в школах України

Роздуми про твір Оскара Уайльда «Портрет Доріана Грея»

Автор: Катерина Радюк, учениця 10 класу Хмельницької загальноосвітньої середньої школи №24.
Захоплення – писати вірші та музику, грати на гітарі. А найголовніше, вона не уявляє собі життя без книги.
Куратор: Янкович Оксана Володимирівна

Cлово вчителя. Якщо ви побачите у місті тендітну дівчину, чий спів під гітару зібрав біля себе велику кількість людей, то знайте – це Катерина. Якщо ви вирішите відвідати щорічний фестиваль екологічної пісні, ви обов’язково будете вражені глибокими думками співачки у незвичайній синій вишиванці, знайте – це Катерина. Якщо ви побачите на площі флешмоб волонтерів, які хочуть звернути увагу пересічних громадян на якусь соціальну проблему, й серед них дівчину з великими очима, чий погляд, як магніт, притягує тебе, знайте – це Катерина.

Перечитую твір Оскара Уайльда «Портрет Доріана Грея» і натикаюсь на фразу: «Для того, щоб захопити світ, потрібні лише дві речі: краса і молодість». Та ніщо ж не вічне, ні краса, ні молодість. Час забирає усе. Що думаю стосовно цієї теорії я? Хм, якщо чесно, навіть важко сказати. З одного боку, добре було б мати такий портрет, як у Доріана, та захопити світ, полонити його своєю красою, встигнути зробити безліч божевільних речей, будучи молодим.
От тільки уявіть: висить портрет – повне відображення вашої душі, абсолютне віддзеркалення вашої зовнішності. І той портрет живе. Живе замість вас. Відчуває кожну дію, страждає разом з вами, радіє за вас. Але водночас гниє. Гниє від кожного гріха, від кожного кривого слова, відображає кожен шрам. І згодом він вже не такий ідеальний, як був. Людина, що на ньому вже не та. Портрет – це душа. І в один прекрасний момент вона поститься, гниє, брудниться.
Тому чи варто все це? Життя таке, яке воно має бути, і в ньому має бути і дитинство, і юність, і молодість, і старість. А молодість завжди швидкоплинна, тому безглуздо витрачати її на самі лише насолоди та втілення бажань.
Але існує інший варіант. А що ж трапиться з портретом, якщо людина, зображена на ньому не грішить, не убиває, не краде, і загалом не стає жорстокою? Можливо навпаки, цей портрет покращить людину, ідеалізує її, стане причиною її добрих справ.
А що, якщо такий портрет просто повне відображення людини, з точністю іі навпаки? Її повна протилежність? Якщо людина змінюється зовсім в протилежну сторону так само, як змінився Доріан?
Здогадок може бути багато, проте, на мою думку, треба змінюватись лише в кращу сторону, самовдосконалюватись, ідеалізуватись, і саме тоді, можливо, ідеальна людина з чудовим характером зможе так би мовити «захопити світ» своєю добротою, щирістю та вдячністю.

Черговий номер

Новини

Copyright © Журнал "Зарубіжна література в школах України"

Розробка сайтів студія “ВЕБ-СТОЛИЦЯ”