Новорічна пригода Попелюшки (фанфік)

Автор: Коваленко Богдана, учениця 6-Б класу Карлівської гімназії імені Ніни Герасименко Полтавської області.
Учитель. Щербань Світлана Григорівна

Одного разу під Новий рік сталася незвичайна пригода.
Юна чарівниця Герміона, яка виконувала домашнє завдання, замріявшись, випадково зачепила паличкою розгорнені сторінки двох книжок і, навіть не помітивши того, поміняла місцями Попелюшку та Червону Шапочку. Попелюшка, яка саме збиралася на бал, раптом опинилася в глухому лісі з кошиком в руках. Вона злякано озиралася по сторонам, та ніде не було нікого видно. Не зробила дівчинка й кількох кроків, як раптом з-за дерева вискочив страшенний вовк із роззявленою пащею:
– Ти хто така? І що зробила з Червоною Шапочкою?
– Червона Шапочка? А хто це?
– Як, ти не знаєш? А звідки ж тоді у тебе кошик і шапка?- не повірив Сіроманець.
– Справді,- сказала Попелюшка, я й не помітила чужих речей, та й не можу зрозуміти, де я знаходжусь. Ви б не вказали мені дорогу до палацу, бо я поспішаю на бал?
– Добре, – хижо посміхнувся Вовк. Я й сам туди збираюсь. Ти йди он тією короткою стежиною, а я піду довгою.
Не встигла Попелюшка зробити кілька кроків, як почула стукіт сокири. Там, напевно, працювали лісоруби.
– Уточню я краще дорогу в них, – подумала Попелюшка і вирушила на звуки. Коли підходила ближче, побачила на галявині вогнище, навколо якого сиділи якісь люди.
– Овва! Та це ж Дванадцять місяців!
Спочатку брати Місяці сприйняли нашу героїню за маленьку королеву й не хотіли з нею навіть говорити, але Попелюшка своєю сумною розповіддю зворушила серце навіть старого Грудня. Тоді старший із Місяців згадав про дупло у чарівному дереві. Якщо заплющити очі, сказати: «Фрекс, пекс», стрибнути в дупло – і ти опинишся там, де забажаєш.
– Дякую, дуже дякую! – сказала Попелюшка, поцілувала кожного в щічку і подалася до чарівного дерева.
«Фекс,пекс…» – тільки-но промовила вона, – як у вухах засвистів вітер,страшенний вихор підхопив її – і за мить вона опинилася у королівському палаці. Мабуть, дівчинка виглядала безглуздо у червоній шапочці та з кошиком, який зовсім не пасував до її бальної сукні…
Попелюшку зустріли гості балу і принц, якому кумедний вигляд чарівної гості не завадив розпізнати свою кохану.
– Як же довго я на тебе чекав! – прошепотів він. А Попелюшка нічого не могла промовити, тільки сльози котилися по щічках. Це були сльози щастя.
З тих пір вони не розлучалися. Весілля зіграли у Новорічну ніч.
Попелюшка і Принц подарували Червоній Шапочці багато цінних подарунків, а бабусі передали весільного пирога. Хрещена Попелюшки доправила Червону Шапочку додому. Так скінчилася новорічна пригода Попелюшки і Червоної Шапочки.
…А замріяна Герміона так нічого й не помітила…

Вам також має сподобатись...

1 Відповідь

  1. admin сказав:

    Ірина Хроменко: Богданко, дякую за таку гарну казку! Її дуже цікаво читати! Звичайно, як і у всякій добрій казці, все закінчилося щасливо. Але читачам доводиться похвилюватися. Чим же закінчиться небезпечна подорож Попелюшки лісом? Як добре, що на її шляху зустрілися Дванадцять місяців! А як ти гарно вигадала з чарівним дуплом!Чудовий фінал має ця казка! Мені сподобалося, що Попелюшка і Принц не лише насолоджуються своїм щастям, вони прагнуть зробити щасливими і інших. Вони дарують подарунки Червоній Шапочці та допомагають їй повернутися у свою казку і, що особливо зворушує, не забувають про бабусю Червоної Шапочки. Вона-таки посмакувала пирогами і навіть не звичайними, а весільним пирогом! Гарна новорічна пригода! Бажаю авторові творчого натхнення і нових творів!!! Учителеві щира подяка за залучення талановитої учениці до участі в конкурсі.

Залишити відповідь