Сходинки до «Кіровоградського дива»

Постійні успіхи кіровоградців на Всеукраїнських конкурсах «Учитель року» в номінації «зарубіжна/світова література» давно перетворилися на традицію.
У 1997 році Валерій Жванко став переможцем I Всеукраїнськог конкурсу “Учитель зарубіжної літератури в сільській школі”, організованого Українською асоціацією викладачів зарубіжної літератури (УАВЗЛ). 2001 року «золото» виборов Олександр Каєнко У 2004 році лауреатом стала Ольга Гузь. 2008 рік – ще одна перемога, цього разу Лариси Ціпов’яз. І, нарешті, в останньому з-поміж конкурсів лауреатом знову став учитель з Кіровоградщини – талановитий словесник Світлана Бак… Тож небезпідставно поміж словесників ця традиція України отримала престижну назву – «Кіровоградське диво».
Називають також найвірогіднішу причину цієї сталої переваги кіровоградців у фахових змаганнях – їхню постійну скрупульозну роботу саме над текстом літературного твору. Допоки методичні служби деяких інших регіонів України іноді надміру захоплювалися «модною» проблематикою і найперше термінологією (чи то «методами проектів», чи то «критичним читанням», чи то інформаційно-комунікативними технологіями, з екзотичними «вебінарами» та мультимедіа, а чи й інтерактивними технологіями з їхніми вікопомними «акваріумами», «мікрофонами» та «ажурними пилками»), кіровоградці, ризикуючи безнадійно відстати від цих «просунутих авангардистів», невтомно й наполегливо опрацьовували «святая святих» літературознавства та уроку літератури – аналіз та інтерпретацію художнього тексту (на цей шлях їх свого часу скерувала Інеса Переденко, нині, на жаль, покійна). І в решті решт отримали заслужену винагороду, оскільки «Кіровоградське диво» є найкращим свідченням правильності обраного ними магістрального шляху.
Тому невипадково голова фахового журі Конкурсу-2011, Президент УАВЗЛ, зав. кафедри теорії, історії та методики викладання зарубіжної літератури Гуманітарного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка Юрій Ковбасенко без вагань прийняв запрошення завідувача Голованівського райвідділу освіти Михайла Коломійчука відвідати с. Троянку, де працює вже згадана Світлана Бак. Одним із найважливіших завдань цього відрядження було побачити на власні очі та здійснити аналіз, сказати б, витоків згаданого «Кіровоградського дива» (оскільки в обласному центрі роботу знаменитої творчої групи, очолюваної Оленою Ревнивцевою, він уже спостерігав).
На базі Голованівського відділу освіти та Троянської ЗШ І-ІІІ ступенів було організовано цільовий тематичний семінар, до якого долучилися також словесники двох сусідніх районів Кіровоградщини: Добровеличківського та Улянівського.
Тепло й зворушливо пролунали привітання та слова вдячності учнів Троянської школи Світлани Меншикової та Владислава Шукайла, які навчаються за програмами та підручниками Ю. Ковбасенка. Після знайомства учасників семінару зі школою відбулося засідання методоб’єднання вчителів суспільно-гуманітарного циклу, до якого входять Світлана Бак (голова, учитель-методист світової літератури), її чоловік Юрій Бак (директор школи, учитель-методист історії), Ольга Тарко (учитель української та світової літератури), Інна Топольник (учитель історії), Олена Масна (учитель англійської мови) і Анастасія Бак (учитель етики). Обговорювались ефективні шляхи та прийоми декодування інформації художнього тексту. Цій же темі присвятила майстер-клас учитель української літератури, призер районного туру конкурсу «Учитель року-2012» Тетяна Іванишина.
Суголосній проблемі («Сучасні підходи до аналізу художнього тексту /на матеріалі мініатюри Акутагави Рюноске «Дощ»/) присвятила свій майстер-клас старший учитель світової літератури Помічнянської ЗШ І-ІІІ ступенів Добровеличківського р-ну Кіровоградської області, член обласної творчої групи Марина Вітко. Значний інтерес присутніх викликали яскраві виступи за зазначеною темою методиста Голованівського РМК Олени Гончарук і старшого вчителя світової літератури НВК «Голованівська ЗШ І-ІІІ ступенів імені Т. Г. Шевченка – гімназія» Вікторії Бондаренко.
Насамкінець під головуванням Світлани Бак відбулося засідання районної творчої групи учителів світової літератури на тему «Нові підходи до викладання світової літератури. Інтерпретація оповідання Милорада Павича “Принц Фердинанд читає Пушкіна”».
На цьому цільовий тематичний семінар завершився, залишивши по собі не лише гарні спогади та емоції, а й вагомі інтелектуальні здобутки. Зокрема, підтвердилася гіпотеза про те, що «Кіровоградське диво» є явищем синтетичним і має багато джерел. Поміж них – системність у роботі над аналізом та інтерпретацією художнього тексту на всіх сходинках «освітянської ієрархії»: шкільний рівень → районний рівень → міжрайонний рівень → обласний рівень → загальнодержавний рівень.
Анастасія Ковбасенко