«18» лютого 2021 р.
№ 130/31
Міністру освіти і науки України
Сергію Шкарлету
ВІДКРИТИЙ ЛИСТ
щодо проєкту Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти від колективу Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
Вельмишановний Сергію Миколайовичу!
Із метою впровадження Державного стандарту базової середньої освіти Міністерство освіти і науки України розробило проєкт Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти та представило його 13 січня 2021 року на офіційному сайті МОН України для громадського обговорення.
Колектив Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України глибоко стурбований тим, що у представленому проєкті Типової освітньої програми предмети «Українська література» та «Зарубіжна література» об’єднано в єдиний інтегрований курс, а для їхнього вивчення виділено спільні 3,5 години. Так, у рамках «Мовно-літературної» галузі пропонуються сучасним українським школам галузеві інтегровані курси: «Українська мова і література»; «Інтегрований курс літератур (українська та зарубіжна)»; «Інтегрований мовно-літературний курс (українська мова, українська та зарубіжна література)». Подібне поєднання може призвести до того, що або українська література, а чи зарубіжні літератури можуть альтернативно, «за вибором» зникнути як навчальні дисципліни у тій чи тій школі залежно від адміністративного рішення.
На жаль, у процесі впровадження безумовно важливих реформ, у процесі постання Нової української школи із незрозумілих причин методично, послідовно стираються межі, розмиваються кордони гуманітарних дисциплін. Мова, література, історія України – ідеологічно, національно, стратегічно важливі галузі науки, освіти. Поєднання гуманітарних дисциплін не просто не на часі, у ньому криється загроза уніфікації, зміщення акцентів, розмивання цілковито окремих вагомих предметів, надважливих для виховання молодих свідомих українців.
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України просить врахувати уже висловлену раніше, під час обговорення Державного стандарту базової середньої освіти, позицію: необхідно розділити предмети «Українська література» та «Зарубіжні літератури», зокрема в освітніх програмах для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти. Ці дисципліни, навчальні предмети, які знайомлять учнів з творами мистецтва літератури, мають не лише право на самостійне існування, а є самодостатніми, унікальними. Таке поєднання може призвести також до вільного трактування програми, а зміщення акцентів у час, коли Україна перебуває в стані гібридної війни з Росією, може призвести до незворотних наслідків.
У результаті непродуманої інтеграції гуманітарних дисциплін Україна може втратити сформовану літературну освіту, що призведе до значного зниження інтересу учнів до читання художньої літератури – української та зарубіжних країн, до моральної деградації суспільства, втрати національної ідентичності. Подібне поєднання нівелює важливі світоглядні та виховні предмети в системі середньої освіти, може призвести до їхнього розчинення, зникнення в трьох або чотирьох інтегрованих курсах, – курсах, проти яких виступала широка громадськість ще на етапі обговорення Державного стандарту середньої освіти.
Вчена рада Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка Національної академії наук України вимагає від Міністерства освіти і науки України[1]:
1) Припинити шкідливі для українського суспільства експерименти із навчальними предметами «Українська література» і «Зарубіжні літератури»;
2) Дисципліни «Українська література» та «Зарубіжні літератури» розділити, накреслити в «Додатку 3 проєкту Типової освітньої програми» окремі графи для цих навчальних предметів, а лінію розподілу витримати до 9‑х класів. Виділити на вивчення дисциплін «Українська література» та «Зарубіжні літератури» по 2 години на тиждень у 5-9 класах (не менше, аніж нині);
3) У поясненні зазначити, що в рамках мовно-літературної галузі можуть вивчатися окремі навчальні предмети «Українська література» і «Зарубіжні літератури» АБО інтегрований (експериментальний) курс «Українська і зарубіжні літератури» (зі збереженням загальної кількості годин);
4) Інтегровані курси, де поєднуються українська мова, українська література і зарубіжні літератури категорично вважаємо недоцільними, оскільки вони є штучними і можуть призвести до звуження простору читання художньої літератури взагалі;
5) Звертаємо також увагу на необхідність вживання терміну «ЗарубіжнІ літературИ» (у множині), а не «ЗарубіжнА літературА» (в однині), про що йшлося на етапі громадського обговорення Державного стандарту середньої освіти, а колективом Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України було підготовлено і надано детальне наукове роз’яснення цих та інших дефініцій.
ЗРАЗОК ВИПРАВЛЕННЯ
Додатку 3 в проєкті
Типової освітньої програми для 5-9 класів
закладів загальної середньої освіти
Освітні галузі |
Орієнтовний перелік предметів та галузевих інтегрованих курсів |
Рекомендована кількість годин на тиждень у класах |
||||
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
||
Мовно-літературна |
Українська мова |
4 |
4 |
3 |
3 |
3 |
Українська література |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
Зарубіжні літератури |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
Іноземна мова |
3,5 |
3,5 |
3,5 |
3,5 |
3,5 |
|
У рамках мовно-літературної галузі можуть вивчатися (за рішенням закладу освіти): – окремі навчальні предмети «Українська література» і «Зарубіжні літератури» або інтегрований (експериментальний) курс «Українська і зарубіжні літератури» зі збереженням загальної кількості годин; – друга іноземна мова (не менше двох годин на тиждень). |
Голова Вченої ради,
директор Інституту літератури
ім. Т.Г.Шевченка НАН України,
академік НАН України М.Г. Жулинський
[1] Проєкт цього відкритого листа обговорено та схвалено на засіданні Вченої ради Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України (Протокол № 2 від 18 лютого 2021 р.).
Розробка сайтів студія “ВЕБ-СТОЛИЦЯ”