Психологічна глибина та суперечливість образу Анни Кареніної. (за романом Л. М. Толстого)

Автор: Литвин Олена Миколавна, вчитель зарубіжної літератури Черкаської гімназії № 31
Презентація до уроку

Litvin O_Tolstoy

Litvin O_Dodatki

Мета уроку:
· разом з учнями спробувати зрозуміти образ Анни, його значення,
дослідити майстерність автора у його створенні;
· розвивати навички характеризування образів, уміння визначати головне й художні деталі, висловлювати свої думки.

Обладнання: портрет письменника, видання його твору, ілюстрації до нього, презентація.
Тип уроку: урок-диспут, формування вмінь та навичок.

Хід уроку
 
І. Організаційний момент.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
1. Оголошення теми (Слайд №1)

Оголошення мети (Слайд №2)
Унікальність справжнього генія полягає в тому, що його герої, персонажі починають жити своїм самостійним життям. Через них ображаються на письменника чи стають його палкими шанувальниками, міркують над вчинками, намагаються зрозуміти логіку, співпереживають, зневажають. Іноді персонаж дивує автора своїми витівками. Був час, коли Толстой називав цей роман «Дурницею», ображався, коли висловлювали захоплення «Анною Кареніною», а не його філософськими працями. Але саме цьому роману, який деякі сучасники письменника і критики вважали прив’язаним до часу і припускали, що публіка швидко втратить до нього інтерес, довелося здійснити мрію письменника.
Слайд 3
· Пригадайте, Толстой неодноразово зарікався бути письменником. Чи не криється в цих словах відповідь: чому?
(відповіді учнів: непевність у тому, що його твори необхідні, що він потрібен, що саме цим він допомагає людству)

ІІІ. Формування вмінь та навичок
1. Слово вчителя. Підтвердженням актуальності його роману є чисельні екранізації.
найкрасивіші акторки мріяли знятися у цій суперечливій ролі, де одна й та ж жінка предстає у різних проявах…
назвіть соціальні ролі, що виконує, проживає Анна?(мати, коханка, дружина, світська дама, щаслива та у розпачі)
Історія персонажа Як виник цей персонаж?
Слайд 4(коментарі учнів)
· Навряд чи художник Генрих Манизер читав такий варіант зовнішності Анни.
Слайд 5
· Що увійшло в роман? Знайдіть опис героїні (І частина глава ХХІІ)
Слайд 6

· Толстой ні з кого не копіює Анну, але були сучасниці, що підказали йому цей образ, надихнули.

ПРОТОТИПИ Анни Кареніної (повідомлення учня)

По образу:
У 1868 році в будинку генерала Тулуб`єва Л. Н. Толстой зустрів Марію Олександрівну Гартунг, дочку Пушкіна. Толстой описав деякі риси її зовнішнього вигляду: темне волосся, білі мережива і маленька лілова гірлянда анютіних очко.
По зовнішньому вигляду і сімейному положенню, описаному Л. М. Толстим, прототипом могла бути Александра Олексіївна Оболенськая (1831—1890)
Характер:
Дружина письменника так розповідає про замисел характера героїні:
«Лёве представился тип женщины, замужней, из высшего общества, но потерявшей себя. Он говорил, что задача его сделать эту женщину только жалкой и не виноватой и что как только ему представился этот тип, так все лица и мужские типы, предоставлявшиеся прежде, нашли себе место и сгруппировались вокруг этой женщины.»
— С. А. Толстая, запис у щоденнику, 24 лютого 1870
Доля:
Анна Степанівна Пірогова, яку нещасна любов привела до загибелі, в 1872 році. «Вона виїхала з будинку з вузликом в руці, повернулася на найближчу станцію Ясенки, (поблизу Ясної Поляни), там кинулася на рейки під товарний поїзд». — С. А. Толстая
Л. Н. Толстой їздив в залізничні казарми, щоб побачити нещасну
Ситуация:
Розлучення було вельми рідким явищем. І багато шуму наробила історія одруження Олексія Костянтиновича Толстого на С. А. Бахметьевой, ради нього що покинула мужа Л. Міллера. До браку с Л. Міллером, Софья Бахметева народила дочку Софью від князя Г. Н. Вяземського (1823—1882), який бився на дуелі з її братом і убив його.

2. ЕВРІСТИЧНА БЕСІДА
(учні поділені на 5 груп по 6 і отримують питання на картках; на питання відповідають в порядку, визначеному в нумерації; якщо у представників інших груп є бажання доповнити свої думки з приводу питання, то вони відповідають потім)
Слайди 7 – 11
· Життєва ситуація в яку потрапляє Анна – не нова не лише в житті, а й у рос. літературі ХІХ ст. Над іншим варіантом розвитку подій у якому творі так довго розмірковував Л. М. Толстой, що виник цілий роман?
Що спільного у долях героїнь?
· Як починається історія Анни та Вронського?
Зверніть увагу
1. чи можете ви точно вказати, коли вони познайомились
2. на враження Вронського від Анни на вокзалі (ч. І гл. ХVІІІ)
· Як розкривається Анна в епізодах примирення Доллі з чоловіком, знайомства з Кіті, з дітьми.
· Як змінюється ставлення Кіті до Анни на балу?
· Що ми знаємо про заміжжя Анни?
Зверніть увагу:
Чи була в житті Анни любов? До кого?
· Якщо припустити, що Вронський не з`явився б житті Анни, чи можна було очікувати від Анни романтичної історії? Чому? Що відрізняє ситуації, в які потрапили, перебуваючи в шлюбі, Анна та героїня іншого відомого рос. роману ХІХ ст. ?
· Чи намагається Анна боротися зі своїм почуттям?
· Зверніть увагу на важливі риси характеру Анни, що керують її вибором.
· Які деталі свідчать про несумісність Анни з Кареніним?
· Якими талантами наділена Анна?
· Чи шлюбна зрада на той час – виняток? (назвати персонажі і як до них ставляться у «світі»)
· Як складаються взаємини Анни та Вронського на початку їх кохання?
· Як сприймають роман Анни і Вронського у світському товаристві? Чому?
· Прокоментуйте епізод народження доньки. За що Анна просить у Кареніна вибачення і що відчуває після пологів?
· Між чим і чим обирає Анна, ідучи до Вронського. Розподіліть, що на важелях?(чесність, її «Я», кохання)
· Яку роль відіграє у творі опис мандрівки Анни і Вронського до Італії?
· Якою є головна мета повернення Анни в Росію?
· Чому Анна не розлучається з Кареніним?
· Як Анна ставиться до своїх дітей? Чому?
· Прокоментуйте епізод у театрі.

Слайд 12-13
(Розлучення між подружжям в дореволюційний час було обставлене важкими, цинічнимі і дорогими умовами. По тодішньому закону, наступні три випадки могли служити приводами для розлучення:
1. фізичні недоліки подружжя,
2. безвісну п’ятирічну відсутність одну з подружжя
3. перелюбство.

Коли не було перших двох умов, доводилося удаватися до третього. Але для узаконення розлучення перелюбство мало бути реальне і формально доведене. Тоді невинний отримував право на вторинний брак і насвоїх дітей, а винний позбавлявся цих прав. Розлучення Кареніних, отже, могло здійснитися або доказом зради Анни чоловікові, причому вона позбавлялася прав на сина і на вторинний брак (з Вронським), або перейняттям на себе неіснуючої провини Олексієм Олександровичем. Це перейняття на себе провини мало бути засвідчене чиновниками, відомими своїм підкупом. Ні у чому не повинний Олексій Олександрович повинен був розіграти комедію не скоєного ним перелюбства з якою-небудь підкупною жінкою, а підкуплені свідки повинні були представити цьому неспростовні докази. Тоді він, а не Анна, позбавлявся прав на сина і на вторинний брак. Така процедура була незаконна, проте, часто практикувалася.)

Питання узагальнюючі
Слайд 14
· Коли Анна була щаслива? (спокійна, чесна з собою, говорила про того, кого любила)
· Що спричиняє остаточний крах Анни, руйнує її, приводить до трагедії, до страшної розв’язки? (відчай, втрата сина, одна дитина не заміняє іншу, ігнорує суспільство, вона займає себе, а не живе своїми справами, ревнощі, морфій – втрата контролю, немає гармонії і відновити її не можливо)
· Чи можна було уникнути такого фіналу?
(як усі – Бетсі; не зважати на суспільство – втрата сина; не дозволяти собі стосунків з Вронським)
Слайд 15
Робота з епіграфом до роману
«Мне отмщение, и Аз воздам»

ІV. Підсумок уроку
1) Узагальніть висновки бесіди та обговорення порушених питань.
2) Висловіть своє ставлення до образу Анни

Домашнє завдання:
Автобіографічність образу Лєвіна в романі «Анна Кареніна» Льва Толстого.

ДОДАТОК 1

Відомі люди про роман «Анна Кареніна» та його героїню
АННА АХМАТОВА в разговоре с Лидией Чуковской:
«Неужели вы не заметили, что главная мысль этого великого произведения такова: если женщина разошлась с законным мужем и сошлась с другим мужчиной, она неизбежно становится проституткой. Не спорьте! Именно так! И подумайте только: кого же мусорный старик избрал орудием Бога? Кто же совершает обещанное в эпиграфе отмщение? Высший свет: графиня Лидия Ивановна и шарлатан-проповедник. Ведь именно они доводят Анну до самоубийства.
А как сам он гнусно относится к Анне! Сначала он просто в неё влюблён, любуется ею, чёрными завитками на затылке.. А потом начинает ненавидеть — даже над мёртвым телом издевается.. Помните: «бесстыдно растянутое»?.
Да, да, конечно, множество гениальных страниц. Бормотание мужичка под колёсами — великолепная заумь.. Я очень дружна с его внучкой Соней. Она дала мне альбом, чтобы я написала. В этом альбоме спёртый дух — ханжеский дух Ясной Поляны» (Чуковская Л. К. Записки об Анне Ахматовой. Кн. 1. 1938–1941. М., 1989. С. 16).

МАРИНА ЦВЕТАЕВА в статье «Мой Пушкин», напротив, поддержала, так сказать, толстовскую трактовку:
«Да, да, девушки, признавайтесь — первые, и потом слушайте отповеди, и потом выходите замуж за почётных раненых, и потом слушайте признания и не снисходите до них — и вы будете в тысячу раз счастливее нашей другой героини, той, у которой от исполнения всех желаний ничего другого не осталось, как лечь на рельсы.
Между полнотой желания и исполнением желаний, между полнотой страдания и пустотой счастья мой выбор был сделан отродясь — и дородясь».

Афанасій Фет
«Анна настолько умна, честна и цельна, чтобы понять всю фальшь, собранную над ее головой ее поступком, и бесповоротно всеми фибрами души осудить всю свою невозможную жизнь.. Ни вернуться к прежней жизни, ни продолжать так жить нельзя».

Некрасов Н. А.
Толстой, ты доказал с терпеньем и талантом,
Что женщине не следует гулять
Ни с камер-юнкером, ни с флигель-адъютантом,
Когда она жена и мать.

ДОДАТОК ІІ РОЗДУМИ НАД ЕПІГРАФОМ
«Мне отмщение, и Аз воздам».
текст Евангелия из Послания апостола Павла к римлянам (гл. 12, ст. 19), но ввел союз и (канонический текст: «Мне отмщение, Аз воздам»

критик М. С. Громека
«в любви нет безусловной свободы, а есть законы, и от воли человека зависит согласоваться с ними и быть счастливым или преступать их и быть несчастным». «нельзя разрушить семью, не создав ей несчастья, и на этом старом несчастье нельзя построить нового счастья»

В. В. Вересаев, работая над книгой «Живая жизнь» о Достоевском и Толстом, задумался над смыслом эпиграфа. Встретившись случайно с зятем Толстого, М. С. Сухотиным, он заговорил с ним о смысле эпиграфа. Он связывал его исключительно с Анной, в жизни которой любовь и материнство не были в единстве, и подвел свои рассуждения к выводу: «Человек легкомысленно пошел против собственного своего существа, — и великий закон, светлый в самой своей жестокости, говорит: „Мне отмщение, Аз воздам«». Вересаев просил Сухотина передать его суждение Толстому и сообщить ему мнение Толстого. М. С. Сухотин выполнил просьбу Вересаева. Выслушав суждение Вересаева, Толстой сказал: «Да, это остроумно, очень остроумно, но я должен повторить, что я выбрал этот эпиграф просто, как уже объяснил, чтобы выразить ту мысль, что то дурное, что совершает человек, имеет своим последствием все то горькое, что идет не от людей, а от бога, и что испытала на себе и Анна Каренина. Да, я помню, что именно это я хотел выразить»

Достоевский Ф. М.
«Ясно и понятно до очевидности, что зло таится в человечестве глубже, чем предполагают лекаря-социалисты.., законы духа человеческого столь еще неизвестны, столь неведомы науке, столь неопределенны и столь таинственны, что нет и не может быть еще ни лекарей, ни даже судей окончательных, а есть тот, который говорит: „Мне отмщение, и Аз воздам«. Ему одному лишь известна вся тайна мира сего и окончательная судьба человека».

Спустя почти тридцать лет после окончания «Анны Карениной», Толстой получил письмо от двух девочек, учениц шестого класса из Вологды. Они спрашивали, «в каком отношении к содержанию романа „Анна Каренина«стоит эпиграф: „Мне отмщение, и Аз воздам«», и высказали, как они понимают его: «Мы думаем так: что человек, нарушивший нравственные правила, будет наказан». На конверте их письма от 29 октября 1906 г. Толстой надписал: «Вы правы».

«Что же хотел выразить в своем романе Толстой, выбирая одну миллионную из всех возможных сочетаний? Он сам ответил на это: «Если бы я хотел словами выразить все то, что имел в виду выразить романом, то я должен был бы написать роман — тот самый, который я написал, сначала».
Эпиграф «Мне отмщение, и аз воздам» дает ключ к пониманию замысла «Анны Карениной»; но глубину ее основной идеи нельзя выразить в немногих словах.» (ОБ ОТРАЖЕНИИ ЖИЗНИ В „АННЕ КАРЕНИНОЙ«ИЗ ВОСПОМИНАНИЙ С. Л. ТОЛСТОГО)

Список використаних джерел
1. Бабаев Э. Г. Предисловие // Роман широкого дыхания = Лев Николаевич Толстой. «Анна Каренина». — Библиотека всемирной литературы. — Художественная литература, 1976. — Т. 115. — С. 8. — (вторая). — 303 000 экз.
2. Бунин И. А. «Освобождение Толстого» // (По изд.: И. А. Бунин. Собрание сочинений в шести томах, М., “Художественная литература”, 1988 г.)
3. Вершины: Книга о выдающихся произведениях русской литературы/
Сост. В. И. Кулешов – М.: Дет. лит., 1983.
4. Достоевский Ф. М. Письма, т. 3. М. — Л., 1987, с. 206.
5. Леонид Леонов. Слово о Толстом. М., 1985, с. 35.
6. Л. Н. Толстой в воспоминаниях современников. / Редактор: Лидия Опульская. — М.: Государственное издательство художественной литературы, 1960. — Т. 1 и 2. — С. 153 и 60. — 616 и 560 с. — (Серия литературных мемуаров). — 45000 экз.
7. «Любовь в жизни Льва Толстого» / В. А. Жданов. — Издательство М. и С. Сабашниковых, 20 февраля 1928. — С. 50. — 304 с. — 75000 экз.
Набоков В. В. Лекции по русской литературе / переводчик: И. Н. Толстой. — 1981. — 440 с. — 7000 экз.
8. Паращич В. В. Світова література. 10 клас (академічний рівень). – Х.:Вид. група» Основа», 2011. – 144с.: табл. – (Серія «Мій конспект»).
Толстая С. А. Мои записи разные для справок. = «Дневники С. А. Толстой, 1860—1891» / ред. С. Л. Толстого. — издательство М. и С. Сабашниковых.
9. Роллан Р. Жизнь Толстого / В кн.: Ромен Роллан. Собрание сочинений. Том. второй. Жизни великих людей. — М.: Гос. изд-во худ. литературы, 1954. С. 219—368.
10. «Русская критика середины XIX века» / Н. Н. Страхов, В. Г. Белинский, Ф. М. Достоевский, Н. А. Добролюбов. — 5000 экз.
11. Свенцицкий В. П. Венок на могилу Льва Толстого // Наш современник. 2010. № 11. — С. 242-261.
12. Толстая С. А. Дневники. В 2-х томах, т. 1. М., 1978, с. 502.
13. Толстой Л. Н. Полн. собр. соч. в 90-та томах.
14. Художник жизни: (О Льве Толстом). (Вересаев В.) [Статья] // Красная новь. 1987. N 4. С. 212-239
15. Я иду на урок, Елена ПОЛТАВЕЦ //http://lit.1september.ru/article.php?ID=200300104
16. http://public-library.narod.ru/Tolstoy.Lev/annak.html
17. http://ru.wikipedia.org/wiki/Толстой,_Лев_Николаевич
18. http://ru.wikipedia.org/wiki/Анна_Каренина
19. http://www.biografija.ru/show_bio.aspx?id=98934
20. http://www.shotova.com.ua/archives/182
21. http://рефак.рф/3276_konspekt_uroku_tolstoy_anna_karenina/
22. http://zl.kiev.ua/naochnist/prezentac/p-dsumkovii-urok-za-romanom-lva-tolstogo-ana-karen-na.html