Двобій: честь і благородство проти безчестя й підступності (за романом В. Скотта «Айвенго»)

Автор: Гуцол Валентина Петрівна, вчитель зарубіжної літератури Понінківського НВК «ЗОШ I-III ступенів №1, гімназія», Полонського району, Хмельницької обл.
Презентація до уроку

Gucol_Skott

Тип уроку: інтегрований урок-гра.
Мета уроку: довести, що Айвенго – втілення благородства, відданності, що він істинний лицар;
навчати учнів застосовувати знання, набуті при аналізі літературного твору, у нестандартній ситуації;
розвивати уміння учнів узагальнювати матеріал, аргументувати відповідь;
виховувати чесність, товариськість, людяність.
Обладнання: мультимедійна презентація.

Хід уроку

Розпочинається урок фрагментом відеофільму “Легенда про доблесного лицаря Айвенго” (Облога замку Торкільстон) (Слайд 2)
Вчитель.
Замок времени скрыт, укутан, укрыт
В нежный плед из зеленых побегов
Но развяжет язык молчаливый гранит
И холодное прошлое заговорит
О походах, боях и победах.
Упадут сто замков и спадут сто оков,
И сойдут сто потов с целой груды веков
И польются легенды из сотен стихов
Про турниры, осады, про вольных стрелков
В. Висоцький
(Слайд 3)
Старовинні замки в Англії зберігають таємниці минулого життя, вони є свідками лицарських турнірів, на яких лицарі демонстрували свою сміливість, спритність, майстерне володіння зброєю, а також чесність і благородство. (Слайд 4).
В. Скотт захоплювався історією Англії, особливо вивчав історію країни за часів лицарства, часів правління короля Річарда І Левове Серце. І ось саме історичні події ХІІ ст. зображує письменник у романі “Айвенго”. (Слайд 5).
Збіжить час, і письменники писатимуть про нас із вами, про ту епоху, за якої ми живемо. Але і нас цікавить, як жили раніше, що захоплювало і що турбувалолюдей багато століть тому, що вони цінували і що зневажали.

І. Актуалізація знань учнів.
1. Звідки ми дізнаємось про історичне минуле?
2. Чи допомагає нам у цьому художня література? Який саме жанр літератури?
3. Хто є засновником історичного роману?

II. Повідомлення теми, мсти уроку.
Гадаю, що настав час “розбити сто замків” і поринути в стихію захоплюючих лицарських турнірів, щоб побачити двобій благородства і честі проти безчестя інесправедливості.

III. Мотивація навчальної діяльності учнів.
На згадку мені прийшли слова відомого російського поета Е. Асадова: (Слайд 6)
Но в одном лишь не уступай,
На разрыв иди, на разлуку.
Только подлости не прощай,
И предательства не прощай
Никому: ни любимой, ни другу.
Мені хотілося б, щоб ці слова були не лише лейтмотивом сьогоднішнього уроку, але стали і лейтмотивом вашого життя.

ІV. Робота над змістом твору.
Отже, роман “Айвенго” ви назвали історичним романом. То пригадайте тоді, які історичні події покладено в основу твору? (Слайд 7).

Розповідь учителя історії про III-й Хрестовий похід. (Слайд 8).

Учитель світової літератури. Все почалось дощового вечора неподалік від замку Седріка Саксонця.
– Що за непрохані гості завітали до Саксонця?
– Як зустрів гостей Седрік, чим пояснюється такий прийом?
– Куди поспішають лицарі на чолі з храмовником Бріаном де Буагільбером?

Я, як і ви, з нетерпінням чекаю розповіді про лицарський турнір. Саме до міста Ашбі поспішає храмовник зі своїм загоном, туди ж прямує і Айвенго. Давайте і ми відчуємо запах боротьби, почуємо клич турніру, що ось-ось розпочнеться. Такі турніри відбувалися за спеціально встановленими правилами. А за якими саме, про це нам розповість учень.

Індивідуальне повідомлення учня.
В. Скоттв романі “Айвенго” так описує хід лицарського турніру.
У першийдень відбувається індивідуальний турнір, лицарі-заводії викликають на двобій усіх бажаючих лицарів. Той, хто хоче битися, повинен ударити в щит заводія своїм списом, удар тупим кінцем означає битися до падіння з коня, гострим кінцем – виклик на смертельний бій.

Переможець першого турнірного дня обирає королеву краси і кохання. На другий день відбуваються “командні” змагання. Тому, хто найбільше відзначився, королева краси і кохання покладає на голову спеціальний вінець. Також у другий день турніру відбувалися змагання лучників для йоменів-селян.
В. Скотт прагнув у романі зобразити на історичному тлі долю звичайної людини, вивчаючи життя лицарів, він захоплювався їх благородством і доблестю. Про це свідчать його слова “Чисте світло лицарства; тільки воно відрізняє благородноговід мужика і дикуна, воно оцінює наше життя безмежно нижче від нашої честі, дає нам перемогу над злигоднями й стражданнями і вчить нас не боятися нічого, окрім ганьби..
Лицарство – джерело найшляхетніших вчинків, це опора гноблених та захист принижених, це боротьба проти свавілля влади. “(Слайд 9).

Вчитель. Я думаю, що у вас достатньо благородства, честі і знань тексту роману, щоб проводити не просто турнір, а літературно-лицарський турнір. Для того, щоб провести турнір, потрібні розпорядники турніру.
– Як їх називають в романі?
V. Літературно-лицарський турнір.

Герольд 1. Кожен лицар, бажаючий взяти участь у турнірі, має право вибрати собі суперника із числа 5-ти заводіїв. Після того, як кожен із учасників турніру переламає спис п’ять разів, принц оголосить, хто із них є переможцем і накаже вручити йому приз, а ще йому буде надана можливість вибрати королеву красиі кохання.
Вчитель. Прекрасні дами, слідкуйте уважно за відповідями на питання доблесних лицарів, щоб могли їх достойно оцінити по завершенню турніру.

1-ий етап поєдинку.
Учасники по черзі ставлять один одному запитання. (Зразок запитань)
І. Чому Айвенго обов’язково повинен був бути на турнірі в Ашбі?
2. Чому Дездішадо вибрав королевою турніру леді Ровену?
З. Чому саме ім’я Дездішадо взяв для себе Айвенго?
4. Чому Айвенго, ще не зовсім одужавши, поспішив на допомогу Ребеці?
5. 3а кого Седрік хотів видати заміж свою вихованку леді Ровену і чому?
6. Чому Бріан не захотів зізнатися перед гросмейстером, що Ребека не є чаклункою?
7. Доведіть, що лицар Бріан загинув від Божої руки.
8. Чому Ульріка вирішила спалити барона Фрон де Бефа у замку?
9. Кому належать ці слова: “Ти, проклятий собако, бачиш ці терези? На цих самих терезах ти відважиш мені тисячу фунтів срібла” До кого вони адресовані?
10. Чому лицар де Брасі без бою здався в полон Чорному Лицарю?

Вчитель. Ви всі були свідками того, як лицарі показували свої знання тексту, як вони підставляли плече допомоги своєму товаришу, рятували лицаря від безчестя.
Закінчився 1-ий етап турніру.
Зверніть увагу на домашнє завдання: підготуватися до написання твору – роздуму. (Слайд 10).

Герольд 2. “Рішуче в бій, хоробрі лицарі! Людина вмирає, а слава її живе! В бій! Смерть краща від поразки! У бій, звитяжці, бо прекрасні очі стежать за вашими подвигами..»
– Яких моральних принципів повинні дотримуватися лицарі? (Слайд 11).

На арені з’явився новий воїн у мідному сталевому обладунку іззолотими
прикрасами, на його щиті був зображений дуб із корінням і напис іспанською мовою “Дездішадо”, що означало “Позбавлений Спадку”. Гострим кінцем списа він ударив у щит Бріана де Буагільбера, викликаючи тим самим лицаря на смертний бій. (Слайд 12).
Другий етап поєдинку.

Дама 1-а. Доблесні лицарі, розкажіть про себе. Хто ви такі, як дотримуєтеся
лицарського кодексу? (Слайд 13)
Розповідь Бріана. Я, Бріан де Буагільбер, норманин, командор доблесного ордену храмовників. (Слайд 14). Я один із найхоробріших лицарів Храму; гордий, жорстокий, не боюсь нічого ні на землі, ні на небі, прагну влади, зневажаю саксів. Готовий битися з Айвенго не на життя, а на смерть і впевнений в тому, що перемогу здобуду обов’язково. На лицарському турнірі я примітив вродливу дівчину, то булаРебека, донька Ісаака, але з нею одружитися яне можу, тому що лицарі-храмовники не мають права одружуватися. І коли потрібно булона суді відповідати за порушення чернечих обітниць, я не заперечував того, що єврейка-чаклунка причарувала мене своїми чарами.
“Нехай гинуть сотні таких тендітних створінь, як ця єврейка, аби тільки мені сміливо простувати вперед до слави і почестей”.

Розповідь Айвенго. Моє справжнє ім’я Айвенго. Мені 25 років, я син саксонського тана Седріка Ротервудського. На лицарському турнірі я виступаю під іменем Дездішадо, що в перекладі з іспанської означає Позбавлений Спадку. Так- так, рідний батько позбавив мене спадку, вважаючи зрадником через те, що я виступив в Хрестовий похід разом з Річардом I-им, королем-норманом. Я кохаю леді Ровену, але батько й чути не хоче, щоб його син одружився з особою королівської крові. Леді Ровена повинна одружитися з Ательстаном.
Я, як справжній лицар, вболіваю за долю народу, беру участь у лицарських
турнірах, захищаю несправедливо скривджених, готовий ризикувати власним життям заради дами.

II. Герої ставлять запитання один одному. (Зразок запитань).
1. Сер Айвенго, чому ти прийняв титул переможця турніру, адже тобі допоміг Чорний Лицар, і саме його принц Джон оголосив переможцем?
2. Доблесний лицарю, поясни нам, чому ти, кохаючи Ровену, називаєш єврейку Ребеку «люба», «дорога», «мила».
3. Розкажи, Бріане, всім присутнім, як закінчився наш першийпоєдинок на турнірі, який влаштовував Річард І після здобуття фортеці Сен-Жан-д’Акр.
4. Бріане, ти лицар-храмівник. Зізнайся, якими вчинками ти заплямував честь Ордена Храму.

III. Конкурс гречних слів.
Благородні лицарі, дотримуючись лицарського кодексу, ви повинні шляхетно поводитись з людьми, особливо поважати, цінувати жінок Тому я пропоную вам назвати якнайбільше ґречних слів, звертаючись до дами серця.

Принц Джон
Сер лицар Позбавлений Спадку! Ваш обов’язок і ваш привілей – назвати
Красуню – королеву вроди та кохання.
Піднесіть списа (Айвенго зі списом проходить біля дівчат і опускає вінець до ніг прекрасної Ровени).
Ровена (бере цей вінець і надіває на голову лицарю, який стає навколішки).
Вінчаю тебе, лицарю, цим вінцем за відвагу. Ніколи ще вінець лицарства не належав більш достойному переможцю.
(Лицар схилив голову й поцілував руку прекрасної королеви).

VI. Підведення підсумків уроку.
Отже, діти, познайомившись з популярною книгою, ми побачили, що пригоди вигаданих героїв, їх особисте життя переплітаються з важливими історичними подіями. Ми зрозуміли також, що автор, як і читачі, захоплюється мужніми, справедливими, вірними героями, що ні за яких обставин не втрачають честі, гідності, благородства; мали можливість переконатися, що не все в лицарських законах було правильним і більшість із них залишилося уминулому, але від епохи лицарства у спадок перейшло найважливіше – прагнення служити добру, бути чесним і справедливим, ставши на захист скривджених.
Недарма і зараз найвища похвала хлопцеві або чоловікові – це коли про нього скажуть: «Ось справжній лицар!»
Так будьте ж справжніми лицарями!

Оцінювання учнів.
 
VII. Домашнє завдання. Підготуватися до написання твору-роздуму за раніше записаним планом.