Мої мандри до незвичайних країн із Лемюелем Гуллівером

Автор: Кир’яченко Євгенія, учениця 7-А класу гімназії міжнародних відносин №323 м. Києва
Захоплення: танці (джаз-фанк), література
Вчитель: Кожукало Наталія Вікторівна

Гуллівер. Це ім’я мені знайоме із п’ятирічного віку, коли подивилася мультиплікаційний фільм, а потім мама цікаво й доступно для маленької дитини розповіла про його пригоди в Ліліпутії. А нинішнього літа я прочитала книгу Джонатана Свіфта «Мандри до різних далеких країн світу Лемюеля Гуллівера, спершу лікаря, а потім капітана кількох кораблів» (Переклад з англійської Ю.Лісняка. К.:Дніпро,1983, 288с.). Уже з перших сторінок текст захопив мене, тому прочитала швидко. Знаю, що роман сатиричний, тому попереду ще серйозне осмислення авторського задуму, проблематики, образів.
У першій частині твору разом із Лемюелем побувала в Ліліпутії, з цікавістю познайомилася з жителями країни, їхніми законами та звичаями, наукою та системою виховання й порівняла із сучасними. І хоча серйозної небезпеки для Гуллівера від ліліпутів не було, я дуже зраділа, коли сталася щаслива нагода для нього покинути Блефуску й повернутися на батьківщину.Під час перебування героя у Бробдінгнегу вразили його патріотизм, вправність у мореплавстві, а також музичні здібності. Особливі хвилювання охопили мене, коли читала третю частину роману, адже Гуллівер побував у полоні в піратів, був арештований у королівстві Лаггнегг. Та особливо цікаво мені було побувати разом із Лемюелем у країні гуігнгнмів. Була здивована та приємно вражена тим, що коні можуть бути такими розумними та добрими, і цим вони протиставляються невихованим, недоброчесним людям-дикунам і огидним йеху.
Гуллівер навчив мене бути сміливою, до кінця завершувати розпочаті справи, вчити іноземні мови. Вкотре переконалася, що порядність, ввічливість, допомога іншим, доброта, інтелект не втрачають своєї значимості й сьогодні. А ще захотіла прочитати інші твори Джонатана Свіфта.