Повість-казка Ернеста Теодора Амадея Гофмана «Малюк Цахес»

Автор: Балачук Катерина, учениця 9-го класу НВК «ЗОШ І-ІІІ ступеня – дитячий садок» с. Здомишель Ратнівського р-ну Волинської області,
Захоплення – малювання, танці
Куратор: Сметюх Ольга Василівна

Одним із найцікавіших для мене творів є повість-казка Ернеста Теодора Амадея Гофмана «Малюк Цахес».
У цьому творі Гофман розвиває популярний фольклорний мотив про чудодійне волосся. Добра фея з жалості дарує маленькій потворній істоті Цахесу три чарівні волосинки. Завдяки їм усе значне й талановите, що відбувається або про¬мовляється за присутності Цахеса, приписується саме йому. А ось гидкі вчинки самого малюка приписують оточуючим його людям. Цахес робить блискавичну і блискучу кар’єру. Малюка вважають за найгеніальнiшого поета. Цахес стає тає¬мним радником, а згодом і міністром. Страшно подумати, яких ще висот зміг би досягти потворний мaлюк, але вчасне втручання доброго чарівника кладе край його химерній кар’єрі. Втративши три чарівні волосинки, Цахес стає тим, чим він є насправді, – разюче потворною подобою людини. Тепер ті, хто з насолодою підкорявся малюкові, глузують з нього. Рятуючись від колишнix прихильників, Цахес кидається у нічний горщик, де гине.
З великою силою Гофман втілює у своєму оповіданні образ Цахеса. Малюк є тією людиною, яка привласнює результати чужої праці, чужі заслуги та чесноти. За Гофманом, три золоті волосинки, подаровані феєю, є символом золота, тобто грошей, їхньої безмежної влади над суспільством. Звідки ж беруться люди того гатунку, яких можна назвати цахесами? Гофман дає кілька версій їх походження. Це є засліплене суспільство, яке в повному самозабутті творить собі кумира, прояви потойбічних чарівних сил, влада гаманця, просто людське божевілля. До того ж у творі простежується весь шлях поклоніння фальшивому кумирові: від захоплення й обожнювання до смертельного жаху перед черговим тираном. Та не лише нікчемну і потворну істоту Цахеса висміює автор. Мішенню для стріл сатири насамперед є суспільство, вражене сліпотою. Це справжнє князівство ляльок, де все схоже на безглуздий маскарад, всі ниточки якого тримає потвора Цахес.
Казка наштовхує на таку думку: у кого гроші, хоч він і нікчемний, той може присвоїти собі плоди і талант інших, його поважають, захоплюються ним, приписують різні чесноти, а вади не помічають. Гофман дав можливість мені зрозуміти, що цахеси живуть і працюють лише завдяки нікчемності сус¬пільства, що їх вивело на вершину життя. Тому не дивно, що в країні, де панує малюк Цахес, бракує моралі, любові, щирості. На жаль, автор, поставивши точний діагноз хворому суспільству, не дає рецептів лікування хвороби.
Гофман виводить на суспільну арену також антипода малюка Цахеса – студента Бальтазара. Це типовий романтичний герой. Він є натурою насамперед творчою, яка протистоїть підгнилому суспільству. Але автор іронізує і над цим персонажем: Бальтазар швидко перестав цікавитися суспіль-ними проблемами, вдовольнившись легким щастям обивателя. Він одружується із своєю коханою, молоде подружжя осе¬ляється в затишному сільському будиночку, і душі Бальтаза¬ра та красуні Кандіди засинають навіки.
У сьогоденному суспільстві казка «Малюк Цахес» звучить дуже гостро. В реальному житті не існує чаклунів, але цахеси займають найвищі посади. І саме цахеси одружуються з прекрасними кандідами, і саме вони купують собі за чужі кошти затишні хатинки десь на екзотичних островах. А ось на бальтазарів чекає напружена духовна праця, без якої ніхто не зможе дорівнятися до людини. Адже ніякі сприятливі умови, нічия допомога, навіть чарівні сили, не забезпечать успіху без зусиль самої людини.
Сьогоднішні молоді люди повинні замислитися над «Малюком Цахесом», бо саме від них певною мірою залежить подальша доля їхньої держави. Особисто для мене одне відомо цілком точно: краще висміювати ницих цахесів, ніж плазувати перед ними та підкорятися їх владі.