Своєрідність світобачення Франца Кафки та його художнього втілення в оповіданні «Перевтілення»

Автор: Майсус Лариса Гергіївна, учитель-методист зарубіжної літератури Миронівського НВК Миронівської районної ради Київської обл.
Презентація до уроку

Maysus_Kafka

Мета: поглибити і систематизувати знання учнів про долю Ф. Кафки, з’ясувати біографічне підґрунтя його творчості, розкрити причини трагічного світосприйняття; допомогти учням зрозуміти особливості метафоричного світобачення, втіленого автором у творі, роль образів-символів у його створенні; розвивати навички аналізу літературного твору, вміння висловлювати та аргументувати власні думки; виховувати гуманність, співчуття та милосердя.
Обладнання: додаток (15 Слайдів).
Тип уроку: комбінований.
Епіграф: Що знаєш ти про мій біль і що я знаю про твій…Щасливим я був тільки б у тому випадку, якщо б зміг привести світ до чистоти, правди, непорушності…
Ф. Кафка

Хід уроку

І. Вхід до уроку. Мотивація навчальної діяльності.
1. Робота з портретом Ф. Кафки (Слайд 1). Автор портрета – італійський художник Ренато Гуттузо.
· Розгляньте портрет Франца Кафки, виконаний італійським художником Ренато Гуттузо, і скажіть, в якому стилі він намальований?
Портрет створено в експресіоністичному стилі, тому що ми бачимо елементи деформації в рисах худого страдного обличчя, ламаних обрисах брів, великі сумні очі і напружений погляд. Тривожне червоно-багряне тло ще більше підкреслює схвильованість і внутрішній неспокій Ф. Кафки.
2. Робота з епіграфом до уроку (Слайд 2).
· Прочитаймо виразно епіграф до уроку. Чи можна з нього судити про долю та життєву позицію цього письменника?
Такі слова можуть належати самотній і нещасній людині, яка сприймає світ і власне життя трагічно. Але ця людина має велике почуття відповідальності, прагне віднайти гармонію із світом і принести у світ чистоту і правду.

ІІ. Оголошення теми та мети уроку (Слайд 2).
Хто ж він,Франц Кафка? Людина, яка все життя шукала гармонію зі світом? Як сформувалося його світовідчуття і як віддзеркалилося у його творчості? Чому аж три новітні мистецькі напрями вважають його творчість своєю основою? Ось на ці питання ми і будемо шукати відповіді сьогодні на уроці, бо тема нашого уроку: «Своєрідність світобачення Франца Кафки та його художнього втілення в оповіданні «Перевтілення». (Запис у зошити).

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
1. Бесіда.
· Визначте основні етапи життєвого та творчого шляху Ф. Кафки.
· Які обставини особливо вплинули на світогляд письменника та особливості його творчості ? (Слайд 3).
1. Відчуженість, пов’язана із національною приналежністю та місцем народження. «Як єврей, – пояснював один із німецьких біографів Кафки, – він не був своїм у християнському світі. Як індиферентний єврей – бо ж таким Кафка був на початку – він не був своїм і серед євреїв. Як людина, що хоч і говорила німецькою, він не був своїм серед німців. Як богемець він не був цілком австрійцем…»
2. Складність стосунків з батьком.
3. Ідея шлюбу як можливості повноцінної життєвої реалізації та досягнення внутрішньої незалежності від батька.
4. Літературна творчість, яка усвідомлювалася як єдиний сенс і зміст буття, заради чого він від усього відмовлявся. Проте ця праця не принесла задоволення, тому що він прагнув досягти досконалості, розчаровувався у написаному, не мав інтересу до публікації творів, а інколи і до їх завершення.
· Яка з цих проблем була головною, основоположною для долі і світогляду Кафки? (Стосунки з батьком).
2. Робота з уривками з листа до батька (Слайд 4).
«…я з давніх пір ховався від Тебе – в свою кімнату, в книги, в навіжені ідеї, у божевільних друзів, я ніколи не говорив з Тобою відверто… ніколи не виявляв родинні почуття… Я був боязкою дитиною… Ти виховуєш дитину тільки відповідно до свого особистого характеру – силою, криком, запальністю… Ти прагнув виховати в мені сильного і сміливого юнака…»
· Які погляди Кафки на світ і на себе у ньому можна сформулювати, знаючи про його долю, характер, життєві обставини?
3. Узагальнення щодо світогляду Кафки (Слайд 5).
· Який же світ в очах Кафки?
Світобачення Кафки — трагічне. Людина в цьому світі — самотня комаха, якій нічого чекати від когось допомоги. Світ навколо цієї людини — ворожий їй. Кафку вважають пророком XX століття, основоположником теми абсурду в літературі, релігійним мислителем, твори якого слід розглядати в категоріях святості, а не літератури. Давно увійшли до лексикону інтелігенції вирази «кафкіанська ситуація», «кафкіанський абсурд», «кафкіанськй кошмар».
4. Робота з теорією літератури.
· Пригадаємо суть експресіонізму як мистецького явища та його особливості (Слайд 6).
· Чи можна сказати, що у творчості Кафки наявні риси експресіонізму? Доведіть.
5. Робота з репродукцією картини Едварда Мунка. Реалізація міжпредметних зв’язів із художньою культурою (Слайд 7).
Мистецтвознавчий коментар заздалегідь підготовленого учня. Картина «Крик» написана Мунком у 1893 році. Всього існує біля 50 варіантів полотна, що свідчить про особливий інтерес художника до теми відчаю. Створюючи цю картину, Мунк уперше входить у світ страху і самотності. На передньому плані у відчаї кричить людина. Її тіло ніби зводять судоми, а обличчя своєю жовтизною і запалими очима, розплющеними в страху перед невідомою нам загрозою, нагадує небіжчика.
Колорит картини найбільш точно передає психічний стан персонажа: темна синь підхоплює цей крик і відлунює його в широкій затоці, що розляглася до небес кривавими смугами. Химерний ритм хвилястих ліній надає композиції динаміки, а атмосферу картини сповнює передчуттям страшної біди.
Крик часто розглядають як першу експресіоністську спробу митця. Витікаючи із «внутрішнього пекла» художника, картина втілює загальнолюдські страхи і Апокаліпсис – як їх апофеоз.
· Що спільного між картиною Е. Мунка «Крик» та новелою Ф. Кафки «Перевтілення»? (Провідний мотив: самотність, жах, крик болю.)

ІV. Вичення нового матеріалу. Аналіз твору.
1. Слово учителя. Дійсно, у творчості Кафки присутні риси експресіонізму. Та про значний вплив митця на розвиток літератури свідчить те, що аж три новітні мистецькі напрями вважають його творчість своєю основою: експресіонізм, сюрреалізм та екзистенціалізм. Тому сприймати і розуміти його твори потрібно як модерністські з усіма їх визначальними рисами. Настрої песимізму, розладу із дійсністю, які посилюються в роки Першої світової війни, незвичайні способи зображення – зближують його творчість з модернізмом. Кафка поєднує реальне і фантастичне – і це перетворює життя героїв у щось реально-абсурдне. Він використовує гротеск, метафору, інакомовлення, символи, контрасти, щоб підкреслити дисгармонію світу.
Особливе місце у творчому доробку Ф. Кафки посідає оповідання «Перевтілення» (часто жанр цього твору визначають як новелу). Він написав її в ніч з 6 на 7 грудня 1912 року, хоча працював над нею починаючи з17 листопада. Лише через два роки після створення «Перевтілення» Кафка наважується опублікувати твір — він відсилає його в журнал «Нойє рундшау», але, незважаючи на позитивний відгук редактора, новела була відхилена. Вперше її надрукували у жовтні 1915 року в журналі «Вайсе блеттер». Цього ж року «Перевтілення» виходить окремою книжкою у видавництві «Курт Вольф». Коли Кафка довідався, що на обкладинці ілюстратор хоче зобразити комаху, він запротестував, говорячи, що її не можна зображати навіть здалеку. Але чому автор проявив таку категоричність?
2. Групова робота над проблемним запитанням: «Чому Кафка був проти ілюстрування новели «Перевтілення»? (Слайди 8, 9, 10).
Клас розподіляється на 4 групи, кожна з яких одержує своє запитання для творчої відповіді. Робота виконується за алгоритмом інтерактивного методу «Робота в малих групах». (Додаток №1).
Висновок: існування людини, перетвореної на комаху, постає в оповіданні як розгорнута метафора відчуженості людини, абсурдного покарання її за невідому провину, трагічного знецінення людського життя. Перевтілення Грегора у комаху є метафорою будь-якої біди, яка настає у абсурдному світі абсолютно нелогічно.
3. Аналітична бесіда за запитаннями:
Слово учителя. У будь-якій метафорі шлях від прямого значення до переносного складний, сповнений символами, художніми образами-картинами, які виражають емоції, почуття і переживання. Спробуємо зрозуміти, якими засобами автор втілює своє свтобачення в новелі.
· Чи можна назвати Грегора щасливим у світі та у сім’ї? Чому?
· Яка атмосфера панувала в родині Замз? Схарактеризуйте їхні стосунки.
· Чи торкнулася метаморфоза внутрішнього світу Грегора?
· Як поставилися до перевтілення героя його близькі?
· Чому Грегор-комаха спочатку не соромився виходити до родини, а потім ховався?
· Які конфлікти Грегора з іншими героями ви можете назвати? Чим вони викликані?
· Прокоментуйте реакцію сім’ї на смерть Грегора.
· Які проблеми порушив Кафка у творі?
· Які символи твору допомагають нам зрозуміти ці проблеми та метафоричний сенс твору? (Слайди 11, 12, 13).
Сон – тимчасовий стан, що граничить із галюцинацією (хворобливою фантазією); герой роздумує, чи це йому не сниться. Поступово сон перетворюється в постійний хворобливий стан героя. Потім він відмовляється від сну взагалі, щоб не згадувати про своє теперішнє становище, багато рухається, щоб забутися без сну. В результаті герой відмовляється і від сну, і від життя. Таким чином, сон у творі символзує зло, байдужість, нерозуміння, відчай і самотність.
Вікно – це зв’язок із зовнішнім світом, світлом, сонцем. Але від погоди та виду за вікном героєві робиться ще сумніше. Поступово вікно робиться тьмяне, світла стає менше, Грегор майже нічого не може розгледіти за ним. Здається, що «…вікно виходить на якусь пустку, де сіре небо зливається з сірою землею». Вікно втрачає своє головне призначення – через нього не можна бачити світ і вдихати свіже повітря. Воно символізує порожнечу, сірість, похмурість життя героя, байдужість світу до людини.
Двері – це зв’язок між Грегором і сім’єю, бажання єднання і допомоги. Та замість очікуваної допомоги герой отримує жах і огиду. «Двері замкнули ще й на засув, і стало тихо». Протягом твору Грегор намагається заглянути у шпарку у дверях, прагне єднання із сім’єю. Поступово двері стають увесь час зачиненими, від’єднують Грегора від сім’ї, стають кордоном. Коли Грегор занедужав, і двері відчинили, то вони вже приносять йому тільки страждання, злість.
Висновок. Образи-символи твору допомагають відобразити світосприйняття Ф. Кафки, передати хворобливий стан героя, його самотність, відчай, нерозуміння і байдужість близьких.

V. Узагальнення та систематизація вивченого на уроці
1. Інтерактивний метод «незакінчене речення».
Закінчіть речення:
· На сьогоднішньому уроці для мене відкриттям було те…
· На цьому уроці мені найбільше сподобалося…
· Я для себе зробива висновок, що людина…
· Я вважаю, що Кафка – це…
2. Заключне слово учителя. Кафка майстерно відобразив трагічне безсилля «маленької людини», її приреченість у цьому світі. Він показав катастрофічність епохи XX століття. Досліджував процеси, що відбувалися у людській душі, і визначив загальну «хворобу» суспільства — моральне перевтілення, деградацію особистості; поставив питання про причини самотності, відчуження, безвиході людини. Хоча він не вирішив цих болючих проблем, але його твір має глибоко гуманістичний пафос, оскільки ще на початкуXX століття відобразив драму «маленької людини» нового часу і став на захист людяності.

VІ. Домашнє завдання.
· Опрацювати статтю підручника про «Перевтілення» Ф. Кафки.
· Скласти тези відповіді на проблемне запитання: «Чому Кафка не закінчив твір смертю Грегора, а продовжив розповідь далі?»
· Індивідуальне завдання: підготувати повідомлення на тему: «Тема «маленької людини» у світовій літературі».

Література
1. Кафка Ф. Вибрані твори: Процес. Вирок. Перевтілення. Голодомайстер/ Переклад з нім. П. Таращука, Є. Поповича Для ст. шк. віку. /Упоряд. Та приміт. Є. Волощук – К. Ґенеза, 2003.
2. Зарубіжна література ХХ ст. /за редакцією М. І. Борецького: підручник для 11 кл. середи. З/о школи, ліцеїв, гімназій – Львів: Світ, 2000.
3. Волощук Є. Зарубіжна література: Підручник для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2004. – 464 с.
4. Семенюк С., Плотникова Т. Осягнути особливості метафоричного світобачення автора. Здвоєний інтегрований мультимедійний урок-роздум з елементами дискусії за новелою Ф. Кафки “Перевтілення”// Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2008 – № 7-8. – с. 100-106.
5. Штейнбук Ф. М. Вивчення зарубіжної літератури. 11 клас. Харків. Веста: Видавництво «Ринок» 2003.

Додаток №1.
РОБОТА В МАЛИХ ГРУПАХ
Використовують для вирішення складних проблем, що потребують колективного розуму.
Організація роботи:
1. Переконайтесь, що учні володіють необхідними знаннями та вміннями.
2. Об’єднайте дітей у групи по 3-5 осіб.
3. Група сідає так,щоб її члени бачили один одного.
4. Учні розподіляють ролі:
· спікер (зачитує завдання,організує порядок виконання,пропонує членам висловитися по черзі, підбиває підсумки, визначає доповідача);
· секретар (веде записи,висловлює думку,як член групи);
· посередник (стежить за часом,заохочує групу до роботи);
· доповідач (чітко висловлює думку групи, доповідає про результати).
5. Слідкуйте за внутрішньогруповим керуванням.
6. Дайте кожній групі конкретне завдання і чіткі інструкції.
7. Стежте за часом і давайте його групам досить.
8. Продумайте ваш метод заохочення (оцінки) за групові зусилля.
9. Будьте готові до шуму.
10. Обійдіть групи, запропонувавши допомогу.
11. Запропонуйте групам подати результати роботи.
12. Запитайте,чи була робота корисною і чого вони навчилися.
13. Прокоментуйте роботу.