в школах України

КНИЖКОВІ ІНСТАЛЯЦІЇ

У час розвитку цифрових технологій дуже важко пояснити важливість книги. З цією метою створено багато методів та форм, які популяризують книги та залучають до читання.

Книжкова інсталяція – це, власне, одна із інноваційних форм роботи бібліотек.

Термін «інсталяція» походить від англійського слова to install (встановлювати) і розкриває технічний аспект її виготовлення: її не малюють, не пишуть, а саме встановлюють, складають з окремих частин. Основоположниками є авангардисти поч. ХХ ст., зокрема Марсель Дюшан. Його ready-made («готове-зроблене»), а також твори сюрреалістів (Г.Аполлінер «Каліграми») були попередниками інсталяцій.

Це художня техніка, яка використовує тривимірні об’єкти, призначені для зміни сприйняття простору людиною.

Інсталяції зазвичай влаштовують у приміщенні, але можна і на площах. Елементами можуть бути різні об’єкти, включаючи предмети, малюнки, звук, віртуальну реальність, інтернет. Інсталяії регулярно презентуються на міжнародних виставках сучасного мистецтва

Якщо говорити про книжкову інсталяцію, то це просторова композиція, створена з книжкових видань, різних матеріалів та форм.

Як можна використати цей метод на уроці? Головне – запропонувати учням, а ідеї прийдуть самі собою. Для їх утілення можуть бути використані, наприклад, або списані підручники із шкільної бібліотеки, або кількість книг у вашому рюкзаку.

Так, у 5 класі діти залюбки виклали з книг зірку («Хлопчик-зірка»), сходинки до знань, ялинку.

У 10 класі – сокиру – образ із роману «Злочин і кара».

Довго готувались до вибору предмета зображення учні 11 класу. Почали з найважчого.

Хотіли жука («Перевтілення» Ф.Кафки), але вийшов ніби робот. Чому? Бо не було плану-схеми.

Тому вирішили підготуватись ретельніше і створили «Міст Мірабо». Вийшло навіть дуже гарно.

Ці неформатні книжкові виставки-інсталяції, виконані руками учнів, привернули увагу всіх, хто заходив у клас, та занурили в атмосферу особливого ставлення до книги. І не треба боятися, що «скульптура» може розвалитися, адже її основний сенс – тимчасовість, крихкість, недовговічність. А завтра можна створити щось нове.

Уляна Мартюк,
учитель зарубіжної літератури,
української мови та літературиСЗШ І-ІІІ ст. № 54 м. Львова

Черговий номер

Без имени-1

[contact-form-7 id="3827" title="Замовлення вебінарів"]

Новини

Copyright © Журнал "Зарубіжна література в школах України"

Розробка сайтів студія “ВЕБ-СТОЛИЦЯ”

13 березня о 19.00 відбудеться вебінар Ольги Гузь
«5 наукових, 5 методичних і
5 практичних секретів вивчення творів постмодернізму в школі
»

1.     Що потрібно знати вчителю про постмоденрізм як спосіб мислення та художній напрям розвитку світової літератури?
2.     Яку інформацію необхідно донести до учнів? Як це зробити просто і зрозуміло?
3.     Коли варто починати говорити з дітьми про явище постмодернізму?
4.     В яких творах, що вивчаються в загальноосвітній школі з 5 класу наявні ознаки постмодерністської літератури? (Постмодерністські мітки в книгах Роальда Дала, Пауля Маара, Діани Вінн Джонс, Корнелії Функе).
5.     Місце і роль творів Михайла Булгакова в передбаченні ситуації постмодернізму в історико-культурному розвитку людства.
6.     Сходинки до вивчення текстів постмодернізму в 11 класі: фентезі, театр абсурду й твори магічного реалізму як перехідний етап до виникнення літератури постмодернізму.
7.     Знакові імена й тексти літератури постмодернізму. Шкільний ракурс: Хуліо Кортасар «Менади», Милорад Павич «Скляний равлик», Даніель Пеннак «Усе для людожерів». Набір секретних засобів впливу на учнів для прочитання й осмислення творів постмодернізму.
8.     Системний аналіз роману «Дім дивних дітей» Ренсома Ріггза як постмодерністського фентезі.

Реєструйтеся на вебінар