«Портрет Доріана Грея» Оскара Уайльда

Автор: Колісніченко Анна, 16 років, студентка Економіко-правового коледжу Київського кооперативного інституту бізнесу і права.
Захоплення – походи, читання книжок, прогулянки на велосипеді
Куратор: Гавриловська Марина Валентинівна

Деякі мої друзі вважають, що у сучасному мобільному світі для книжок вже винайшли «гідну заміну» – фільми. Але це зринає з уст тільки, як не прикро мені говорити, лінивих друзів. Лінощі – це не небажання узяти до рук книжку і прочитати її, отримуючи насолоду від кожного рядка і слова, а це лінь творити текст у своїй уяві, відтворювати діалоги, осмислювати глибину слів та цікавитись чужим виром почуттів. Ці люди ніколи не створять проекцію власного майбутнього у власній голові, бо їхній мозок заповнений постановками режисерів і їхнім баченням життя, «модності», «як жити, що робити», хоча людина й так використовує його лише на 10 відстотків.
Раніше я теж належала до когорти тих, хто не читає, поки не вирішила, що маю започаткувати власну моду. Такою інновацією серед моїх друзів стало читання класики. Першою книжкою, яку мені потрібно було прочитати на заняття став «Портрет Доріана Грея» Оскара Уайльда. Ми разом з Доріаном розпочинали нове життя: тільки він без душі, а я без ліні. Кожен прагнув змін на краще.
Мені сподобалась описовість Уайльда: у моїй уяві зринали то сади, то одяг Безіла, то елементи етикету лорда Генрі, що створило повноцінну картину життя та культури Англії того часу. Цей надмірно детальний опис нагадав мені ефект 3Д, яким так захоплюється сучасна молодь.
Саме завдяки цьому роману я почала аналізувати свою поведінку та ставлення до інших і зрозуміла, що маю якось стишити свій егоцентризм та думати не лише про матеріальні блага.
Для того, щоб наповнити свій світ позитивними емоціями та враженнями потрібно впустити у своє життя літературу.