Ілля Муромець – улюблений народний богатир Аналіз билини «Ілля Муромець і Соловей Розбійник»

Автор: Томчук Наталія Богданівна, вчитель зарубіжної літератури Червоноградського навчально- виховного комплексу №13, Львівська обл.
Презентація до уроку

Tomchuk_Muromets

Мета: узагальнити знання учнів про билину як фольклорний жанр; розвивати уміння аналізувати текст і знаходити в ньому ключові епізоди; поглибити знання учнів про сюжет та композицію; розвивати зв’язне мовлення учнів, критичне мислення, творчі здібності, навички виразного читання, уміння формування та доведення власної думки; виховувати інтерес і повагу до культурної спадщини свого народу
Обладнання: підручники «Зарубіжна література»:
– автори:Ю. І. Ковбасенко, Л. В. Ковбасенко;
– Н. І. Дорофеєва, С. П. Касьянов;
– текст билини російської традиції,
– ілюстрації, малюнки учнів, мультимедійна презентація.

Основні типи запитань і завдань на уроці:

Перевірте себе
«Літературний диктант»,
«Віднови послідовність подій»
Що нового ви дізнались?
Група учнів «Ерудити»
«Продовжи речення», «Захист теми»,
«Радимо прочитати»
Випереджальне завдання: додатково
прочитати билини про Іллю Муромця, презентувати цікавий матеріал про героя)
Працюємо творчо
Групи «Гуслярі» і «Пегас»

Випереджальне завдання: скласти сенкани,створити стилізацію під билину,презентувати свої малюнки, підготувати виразне читання уривку
«Свист Солов’я» і інсценізацію уривку
«Зустріч Іллі з князем Володимиром»
Пригадуємо, вивчаємо
Аналізуємо

Порівнюємо

Досліджуємо
Побудова казки, композиція билин.
Визначте ключові епізоди билини.
Наводимо приклади з текстів.
Порівняйте тексти билини.
Порівняльна характеристика героів.
Художні особливості билини
Поміркуймо разом

Вирішення проблемного завдання за допомогою вправи «Альтернатива»

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань. «Перевірте себе» Слайд 1
Групи учнів виконують різні завдання.
1. Літератцрний диктант
1. Назва села, звідки родом був Ілля. (Карачарово)
2. Як звали батька героя? (Іван Тимофійович)
3. Ким він був? (хлібороб)
4. Скільки років сидів Ілля сидячки? (30)
5. Хто зцілив героя? (старці)
6. Що дали випити Іллі старці? (медове питтячко)
7. Що відчув в серці Ілля?(полум’я)
8. «Смерть тобі в … не написана» (бою)
9. «Не борись із родом Микуловим, бо коха його…(земля- матінка)»
10. Кого мав купити собі герой? (коня, жеребця)
11. Скільки місяців мав годувати білою пшеницею? (три)
12. У чому герой мав тричі викачати жеребчика?(у росі)
13. Які дерева повирубував Ілля на полі? (дуби)

2. Інтеракція «Порушена послідовність» (відновити її)
Билина «Зцілення Іллі»
1. «Ілля Муромець – хлібороба «син укоханий» – 1
2. «Розповів Ілля батькам все тоді» – 11
3. «Що за чудо се тут подіялось?» – 10
4. «Добувай коня богатирського» – 8
5. «Він дуби – кряжі повирубував» – 9
6. «Будеш ти славним витязем» – 7
7. «Хильнув питтячка він медового» – 4
8. «Став на ніженьки, на швидкі Ілля» – 5
9. «Сидів сидячки рівно 30 літ» – 2
10. «Чую силоньку неабияку» – 6
11. «Вітав калік у себе в домові» – 3
3. «Працюймо творчо» Слайд 3,4
«Гуслярі» презентують свої творчі доробки (найкращі сенкани записуємо в зошит)
Билина.
Давньоруська, героїчна.
Розповідає, описує, прославляє.
Сюжет – боротьба народу, подвиги богатирів.
Старини.
«Зцілення Іллі»
Ілля Муромець.
Добрий,немічний.
Сидить, нездужає, не працює.
Отримав зцілення від старців.
Хлібороба син.
Творча робота групи «Пегас»
«Зцілення учнів»
(Стилізація під билину)
А хто б нам сказав про те, що недавно було,
про те, що недавно було, про бувальщину?
Ой, у славетному місті Соснівці,
що неподалік від славного города Лева
Вчились собі красні діви, добрі молодці,
У школі вчились семикласники.
Сиділи сидячки рівно шість тихих літ,
Та не здужали книжечку відкрить.
Та якось прийшли до нас вчителі мудровані,
Вони мову вели по- письменному,
Віддали нам поклін по- ученому,
Почали частувати нас проектами.
І почали працювати в Інтернеті ми,
Став горіти полум‘ям розум наш
Білі тіла наче піт пройняв!
І питають мудреці отакі слова:
«Що почули єси ви в собі, добрі молодці?»
Чолом били ми у відповідь:
«Чуєм силоньку неабияку».
Стали ми на ніженьки на швидкі,
брали книжечки в білі рученьки
Почали ми інформацію шукати,
аналізувати, планувати, у групах працювати.
До знань дорогу вибирали ми пряму,
Доріженьку пряму, а не кружну.
Захищали ми проекти про билини дружно.
Директору, учителям уклонялися:
«Благословіть нас, учителі рідні,
у славний город Львів з‘їздити,
школі рідній послужити.
На олімпіаді славу собі заслужити!»
Щоб нам славу співали
По всіх землях однині і довіка,
а вам на многії літа!
4. Інтеракція «Продовжити речення» (для групи «Ерудитів»)
1. Билина – це…
2. Відомі богатирі Київської Русі – …
3. Старшими богатирями є …
4. Сюжетною основою билин є …
5. Картину «Богатирі» написав…
6. Ідолище, Калин- цар, Соловей Розбійник – це …
7. Відомий гусляр з новгородського циклу – це…
8. Сокольник –
9. Виконавці пісень у Київській Русі –
10. Ілля вбиває сина, бо він…
11. Святогор, вмираючи, віддає свій меч…

II. Мотивація навчальної діяльності
Как одно- то на небе красно солнышко,
А один- то на Руси Илья Муромец.
Учитель. Найпопулярнішим героєм богатирського епосу вважають Іллю Муромця. Про нього складено понад десяток билин, кожна з яких має ще й варіанти. Численні старини, ніби продовжуючи одна одну, розповідають про героїчне життя і подвиги богатиря, зображують його захисником народу і рідної землі.
Захист групою учнів «Ерудити» теми «Що ми знаємо про богатиря Іллю Муромця»

Презентація ілюстрацій, на яких зображений Ілля Муромець. Слайд 5
– Яким показали художники героя?
– Які сюжети билин використали художники? («Зустріч Іллі Муромця з Святогором»,
«Ілля Муромець і Ідолище», «Ілля Муромець і Калин- цар», «Три поїздки Іллі»
– Хто з митців, на вашу думку,найкраще передав характер богатиря?
– Які події з життя Іллі Муромця та інших богатирів найбільше вразили вас?
– Яких героїв давньогрецьких міфів нагадує вам Ілля і його кінь? Чому? (Геракла,
Антея, Пегаса)
ІІІ. Сприйняття і засвоєння матеріалу.
Сьогодні ми з вами, досліджуючи декілька варіантів билини «Ілля Муромець та Соловей Розбійник», зрозуміємо, чому саме Ілля Муромець став улюбленим героєм Київської Русі,
які вчинки і риси характеру зробили богатиря таким популярним; визначимо особливості побудови сюжету,з’ясуємо яким є художній світ билин.

«Композиція билини» (згадуємо побудову казки, порівнюємо) Слайд 6
В билині „Ілля Муромець і Соловей Розбійник» визначте зачин (заспів) і кінцівку.
– Поясніть їхню роль у будові твору.
– Визначте ключові епізоди основної, розповідної частини.
Аналітична робота за текстами билини. Слайд 7
I. Заспів. Зачин.
II. Основна (розповідна) частина.
1. Батьківське благословення. Подорож Іллі Муромця до Києва.
2. Бій з ворогами біля Чернігова.
3. Свист Солов’я- розбійника. Двобій із потворою.
4. У стольному Київ- граді.

 III. Кінцівка. Слава богатиря.
1. Батьківське благословення.
– Де і коли відбувається дія? (У селі Карачарові, рано- вранці)
– Чому Ілля Муромець виїжджає на світанку? (Богатир хоче мати якомога більше часу на дорогу. Окрім того, символічне значення ранку — початок нового життя героя)
– Чому Ілля Муромець перш за все просить батьківського благословення?
– Чому Ілля після зцілення вирішив поїхати у стольний Київ- град? Яку мету ставить перед собою герой?
«Чудотворцям там помолитися,
З князем бачиться Володимиром.
Послужить йому вірно- праведно,
Християнськую віру захистить».
Подорож Іллі Муромця до Києва. Слайд 8
– Опишіть спорядження богатиря(лати, меч- кладенець, лук тугий, стріли гартовані, списи міри довгої, булавонька міцно кована)
– Яке місце в житті героя займав богатирський кінь?
– Скільки стрибків здійснив добрий кінь Іллі до Чернігова? (три – улюблене число народних казок і билин)
Скокнув перший скік аж на п’ять верстов.
Скоку другого не могли знайти.
Скочив третій – став під Черніговом.
– Яку роль відіграє гіпербола?
2. Бій з ворогами біля Чернігова. Слайд 9
– Скільки епізодів у цій сцені? («Опис ворогів», «Ілля у бою»,«Взяття в полон царевичів- ворогів»,«Подяка чернігівців»)
а) Опис ворогів
– Які порівняння використані при створенні образу ворогів? (Туман, вороння)
– Чому в цій сцені обов’язкова поява зграї воронів? (Символ смерті)
– Чому з’являється образ туману? (У фольклорі це символ блукань, невизначеності, небезпеки, з нього приходить лихо. А вороги, окрім усього, хочуть зруйнувати церкви — моральний орієнтир християн)
– Як підкреслена сила нападників?
б) Ілля в бою
– Яким постає у цій сцені Ілля?
– Чому він, не роздумуючи, кидається в бій?
– Як підкреслена надзвичайна сила богатиря?
– Які художні засоби переважають у цьому епізоді билини і чому? (Гіперболи)
– Чи міг Ілля сам перемогти ворога? (Ні, богатиря не можна уявити без коня, який допомагає у бою)
г) Взяття у полон царевичів- ворогів
– Чому Ілля відпустив ворогів? (Щоб розповіли про нового захисника землі)
д) Подяка чернігівців
– Чому чернігівці просять Іллю стати їхнім воєводою?
– Чому герой відмовився, адже він міг би принести багато користі місту? (У нього інша мета — служити не одному місту, а всій землі.)
– Що втратив і що здобув герой, прийнявши таке рішення?
– Чому Ілля Муромець вирішив їхати прямою дорогою?

3. Зустріч з Солов’єм Розбійником Слайд 10
а) Свист Солов’я Розбійника
– Хто це, на вашу думку, — людина чи фантастичний персонаж?
– Яким ви уявляєте його?
Виразне читання учнями уривку»Свист Солов’я Розбійника» (української і російської традиції).
– Порівняйте тексти (близькі за змістом, але відрізняються віршованою побудовою)
– Кого уособлює Соловей? (Розбійників, які чатували на дорогах)
– Чому злочинця назвали досить мирним птахом — солов’єм? (За однією з версій, тому, що грабіжники спілкувалися за допомогою свисту. А спів солов’я надзвичайно гучний)
– До яких наслідків призводить свист Солов’я? (Загибель людей і запустіння землі)
– Чому Соловей живе в лісі? (розбійнику немає місця серед людей. А у лісі живе усяка нечисть)
б) Двобій із потворою.
– Де відбувається зустріч суперників? (Біля річки Смородини)
– Як вдалося богатиреві ув’язнити потвору?
– Чому він зразу не вбив супротивника, а повіз у Київ? (Можливо, для того, щоб звершився княжий і народний суд над злочинцем)
– У чому значення перемоги Іллі над Солов’єм? (Зберіг життя багатьом людям, а головне — знищив перешкоду між містами, відновив зв’язки людей, очистив землю від зла)
4. У стольному Київ- граді. Слайд 11
– Згадайте визначення сюжету.
Як будується сюжет твору? (Експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка, епілог)
– Яка частина билини є кульмінацією? (Перебування героя у Києві)
Билина будується таким чином, що кожне наступне випробування богатиря важче від попереднього. Нам необхідно визначити, чому появу Іллі Муромця у палатах князя народ вважає своєрідним подвигом.
– З яких епізодів складається ця сцена? («Ілля Муромець у княжих палатах», «Свист Солов’я- розбійника», «Страта потвори»)
Інсценізація. «Зустріч Іллі Муромця з князем Володимиром»
Обговорення
– Якими зображує народ князя Володимира і його гостей?
В той час, коли країні загрожують зовнішні і внутрішні вороги, великий князь «справляв бенкет, частував гостей; безліч тут князів та бояр було, та богатирів найпотужніших». Вони не вірять Іллі, принижують і насміхаються з нього («Бреше в очі нам чоловічина»).
– Чому Ілля Муромець не показує своєї образи від несправедливості князя? (Мета богатиря — служити людям. А княжа ласка чи гнів його цікавлять набагато менше)
– Володимир, побачивши потвору, заради цікавості наказує їй засвистіти. Яка риса характеру притаманна князю? (егоїзм)
– Чому Соловей- розбійник не хотів виконати прохання князя?
– Як покарав богатир Солов’я- розбійника?
Порівняйте:
– «Як шпурне його о сірий камінь
Тут і смерть прийшла Соловейкові»
– «А й он вез- то Солов‘я да во чисто поле,
И он срубил ему да буйну голову»
Учитель зачитує уривок билини російської традиції, в якому Ілля пояснює, чому він вбиває потвору.
– Як реагує Ілля на запрошення князя Володимира сісти за стіл? Чому не захотів з вельможами «їсти – пить»? Як богатир покарав їх?
– Поясніть слова: «Ваша честь мені – не за честь вона!»

Порівняйте Іллю Муромця і князя Володимира

– Богатир привіз Солов’я в Київ для суду. Але все- таки народного чи княжого суду не було. Чому? (Ілля Муромець сам приймає рішення, бачачи, що злочинець не розкаявся, а князь протистояти розбійнику не може)
– Чому страта відбувається не в Києві, а за містом, у полі? (Можливо, богатир вважає, що у місті не повинна проливатися кров. Адже місто — осередок цивілізації)

Узагальнення.
– Які подвиги здійснив Ілля? (звільнив Чернігів від облоги «сили вражої», переміг Солов’я Розбійника)
Як він відстояв свою честь і гідність? (суворо покарав пихатих гостей- бояр, купців, крамарчуків, які любили бенкетувати; не вміли оцінити подвиги Іллі, посадивши героя на край столу)
– Чи можемо ми назвати негативні риси Іллі Муромця?
– Чому народ створив бездоганний образ героя?
Ведучи мову про Іллю Муромця, ми можемо говорити про народний ідеал героя.
Ідеал (від гр. іdea — уявлення, поняття) — уявлення про досконалість, зображення прекрасного як належного;
Спираючись на текст билини, визначте факти, які свідчать про:
1) позитивне ставлення богатиря до князя (Ілля Муромець прагне служити йому; порівняння князя з сонцем);
2) негативне ставлення Іллі Муромця до князя (Володимир не захищає Русь, бенкетуючи у той час, коли страждає Чернігів і убиває людей Соловей- розбійник; ображає Іллю Муромця; князь падає від свисту Солов’я, від розбійника намагається захиститися не мечем, а шубою)
Чому ж ідеальний герой Ілля Муромець прагне служити далеко не ідеальному князеві? (Таким чином відобразилися мрії народу про воїна- захисника, здатного звільнити Русь від внутрішніх і зовнішніх ворогів та ідея мирного життя в країні, об’єднаній під владою одного князя, який не допустить феодальних усобиць)
Слайд 12,13
Виходимо на головне питання уроку: «Чому Ілля Муромець є народним улюбленцем?»
Вирішуємо завдання за допомогою вправи «Альтернатива»(на Слайді записано проблемне запитання і ряд альтернативних пропозицій, кожен учень повинен обрати одну і пояснити свій вибір).
№1. Народ його любить за надзвичайну силу.
№2. Ілля здобув всенародну любов через те, що був сміливим і обороняв Київську Русь, був патріотом рідної землі.
№3. Ілля Муромець захищав слабких і знедолених. Його образ втілив мрію простого народу про заступника- захисника від сваволі й несправедливості.
Учні обговорюють пропозиції. («за», «проти»)
№1. Народ його любить за надзвичайну силу.
– Але і Альоша Попович, і Добриня Микитич були сильними богатирями, а Святогор був набагато сильнішим.
№2. Ілля здобув всенародну любов через те, що був сміливим і обороняв Київську Русь, був патріотом рідної землі
– Але і інші богатирі робили те саме, й не менш сміливо і мужньо.
№3. Учні обговорюють і третю думку- пропозицію, яка допомагає визначити ідею билини. Наводять приклади. Добриня – представник княжого роду, Альоша Попович – син попа, а Ілля – селянський син (а отже, всього в житті досяг сам, а не успадкував від батьків- можновладців), відчував несправедливість і будь- якої митті був готовий заступитися за свою та чужу честь.
Висновки учні записують в зошит.
Билинний Ілля Муромець – узагальнений образ богатиря, захисника батьківщини.
Головні риси: відважний, безстрашний,безкорислива любов до своєї вітчизни, відданість своєму народові, люта ненависть до гнобителів народу, самопожертва, бажання завжди захистити всіх знедолених, вміння постояти за свою людську гідність.
Захист дослідницької роботи учнями «Художні особливості билин» (епітети, сталі вислови, приклади використання в билині гіперболи, казкового числа 3) Слайд 14,15
Фольклорні «орнаменти» у билині про Іллю Муромця та Соловія Розбійника
(з репертуару кобзаря Зіновія Штокала, упорядковане В. Шевчуком)
Епітети
добрий молодець славний город старий дуб
чисте поле ворон чорний сонце красне
місяць ясний буйна голова стріла калена
тятива шовкова ліси темні добрий кінь

Використання в билинах казкового числа три
Купи кращого там жеребчика
Та постав його на три місяці
В сад жеребчика води три ночі,
У трьох росах аж його викачай
«Зцілення Іллі Муромця»
«Стоять три царевичі,
мурзи погані, татарове»
***
«А прилучилось мені три причини»
«Про Іллю Муромця та Соловія»

Гіперболи
«Не стільки сам бив,
Скільки конем топтав
Не один мурза, ні татарин
Не міг втекти і спастися.»
Ілля Муромець побив сам силу- силенну ворогів.
Гіпербола- перебільшення богатирської сили
«Одною рукою коня тримав,
Другою рукою дуба рве.»
***
«Так тут налили чару зелен- вина –
на півтора відра.
Випив Соловій чару зелен- вина…»
***
Свист Соловія
«Як засвистить Соловій по- солов‘їному,
Як закричить він по- звіриному,
Як зашипить по- зміїному,
Так усі трави- мурави в‘януть,
Усі квіти обсипаються,
А хто близько з людей
Так всі мертві лежать.»

Арт–салон
«Образ Іллі Муромця в мистецтві» Слайд 16,17
1. Учні діляться враженнями від перегляду ілюстрацій і прослуховування аудіо файлів
(уривкі з симфоній Бородіна і Глієра)
2. Захист власних малюнків.
Рефлексія.
– Ми навчились…
– Ми вмієм….
– Ми з’ясували…
– Ми дослідили.
– Нам було цікаво…
Домашнє завдання (на вибір)
1. Скласти сенкани про Іллю Муромця і Солов’я Розбійника.
2. Інтерв’ю з героєм.
3. Я – гусляр (розповісти про Іллю Муромця)
4. Усна відповідь «Чи потрібне знання билин сучасній людині?»

Зразок відповіді на проблемне запитання
Ілля Муромець – улюблений народний богатир
Билинний Ілля Муромець – узагальнений образ богатиря, захисника батьківщини.
Безумовно, в багатьох билинах ідеться про його надзвичайну силу. Так, справді, він був сильнішим як за наймогутніших ворогів Київської Русі, так і за майже всіх давньоруських богатирів. Але все- таки не наймогутнішим: є наприклад, билини про те, як він зустрічався з набагато сильнішим за нього Святогором. І якби народна любов була «закріплена» лише за богатирською силою, то улюбленцем став би значно сильніший за Муромця Святогор. Але сталося навпаки.
Може, всенародну любов Ілля здобув через те, що був сміливим і обороняв рідну землю – Київську Русь, був патріотом ? Безумовно, і ці його риси дуже імпонували народові. Але й інші богатирі робили те саме, й не менш сміливо і мужньо. Досить згадати хоча б відому картину В. Васнецова «Богатирі», де поруч із Іллею на бойових конях сидять могутні богатирі – охоронці Київської Русі Добриня Микитич і Альоша Попович(Альоша здолав величезного змія Тугарина) Тож сміливість і патріотизм теж були не єдиною причиною, яка зумовила особливу любов народу до образу Іллі.
Тоді в чому секрет такої любові? Ілля Муромець захищав слабких і знедолених, а це для народу було дуже важливо. Його образ втілив мрію простого люду про заступника – захисника від сваволі й несправедливості «сильних світу цього», мрію «ягняти» про захисника від «вовка». Це об‘єднує Іллю з такими героями як Геракл, Робін Гуд, Устим Кармалюк, Олекса Довбуш.
Він, селянський син (а отже, всього в житті добивався сам, а не успадкував від батьків- можновладців), тонко відчував несправедливість і будь- якої миті був готовий вступитися за свою та чужу честь і гідність. В билині «Ілля Муромець та Соловей Розбійник» описано, як Ілля не лише звільнив Чернігів від облоги «сили вражої», не лише переміг Соловія Розбійника, а й суворо покарав пихатих «гостей- бояр, купців, крамарчуків і богатирів», які не «вповажили гостя з приїзду, не вшанобили перед виїздом».
Сварка богатиря з пихатою владою є традиційним епічним мотивом у героїчному епосі. Під час навали ворогів на Київ князь вимушений згадати про опального богатиря, іде до нього на уклін і просить захистити Київ і княжу владу, та Ілля його й слухати не хоче. І аж коли до богатиря прийшли з проханням захистити їх від ворога бідні вдови й сироти, він погодився постояти за них (а не за князя) і відбив навалу грізних нападників. Звичайно, народу потрібен був заступник надійний, який не зрадив би за будь- яких обставин. І таким заступником в народній уяві став Ілля Муромець.

Черговий номер

Зміст №6, 2018

Редакційна вітальня «Мене надихають діти». Ексклюзивне інтерв’ю Ольги Горобченко. . . . . . .2 Фахові проблеми Практика роботи …

Новини

Copyright © Журнал "Зарубіжна література в школах України"

Розробка сайтів студія “ВЕБ-СТОЛИЦЯ”