в школах України

Зауваги щодо мовно-літературної галузі в проєкті Державного стандарту базової середньої освіти

Шановні розробники стандарту!

  1. Державний стандарт – справа серйозна. Це дуже складний державний документ, тому процедура його обговорення і доопрацювання є непростою. Тут не можна поспішати. Не можна робити помилок. Якщо є можливість доопрацювати, виправити, відредагувати, зняти проблемні моменти в стандарті, це обов’язково треба зробити. Щоб можна було рухатися далі, щоб суспільство усвідомило поступ, щоб побачило результат громадського обговорення, щоб врешті-решт педагогічна громадськість сприйняла цей стандарт, зрозуміла його цінність і взяла активну участь у його реалізації. Отже, якщо можна доопрацювати й підправити, необхідно це зробити. Я особисто та інші колеги готові допомагати на будь-якому етапі, в будь-якому форматі, аби тільки була користь. Усі зацікавлені в тому, щоб Україна отримала справді якісний документ і могла рухатися вперед.
  2. Що стосується термінів у стандарті. Я дуже прошу (як і багато вчителів, науковців) використовувати термін «зарубіжна література» або «зарубіжні літератури» з огляду на: а) традицію викладання важливого світоглядного компонента освіти часів Незалежної України; б) сформовану методологічну базу й методику; в) закріпленість за цим терміном саме художньої літератури (а не будь-яких інших текстів); г) розуміння цього терміну саме як комплексу національних літератур світу, що вивчаються в школах не кожна окремо, а в аспекті взаємодії, взаємовпливів, діалогу культур (не варто розбивати цілісний складник «зарубіжна література» або «зарубіжні літератури» на якісь окремі елементи/тексти/літератури, бо в школі саме зарубіжна література дає комплексне естетичне знання про світ із урахуванням культур різних країн і народів).

Інші види текстів (наукові, науково-популярні, публіцистичні, історичні, медіатексти тощо) можна розглядати в процесі вивчення мов  і в процесі вивчення будь-якої іншої галузі.

Але українська література, зарубіжна література (як художня література) мають залишатися цілісними й ціннісними компонентами освіти. Не варто художню літературу змішувати з іншими видами текстів, адже підходи до художніх і нехудожніх текстів є різними.

Таку позицію поділяють ГО «Українська асоціація викладачів зарубіжної літератури», «Всеукраїнська спілка вчителів-словесників». Це просять урахувати розробників учителі-практики та науковці. 

  1. Художня література недостатньо представлена в стандарті, її необхідно набагато краще виписати у меті галузі, компетентнісному потенціалі, знаннях, вимогах. Художня література не повинна виконувати лише допоміжну роль при вивченні мови. Вона має самоцінне значення.
  2. Насамкінець наголошую на публічності розгляду стандарту. Просимо розробників до ухвалення стандарту на Колегії МОН, показати його громадськості, ще раз порадитися, щоб демократична процедура була дотримана до кінця.

Проблемні моменти третьої редакції (від 29.05.2020) проєкту Державного стандарту базової середньої освіти передано мною в МОН України в листі й озвучені під час онлайн-зустрічі науковців із розробниками стандарту 10.06.2020 р. 

https://zl.kiev.ua/problemni-momenty-derzhavnogo-standartu-bazovoyi-serednoyi-osvity-v-redaktsiyi-vid-29-05-2020-dlya-podalshogo-obgovorennya-i-doopratsyuvannya/?fbclid=IwAR0MRh-AFdQ8a9-rxowkL91CiRU_CmyWVd3MbYzhaiL1Bmg2SmRcdz2vwMw

https://www.facebook.com/zl.kiev.ua/photos/a.861808133940920/3010300925758286/

Сподіваюсь, на появу виваженого і якісного документа. Прошу сприймати визначені проблеми не як особисті образи, а як робочий процес, що буде слугувати розвитку української освіти.

Окрім того, прошу врахувати думку громадськості, документи, які передали до розгляду розробникам інші фахівці та інституції.

  • Лист №044/272-06 від кафедри зарубіжної літератури Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 12 червня 2020 р.

«…Вважаємо більш доречним і коректним використання термінів «зарубіжна література» або «зарубіжні літератури», які мають сформовані наукові засади, традиції, методику викладання й багатий досвід учителів-практиків. Викладання зарубіжних літератур у закладах середньої освіти має здійснюватися українською мовою. При тому необхідно надати учням право читати художні твори зарубіжних літератур у найкращих українських перекладах та/або мовами оригіналів, якщо учні вивчають їх у школі й володіють ними на достатньому рівні. У розділі Знання в проєкті Державного стандарту базової середньої освіти необхідно вживати термін «Художня література (українська література, зарубіжні літератури)», а не «Літературний твір», який є значно вужчим за змістом. Вкрай важливим є передбачити вивчення української літератури і зарубіжної літератури (або зарубіжних літератур) як окремих предметів, що уможливить формування національних цінностей і розуміння важливості української літератури у контексті загальносвітового літературного процесу». (Файл додається)

  • Лист № 902 від кафедри світової літератури Львівського університету імені Івана Франка від 12 червня 2020 р.

«Опрацювавши текст проєкту «Державного стандарту Базової середньої освіти» (в редакції від 29.05.2020 року), передусім в частині змістового та структурного наповнення мовно-літературної галузі, викладачі кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка вважають за необхідне висловити такі зауваження:

  1. Запропоновані термінологічні формулювання засвідчують бажання інтегрувати зарубіжну літературу в значно ширший літературний контекст, позбавити її самостійного місця в освітніх програмах, що призведе до втрати як її змістового компоненту, так і значного практично-методичного досвіду викладання зарубіжної літератури.
  2. У тексті проєкту «Державного стандарту Базової середньої освіти» визначено мету базової середньої освіти (п. 4), а також конкретизовано, що реалізація мети базової середньої освіти ґрунтується на певних ціннісних орієнтирах. Вважаємо, що псевдосинонімізація ключових термінів та понять не сприятиме долученню школярів до пізнання духовної, морально-естетичної спадщини людства, що зосереджена передусім у творах художньої літератури.
  3. Наполягаємо, що доречним і коректним є використання термінів «зарубіжна література» або «зарубіжні літератури», що мають сформовані  наукові засади, традиції, методику викладання і багатий досвід учителів-практиків. 
  4. Викладання зарубіжних літератур у закладах середньої освіти має здійснюватися українською мовою. Водночас необхідно надати учням право читати художні твори зарубіжних літератур у найкращих українських перекладах або мовами оригіналів, якщо учні вивчають їх у школі та володіють ними на достатньому рівні.
  5. У розділі Знання в проєкті Державного стандарту базової середньої освіти необхідно вживати термін «Художня література (українська література, зарубіжні літератури)», а не «Літературний твір», який є значно вужчим за змістом.  
  6. Вважаємо, що слід посилити роль художньої літератури (української літератури, зарубіжної літератури (або зарубіжних літератур)) у проєкті Державного стандарту базової середньої освіти.
  7. Просимо взяти до уваги необхідність передбачити вивчення української літератури, зарубіжної літератури (або зарубіжних літератур) як окремих предметів». (Файл додається)
  • Пропозиції, які надали на онлайн-засідання Горобченко Ірина Вікторівна, завідувач міського методичного кабінету відділу освіти Горішньоплавнівської міської ради, учитель-методист зарубіжної літератури, головний редактор журналу «Всесвітня література в сучасній школі», Каєнко Олександр Васильович, учитель зарубіжної літератури Новоукраїнського НВК “Загальноосвітня школа І ступеня з поглибленим вивченням англійської мови – гімназія “Лідер”, заслужений учитель України, відмінник освіти України,

«У самому проєкті Стандарту, зокрема, записано: «Метою базової середньої освіти є всебічний розвиток, навчання, виховання здобувачів освіти…» (далі – п.3).

  • Література (українська і зарубіжна) найбільше з-поміж інших дисциплін працює на реалізацію такої мети.
  • Українська література допомагає учневі ідентифікувати себе як українця, представника свого народу, носія етнічного і культурного коду. Зарубіжна література допомагає пізнати код інших країн і народів і – через неї – відчути себе часткою Світу.
  • Художня література – скарбниця традиційних духовних цінностей і, як наслідок, вагомий засіб виховання компетентностей і життєвих необхідностей, задекларованих у тому ж пункті 3.
  • Немає сенсу нищити могутній інструмент впливу на формування особистості, перетворюючи його на ще одне джерело медіатекстів».

 

Ніколенко Ольга Миколаївна, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри світової літератури Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, відмінник освіти України, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії імені Івана Франка, лауреат Державної премії імені В’ячеслава Чорновола

15 червня 2020 р.

Черговий номер

Новини

Copyright © Журнал "Зарубіжна література в школах України"

Розробка сайтів студія “ВЕБ-СТОЛИЦЯ”