада, і навіть звичайнісінький егоїзм».

7. Домашнє завдання.
Підібрати і прочитати оповідання, повісті про війну інших зарубіжних письменників. Скласти композиційну структуру прочитаного твору.