в школах України

Насолоджуючись літом

Так хочеться побути наодинці зі своїми думками… Щоб ніхто тебе не шарпав, не смикав. Просто хочеться тиші, бо лише вона є справжнім простором і глибиною. Можливо, так тільки здається, а насправді й тиша пустота, бо ж і вона втомлює. Тому Бог і створив світ контрастним, швидкоплинним, мінливим, багатогранним і не пізнаваним до кінця.

Вабить далина, хочеться дивуватися, як у дитинстві, осягати нові й нові світи, отримуючи свіжі відчуття. Мабуть, так тікають від… Ні, до старості ще далеко – щойно навчилася розпізнавати Правду, слухати Бога, Любити… Жити, жити, жити… Напитися життя і втамувати спрагу неможливо.
Найблагодатніша пора, коли можна трохи більше часу і уваги приділити собі, звичайно, літо. Хочеться насолодитися ним сповна, так, щоб кожен день став незабутнім. Наповнити енергією літа своє серце, щоб кожна мить стала бажаним спогадом.
Рідні і близькі люди подарують тобі стільки добра, скільки потребує твоє серце, cтільки любові, скільки може увібрати воно. Якщо зрозуміти цю істину, тоді проблеми стануть дрібнішими, ніж здавалися раніше.
Літом я маю можливість частіше бачитися з батьками, які все життя важко працювали і на схилі віку продовжують обробляти землю, господарювати. Я зрозуміла, що ця праця для них важлива, вони не можуть інакше. А справжній відпочинок для них настає тоді, коли приїздять діти й онуки. При зустрічі ми обмінюємося теплом сердець і стаємо здоровішими, багатшими навзаєм. Та й взагалі, мала батьківщина спрацьовує, як батарейка, заряджаючи новими життєвими силами. Аби лише ми пам’ятали, що сонце в маминих руках на нас чекає завжди…
Цього літа Бог дав мені можливість зміцнити здоров’я моєї донечки, та й моє також завдяки відпочинку на Чорному морі. Коли бачиш, як радіє твоя дитина, то більшого щастя не треба.
Я закохалася в море. Воно подарувало мені такі чудові миті спілкування, читання, купання, споглядання, осмислення, що я змогла віднайти в собі багато нових позитивних емоцій. Море дарує відчуття свободи, очищення, відновлення зболеного серця.
А ще однією незабутньою подією стала для нас вступна кампанія. У нашій сім’ї тепер два студенти. Щоб намалювати повнішу картину, потрібно було б розповісти про дитячі враження від літа, адже материнське серце також живе ними. Дітям радість – матері щастя. Та для цього потрібен набагато більший формат.
Літо промайнуло, як завжди, дуже швидко. Але я так люблю осінь, тому що вона багата на зустрічі з допитливими очима учнів. Мої одинадцятикласники виросли за це літо, і я переконана, що теж сповнили свої серця незабутніми враженнями. І ми отримаємо духовне задоволення від радісних моментів нашого спілкування.


Автор: Олена Ходюк,
вчитель світової літератури вищої категорії Шумського НВК “Загальноосвітня школа І–ІІІ ст. — гімназія” Тернопільська обл.

Черговий номер

Новини

Copyright © Журнал "Зарубіжна література в школах України"

Розробка сайтів студія “ВЕБ-СТОЛИЦЯ”