Давньогрецька лірика як синтез поезії та музики. Творчість Тіртея

7 листопада 2012 - Администратор

Урок № 17   Дата проведення 06.11.12 р.

Тема. Давньогрецька лірика як синтез поезії та музики. Творчість Тіртея.
Мета: ознайомити з особливостями давньогрецької лірики, її жанрами, головними представниками; зацікавити особистістю Тіртея, його поезією; дізнатися про значення слова ембатерії; вчити визначати тематику вірша; розвивати увагу, уміння слухати та запам’ятовувати; виховувати повагу до митців, патріотичні почуття.
Обладнання: тексти поезій Тіртея; мультимедійна презентація з теми.
Життя коротке,
але слава може бути вічною
Цицерон
Не було епохи для поетів,
але були поети для епох!
 Л. Костенко
ХІД УРОКУ
 
I.                   Організація класу.
II.                Актуалізація опорних знань. (Слайди 1, 2)
«Асоціативний кущ» до слова Давня Греція
III.             Мотивація навчальної діяльності
Сьогодні ми торкнемось ще однієї грані багатої грецької культури. Література Давньої Греції сьогодні знана у всьому світі, її образи відтворюються й інтерпретуються в художньому слові, кінематографі, живописі, музиці тощо. У Стародавній Греції вершини поетичної творчості були досягнуті набагато раніше, ніж склалися класична наука, освіта і мистецтв. (Слайд 3)
IV.             Оголошення теми, завдань уроку
1) Запис теми, епіграфу уроку.
2) Завдання уроку:
  • сформувати уявлення про особливості давньогрецької лірики, її види на прикладі аналізу поезій Тіртея;
  • розвивати навички конспектування, аналізу віршованих текстів, зв’язного мовлення, виразного читання;
  • розширити  кругозір;
3) Робота з епіграфом.
V.                Вивчення нового матеріалу
1.Слово учителя(звучать звуки ліри) (Слайд 4)
— Ми розпочали урок із музики не випадково. Справа в тому, що вірші у давнину не лише читали а й співали. У  Давній Греції вони виконувалися під акомпанемент ліри. Саме звідси пішла назва «лірика».
   Антична лірика стала тим життєдайним джерелом, яке дало початок і визначило шляхи розвитку європейської поезії. Лірика почала виражати індивідуальний світ особистості. Людина почала відчувати себе вільною, здатною заявити про себе про свої внутрішні настрої, про свої уявлення, не нав’язані богами. Давньогрецька поезія вперше показала можливість осмислення сенсу буття у формі особистого переживання. Митці в своїй поетичній творчості досліджували багатогранність людської душі. Давньогрецьку лірику можна вважати початком становлення людської індивідуальності в художній літературі.
   Сьогодні ми продовжимо знайомство з   творчістю митців, чиї імена стали уособленням духовного надбання людства поза часом і простором.
 Термін «лірика» в сучасному літературознавстві означає літературний рід, для якого характерним є зображення окремих думок, почуттів, настроїв людини, викликаних тими чи іншими обставинами.
 Александрійці називали епосом твори, написані гекзаметром, а віршовані твори, написані іншими   розмірами, – лірикою.  Лірична поезія була синтезом слова і музики (носила характер співу і виконувалася у супроводі музичного інструменту).  
 Давньогрецька лірика виникла як пісня, продовжуючи й розвиваючи традиції народної, фольклорної пісні. Перша назва цих поетичних творів — «melos» (у род. відмінку — «melodos», тобто пісня). У VII ст. до н. е. виникла авторська пісня, лірика (індивідуалістична поезія), що означає «те, що виконується у супроводі ліри» (музичний семиструнний інструмент, який (за міфами) створений богом Гермесом).
 2. Робота із схемою «Давньогрецька лірика» (Слайд5)
Коментар до опорної схеми.
 Ще за давньогрецької традиції залежно від способу виконання віршів – декламація чи спів –   лірика поділялася на декламаційну та вокальну (пісенну). До першої входили ямбічний і елегійний жанри, до другої – сольний (монодичний) та хоровий жанри. Кожен жанр мав свою тематику, власні художні особливості. Жанри лірики розвивалися самостійно і рідко схрещувалися між собою. Перш за все, кожен із ліричних жанрів мав своє джерело походження: елегія – із похоронних плачів (френів), сольна меліка –   із весільних (епіталамів), застільних (сколіїв) пісень і т.д. Еллінські літературознавці взагалі не вважали декламаційні жанри лірикою.
Розквіт лірики припадає на класичний період давньогрецької літератури (V – IV ст. до н.е.)
   Певні поети мали свої уподобання серед цих жанрів, і їх імена тепер пов’язують саме з ними. З певними видами лірики пов’язують імена античних поетів Сапфо, Архілоха, Анакреонта , Тіртея.
Опікувалися лірикою божества давньогрецької міфології. (Слайд 6)
 3. Повідомлення учня (випереджальне завдання)
 Музи (в перекладі з грецької “мислячі”) – доньки всемогутнього Зевса і богині пам’яті, покровительки мистецтв і наук Мнемосіни; супутниці бога мистецтва Аполлона. Музи пробуджували в людині дрімаючі  сили, різними шляхами вели її до гармонії і внутрішнього порядку. Проте музи ніколи не прощали пихи, марнославства. Саме тому давні митці повинні були мати чистоту помислів і устремлінь, а самі Музи пов’язувалися з очищенням людської душі, благотворним впливом мистецтва. Лірикою опікувалися:
 Евтерпа (радісна), муза лірики – флейта; дарує очищення і піднесення.
 Ерато (кохана), муза любовної лірики – ліра, мала цитру (струнний щипковий музичний інструмент) або плектр ( пластинка для гри на щипкових музичних інструментах); пов’язана з принципом Великої Любові, що дарує крила.
 Полігімнія (багата на гімни ), муза священних гімнів, віри, перетвореної в музику, – ліра; інколи – покривало, яке використовували під час релігійних обрядів; уособлення звернення до найсвятішого).
 Калліопа (прекрасноголоса) — в давньогрецькій міфології найстарша серед дев'яти муз; первісно богиня співів, згодом покровителька епічної поезії й науки, мати Ліна, Орфея, фракійського володаря Реса. Зображували Калліопу вродливою дівчиною з паличкою (стилосом) для писання та з навощеною дощечкою в руках. В усі часи музи надихали на творчість митців.
 4. Повідомлення учня «Парнас» Рафаель Санті (випереджальне завдання) (Слайд 7)
 Фреска видатного художника Рафаеля Санті присвячена темі поезії. В центрі фрески – гора Парнас, де навколо бога Аполлона, що грає на віолі в оточенні муз, зібралися літературні митці всіх часів: від Гомера, Вергілія до Данте, Петрарки, сучасників художника. Присутні на фресці й античні лірики: у лівому куті арки – Сапфо, Алкей (його постать напіввідвернута від постаті Сапфо, вони розділені певною відстанню невипадково, адже легенда розповідає про нещасливе кохання Алкея до Сапфо, їм не судилося бути разом), Корінна (давньогрецька поетеса із Беотії, яка складала вірші на рідному, беолійському, діалекті; її твори дійшли до нас лише у фрагментах), Анакреонт; у правому куті – поет Піндар, відомий своїми гімнами на честь переможців Олімпійських, Дельфійських та інших ігор; найяскравіший представник хорового мелосу. З точки зору композиції, Піндар утворює пару Сапфо: вона – представниця монодичної меліки, він – хорової. Ці дві опори давньогрецької вокальної лірики розташовані симетрично біля підніжжя (основи) Парнасу. Також одним із представників Давньогрецької лірики є поет, який увійшов в історію під ім’ям Тіртей Афінський.
   5. Біографічні відомості про Тіртея (випереджальне завдання) (Слайд 8)
 Тіртей Афінський — напівлегендарний давньогрецький елегійний поет середини VII ст. до н. е., ім'я якого стало збірним у розумінні «поета-воїна». Зачинатель жанру військової елегії — ембатерії.
 За античним, проте, малодостовірним, переказом, він був афінянином, якого відправили на допомогу спартанцям під час Другої Мессенської війни (685—668 до н. е.), щоб надихати воїнів своїми піснями. Пізніша легенда додає, що спартанці звернулися до афінян по радника через віщування оракула, але афіняни не хотіли допомагати і відправили найнепридатнішу до військової справи людину — кульгавого шкільного вчителя. Тіртей, прибувши до Спарти, почав складати військові елегії —і під впливом його поетичної майстерності спартанці здобули остаточну перемогу.
   Як свідчать фрагменти Тіртеєвих елегій, що не торкаються воєнної теми, поет брав участь у державному житті Спарти, часом у них звучать і політичні мотиви. Вони мають загальну назву " Благозаконність" і торкаються різних проблем спартанської дійсності, зокрема стверджують справедливість встановлених у Спарті законів.
 (Слайд 9) Тематика поезій Тіртея — хвала спартанським установам, міфи, що освячують устрій спартанської громади, заклики до збереження «доброго порядку», прославляння військової доблесті й опис жалюгідної долі боягуза. Невимушені, але сильні вірші Тіртея стали в спартанців військовими піснями, прищеплювали співгромадянам ідею масового героїзму в ім'я батьківщини і народу. Елегії цього поета мали характерну композицію: визначена на початку тема закінчувалась закликом. Прості для сприйняття, виразні за лексикою, лаконічні і стримані елегії Тіртея відповідали суворому й мужньому змістові вкладених у нього думок.
   Вірші Тіртея мають сьогодні також історичну цінність. Так, бій у зображенні Тіртея, порівняно з «Іліадою», містить декілька суттєвих відмінностей: військо поділяється на важкоозброєних, чий обов'язок зустрічатися з ворогом у близькому бою та легкоозброєних, що мають кидати дротики й каміння, під прикриттям перших.
Популярність Тіртея у Греції була величезною, його елегіями захоплювались по всій країні, а покоління спартанців завжди виконували його пісні і навіть влаштовували співочі змагання.
   Збереглося близько 12 фрагментів поезій  Тіртея. Серед них найбільшими є три поезіїі: Воїни, непереможного в битві Геракла нащадки…, Добре вмирати тому, хто, боронячи рідну країну…, О юнаки, у рядах тримайтесь разом…
6. Робота з підручником
 Щоб відчути дух тої епохи, коли жив і складав свої твори Тіртей, давайте прослухаємо уривок з промови давньогрецького полководця Перікла, який відіграв значну роль у греко-перських війнах. Це уривок з промови Перікла на похоронах афінських воїнів, які першими загинули на початку Пелопоннеської війни.
 „…Вони вважали, що покарати ворогів – найважливіше, що наражатися на небезпеки – найкраще… вони вирішили краще загинути, відбиваючи ворогів, ніж відступити і врятувати своє життя. Вони уникли ганебних слів, рятуючи справу, вони згубили своє тіло і в коротку вирішальну хвилину не стільки позбавилися страху, скільки досягли вершини своєї слави… отже, офірувавши свої тіла державі, вони здобули собі вічну славу і право на урочистий похорон і могилу не лише оцю, де вони тепер лежать, а таку, де їх незабутня слава і в словах, і у вчинках залишиться назавжди.
 Про їхню славу та їхні подвиги свідчитиме не лише надмогильний пам’ятник у рідному краї та надпис на ньому, але й у суміжних краях неписана пам’ять кожної людини: бо для славних людей вся земля – пам’ятник ”.
 Підтвердженням того, що головне для спартанського воїна честь, мужність, слава є уривок фільму «300 спартанців» (реж. Зак Снайдер, 2007 р.) (Слайд10)
7.  Аналіз поезії за алгоритмом
                       Елегія  «Добре вмирати тому...»
1) Виразне читання поезії
Добре вмирати тому, хто, боронячи рідну країну,
Поміж хоробрих бійців падає в перших рядах.
Гірше ж немає нічого, як місто своє і родючі
Ниви покинуть і йти жебракувати в світи,
З матір’ю милою, з батьком старим на чужині блукати,
Взявши з собою діток дрібних і жінку смутну.
Буде тому він ненависний, в кого притулку попросить,
Лихо та злидні тяжкі гнатимуть скрізь втікача.
Він осоромить свій рід і безчестям лице своє вкриє,
Горе й зневага за ним підуть усюди слідом.
Тож як справді не знайде втікач поміж людом ніколи
Ані пошани собі, ні співчуття, ні жалю —
Будемо батьківщину і дітей боронити відважно,
В битві поляжемо ми, не пожалієм життя.
О юнаки, у рядах тримайтесь разом серед бою,
Не утікайте ніхто, страхом душі не скверніть.
Духом могутнім і мужнім ви груди свої загартуйте,
Хай життєлюбних між вас зовсім не буде в бою.
Віком похилих, у кого слабкі вже коліна,
ніколи Не покидайте старих, з битви утікши самі.
Сором несвітський вам буде тоді, як раніше за юних
Воїн поляже старий, в перших упавши рядах, —
Голову білу безсило схиляючи, сивобородий,
Дух свій відважний віддасть, лежачи долі в пилу,
Рану криваву свою не забувши руками закрити, —
Страшно дивитись на це, соромно бачить очам
Тіло старе без одежі! А от юнакові — все личить,
Поки ще днів молодих не осипається цвіт.
Чоловікам він був милий, жінок чарував за життя він —
Буде прекрасний тепер, впавши у перших рядах.
Отже, готуючись, кожен хай широко ступить і стане,
В землю упершись міцніш, стиснувши міцно уста.
(Переклад Григорія  Кочура)
 
2) Проаналізуйте поезію за алгоритмом (слайд 11)
Алгоритм
-  Назва поезії, автор
- До якого виду належить поезія ? (Декламаційна лірика)
- Яка тематика вірша? (Уславлення відважних воїнів, які захищали свій рідний  край, змалювання жалюгідної долі тих, хто зганьбив себе і свій рід, втікаючи від ворога)
- Воїнів якого давньогрецького міста оспівував Тіртей? (Спарти)
- Схарактеризуйте ідеал воїна поезії Тіртея? (хоробрий боєць, який вважає за честь загинути за свою державу)
- У чому особливість композиції даної поезії? (На початку визначається тема, завершується твір  закликом)
- Навіщо Тіртей змальовує долю двох воїнів? (Автор поезії хоче довести, що почесніше бути хоробрим воїном і загинути у славі, за свою Батьківщину, аніж осоромитися самому і заплямувати, зробити удвічі нещаснішою свою сім’ю.) (Слайд 12)
- В чому полягає повчальний зміст даного твору? (Хоробрий воїн може загинути, але ця смерть   почесна, тому що вона — заради батьківщини і на захист своєї сім’ї. Воїн-зрадник буде вигнаний з полісу, стане жебраком і буде поневірятися разом зі своєю сім’єю, не знайде «ні пошани, ні співчуття, ні жалю»
- Який висновок ми можемо зробити? (Що іншого виходу немає: якщо ти чесна людина, то повинен захищати свою батьківщину.)
8. Творче прогнозування
Запишіть декілька правил, якими керувалися в бою спартанські воїни.
9. Складіть сенкан  «Лірика Тіртея»
3. Складіть гроно до слова «Спартанець»
 
IV. Підсумки уроку
1. Відповіді на запитання
- Як виконувалися поетичні твори у Давній Греції?
- Назвіть жанри давньогрецької лірики та їх особливості.
- Які факти з біографії Тіртея вас вразили?
- Яка тематика поезії Тіртея?
- У чому полягає ідея елегії «Добре вмирати тому...»?
2. Прес
Чи актуальна поезіїя  Тіртея  для нас з вами, жителів XXI століття? (Слайд 13)
1)    Я вважаю... (позиція)
2)    Тому що... (пояснення)
3)    Наприклад... (докази, аргументи)
4)    І тому ... (висновок)
 
V. Домашнє завдання
1. Підготувати виразне читання напам’ять вірша Тіртея «Добре вмирати тому...»
2. Скласти сенкан до творчості Тіртея
* Відповісти письмово на питання «Чи сприйняли б наші сучасники поради Тіртея? Чому?»
 
 
 
Використана література.
1.      Від античності до класицизму : хрестоматія із зарубіжної літератури / Упоряд.: Ю.І. Ковбасенко, Л.В. Ковбасенко, Л.І. Кулікова – К., 2000.
2.      Дабо-Ніколаєв Б.І. Давньогрецька лірика // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 1999. – № 9.
3.      Зарубіжна література. Книжка для вчителя : календарне планування та
розробки уроків. 8 клас 12-річної школи / І.В. Юсипович, К.Н. Баліна, О.В. Каєнко та ін. – К. : Грамота, 2008. – С.3-111.
4.      Куцевол О. Золоті зерна мудрості, невгасимий вогонь духовності // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2000. – № 8.
5.      Літературознавчий словник-довідник. – К., 1997.
6.      Семеняк Г. Сильніша зброї сила слова... Уроки з вивчення поезій Архілоха і Тіртея // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2000. – № 8.
7.      Словник античної міфології / Укл. І.Я. Козовик, О.Д. Пономарів. – К., 1985.
8.      Султанов Ю.І. Муза до тих пісень кликала душу мою... До вивчення давньогрецької та давньоримської поезії. 8 клас // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 1999. – № 9.
Рейтинг: -4 Голосов: 24 23483
А.Bogosvyatska # 8 листопада 2012 в 17:39 +5
Стильна презентація, містить багато інформації, зроблена з почуттям міри і смаку. Слайди відображають форми і прийоми роботи на уроці, до того ж допомагають підкреслити атмосферу античного достоїнства, героїзму, любові до батьківщини.
Відмінно!
uchitel # 8 листопада 2012 в 19:18 +6
Дуже гарна робота! Презентація чудово передає настрій лірики Тіртея, допомагає поринути у Спароданю Елладу та проаналізувати творчість поета.
hala # 10 листопада 2012 в 17:05 +3
Напрочуд вдалий урок! Дійсно синтез поезії та музики. Майстерно виконана презентація: з нею легко працюється на уроці.Гарно!
ludmila # 10 листопада 2012 в 19:52 +4
Щиро дякую за високу оцінку роботи. Дуже ціню Вашу думку, шановні колеги!
rada # 30 листопада 2012 в 19:49 +2
так, урок гарний, продуманий, виміряний, логічний, і презентація хороша

Передплата на журнал "Зарубіжна література в школах України" - найкращий подарунок для вчителя! Індекс видання 90230