Шановна Ольго Олександрівно, раді бачити Вас у нашій редакційній
З Ваших публікацій вони черпають безцінний матеріал для опанування нової програми. Як Вам вдається скрізь встигати і, що головне – все виконувати «на відмінно»!?
Свою трудову діяльність я розпочинала як вчитель російської мови та літератури школи робітничої молоді в місті Знам’янці, потім було завідування дитячим садочком, виконання впродовж тринадцяти років обов’язків заступника директора з навчально-виховної роботи в середніх школах №1 та №4. Переїзд до міста Кіровограда вперше мені дав змогу працювати безпосередньо як учителю зарубіжної літератури. Тож мій учительський стаж не такий великий – з 2000 року. В моїй долі величезну роль відіграла Інесса Миколаївна Переденко, методист Кіровоградського інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського. Наділена унікальним даром бачити в людях те, про що вони навіть самі не підозрюють, Велика Інесса, як ми її називали, вміла так вмотивувати вчителя, що вже нічого іншого не залишалося, як бути успішним. Завдяки їй у моєму житті відбувся фаховий конкурс «Учитель року – 2004» у номінації «Зарубіжна література». Статус лауреата Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2004» зобов’язував постійно підтверджувати рівень і фахової, і методичної майстерності. З метою передачі й розповсюдження досвіду роботи з розвитку читацьких компетенцій учителів і учнів засобами навчального діалогу в 2004 році при Кіровоградському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти було організовано роботу школи творчого словесника, яку доручили очолити мені. На той час вже десять років успішно функціонувала обласна творча група вчителів зарубіжної літератури (керівник Переденко І.М.), яка стала своєрідною кузнею новаторства й педагогічної майстерності. Тепер це своєрідний елітарний клуб вчителів-методистів зарубіжної літератури Кіровоградської області під керівництвом Ревнивцевої О.В., завідувача лабораторії гуманітарних дисциплін при КОІППО. Тоді я й зрозуміла, що в житті кожного вчителя має бути людина, яка вестиме його до успіху, спонукатиме до творчості, до самореалізації. Доля дала мені такий шанс. Намагаюся його використати вповні. У роботі вчителя немає межі досконалості. Тому вчитель – це вічний учень. Передаючи свій досвід учням і колегам, я продовжую у них вчитися. Безумовно, все це забирає багато часу, потребує сконцентрованості й організованості. Але коли бачиш очі дітей, що світяться цікавістю, коли учні чекають на зустріч з уроками літератури, коли учителі-практики говорять слова подяки за практичну допомогу у викладанні нашого такого важливого й необхідного предмета, розумієш, що твої зусилля потрібні.
Ви запитуєте, як вдається скрізь встигати? Гадаю, що головний секрет тут у тому, що мені самій цікаве те, що я роблю. Спілкування з колегами різних регіонів України переконує, що в руках вчителя зарубіжної літератури знаходиться найцінніший скарб нашої країни – діти, яким ми допомагаємо здійснити свідомий життєвий вибір, спираючись на духовний досвід, вкарбований у шедеврах красного письменства. Роль учителя літератури в школі унікальна. Саме він має стати своєрідним сталкером для молодого покоління, що шукає для себе духовні орієнтири.
Ми неодноразово були присутні на Ваших уроках, майстер-класах. Вражає Ваша здатність блискавично встановлювати контакт з аудиторією – як учнівською, так і вчительською. Ви утримуєте увагу учнів з перших хвилин і не відпускаєте до кінця уроку. Чи не могли б Ви поділитися з учителями своїм фаховим секретом? Як Вам вдається залишатися завжди цікавою і сучасною для учнів?
Це не мої власні секрети. Це секрет мистецтва слова. Художня література має дивовижні важелі впливу на людину, і якщо додати трохи інтриги, досконале знання тексту, розуміння сутності авторського меседжу читачам, відбудеться діалог в силовому полі літературного твору, що й створює атмосферу успіху на уроці. Є ще одна хитрість. Я завжди намагаюся з першої хвилини відшукати в аудиторії зацікавлені очі. Цей контакт має магнетичну дію. Інші учасники поступово втягуються в дійство, ім’я якому урок літератури.
Ольго Олександрівно, Ви цієї весни випускаєте 11-класників. Чи можете навести приклад із Вашого досвіду, коли уроки зарубіжної літератури справді «працюють», що саме вчитель літератури формує душі учнів, вчить розрізняти добро і зло, справжнє і фальшиве?
Цим запитанням Ви торкнулися найважливішої проблеми не тільки викладання зарубіжної літератури як шкільного предмета, а й ролі вчителя у формуванні людини. Коли сім років тому сьогоднішні учні 11-Б стали моїми підопічними, ми разом з їхніми батьками розробили стратегію, в якій головними пріоритетами поставили гуманістичні цінності.
Ці діти – моя лебедина пісня як класного керівника. Ми стали однією родиною. Й уроки літератури в нашому житті були лише першою ланкою для соціалізації кожного з випускників 2016. Я ними пишаюся, тому що вони підтримують одне одного і в горі, і в радості; вони спільно відзначають свята, вони разом пі-знають світ навколо себе, вони мандрують туристичними маршрутами України і Європи, вони вже точно знають, чого хочуть досягти в житті.
Стосовно того, що уроки зарубіжної літератури, уроки добра й людяності, «працюють», наведу декілька прикладів. Цей учнівський колектив з теплом і розумінням прийняв до своїх лав дітей з Донеччини (двох хлопчиків і одну дівчинку) і став для них рідним. Ви не можете собі уявити, яке це було щастя спостерігати, як поступово відтавали опалені війною серця дітей, як вони заново вчилися посміхатися й радіти життю. Мені не потрібно контролювати відвідування школи учнями. Вони самі турбуються, коли хтось не приходить до школи, телефонують, хвилюються, приходять на допомогу. Я горджуся своїм 11-Б, який займає вищий щабель серед 42 класів НВК №26 і за рівнем якості навчання, і за рівнем вихованості та сформованості почуття відповідальності.
«Секрет моїх стосунків з учнями один – я бачу перед собою Людину!» – ці слова належать Вам. Погодьтеся, володіння мистецтвом спілкування на рівних з учнями дано не кожному вчителю. Школа якого педагога Вам найближча?
Найближчими для мене є методи педагогічного впливу Антона Семеновича Макаренка, засновані на кращих традиціях народного виховання дитини. Я ніколи не допускаю панібратства в стосунках з учнями, завжди намагаюся бути справедливою, організовувати колективні творчі справи та активний відпочинок. Й, повірте, діти це високо цінують. Вони прекрасно знають, як сильно я їх люблю, хоча й не говорю їм про це. У моїй учительській скарбничці є дружній шарж від моїх учнів, який вони мені подарували у переддень
Дня вчителя у 2014 році. Переконайтеся самі, що вони знають і приймають методи народної педагогіки, якими я користуюсь!
Ви – незмінний керівник школи творчого словесника Кіровоградської області вже багато років. Розкажіть детальніше нашим читачам про здобутки Вашого об’єднання, форми роботи і, звичайно, про вчителів, які є членами цієї групи. Готуючи поурочне планування для 7 класу за новою програмою, Ви активно залучаєте своїх колег, талановитих учителів Кіровоградщини – Світлану Тіхоненко, Тамілу Козову, Наталію Рябуху, Наталію Смірнову.
Чи є вони членами цього об’єднання?
Метою організації роботи школи творчого словесника Кіровоградської області було виявлення талановитих молодих учителів зарубіжної літератури, збагачення їх наукової, фахової та методичної підготовки, допомога у досягненні високого рівня педагогічної майстерності, «вирощування» вчителів-методистів. Базою для цього було визначено досвід роботи Гузь О.О. з практичного впровадження методики навчального діалогу у викладання зарубіжної літератури в загальноосвітній школі. З 2004 року щорічно проводиться 2-3 засідання, на яких слухачі опановують науково-теоретичні засади теорії тексту та методики навчального діалогу (підсумком стала обласна науково-практична конференція з вивчення і впровадження наукової спадщини М.М. Бахтіна); проводяться тематичні засідання за творами конкретних письменників, розробляються ключові шляхи аналітичного дослідження тексту та його вивчення на уроках зарубіжної літератури з учнями (найпам’ятнішими були засідання, присвячені аналізу й розробці системи уроків за творами Милорада Павича, Михайла Булгакова, Роальда Дала, Елеанор Портер, Джона Фаулза, Габріеля Гарсіа Маркеса, Анни Гавальди, Василя Бикова, Джона Кітса, Генріха Гейне, Йоганна Вольфганга Гете, Льюїса Керролла, Пауля Маара, Еріка-Еммануеля Шмітта, Крістіне Нестлінгер, Корнелії Функе, Януша Вишневського).
Слухачі школи є авторами публікацій у періодичних фахових виданнях України, й, передусім, у журналі «Зарубіжна література в школах України». Вчителям добре знайомі розробки уроків Світлани Тіхоненко, Таміли Козової, Наталії Рябухи, Надії Меркунової, Наталії Смірнової, Ірини Павленко. У 2015 році був реалізований цікавий проект зі створення методичного посібника для вчителів зарубіжної літератури з проведення уроків позакласного читання у 5 класі за Програмою 2012 (2015) року (керівник авторського колективу О.М. Ніколенко). Книжка вийшла друком у видавництві Кіровоградського ОІППО під назвою «Уроки позакласного читання зі світової літератури у 5 класі: інноваційний вимір» (упорядники О.В. Ревнивцева, О.О. Гузь). Її авторами стали слухачі школи творчого словесника Тіхоненко С.О, Рябуха Н.В., Козова Т.О, Козаченко О.В., Павленко І.М., Колос А.А., Жигунова А.С., Меркунова Н.О., Смірнова Н.Б., Шевченко Н.О., Циганкова Л.Ю., Жигалюк А. Л., Гузь О.О.
Активну участь беруть талановиті педагоги Тіхоненко С.О., Козова Т.О., Рябуха Н. В., Смірнова Н.Б. у створенні орієнтовного поурочного планування уроків зарубіжної літератури в 6 й 7 класах за Програмою 2012 (2015) року (керівник авторського колективу О.М. Ніколенко).
Серед слухачів школи творчого словесника лауреати й переможці районних, міських, обласних конкурсів (Тіхоненко С. О., Козова Т.О., Рябуха Н.В., Чернецька В.В.), дипломантка Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2014», учасниця Всеукраїнських літературних читань, присвячених геніям літератури В. Шекспіру, М. Гоголю, В. Короленку, вчитель Кіровоградської гімназії №9 Тіхоненко С.О.
На разі перед талановитими вчителями стоїть завдання опанування сучасних ІКТ для реалізації творчих задумів, покращення якості викладання зарубіжної літератури та можливості ділитися набутим досвідом з колегами різних регіонів України.
Наші читачі цікавляться, чи готуєте Ви орієнтовне планування уроків для 8 класу за новою програмою. Над яким твором Вам найбільш цікаво буде працювати і чому?
Так. Цю роботу вже розпочато, й читачі журналу «Зарубіжна література в школах України» вже з літніх номерів матимуть змогу ознайомитися з орієнтовним календарно-тематичним плануванням та розробками уроків, що будуть друкуватися за принципом випередження. Це буде цікавий проект у цілому. Зараз для мене важливо не тільки надати якісний матеріал з конкретної монографічної теми, а й представити цілісну систему розробок, які б надали максимально можливу методичну допомогу вчителям під час вивчення всього курсу. 8 клас у вивченні зарубіжної літератури є надзвичайно важливим, оскільки він розпочинає репрезентацію шедеврів світової літератури в їх історико-культурному контексті від античності до доби класицизму. Безумовно, мені буде цікаво працювати з творами, які вперше включені до шкільної програми із зарубіжної літератури (сонети Данте Аліг’єрі, лірика європейського бароко Луїса де Гонгори-і-Арготе та Джона Донна). Як завжди, найцікавішою буде робота за творами сучасної літератури для дітей та молоді Річарда Баха, Барбари Космовської, Марини Аромштам, Ульфа Старка, Оси Ган Шведер, Маркуса Зузака. Програма 2012 (2015) року, керівник авторського колективу О.М. Ніколенко) рік у рік спонукає вчителя до розширення кола читацьких горизонтів, до пошуку цікавих шляхів їх шкільного вивчення разом з учнями.
Знаємо Вас як людину, закохану в літературу, життя без якої не уявляєте. Поділіться, будь ласка, з нашими читачами літературними відкриттями, які по-справжньому вразили Вас?
Найбільшим читацьким потрясінням останніх десяти років для мене стали твори французького письменника Еріка-Еммануеля Шмітта. Його твори прийшли до мене завдяки моїм учням, випускницям Педагогічного ліцею міста Кіровограда Насті Дзюбак та Юлі Ярченко. Ці дівчата, закохані в літературу, наділені витонченим читацьким чуттям, щорічно бувають на книжкових виставках у Львові. Вони подарували мені книжку Шмітта «Оскар і Рожева пані» в гарному україномовному перекладі Олени Борисюк. Ця книжка настільки вразила мене, що я вирішила піти з нею до учнів різного віку з 5 по 11 клас. Це дійсно були катарсисні уроки. Ми нерідко боїмося «незручних» тем, а твори Еріка-Еммануеля Шмітта дають можливість переконатися, що сучасні діти мають чисту душу, здатну сприймати біль і страждання іншої людини як свої власні.
Що б Ви хотіли побажати нашим читачам?
Натхнення, творчих знахідок, нових відкриттів, єдності в любові до дитини, в турботі про духовне здоров’я української нації, твердої переконаності в перемозі гуманістичних цінностей та здорового глузду в усьому світі.
Дякуємо за цікаву бесіду!
Розробка сайтів студія “ВЕБ-СТОЛИЦЯ”