fbpx

в школах України

Вічне кохання

Автор: Лук’янова Ірина, учениця 11 класу Березанської ЗОШ I-III ступенів Миколаївської області
Вчитель: Крученова Валентина Михайлівна

 Єдине, що не завершується – це кохання
Ричард Бах

Мистецтво не може постаріти. Справжнє мистецтво не має часових та просторових рамок. Воно є вічним. Так само мистецтво має і вічні образи, які ніколи не перестануть бути актуальними. Ними є образ Прометея як символ жертовності заради людей, Дон Кіхота – лицарства, чесності і благородства, Гамлета – пошуку себе у жорстокому світі.
Скільки б століть не пройшло з часу життя великого Шекспіра, він усе одно залишається і буде залишатися співцем людських стосунків і поетом вічності. Кожен з творів Шекспіра має свої вічні образи, які ніколи не зникнуть і заслуговують на увагу, але найбільше мене вразила трагедія « Ромео і Джульєтта ».Сюжет п’єси знайомий, напевно, кожній людині, і хоча твір є дуже популярним і відомим, не кожен здатний зрозуміти і відчути всю трагедію твору. Його відчувають лише ті люди, які можуть любити по-справжньому і назавжди.
Любов – рушійна сила існування кожної людини. Без неї наше життя не має жодного сенсу. Людина, яка щиро любить когось, здатна зробити все для щастя коханої або коханого. Любов долає усі перепони, що стають на її шляху, навіть якщо це відбувається не на землі.
У творі «Ромео і Джульєтта» закохані прагнуть залишитися разом навіть попри заборону батьків. Вони щиро кохають одне одного і прагнуть бути разом бути разом будь-що. Кохання – дивна річ: воно дарує щастя й насолоду, але водночас вимагає жертв, якими є розчарування, сльози та страждання. Ситуація, у якій опинилися закохані, справді була дуже складною, адже їхні родини ворогували між собою століттями. Монтекі і Капулетті були настільки засліпленні взаємною ненавистю, що тільки смерть їхніх дітей змогла примирити їх. Такого не має бути. Щастя власних дітей має бути для батьків важливішим, ніж сімейні принципи. Ромео і Джульєтта поклали своє кохання на вівтар вічності. Навіть смерть не змогла розлучити їх. Я вірю, що на небесах Ромео і Джульєтта нарешті віднайшли своє щастя.
Чи існують у сучасному світі «Ромео» і «Джульєтти»? Чи готові зараз люди пожертвувати власним життям заради коханої людини? Чи здатні любити так, що навіть смерть не може побороти це почуття? Я знаю, що багато людей не погодяться зі мною (сучасний світ досить жорстокий) , але я відповім на всі ці питання ствердно. Так, сьогодні поширилися явища шлюбів за розрахунком, без кохання. У яких одиницях вимірюється їхнє кохання? Хіба що грошових. Але такі стосунки не можуть існувати довго, тому що справжнє кохання не має одиниць виміру. Воно – безмежне і всесильне. Я вірю, що більшість людей одружуються, тому що кохають одне одного.
На світі дуже мало людей, які здатні любити по-справжньому. Я б хотіла бути однією з них, тому що тільки ці люди можуть ощасливлювати себе, коли роблять щасливою кохану людину.
Ромео і Джульєтта – вічні образи світової літератури. Вони живуть у кожному з нас. І тому наше завдання – пам’ятати про їхній подвиг в ім’я кохання та відданості. Ромео і Джульєтта – символи усепереможності любові, над якою час не має влади. На світі все має початок і кінець, лише кохання Ромео і Джульєтти буде існувати вічно.

Черговий номер

Новини

Copyright © Журнал "Зарубіжна література в школах України"

Розробка сайтів студія “ВЕБ-СТОЛИЦЯ”