Гостре вістря мольєрівської сатири. (Огляд змісту комедії «Міщанин-шляхтич»)

Марія Гуцало

Тема. Гостре вістря мольєрівської сатири. (Огляд змісту комедії «Міщанин-шляхтич»).
Мета:
розширити уявлення школярів про епоху Мольєра, про творчість драматурга, його    майстерність, про музичну, театральну культуру, історії костюму, етикету;
виховувати творче уявлення учнів;
формувати навики ведення діалогу і монологу;
прищеплювати учням високі морально-етичні якості, формувати стійкий інтерес до літератури.

Обладнання: портрет Мольєра, виставка книг про Мольєра і його творчість, видання комедії «Міщанин-шляхтич», плакат зі словами «Немає нічого, що б недоставало його славі, та для нашої слави недостатньо його самого», проектор, мультимедійна дошка.

Тип уроку: інтегрований урок.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Оголошення теми і мети уроку.

Учитель. Ось продзвенів шкільний дзвоник і покликав на урок. Та уявімо, що він не шкільний, а театральний. Подумки  перенесемося у XVII ст. у Францію часів Людовіка XIV (на дошці слайди із фото Франції XVIIст.).

ІІІ. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.

1. Історик. 1670р. виступає королівська трупа Мольєра з комедією «Міщанин-шляхтич». Автор комедії сам виконує роль Журдена. Ніжно грає клавесин, горять свічки, сцена… сам король Людовік XIV присутній на виставі.

Сьогодні, о музо комедії,
На допомогу мені спіши,
Ох, нелегко в інтермедії
Сонце Франції смішить.
Ви – надія всієї країни,
Я – комендант, жалю гідна роль,
Та гордий тим, що творив я для тебе
Людовік! Великий! Французький! Король!

Людовік XIV. Дякую вам, пане Мольєр!

Історик. 1670р. мав пройти під знаком веселощів, свят у короля у різних його резиденціях. Затрубили у Шамборських лісах, і всі поїхали на полювання. А Мольєр і придворний композитор Люлі дістали наказ, написати комедію з музикою, в якій обов’язково були показані турки. Річ у тім, що недавно король приймав турецьких послів, але прийом був незвичним. Турків змусили довго чекати. Прийом відбувся в галереї Нового палацу. Король сидів на троні, а на його убранні діамантів було на 14 млн. ліврів. Хитрі турки не розгубились. У них були такі вирази облич, нібито в Турції, всі носять подібні костюми. Королю не сподобалась така поведінка делегації, і придворні цілий рік висміювали турків, як могли. Драматургу і композитору наказали ввести до п’єси смішну турецьку сцену. Комедія «Міщанин-шляхтич» швидко була написана Мольєром.

2. Сценка турецької церемонії
3. Літературознавці.

«Міщанин-шляхтич» був зіграний в Шамборі вперше 14жовтня1670р. Страх охопив Мольєра, бо після вистави король, не сказавши ні слова, вийшов. Придворні його мовчання сприйняли як сигнал до висміювання автора.

1-й придворний. Поясніть мені, що означає «галаба», «балаба», котрі викрикують турки.

2-й придворний. Мольєр «списався» зовсім. У нього пора вже відняти театр!

Людовік XIV. Я нічого не сказав після прем’єри , тому що розмірковував над побаченим. Ваші актори грали прекрасно. Ні одна з ваших комедій не втішала мене так, як ця.

Літературознавець. Коли король вийшов, Мольєра оточили придворні. Вони стали хвалити актора, та найбільше хвалив той, хто нещодавно казав, що Мольєр списався.

4. Вчитель. Як тут не згадати слова вчителя танців з п’єси «Аплодисменти приносять мені задоволення, виставляти мистецтво, на суд недоумків – це мій погляд, для кожного артиста важке випробування».

Ця думка виражає авторську оцінку становища справжнього художника в суспільстві епохи Мольєра. Ми розпочали урок з театральної гри. У XVIIст. шкільні  спектаклі широко практикувалися як складова частина процесу навчання: вони допомагали розвивати пластику жесту і красномовність – якості, необхідні як для майбутнього священника, так і для світської людини.

Готуючись до уроку, ви прочитали п’єсу  «Міщанин-шляхтич», проаналізували її зміст, характеризували образи, намагалися зрозуміти природу комічного, виявили в творі риси естетики класицизму, говорили про художні відкриття Мольєра.

Однак цього недостатньо, щоб зрозуміти драматурга цілковито, аби комедія з’явилася перед нами живим вдосконаленим організмом. Допоможе нам досягнути мети знайомство з роботою перекладача, музиканта, хореографа, художника-модельєра, котрі особливими засобами передають внутрішній образ комедії.

5. Перекладач.

Що нам відомо про перші переклад творів Мольєра. На Україні вони з’явилися в першій половині ХХ ст. Одні  з найкращих належать                        В. Самойленко, М. Рильському, І. Стешенко, М. Крисан-Тобілевич. На українській сцені п’єса «Міщанин-шляхтич» була поставлена в 1922р.

6. Вчитель.

Згадайте репліку графа Доранта, з котрою він вперше з’являється в п’єсі «Добридень, пане Журден! Як поживаєте, люб’язний друже?» На що Журден відповідає «Прекрасно, ваша світлість». Для нас, людей, котрі живуть в ХХ ст. це привітання приязне, дружелюбне. Але, якщо  знаєш історію етикету, то це привітання сприймається зовсім по-іншому. Звертатися по прізвищу до кого-небудь з дворян було неввічливо. Граф Дорант своїм вітанням підкреслює зневажливе ставлення до Журдена. Давайте з’ясуємо, з яким епізодом п’єси  пов’язане  «нагородження» Журдена титулами, звертання до нього оточуючих, котре було можливе тільки в спілкуванні зі знатними особами: Ваша милість, Ваша світлість і т.д. (Сцена «Журден і кравець»).

• А що нам можуть розповісти художники?

7. Художник-модельєр. Костюм каже не тільки про належність персонажу до того чи іншого часу, суспільного положення, але й допомагає створити образ героя. Класицизм досягнув розквіту в архітектурі, однак майже не знайшов відображення в формах костюму. Тут панував розкішний, громіздкий, блискучий, яскравий костюм. Франція XVIIст. – законодавиця моди.

Виставка малюнків учнів (різні костюми).

Для Журдена модне аристократичне вбрання – це візитка входження до миру дворянства.  У моді були парики, капелюхи, котрі прикрашали пір’ям. Знімали капелюх лише у церкві, перед королем і під час їжі. Журден знімає шляпу перед  Дорантом. У Цьому  епізоді ми бачимо не тільки наївність і довірливість героя  але й преклоніння перед дворянством, відсутність людської гідності. Аристократичний одяг зіграв з Журденом злий жарт – він виглядає блазнем.

8. Хореограф. Погодьтеся, що характер людини відображається у його міміці, жестах, ході, манері поведінки. Мольєр; знаменитий Люлі – композитор; музикант- творці жанру комедії-балету, зіграли значну роль в становленні хореографії як самостійного жанру. (Показ танцю).
9. Вчитель музики. Мольєр нерідко сам складав мелодії пісень і танців для своїх комедій, котрі були потім оркестровані професійно. Драматург створив виразний портрет Журдена.

(Звучить музика епохи XVIIст.)

І уявіть собі, що в ці гармонійні мелодії увірвалися різкі звуки морської труби, котру Журден так любить, вона приємна його слуху.

Учень.  Вчитель музики складає мелодію для серенади, котру замовив Журден. Він мріє давати  у себе концерти, як це прийнято у знатних осіб. Співає веселу народну пісню про вівці і пастушку Жанету сам Журден. Включення вокальних номерів у драматичні спектаклі вважалося сміливим кроком, так як руйнувало правдоподібність.

 ІІІ. Підсумок.

Завершуючи урок, хочеться сказати, що читачі і глядачі бувають різними: висококультурними і недостатньо освіченими. І нам, вчителям, дуже хотілося б, аби після цього уроку ви були не бездіяльними читачами і глядачами, а вдумливими, намагалися стати людьми духовно багатими, чуйними, не байдужими, прагнули пізнати прекрасний світ  співпраці музики і мови.

 IV. Домашнє завдання.

Написати твір-мініатюру  «Хвала Мольєру».