Японія – Країна Вранішнього Сонця: культура, традиції, мистецтво

Автор: Собко Любов Миколаївна, вчитель зарубіжної літератури Смілянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №11 Смілянської міської ради Черкаської обл.
Презентація до уроку

Sobko_Basyo

Мета:
· ознайомити учнів з культурою та традиціями Японії, творчістю японського поета Мацуо Басьо;
· допомогти п’ятикласникам глибше поринути в таємниці японської поезії, усвідомити її красу і своєрідність;
· ознайомити із характерними ознаками хоку;
· формувати вміння бачити і цінувати прекрасне в буденному, велике в малому;
· розвивати навички виразного читання та аналізу хоку, вміння висловлювати свої думки;
· виховувати почуття поваги до звичаїв та традицій інших народів, любов до природи.
Обладнання: комп’ютерна техніка, презентація «Японія – Країна Вранішнього Сонця: культура, традиції, мистецтво»;
· дитячі малюнки, зображення японської місцевості та різних предметів, які передають дух країни;
· японські костюми для інсценівки «Гостювання у японському домі»;
· різнокольорові картки для роботи у групах;
· підручники та зошити із світової літератури.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Епіграфи: Перлина любить ховатися у непоказній оболонці.
Коли працюєш, працюй заради себе, а не заради інших.
Японські прислів’я

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань
1. Слово вчителя. Усім нам відома казка про зайця і черепаху, які вирішили позмагатися: хто швидше подолає відстань і прибіжить до фінішу. Самовпевнений заєць вирішив подрімати під кущем, поки доповзе повільна черепаха, та й проспав усе. А працьовита та наполеглива черепаха виграла змагання.
Цю казку японські матері неодноразово розповідають маленьким японцям. «Праця – основа основ!» – учить мама-японка дитину з раннього віку. А ще японська народна мудрість вчить: (звернутись до епіграфів).

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку
Як ви зрозуміли, сьогодні ми помандруємо у далеку, дивовижну Японію – Країну Сонця, що сходить. Країну, яка подарувала світові неперевершеного майстра хоку Мацуо Басьо. Щоб краще зрозуміти, про що пише поет, варто пізнати світ, у якому він жив і творив. Отже, хто такі японці? Що це за крана? Якими звичаями вона славиться?

ІІІ. Робота над темою уроку
1. Інсценізація «Гостювання в японському домі»
Слово вчителя. Сьогодні ми побуваємо в гостях у японському домі, а допоможуть нам задовольнити свою цікавість господарі дому та турист із нашої країни, який завітав до них.
Завдання для учнів: будьте уважними глядачами та слухачами. Після гостин вам доведеться дати відповідь на запитання: «Що нового ви дізнатися про Японію із розмови?»
Інсценівка «Гостювання в японському домі»
Турист. Доброго ранку! Так ми бажаємо один одному добра й щастя, які має принести новий ранок!
Господарі дому (японці). Охайо годзаїмас! Це означає – ми обидва рано встали й збираємося працювати.
Турист. Цікаве у вас вітання!
Господар. Так, наша народна мудрість говорить: «Хороша людина – працьовита людина». У нас, японців, дуже мало землі, де б ми могли вирощувати рис і овочі, мало природних ресурсів. Тому добробуту ми можемо досягти своєю працею.
Господиня. Наша природа надзвичайно красива і разом з тим жорстока та підступна. Так і чекай то землетрусу, то тайфуну, то цунамі або повені, які знищать поля, зруйнують будівлі. Відновлювати все втрачене дуже важно, а тим більше самому. Тому ми дуже дружні, за діло беремося цілою общиною.
Турист. А що то у вас за дзвіночки на вході, папірці якісь почеплені?
Господар. Це наша давня традиція. На тих папірцях – вірші. Їх можна у нас побачити скрізь – і на картинах, і на предметах побуту: рушниках, серветках. Вірші ми читаємо вдома і в кафе, наодинці і з друзями.
Господиня. Наші вірші може зрозуміти той, хто любить природу. У нас є навіть такі свята, як «милування квітами» (коли цвіте сакура – японська вишня).
Турист. Я зрозумів! Ви любите спокій, зосередженість. Мабуть, у вас немає поганих людей?
Господар. Та ні, але у нас навіть злочинці люблять поезію. Ми, японці, любимо розповідати про випадок, який стався ще дуже давно: один чоловік, пізно повернувшись додому, застав у себе вдома грабіжника. Злочинець, злякавшись, почав вимолювати прощення і тут же зімпровізував хоку (так називаються у нас вірші). Хазяїн теж відповів віршами. Так вони змагалися до глибокої ночі, після чого господар відпустив злодія, ще й нагородив його за поетичний талант. Ось так то!
Турист. Здається я трохи починаю розуміти японців. Дякую за цікаву розповідь. А ще я чув, що японці люблять влаштовувати чайні церемонії. Не запросите?
Господиня. З задоволенням, але тільки ввечері, коли будемо відпочивати після роботи.
2. Перевірка завдання«Уважні глядачі та слухачі».
3. Перевірка виконання випереджального завдання
Розповідь учнів про особливості культури та мистецтва Японії (у супроводі комп’ютерної презентації)
«Японія – Країна Вранішнього Сонця: культура, мистецтво»
(віртуальна екскурсія)
4. Робота над особливостями хоку
Слово вчителя
Японці мають свої надзвичайні, самобутні вірші. З одним із них зараз познайомимося. Це хоку – японський вірш.
Запис на дошці:

Фуру ідея Старий ставок.
Кавадзу тобікому Шубовснула у воду жабка.
Мідзу – но ото Сплеск води.
Бесіда на з’ясування первинного сприйняття:
– Сподобався такий віршик?
– Чим, на вашу думку, він відрізняється від тих поезій, які ви вивчали раніше?
Висновок: хоку – неримований, лаконічний вірш.
5. Робота з підручником (читання мовчки). Супроводжується музикою.
6. Перевірка виконання завдання:
Запис в зошитах:
Будова хоку: 5+7+5=17 складів
Характерні ознаки хоку: постійна кількість рядків; відсутність рими; стислість; увага до деталей, використання «сезонних слів».
7. Аналіз хоку
Слово вчителя. Японські вірші незвичайні. Тому й аналізувати їх не можна так, як звичні нам поезії. Насамперед, їх треба відчувати і малювати в уяві картину, яку зображує поет. Тож заплющуйте очі і фантазуйте.
Читання учителем хоку.
На всохлу гілку
Сів ночувати крук.
Глибока осінь.
Бесіда за запитаннями:
– Яке враження справив на вас вірш?
– Про що він?
– Чому серед усіх птахів поет обрав саме крука? (Крук – символ старості, близької смерті. А також мудрості)
– Чи міг би крук сісти на іншу гілку – не всохлу?
– Чи можемо сказати, що у крука та гілки є щось подібне?
(Так, вони самотні. Крук прилетів один. Гілка відірвана від дерева)
– Коли відбувається подія, відображена в хоку?
– Де може рости дерево, на гілку якого сів крук?
– Зважаючи на настрій хоку, воно росте у лісі чи в полі?
– Доберіть епітет, який характеризує одночасно крука, гілку і дерево.
(Самотній)
– Чиїми очима ми бачимо і крука, і гілку?
– Як оповідач опинився біля цього дерева?
(Можливо, він мандрівник, який ішов полем)
– Який настрій у оповідача?
– Яка у нього зовнішність?
– Він старий чи молодий?
– Чим зацікавив крук оповідача?
– Якою людиною є оповідач?
– Хіба у хоку зображена людина? То як же ми змогли схарактеризувати оповідача?
– Про кого Мацуо Басьо написав свій вірш?
Висновок: на думку Мацуо Басьо, спостерігаючи світ, можна глибше зрозуміти людину.
8. Знайомство з життєвим шляхом Мацуо Басьо
Розповідь учителя про поета (на фоні музики)
Оскільки ми вже знаходимось в Японії, то пропоную зупинитися в одній мальовничій місцині, неподалік від міста Едо, на березі ріки Суміда.
Що ми бачимо?
Невелика хижка, біля якої росте бананова пальма (басьо). Під нею сидить група молодих людей з дощечками і пензлями в руках. Вони уважно слухають чоловіка, вбраного в світло-коричневий одяг, волосся зібране на потилиці в тугий вузол. Він промовляє щось повільно, тихо, ніби замислившись. Що він каже? Дослухаймося: «Та людина, яка за все своє життя створила всього 3-5 досконалих віршів, – справжній поет. Той, хто написав 10, – чудовий майстер».
Як ви гадаєте, хто це?
Це Мацуо Басьо та його учні, яких він мав за все життя близько 2000, а сам він створив не 5 і не 10, майже 3000 хоку.
Статків поезією не надбав, бо вважав головним у житті не це, а самовдосконалення. Старий дорожній капелюх, зношені сандалі, заплічна торбина з флейтою, гонгом, що скликав учнів, 2-3 збірки віршів – ось з чим пов’язаний його образ.
9. Робота в групах
Учні в групах обговорюють хоку, коментують його, виступаючи біля дошки.
10. Підсумки роботи учнів
11. Творчий етап
Завдання учням: спокійно і уважно поспостерігайте за хмаринами на небі, за гілками дерев, за подихом вітру…
Напишіть хоку і прокоментуйте, що ви уявляли. (Учні виконують завдання в супроводі японської музики)

ІV. Підсумок уроку
Бесіда за запитаннями
– Згадаймо, які особливості мають незвичайні вірші – хоку?
– Чим ці вірші вас зацікавили?
– Важко чи легко писати хоку?
Заключне слово вчителя
Японці уміють насолоджуватися красою соснової гілки, краплинами роси, тоді як європейці прагнуть охопити поглядом увесь ліс. Для японця природа – це скарбниця прекрасного. Уміння цінувати красу і насолоджуватися нею потрібно виховувати в собі усе життя.
Нам з вами випала сьогодні надзвичайна удача – пройнятися думками Генія, його уявленнями про красу, природу, благородство. Така поезія вдосконалює душу: навчає співчуття, доброти, чутливості.
А поет залишається ніби осторонь цього процесу творення душі – пізнання себе. Гадаю, ми не можемо поставити крапку на цьому… Продовжимо на наступному уроці

V. Домашнє завдання: опрацювати статтю підручника про Мацуо Басьо; написати власні хоку, намалювати ілюстрації до них.
Л. М. Собко, вчитель Смілянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №11 Черкаської обл.

Література
1. Из истории литературы Востока XVII века. Япония. Басё// Луков В. А. История литературы: Зарубежная литература от истоков до наших дней. – М., 2003.
2. Мацуо Б. Поєзії, К.: Дніпро, 1991
3. Вовщук Л. В., Нагорняк Т. Японія. 10 клас// Географія. Науково-методичний журнал. -2011. – №2
4. Дячок С. Вдивляйтеся у частинки і побачите ціле. // Всесвітня література в сучасній школі. – 2012. – № 2
5. Ціпов’яз Л. Про хоку – і весело, і серйозно// Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2008. – №9
6. Волощук Є. Зарубіжна література. Підручник для 5-го класу загальноосвітніх навчальних закладів/ Є. Волощук. – К.: Генеза. 2005