в школах України

Цей загадковий і неповторний світ античної літератури

Автор: Кожукало Наталія Вікторівна, учитель-методист зарубіжної літератури гімназії міжнародних відносин №323 м. Києва
Презентація до уроку

2_Слайд-композиція

Kojukalo_Grees

1_Слайд-композиція

Мета уроку: повторити, узагальнити й систематизувати знання учнів про Античність як історико-літературну епоху, поетичні надбання античної літератури; удосконалювати навички робити узагальнення, вміння чітко й конкретно висловлюватись, аргументувати свої думки; розвивати творчі здібності, учити уважному, вдумливому читанню; виховувати інтерес до античної літератури.
Тип уроку за дидактичною метою: урок закріплення і повторення, узагальнення знань.
Форма проведення: літературний марафон
Обладнання: мультимедійна презентація, виставка книг; репродукції картин, скульптурних та архітектурних пам’яток.
Епіграф: Із безмірно багатої греко-римської літератури лишилися тільки нужденні відламки і шматочки, але вони мали силу обновити європейську людність. Вони й досі не перестали запліднювати нашого духу і творять натхненну основу нашої цивілізації.
І. Франко

Хід уроку
 
Вступне слово вчителя. Кожен період в історії світової культури по-своєму цінний. Але не випадково особливу роль відводять Античності. І література, і мистецтво, і філософія античного світу стали відправною точкою у розвитку всієї подальшої культури, адже вони вперше по-справжньому відкрили й оспівали людину, зробили її мірою всіх речей, пізнали її як прекрасний і довершений феномен природи.
У ХХІ ст. читають давньогрецьких і давньоримських письменників, твори яких дають насолоду художню і збагачують духовність. Як і тисячоліття тому, людей хвилюють проблеми, що порушили великі моралісти Античності: людяне в людині зберігається. Це запорука, що забезпечує зв’язок часів. Із цього приводу М. Рильський писав: «Є ланцюги, що їх не можна рвати, немов у тілі вен або артерій».
(Слайд 1)

Оголошення мети та правил літературного марафону
(Слайд 2)

Перший тур – Конкурс ораторів «Краса античного мистецтва»

Другий тур – Вікторина «Хто це?»(кількість балів залежитьвід того,після якої ознакибуде правильно назване ім’я письменника)
І. 1. Зорові образи посідають у його творах провідне місце.
2. Знає все про минуле і може передбачати майбутнє.
3. Його твори вчили напам’ять, переписували, цитували.
4. Його ім’я пов’язане з найдавнішим літературним жанром – героїчним епосом.
5. Його називали божественним і подібним до Зевса.
6. За честь називатися його батьківщиною сперечалися сім міст.
(Гомер, Слайд 3)

ІІ. 1. Його поезія належить до декламаційної лірики.
2. Патріотична й громадянська тематика була провідною у його творчості.
3. Змальовував жалюгідну долю тих, хто зганьбив себе і свій рід.
4. Мав спартанське походження.
5. Був одним із спартанських вождів, поетом і воїном водночас.
6. Зробив для перемоги Спарти більше, ніж досвідчені полководці.
(Тіртей, Слайд 4)

ІІІ. 1. Французький поет Андре Шеньє назвав себе його
літературним сином.
2. Написав гімн на честь Геракла.
3. Був сином аристократа й рабині.
4. У його поезії вперше виявилася творча індивідуальність і внутрішній світ.
5. Писав гімни, епіграми, елегії, байки.
6. Загинув у бою на острові Наксос.
(Архілох, Слайд 5)

ІV. 1. Для нього кохання й життя – гра, розвага, задоволення.
2. Байдужий до політичної боротьби, до воїнської слави.
3. Мав чимало наслідувачів і в античну добу, і пізніше.
4. Зробив спробу художніми засобами відтворити переживання,в нутрішній світ людини.
5. Все свідоме життя прожив далеко від батьківщини.
6. У великих розвагах, пишних святах, бенкетах дожив до глибокої старості.
(Анакреонт, Слайд 6)

V. 1. Мова віршів проста, але ритми напрочуд різноманітні.
2. Використані поетичні образи пов’язані з фольклором.
. 3. Свої почуття розкриває із надзвичайною щирістю й
емоційною силою.
4. Походження було аристократичним.
5. «Жереб мені випав такий: серцем палким любити».
6. Острів Лесбос. Тут з’явилося чимало талановитих поетів, але найбільша слава дісталася…
(Сапфо, Слайд 7)

VІ. 1. Світ, створений у його творах, – це світ цілісних і шляхетних, сміливих і діяльних натур.
2. Його творчість тісно пов’язана, з одного боку, з гомерівською епічною поезією, з іншого – із традиціями хорової лірики.
3. Поет славив свої військово-громадянські заслуги вище за поетичні.
4. Був учасником і свідком битв під Марафонами, біля Саламіна, під Платеями.
5. У творчих змаганнях здобув не менше 13 перемог.
6. Він є автором приблизно 20 сатиричних драм і 70 трагедій, із яких до нас дійшли лише 7.
(Есхіл, Слайд 8)

Третій тур – Записник мудрості (пояснити крилаті фрази античного походження)
(Слайд 9)

1. Лови момент (використовуй слушну нагоду, не втрачай будь-якої можливості, не марнуй часу і намагайся використовувати його найефективніше)
Римський поет Горацій завжди влучно реагував на всі важливі події сучасності. Вважають, що і цей вислів пішов із виразу митця «лови день».

2. Прийшов, побачив, перпеміг (швидкий і нескладний успіх)
Одного разу Цезарю довелося брати участь у битві з понтійським царем Фарнаком, де він дуже швидко й ефектно переміг. Після цього Цезар написавзвіт у Сенат (за іншою легендою, лист другові), у якому було тільки три слова: «Veni, vidi, vici», що в перекладі з латинської мови означає «Прийшов, побачив, переміг».

3. Жереб кинуто (якесь рішення прийнято невідворотно)
І знову Цезар. Він довго вагався, чи починати війну проти Помпея за владу. Стояв Цезар перед річкою Рубікон, розуміючи, що перейти її – почати громадянську війну. Зрештою, наважився, а під час переправи промовив цю фразу.

4. Ганнібалова клятва (рішучість боротися до кінця)
Батько відомого полководця Ганнібала Гамількар був правителем Карфагену. Він боровся проти Риму, брав участь у першій Пунічній війні. Коли Ганнібал був маленьким, він дав батькові клятву все життя зберегти ненависть до Риму. І залишився їй вірний.

5. Колесо фортуни (сліпе щастя, щасливий випадок, доля)
За давньоримським міфом, Фортуна – богиня сліпого випадку, щастя або нещастя. Її уявляли із за зав’язаними очима, з крилами. Стояла вона на колесі, що весь час оберталося. Фортуна тримала в одній руці кермо – символ того, що вона керує людською долею, а в другій руці – ріг достатку, благополуччя, яке вона дарує обраним.

6. Крилате слово (влучний вираз, афоризм, цитата)
Цей вираз належить Гомеру. Він називав слова «крилатими» тому, що вони ніби перелітають із уст того, хто говорить, у вуха того, хто слухає.

7. Піррова перемога (перемога з великими втратами; перемога, яка не дає результату)
У певний час Рим вів боротьбу проти епірського царя Пірра. 279р. до н. е. відбулася битва при Аускулі, де армія Пірра перемогла, але з величезними втратами. За легендою, після цього Пірр вигукнув: «Ще одна така перемога, і ми загинемо!»

8. Драконівські порядки (дуже суворі порядки)
Колись був у Афінах правитель Драконт. Одного разу подумав він, що багато злочинців розвелося в його державі. І видав збірник законів. Ті закони були дуже суворими: за крадіжку – смерть, за святотатство – смерть і т. д.

9. Який великий артист гине (вживається для позначення чогось цінного, що пропало)
Імператор Нерон вважав себе великим артистом, співаком, поетом, і взагалі – дуже творчою людиною. Він часто влаштовував мистецькі конкурси, в яких брав участь (неважко здогадатися, хто в них завжди перемагав). І от прийшов час, коли проти Нерона підняли повстання. Імператор зрозумів, що найкращий вихід – покінчити життя самогубством. І під час приготувань він увесь час схлипував і промовляв: «Який великий артист гине!»

10. Левова частка (найбільша частина чого-небудь)
Але у першоджерелі – в байці Езопа – цей вираз мав дещо інше значення. Лев каже: «Першу частку я дістаю як учасник полювання, другу – за відвагу; третю беру, знаючи апетит моєї сім’ї. Хто сумнівається у моєму праві на четверту частку, нехай виступить». Отже, Лев забрав собі не найбільшу частку, а всю здобич.

11. Лавровий вінок (символ слави та перемоги)
У Греції існував звичай увінчувати переможців різних змагань вінком із лавру, вважалося, що це – символ бога Аполлона. До речі, звідси пішло і слово «лауреат».

Історико-мистецька пауза (Цікаве про античне мистецтво)
1. Архітектура Греції була насамперед храмовою. Але грецькі храми мали з самого початку особливе призначення. У них не збиралися для моління, бо культові церемонії проводились перед жертовником під відкритим небом. Грецький храм використовували винятково як приміщення для статуї божества у вигляді ідеального образу людини (чоловіка чи жінки). Отже, храм був ніби вмістилищем, архітектурним обрамленням рукотворної краси, тієї, що не змогла створити сама природа, надавши таку можливість людині.
2. Парфенон присвячений покровительці Афін — Афіні. Це найкращий храм, виконаний у дорійському стилі. Парфенон був також сховищем, державною скарбницею, державним банком. У казну богині Афіни надходили різні пожертвування. Значну цінність у грошовому еквіваленті становив дорогоцінний металевий посуд й інші дорогоцінності, багато з яких були подаровані союзними містами; інші складалися із доходів земель, які належали богині; частина – із доходів срібних копалень тощо.
3. Під час архітектурних обмірів Парфенона було виявлено, що у будівлі, як і в людському тілі, немає ні прямих, ні рівних площин: усі лінії дещо вигнуті, площини ледве вигнуті або прогнуті; вісі колон, при уявному їх продовженні вгору, перетинаються в одній точці на висоті двох кілометрів.
4. Опанувавши грецьку культуру, римляни збагатили її чудовими відкриттями у галузі техніки будівництва. Вони першими стали використовувати міцний і водонепроникний матеріал – римський бетон, створили і вдосконалили особливу систему великих суспільних будівель із цегли і бетону, широко використовували такі архітектурні форми: арка, склепіння, купол.

Четвертий тур – «Була Троя, були й троянці…» (визначити послідовність ключових епізодів «Іліади», Слайд 10)
1. Народні збори
2. Двобій Париса і Менелая
3. Сварка вождів
4. Прощання Гектора з Андромахою
5. Порушення клятви. Війна
6. Двобій Гектора з Еантом
7. Діомедові подвиги
8. Битва перед кораблями
9. Битва під валом
10. Подвиги царя Агамемнона
11. Гера присипляє Зевса
12. Гефест кує Ахіллові зброю
13. Знову біля кораблів
14. Ахілл зрікається свого гніву
15. Патроклова смерть
16. Бій за тіло Патрокла
17. Поховання Патрокла
18. Загибель великого Гектора
19. Пріам викуповує мертвого сина
20. Битва богів

(Правильна відповідь: 3,1,2,5,7,4,6,10,9,8,11,13,15,
16,12,14,20,18,17,19 ; Слайд-композиція №1)

П’ятий тур –«Хитромудрий і багатостраждальний Одіссей»
(назвати перешкоди, які були на шляху царя Ітаки та його супутників під час повернення додому)

Лотофаги пригостили ахеїв духмяним лотосом, що мав чудодійну силу: ті, хто його скуштували, забули свою батьківщину й не захотіли плисти далі.

Цирцея – вродлива, але підступна чарівниця – перетворила супутників Одіссея на звірів, а царя – не змогла, бо йому вчасно допоміг Гермес.

Сирени чародійними солодкими піснями заманили греків на свій острів.

Каліпсо – закохана в Одіссея німфа, яка сім років тримала його на своєму острові.

Поліфем не хотів випустити із своєї печери.

Геліос наслав на ахейців бурю, після якої загинули всі, крім Одіссея.

Посейдон так розгнівився, що через це Одіссей упродовж 10 років після падіння Трої не міг дістатися на рідний острів Ітаку.

(Слайд-композиція №2)

Історико-літературна пауза (Цікаве про античну літературу)

1. Під подушкою великого завойовника А. Македонського щоночі поряд із кинджалом лежала «Іліада», яку він постійно возив із собою в коштовно оздобленій скриньці. Під час східного походу він наказав знайти гробницю Ахілла, якого вважав своїм пращуром. Полководець відвідав її та оплакав власну долю.

2. На честь Гомера названий кратер на Меркурії, на честь Архілоха – астероїд 5873.

3. Вергілій є автором таких крилатих фраз: «Доля сприяє сміливим», «Час забирає все», «Досвід – найкращий наставник».

4. Популярність Тіртея в Елладі була величезною: його елегіями захоплювалися по всій країні. А покоління спартанців завжди виконували пісні шанованого поета і навіть влаштовували співочі змагання. Прості для сприйняття, виразні за лексикою, стримані та лаконічні елегії Тіртея відповідали суворому й мужньому змістові вкладених у нього думок.

5. Одного разу О. Пушкін, зустрівши М. Гнєдича, який перекладав «Іліаду» Гомера і, захоплений цією справою, зовсім не з’являвся на людях, був дуже здивований змінами, що відбулися з поетом-перекладачем. Пушкін сказав: «Ви змужніли у храмі Гомеровім!» Але ж нікуди Гнєдич не їздив, та й храмів Гомерових не існує! Що ж мав на увазі Олександр Сергійович? Храм Гомерів – це поема «Іліада», дух якої пронизани громадянською доблестю еллінів, їхньою мужністю та патріотизмом. Тож Пушкін хотів сказати, що, навіть перекладаючи таку книгу, людина зазнає змін на краще.

6. Сюжети, образи античної філософії, міфології, літератури широко використовувалися в українському мистецтві, а саме: на античні сюжети написані твори Бортнянського Д., Веделя А., славетна «Енеїда» Котляревського І., поезії Шевченка Т., Франка І. Надбання античної культури надихали й архітекторів – Софія Київська, Десятинна церква, ампірні споруди Ніжина тощо.

Шостий тур – Бліц-запитання «Золота доба» римської літе- ратури»
1. Чому правління Октавіана Августа називають «золотою добою» римської культури?
2. Про кого М. Зеров написав:
«Та він живе, і дзвін гучних його поем
Донині сниться нам риданнями Дідони,
Бряжчанням панцирів і сплесками трирем…»?
3. Які поети є гордістю античної літератури?
4. Які твори принесли Публію Вергілію Марону світову славу?
5. Що лежить в основі «Енеїди»?
6. Із скількох книг складається ця поема?
7. Кого творчо наслідував Вергілій, складаючи «Енеїду»?
8. Хто з українських письменників, творчо ско риставшись сюжетом Вергілієвого твору, написав травестійну поему?
9. Якими жанрами майстерно володів Горацій?
10. Хто із грецьких поетів творчо надихав його?
11. А кого надихали твори Горація?
12. Хто був визнаним главою римських поетів і
«золотої молоді»?
13. Кого Т. Шевченко вважав «найдосконалішим
творінням всемогутнього Творця Всесвіту»?
14. Що виступає вищою силою у «Метаморфозах»?
15. Яким, на думку Овідія, є справжнє щастя?
(Слайд 11)

Сьомий тур – Аукціон здобутків Античності (Якщо резюмувати досягнення античної культури, то можна сказати, що давні греки та римляни дали людству:
чудову літературу;
різні види мистецтва;
науку;
образність мислення;
зразкові (класичні) мови – давньогрецьку та
латинь – складові всіх європейських мов, основу наукової, музичної, політичної,
юридичної лексики;
зразки ораторського мистецтва;
демократію, свободу, політичне мислення;
зразки освіти та виховання;
фізичну культуру, спорт, утвердили цінність
здоров’я, культ здорового тіла;
створили ідеали героїзму та патріотизму тощо)

Підведення підсумків літературного марафону, визначення переможців

Заключне слово вчителя.  Античність – спільне минуле, велике й героїчне, всіх європейських народів; саме вона робить ці надзвичайно різні народи – від португальців до українців, від вірменів до ірландців, від австрійців до литовців – членами однієї культурної родини, яка має одних учителів: стародавніх греків і римлян.
Античність – період якісних змін в історії людства, період народження нових форм суспільного й культурного життя.
Ідеалом суспільства стає вільна й політично активна людина. «Людина – мірило всіх речей: існуючих, які існують, і неіснуючих, які не існують,» – навчав грецький софіст Протагор. Саме зацікавленість людиною, ствердження її величі та краси, не лише тілесної, але і краси почуттів, думок, дій, найбільш повно реалізовані в античному мистецтві.
Античність – коштовна спадщина, збагачена та вишляхетнена християнством, а завдяки цьому – європейцями, які є її спадкоємцями й правонаступниками. (Слайд 12)

Домашнє завдання: підготуватися до тематичної контрольної роботи.

Черговий номер

Новини

Copyright © Журнал "Зарубіжна література в школах України"

Розробка сайтів студія “ВЕБ-СТОЛИЦЯ”