fbpx

в школах України

Зірка кохання

Автор: Михайлинина Юлія, учениця Жуковської ЗОШ I-II ступенів Тлумацького району Івано-Франківської області

Кохання може все і все здолає
В. Шекспір

Людські почуття… Дрібні вони чи високі, але вони рухають людиною та її вчинками. Саме почуття дають духовну поживу людині, збагачують її чи принижують. Адже і велич людини вимірюється не зростом і статурою, а силою її почуттів. І навіть почуття власної значимості і людської гідності властиві, на жаль, не всім людям.
Але варто надати належне епосі Відродження, яка збагатила людину такими шедеврами, які вмістили справжню силу людських почуттів.
Розглядаючи твори Вільяма Шекспіра, розумієш якою глибиною думки керувався драматург, зображуючи людські почуття. Здається, що сам він міг проникнути ся почуттями своїх героїв. І герої вони не по назві, а по тій надзвичайній силі, яку їм дано автором. Але кожний персонаж Шекспіра сприймається у нерозривній єдності зі своєю епохою. Здається, що для трагедії «Ромео і Джульєтта» було достатньо самих лише почуттів, але автор зобразив і місто-державу Верону, і протиборство сімей, і вуличні бої, і бали, і молодіжні вечірки.
Послухайте!… Це співає кохання… Голос кохання пробивається через темряву, відстані і століття. Сила кохання підіймає людину над землею, вона може піднести аж до зірок. Пісню кохання не може заглушити навіть смерть. У кожної людини своя історія кохання. Одну з таких історій розповів світові видатний англійський письменник Вільям Шекспір у своїй п’єсі «Ромео і Джульєтта». Написана ще в XVI столітті ця оповідь схвилювала сучасників драматурга й не залишає байдужими через сотні років і нас – людей XVI століття. Що таке кохання? В одному зі своїх сонетів Шекспір визначив його так:
Любов – над бурі зведений маяк,
Що кораблям шле промені надії,
Це зірка провідна, яку моряк
Благословляє в навесній стихії.
У трагедії «Ромео і Джульєтта» кохання – теж зірка, яка освітила надзвичайно яскравим світлом життя двох молодих людей, яка продовжує світити й сьогодні.
Герої змінюються під впливом кохання. Ромео кохання надихає, додає розсудливості, стриманості, мудрості. Джульєтта дорослішає, починає замислюватися над безглуздістю родової ворожнечі, що є перешкодою на шляху до щастя. Під час зустрічей закоханих вини виявляються у їхніх діалогах та монологах. Чиста душею Джульєтта боїться помилитися в юнакові. Людина без кохання живе наче у пітьмі, і лише любов осяває душу, наче зоря. Для Джульєтти кохати – віддавати усю душу коханому. Для Ромео це справжнє почуття, це вже не „безумство, що отруює кров?. У серці Ромео запалав вогонь справжнього почуття. Саме тому воно сповнене світла, Дора, ніжності.
Ніч у Шекспіра досить незвична. Це не темрява, а світло, сповнене почуттями, блиском очей, сподіванням на щастя. У звертанні до ночі розкривається уся сила палкого кохання Джульєтти. Вона просить ніч навчити її кохати, але сама вчить цьому нас, читачів. Для неї кохання – це ніжне, високе почуття, що дає дівчині сили протистояти родовій ворожнечі. Кохання для Джульєтти це – вірність і відданість на все життя.
Шекспір не примирив сім’ї Монтеккі та Капулетті і тому, що у реальному житті не завжди все закінчується щасливо. Прекрасні закохані діти загинули, ставши невинними жертвами давньої ворожнечі двох багатих веронських родин. Смерть героїв – це кара батькам за чвари й розбрати у Вероні. Загибель закоханих не була марною. Вони довели усім, що кохання є сильнішим за чвари, ворожнечу за саму смерть. Хоча воно й не перемагає її, але й не скоряється їй.
В житті все складно й не завжди можна протистояти злу. Автор показав, що кохання своєю самовідданістю, навіть смертю, несе спокій, світло, примирення. Смерть Ромео та Джульєтти – не лише трагічний урок, а й найвищий урок вірності. Трагедія звучить як гімн коханню, стає утвердженням його непереможності. Кохання у трагедії Шекспіра – велична сила, здатна змінити людину, окрилити її, піднести до небачених висот. Шекспір доводить, любов – це те, на чому тримається життя.
Кожного разу на святковому карнавалі у Вероні обирають Ромео та Джульєтту. Це найвродливіші, найдобріші, милосердні, духовно багаті молоді люди. І кожного року у Верону приходить безліч листів з однією адресою: «Італія, Верона, Ромео і Джульєтті». Юнаки та дівчата із різних країн довіряють їм свої сердечні таємниці, проблеми, просять поради, допомоги. Чому люди так люблять цих героїв? Можливо тому, що вони для всіх давно стали символом справжнього великого кохання.
«Вічні « образи Ромео і Джульєтта розкривають вічні людські почуття й прагнення. Ми вчимося на цих образах розуміти не тільки минуле, але й сучасне.

Черговий номер

Новини

Copyright © Журнал "Зарубіжна література в школах України"

Розробка сайтів студія “ВЕБ-СТОЛИЦЯ”