Поправки до преамбули та «Мовно-літературної галузі» на підставі звернень громадськості_25.07.2019

              ПРОЄКТ

Поправки до преамбули та «Мовно-літературної галузі» на підставі звернень громадськості_25.07.2019

(узагальнили проф. О.М. Ніколенко,
проф. О.О. Ісаєва,
учитель-методист Л.П. Юлдашева)

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від                            2019 р. №

Київ

Про затвердження Державного стандарту базової середньої освіти

Відповідно до частини першої статті 31 Закону України “Про загальну середню освіту” Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Державний стандарт базової середньої освіти, що додається.
2. Установити, що Державний стандарт базової середньої освіти застосовується з 1 вересня 2022 р. для учнів, які навчаються за програмами дванадцятирічної повної загальної середньої освіти.
3. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392 “Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти” (Офіційний вісник України, 2012 р., № 11, ст. 400).
4. Міністерству освіти і науки вжити заходів для своєчасного розроблення та затвердження типових освітніх програм для учнів закладів загальної середньої освіти з метою забезпечення впровадження Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого цією постановою.
5. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування, крім пункту 2, який набирає чинності з 01 вересня 2029 року.

Прем’єр-міністр України                                              В. ГРОЙСМАН

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від                                   р.           №

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
базової середньої освіти

1. Цей Державний стандарт визначає зміст і завдання освітніх галузей, вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувачів освіти (додатки 1-11), загальний обсяг їх навчального навантаження в базовому навчальному плані базової середньої освіти (додатки 12-17).

2. У цьому Державному стандарті терміни вживаються в такому значенні:

1) базова середня освіта — другий рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає другому рівню Національної рамки кваліфікацій;

2) загальні результати навчання – сукупність знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистісних якостей здобувачів базової освіти, що відповідають завданням освітньої(іх) галузі(ей);

3) змістова лінія – тематична єдність, що окреслює внутрішню структуру і систематизує конкретні очікувані результати кожної освітньої галузі;

4) обов’язкові результати навчання – сукупність знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистісних якостей здобувачів базової освіти, що відповідають загальним результатам навчання та які можна ідентифікувати, кількісно оцінити й виміряти, вказують на рівень розвитку кожного вміння на завершення циклу (5-6 кл. і 7-9 кл.);

 5) освітня галузь – складник змісту освіти, що відображає певну сферу вивчення або об’єднує споріднені сфери.

Інші терміни вживаються в значеннях відповідно до Законів України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”.

3. Цей Державний стандарт є основою для розроблення типових та інших освітніх програм. Освітні програми, що розробляються на основі типових освітніх програм, не потребують окремого затвердження Державною службою якості освіти України.

На основі освітніх програм розробляються навчальні програми, в яких визначено опис очікуваних результатів навчання з навчального предмета (або інтегрованого курсу), перелік та послідовність вивчення тем навчального матеріалу, рекомендації щодо кількості годин на кожну тему, розподіл тем за роками навчання та кількістю годин, відведених на вивчення навчального предмета (або інтегрованого курсу).

4. 4. Метою базової середньої освіти є всебічний розвиток, навчання і виховання здобувачів освіти, формування компетентностей, необхідних для соціалізації, свідомого життєвого вибору, успішної трудової діяльності, особистої самореалізації, громадянської активності, шанобливого ставлення до України, примноження її духовних і матеріальних багатств, збереження і покращання довкілля, утвердження національних цінностей.

Реалізація мети базової середньої освіти в Україні ґрунтується на таких ціннісних орієнтирах:

• відповідність базової середньої освіти державним пріоритетам України;
• плекання любові до рідного краю, мови, історії, надбань українського народу, української культури та природи;
• толерантне ставлення до людей різних рас, націй, національностей, віросповідань, а також до культурних традицій інших країн і народів;
• рівність здобувачів у набутті якісної освіти, рівний доступ до всіх форм базової середньої освіти;
• створення умов для радості пізнання й відкриття світу, спілкування й творчого самовираження, що забезпечується різними видами навчальної діяльності (у т.ч. дослідницька, проєктна тощо);
• визнання обдарованості кожної особистості, всебічний розвиток її талантів і здібностей;
• виховання моралі, високої культури, критичного мислення, упевненості в собі, самостійності в прийнятті рішень і виконанні завдань, повага до людської гідності, вільної думки та громадянської позиції;
• розвиток партнерських стосунків у навчально-виховному процесі;
• створення комфортного освітнього середовища, атмосфери довіри, взаємоповаги, добра, справедливості;
• формування здорового і безпечного способу життя, створення умов для гармонійного фізичного й духовного розвитку;
• неприпустимість будь-яких форм дискримінації, насильства, булінгу;
• поєднання кращих вітчизняних традицій і передового закордонного досвіду освіти.

5. Базова середня освіта має такі цикли, як пропедевтичний (5-6 класи) і базове предметне навчання (7-9 класи), що враховують вікові особливості розвитку здобувачів освіти, а також необхідність їх підготовки до продовження навчання.

  Пропедевтичний цикл (5-6 класи) має сформувати у здобувачів освіти цілісний комплекс уявлень про певні освітні галузі (або їхні сфери); викликати інтерес до процесу пізнання, вміння й навички здійснювати різні види навчальної діяльності, опрацьовувати інформацію, використовувати різні джерела знань і сучасні технології, а також сформувати компетентності, необхідні для подальшого навчання.

 Базове предметне навчання (7-9 класи) повинно розширити й поглибити уявлення здобувачів освіти про освітні галузі, їхній зміст, складники, взаємозв’язки між ними, удосконалити вміння й навички навчальної діяльності (у т.ч. дослідницької, проєктної та ін.), творчої роботи з різноманітними джерелами інформації й сучасними технологіями, розвинути набуті компетентності в межах навчальних предметів (або інтегрованих курсів), підготувати учнів до свідомого життєвого вибору професії та профільної освіти.

6. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання.

7. До ключових компетентностей належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає вміння усно і письмово висловлювати свої думки й почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, явища, події тощо; любов до читання художньої літератури (української літератури; зарубіжної літератури (в українських перекладах), літератур корінних народів і національних меншин (в українських перекладах)), відчуття краси слова, розуміння ролі художньої літератури для всебічного розвитку особистості, її моралі та культури, формування навичок усного і письмового мовлення, оволодіння нормами сучасної української мови; усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування, успішної діяльності та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади; можливість розуміти висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування; здатність читати, розуміти й обговорювати твори художньої літератури та інші види текстів рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; усвідомлення необхідності володіння різними мовами для розширення світогляду, підвищення рівня особистої культури і досягнення життєвих цілей;  

3) математична компетентність, що передбачає здатність розвивати й застосовувати математичне мислення   для   вирішення   широкого   спектру   проблем у повсякденному житті; моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки й технологій, що передбачають здатність і готовність застосовувати відповідний комплекс знань і методологій для пояснення світу природи, визначення питань та формулювання висновків на основі отриманої інформації; розуміння змін, спричинених людською діяльністю, і відповідальність особистості як громадянина за наслідки цієї діяльності;

5) інноваційність, що передбачає здатність особистості долати труднощі та реагувати на зміни, відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, заклад освіти, громада тощо), спроможність визначати й ставити перед собою цілі, мотивувати себе та розвивати в собі стійкість і впевненість, щоб займатися навчанням упродовж усього життя та досягати успіхів у ньому;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення засад екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадливого використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  впевнене, критичне й відповідальне використання цифрових технологій для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання упродовж життя, що передбачає здатність до визначення власних професійних і життєвих потреб, застосування різних способів розвитку компетентностей, пошук можливостей для постійного навчання й особистого розвитку, спроможність вчитися й працювати в колективі й самостійно, організовувати своє навчання, оцінювати його, прокладати власну освітню траєкторію, ділитися набутими результатами й взаємодіяти з іншими людьми в навчальній діяльності;

9) громадянські (a) та соціальні компетентності (б), що пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, передбачають:

а) спроможність діяти як відповідальний громадянин і брати активну участь у громадському й суспільному житті (зокрема школи та класу), спираючись на розуміння соціальних, економічних і політичних понять та сталого розвитку; критичне оцінювання подій національної, європейської та світової історії; повагу до прав людини й верховенства права; поціновування суспільно-культурного різноманіття інших країн і народів та ідентифікацію себе у світі як громадянина й патріота України;

б) виявлення поваги й толерантності до інших, уміння конструктивно співпрацювати, співчувати й діяти в конфліктних ситуаціях, зокрема пов’язаних з різними проявами дискримінації; дбайливе ставлення до особистого та суспільного майна, фізичного та духовного здоров’я, дотримання здорового способу життя; розуміння правил поведінки й спілкування, загальноприйнятих у різних спільнотах і середовищах; спроможність діяти свідомо й відповідально в умовах невизначености та багатозадачности;

10) культурна компетентність, що передбачає стійкий інтерес до опанування культурних здобутків України та світу, шанобливе ставлення до культурних традицій українців, представників корінних народів і національних меншин України, інших країн і народів; уміння спілкуватися й діяти відповідно до соціокультурної ситуації, в умовах мультикультурності зі збереженням «свого» (національного, рідного); здатність до емоційно-творчого сприйняття різних видів мистецтва; розуміння специфіки видів мистецтва, внеску їхніх представників у духовний розвиток народу, країни,  людства; здатність до вираження власних ідей, почуттів, позицій засобами культури й мистецтва; формування високої особистої культури (культури мовлення, спілкування, поведінки, діяльності тощо); 

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, спроможність використовувати можливості та реалізовувати ідеї, перетворюючи їх на цінності для інших, уміння вирішувати проблеми, готовність брати відповідальність за власні рішення, здатність працювати в команді заради планування та здійснення проєктів, які мають культурну, суспільну або комерційну цінність.

8. Основою формування ключових компетентностей є набуття досвіду здобувачами освіти; їхні потреби, які мотивують до навчання; знання та вміння, що формуються в освітньому (закладі освіти, родині), соціокультурному та інформаційному середовищі, а також у різних життєвих ситуаціях.

9. Спільними (наскрізними) для всіх ключових компетентностей є такі вміння, як читання з розумінням, уміння висловлювати думку усно і письмово, критичне і системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати відповідальні рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими людьми.

Навчання і виховання здобувачів середньої освіти в межах навчального предмета (або інтегрованого курсу) здійснюється з урахуванням предметних компетентностей, що охоплюють такі компоненти, як знання, діяльність, цінності. Зміст предметних компетентностей і способи їх формування визначають освітні програми, зокрема навчальні програми.

В умовах викликів сучасного глобального світу важливу роль виконують інтегративні уміння і навички, що забезпечують цілісність уявлень про світ, життя та людину, а також зв’язок між різними галузями освіти та їхніми компонентами.

Інтегративні уміння й навички формуються на підставі: а) використання  можливостей міждисциплінарного підходу; б) доповнення, зіставлення й узагальнення інформації з різних галузей; в) застосування різних мов для пошуку, критичного осмислення, творчого опрацювання, обміну інформацією; г) опанування різних видів джерел і новітніх технологій для навчання та професійного становлення; д) готовності здобувачів освіти до змін, невпинного навчання і особистого вдосконалення в умовах стрімких трансформацій сучасного суспільства.  

10. Вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувачів освіти визначено за такими освітніми галузями:

мовно-літературна (українська мова; мови корінних народів і національних меншин; літератури (українська література, зарубіжна література, літератури корінних народів і національних меншин); українська мова та література для корінних народів і національних меншин (для мов Європейського союзу і кримськотатарської мови); іншомовна освіта);

математична;

природнича;

технологічна;

інформатична;

соціальна і здоров’язбережувальна;

громадянська та історична;

мистецька;

фізкультурна.

11. Змістовий і компетентнісний потенціал кожної освітньої галузі забезпечує формування всіх ключових компетентностей, предметних компетентностей, а також інтегративних умінь і навичок.

Для кожної освітньої галузі визначено мету і загальні результати навчання здобувачів освіти в цілому. За ними впорядковано обов’язкові результати навчання здобувачів освіти, які є основою для їх подальшого навчання на наступному рівні загальної середньої освіти.

Обов’язкові  результати навчання (додатки 1–11) мають індекси, у яких  

скорочений буквений запис означає освітню галузь, до якої належить обов’язковий результат навчання,

цифра на початку індексу вказує на порядковий номер року навчання (класу),

перша цифра після буквеного запису до крапки означає порядковий номер загальної цілі, на реалізацію якої спрямований обов’язковий результат,

цифра після крапки означає порядковий номер загального результату, з яким співвідноситься обов’язковий результат.

12. Мовно-літературна освітня галузь охоплює українську мову; мови корінних народів і національних меншин; літератури (українська література, зарубіжна література, літератури корінних народів і національних меншин); українську мову та літературу для корінних народів і національних меншин (для мов Європейського союзу і кримськотатарської мови); іншомовну освіту.

Метою вивчення української мови, мов корінних народів і національних меншин, літератур (української літератури, зарубіжної літератури, літератур корінних народів і національних меншин), української мови та літератури для  корінних народів і національних меншин (для мов Європейського союзу і кримськотатарської мови)  є: 

• формування гуманістичного світогляду особистостізасобами різних видів мовленнєвої діяльності та прилучення до читання художньої літератури України та світу;
• виховання у юного покоління України національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, патріотизму;
• розвиток комунікативної (володіння державною мовою, рідною мовою (у разі відмінності від державної)), культурної та інших ключових компетентностей;
• здатність спілкуватися і користуватися українською мовою, мовами корінних народів і національних меншин в навчанні й професійному зростанні, міжкультурному діалозі й особистому спілкуванні з метоюнаціонального й особистого  самовираження, для утвердження і збереження духовного спадку України, опанування культурних традицій, літературної спадщини  України і  народів світу;
• формування мовленнєвої і читацької культури, розвиток творчих здібностей, збагачення емоційно-чуттєвого досвіду особистості, розвиток її естетичних смаків і ціннісних орієнтацій у сучасному глобалізованому світі.

Здобувач/здобувачка освіти:

• любить і знає українську мову і літературу, рідну мову і літературу (у разі відмінності від української), поважає і вивчає культурні здобутки різних країн і народів світу;
• знає на елементарному рівні мовну систему (української мови, мов корінних народів і національних меншин) і володіє на її основі базовими лексичними, граматичними, стилістичними, орфоепічними, правописними вміннями та навичками;
• досягає порозуміння з іншими людьми, поставлених цілей, виконує життєві й професійні задачі на підставі різних видів мовленнєвої діяльності та духовних цінностей, що містять твори художньої літератури України та світу;
• має стійкий інтерес до читання художньої літератури України, творів класики й сучасності різних країн і народів, володіє знаннями про оригінальну і перекладну літературу, знає і шанує здобутки української перекладацької школи;
• творчо сприймає, розуміє, аналізує, інтерпретує, критично оцінює тексти різних стилів і жанрів (у т.ч. літературні твори України, твори зарубіжних авторів класики й сучасності) для духовного збагачення, особистого зростання, успішної реалізації й  пошуку свого місця в суспільстві;  
• вільно висловлює власні думки, почуття, ставлення, ідеї, позицію  на підставі сучасних норм літературної мови, критичного мислення й ціннісного потенціалу, який містить художня література України та інших країн і народів світу; 
• пояснює значення рідної й світової літератур як скарбниці національних і загальнолюдських цінностей, коментує ріднокультурні та інокультурні реалії та факти, відображені в  прочитаних художніх творах, оцінює внесок вітчизняних письменників і перекладачів у духовний поступ українського народу, усвідомлює їхній громадянський подвиг у боротьбі за українську культуру;
• спостерігає за мовними та літературними явищами, аналізує їх,коментує і порівнює художні твори різних народів; орієнтується у провідних тенденціях української мови, мов корінних народів і національних меншин, основних літературних напрямах, течіях, жанрах минулих епох і сучасності. 

Метою іншомовної освіти є формування іншомовної комунікативної компетентності для безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, що забезпечує розвиток інших ключових компетентностей та задовольняє різні життєві потреби здобувачів освіти.

Здобувач/ здобувачка освіти:

сприймає інформацію, висловлену іноземною мовою в умовах безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, та критично оцінює таку інформацію;

розуміє прочитані іншомовні тексти різних видів для отримання інформації або емоційного задоволення, використовує прочитану інформацію та критично оцінює її;

надає інформацію, висловлює думки, почуття та ставлення, взаємодіє з іншими особами усно, письмово та в режимі реального часу, використовуючи іноземну мову.

Обов’язкові результати навчання здобувачів освіти з мовно-літературної освітньої галузі визначено у додатках 1–3.