Десяте звернення педагогічної громадськості щодо проєкту Державного стандарту

Т.В.О. МІНІСТРА ОСВІТИ І НАУКИ

Л.С. МАНДЗІЙ

ДЕСЯТЕ ЗВЕРНЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ГРОМАДСЬКОСТІ

ЩОДО ПРОЄКТУ ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ

(МОВНО-ЛІТЕРАТУРА ГАЛУЗЬ)

Шановна Любомиро Степанівно!

Із 2 червня 2020 р. МОН розпочав серію публічних онлайн-консультацій із громадськістю щодо імплементації Державного стандарту базової середньої освіти та дорожньої карти його упровадження.

https://mon.gov.ua/ua/events/2-chervnya-mon-rozpochinaye-seriyu-publichnih-konsultacij-iz-vprovadzhennya-novogo-derzhavnogo-standartu-dlya-bazovoyi-serednoyi-osviti-persha-konsultaciya-vidbudetsya-u-kiyevi?fbclid=IwAR2TCun_hqGAsTJYpc_4FK8ZheFjergGybCiRCAoxVk3KrD5QiSUIf5hYHc

Ми, учасники першої онлайн-консультації, заявляємо.

У зв’язку з тим, що

• освітянам важко зареєструватися й потрапити на онлайн-консультації: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdMCNeYM3loQnJjlMFJ6PK40uMf-0edg_fuFdT4UBfwH1l18g/closedform
• під час онлайн-консультації 2.06.2020 р. модераторами було дозволено поставити лише 3 запитання від безпосередніх учасників і 3 запитання від ФБ-спільноти;
• оновлений проєкт Державного стандарту базової середньої освіти був тривалий час прихований від громадськості і лише в день онлайн-консультації (2.06.2020 р.) з’явився на сайті МОН;
  https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/publichni-konsultaciyi-reforma-nush-novij-standart-dlya-bazovoyi-osviti
• протягом року (від червня 2019 р. до травня 2020 р.) було написано 9 відкритих звернень громадськості щодо мовно-літературної галузі в проєкті Державного стандарту, але ані робоча група, ані МОН належно не реагували і не залучали фахівців до створення проєкту;

ХОЧЕМО ДОНЕСТИ ДО ВАС СПІЛЬНУ ДУМКУ І ПРОПОЗИЦІЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ГРОМАДСЬКОСТІ, щоб вони були враховані в процесі доопрацювання мовно-літературної галузі в Державному стандарті базової середньої освіти.

1. Під час публічних онлайн-консультацій необхідно обговорювати передовсім сам проєкт Державного стандарту, а не його імплементацію. У проєкті документа (особливо в мовно-літературній галузі), зокрема в редакції 29.05.2020 р., залишилося багато проблемних моментів, які потребують особливої уваги.
2. Оскільки проблеми мовно-літературної галузі не вирішені в оновленому проєкті від 29.05.2020 р., а закладам середньої освіти працювати за ним наступні 12 років, не треба поспішати із затвердженням Державного стандарту, адже його слід належно доопрацювати.
3. Необхідно долучити до робочої групи розробників відомих фахівців, передових учителів, методистів, науковців із НАН та НАПН України, представників професійних громадських організацій із метою вдосконалення мовно-літературної галузі. Просимо забезпечити не заочний (через онлайн-сервіси), а очний формат роботи цієї комісії на базі МОН із широким висвітленням її роботи в пресі.
4. Звертаємо Вашу увагу, що художній літературі в Державному стандарті не надано самостійного значення, вона розуміється в проєкті лише як ілюстрація до вивчення мови або спосіб її опанування, а це порушує інтереси дітей і погіршує стан гуманітарної освіти в Україні.

Цитата із редакції 29.05.2020: «13. Метою мовно-літературної освітньої галузі є розвиток компетентних мовців й читачів з гуманістичним світоглядом, які володіють українською мовою (зокрема й через долучення до читання художньої літератури України та зарубіжжя), здатні спілкуватися мовами відповідних корінних народів і національних меншин, іноземними мовами – для духовного, культурного й національного самовираження та міжкультурного діалогу, для збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, творчої самореалізації, формування ціннісних орієнтацій і ставлень».

5. В основному тексті проєкту Державного стандарту жодного разу не звучать словосполучення «українська література», «зарубіжна література», що мають важливе світоглядне значення. Розмитість понять або їх свідоме уникнення призведе до можливого вилучення цих компонентів у галузі середньої освіти.
6. У тексті Державного стандарту (окремим додатком) необхідно обов’язково подати варіанти навчальних предметів/інтегрованих курсів, які пропонує МОН у межах цього Державного стандарту, та весь механізм реалізації Державного стандарту, інакше «розмитий» у формулюваннях Державний стандарт дає можливість маніпулювання предметами й інтегрованими курсами як з боку МОН, так і з боку ЗСО.
7. Інтеграція стосовно української мови, української літератури, зарубіжної літератури НЕПРИПУСТИМА, адже це основа формування світогляду нації, ядро формування демократичного громадянського суспільства.
8. Варіанти предметів/курсів, оприлюднені МОН 2 червня 2020 р. під час онлайн-консультації, педагогічна спільнота НЕ ПІДТРИМУЄ, адже із 5 варіантів лише в 1 з них українська література і зарубіжна література збережені як повноцінні предмети; лише в 2 із 5 варіантів збережено українську мову як окремий предмет; усе інше – варіації інтеграції, що є сумнівними і позбавлені науково-методичної основи.
9. Інтеграція мовно-літературних предметів ніколи не була предметом експерименту в Україні, тому має бути запроваджений спеціальний пілотний проєкт протягом кількох років. Не варто поширювати інтеграцію одночасно на всю Україну без урахування результатів експерименту, без сформованої методики і без сформованих компетенцій педагогічних кадрів.
10. Замість терміну «зарубіжна література» в оновленому проєкті Державного стандарту від 29.05.2020 р. використано термін «література зарубіжних країн (у перекладі українською мовою)» (Додатки 1, 2). Цей термін є проблемним, оскільки: а) його можна розуміти не тільки в значенні «художня література», відповідно може відбутися підміна саме художніх творів на будь-які інші тексти (історичні, документальні, наукові тощо); б) кордони країн в історії світу змінювалися, відповідно не можна чітко кваліфікувати ті чи інші літературні явища або митців згідно з межами країн; в) термін «зарубіжна література» має певну традицію, сформовану методику викладання в ЗСО, а поняття «літератури зарубіжних країн» не має такої традиції й методики; г) «у перекладі українською мовою» обмежує міжпредметні зв’язки художньої літератури та іноземних мов, адже у викладанні зарубіжної літератури завжди була традиція порівняння українських перекладів і оригіналів літературних творів іноземними мовами, якими володіють учні. Вимагаємо повернення усталеного терміну «зарубіжна література» на рівні з «українська мова», «українська література».
11. Необхідно виправити Додаток 1. Замість назви «Літературний твір» варто зазначити «Художня література», оскільки це значно ширше поняття, що охоплює певні тенденції, закономірності, явища, а також літературні твори.
12. У Додатку 1 відсутні поняття, що стосуються художньої літератури. Наприклад: Комунікація. Відсутні поняття «діалог із художнім твором», «діалог читача і автора художнього твору», «діалог культур», «діалогізм художньої літератури». Текст/ медіатекст. Відсутні поняття «художній текст», «художній твір». Мовні засоби. Відсутнє поняття «мова художньої літератури».
13. У Додатку 1 у визначеннях компетентностей недостатньо прописано прилучення учнів до читання художньої літератури. Наприклад: Вільне володіння державною мовою. Уміння. Тут простежується обмеження читання учнями художньої літератури (української та зарубіжної) лише рівнем сприймання. Тобто художня література – лише ілюстрація до мовних явищ. Ставлення. Відсутність потреби читання художньої літератури (української, зарубіжної) українською мовою), хоча стосовно національних меншин це зазначено (потреба в читанні художньої літератури рідною мовою). Математична компетентність. Компетентності в галузі природничих наук, техніки й технологій. Інноваційність. Відсутність художньої літератури (української, зарубіжної) у формулюваннях цих компетентностей взагалі, тут зроблено акцент лише на мовленнєвій діяльності, комунікаційних формах.
14. Необхідно виправити Додаток 2 Вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти з мовно-літературної освітньої галузі (українська мова, українська література та літератури зарубіжних країн (у перекладі українською мовою)). Слід повернути термін «зарубіжна література» замість «літератури зарубіжних країн (у перекладі українською мовами)», який є неоднозначним і не має ані традиції, ані методики викладання в ЗСО. Окрім того, в Додатку 2 відбулося зміщення акцентів у бік мови, художня література представлена переважно як ілюстрація до вивчення мови.

Отже, ще раз наголошуємо, що в оновленому проєкті Державного стандарту базової середньої освіти від 29.05.2020 р. залишилося багато проблемних моментів у мовно-літературній галузі. Тому просимо не поспішати затверджувати цей проєкт, а забезпечити роботу компетентної комісії з доопрацювання стандарту.

Відповідальні особи від громадськості:

Олена Олександрівна Семенюк, учитель української мови, літератури та зарубіжної літератури Скандинавської гімназії м. Києва, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, учитель-методист, лауреат Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2008» у номінації «Зарубіжна література»

Ревнивцева Олена Володимирівна, завідувач науково-методичної лабораторії гуманітарно-естетичних дисциплін КЗ «Кіровоградській обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського»

Вікторія Туряниця, учитель-методист зарубіжної літератури директор Свалявської гімназії Свалявської районної ради Закарпатської області, лауреат конкурсу «Учитель року – 2014» у номінації «зарубіжна література»

3 червня 2020 року