в школах України

ВОСЬМЕ ЗВЕРНЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ГРОМАДСЬКОСТІ ЩОДО ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Т.В.О. МІНІСТРА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛЮБОМИРІ СТЕПАНІВНІ МАНДЗІЙ

 

ВОСЬМЕ ЗВЕРНЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ГРОМАДСЬКОСТІ

ЩОДО ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

 

Шановна Любомиро Степанівно!

Просимо Вас звернути особливу увагу на доопрацювання мовно-літературної галузі в проєкті Державного стандарту базової середньої освіти.

Уже майже рік учителі, науковці, письменники та широка громадськість намагаються достукатися до Міністерства освіти і науки України, щоб у процесі реформування Нової української школи не втратити художню літературу – українську, зарубіжну, корінного народу і національних меншин України.

Уперше ми побачили зрушення в цьому питанні, коли 16 квітня 2020 року, на сайті МОН було оприлюднено детальний звіт за результатами громадського обговорення проєкту стандарту, зокрема мовно-літературної галузі:

https://mon.gov.ua/ua/news/mon-proponuye-dlya-gromadskogo-obgovorennya-proyekt-derzhavnogo-standartu-bazovoyi-serednoyi-osviti

Ми вважаємо позитивним те, що в цьому звіті відображено врахування 92 поправок громадськості щодо вдосконалення мовно-літературної галузі. Ми дякуємо за це Вам і розробникам стандарту. Особливо дякуємо за відмову від термінів «оригінальна» і «перекладна» література, за надання вибору педагогам у виборі викладання «навчальних предметів або інтегрованих курсів», за розширення розділу «Знання» за рахунок художньої літератури, за уточнення «Компетентнісного потенціалу» та результатів навчання. Вважаємо це початком подальшого діалогу заради майбутнього.  

Однак нам ще не все зрозуміло в проєкті, адже поки що ми не побачили цілісного тексту доопрацьованого Державного стандарту базової середньої освіти. А на підставі звіту (хоча й детального, але не завжди конкретного) важко робити остаточні висновки.

Ми хочемо продовжити подальший діалог щодо проєкту. А щоб діалог відбувався справді конструктивно й плідно, просимо Вас:

  • оприлюднити доопрацьований цілісний текст проєкту Державного стандарту базової середньої освіти або хоча б мовно-літературної галузі, щоб можна було краще зрозуміти логіку змін;
  • до тексту мовно-літературної галузі додати перелік типових освітніх програм та всього механізму, які передбачені МОН для реалізації цієї галузі.

На підставі оприлюдненого звіту за результатами громадського обговорення можемо напевно сказати, що хоча в мовно-літературній галузі простежується значне покращання, все ж таки тут ще залишаються серйозні проблеми, які варто розглянути, обговорити й вирішити на користь підростаючого покоління громадян Незалежної України.

Отже, дискусійними моментами є формулювання (у звіті):

а) мети мовно-літературної галузі, яка має певну стилістичну двозначність, оскільки художня література ніби слугує лише для оволодіння мовою: «Метою мовно-літературної освітньої галузі є розвиток компетентних мовців і читачів з гуманістичним світоглядом, які володіють українською мовою (зокрема й через долучення до читання художньої літератури України та зарубіжжя)…»;

б) «вивчення літератури українською мовою (твори українських і зарубіжних авторів» є розмитим, адже слово «література» можна розуміти не лише як «художня література», а слово «автор» – не лише як «письменник», а творець будь-якого тексту (відповідно це не захищає саме художню літературу в Державному стандарті);  

в) назви Додатку 2  «ВИМОГИ до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти з мовно-літературної освітньої галузі (українська мова, література українською мовою /твори українських та зарубіжних авторів/ ) для класів (груп) з українською мовою навчання» (із назвами Додатків 3, 4 погоджуємося);

г) розділу «Знання»: (українська мова, література українською мовою (твори українських і зарубіжних авторів), мова та література відповідного корінного народу або національної меншини);

д) щодо балансу мовного й літературного складників, які ставлять під загрозу місце художньої літератури в школі (української та зарубіжної): «…стверджувати, що має бути баланс  між мовною та літературною складовими,  немає підстав.  Назву «мовно-літературна» пов’язуємо не так з рівнозначними складниками (навчальними предметами), як з матеріалом, на який спрямовані навчальні зусилля учня в процесі  становлення ключових  компетентностей».

Вважаємо, що наразі необхідно спрямувати зусилля Міністерства освіти і науки саме в цих напрямках, а особливо – термінологічному.  

Питання термінів, що вживаються в проєкті Державного стандарту, має бути на особливому контролі з боку Міністерства освіти і науки.

До цієї проблеми слід залучити знаних фахівців, експертів, інакше натомість  української та зарубіжної літератур та їх великого виховного й естетичного впливу Нова українська школа може отримати велике НІЩО.

Сподіваємося на продовження конструктивного діалогу й належне доопрацювання проєкту Державного стандарту базової середньої освіти.  

 

Відповідальна особа від педагогічної громадськості –  

Вікторія Туряниця, учителька-методистка зарубіжної літератури директорка Свалявської гімназії Свалявської районної ради Закарпатської області, лауреат конкурсу «Учитель року – 2014» у номінації «зарубіжна література»  

 

21 квітня 2020 року

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   

 

 

 

Черговий номер

Новини

Copyright © Журнал "Зарубіжна література в школах України"

Розробка сайтів студія “ВЕБ-СТОЛИЦЯ”