Новорічні пригоди

Автор: Домантович Аліна, учениця 7 класу Лебединської ЗОШ I-III ступенів № 1 Сумської області
Учитель: Капуста Людмила Василівна

Одного сонячного зимового ранку дідусь, потягуючись, вийшов з хати. Аж гульк – посеред городу щось червоніє. Він підійшов ближче і не повірив своїм очам – прямісінько у снігу лежала червона торба Діда Мороза. (Треба зазначити, що це відбувалося якраз напередодні Нового Року). Дідусь зрадів і вже уявляв здивоване обличчя своєї бабусі та онучки Тетянки, коли він внесе цей мішок до хати. Але все виявилося не так просто. Взявши торбу за чуба, дід потягнув її, та торба міцно засіла у снігу. Дід і так, і так намагався витягнути, але все марно. У нього вже самого чуб змокрів, але торба не піддавалася. І тоді старенький вирішив, що нехай вже його сюрприз пропаде, але торбу треба витягти. І вирішив він покликати бабу.
– Гей, бабо, – гукнув дід. – А йди – но сюди.
Бабуся вибігла з хати і побачила діда, який намагався щось витягти зі снігу.
– Йди, допоможи витягнути мішка зі снігу. Ото буде радість Тетянці, коли вона побачить подарунки.
Баба підійшла до діда, взяла його за жупан, і почали вони вдвох тягти торбу. Але та міцно сиділа в снігу. Почухав дід свою чуприну і вирішили вони з бабою покликати онучку, бо кортіло подивитися, що ж там є.
-Гей, онучко, не лежи, торбу витягти допоможи!
Вийшла Тетянка на город, побачила, що там таке коїться і взялася допомагати бабі та діду. Взяла онучка бабу за кофтину, баба діда за жупан і почали вони тягти торбу. Тягнуть, тягнуть, але торба міцно сидить у снігу. Згадала Тетянка, що їхній собака Бобик нічого не робить, стали вони кликати його в поміч.
– Гей, Бобику, не лежи,торбу витягти допомогти!
Прибіг Бобик,схопив Тетянку за спідничку, онучка бабу за кофтинку, баба діда за жупан. Тягнуть, тягнуть, але торба сидить у снігу, як і сиділа. Вирішили покликати кицьку, але тієї не виявилося вдома, мабуть, пішла на полювання. Весь цей час за їхніми намаганнями спостерігала Мишка. Вона побачила, що нічого не виходить у дідуся з бабусею та у Тетянки, і вирішила їм допомогти. Всі разом вони витягли мішок і внесли його в хату. Тетянка з нетерпінням чекала, коли дідусь розв?яже торбу. І ось стрічка впала додолу. Скільки радощів було в онучки, коли вона побачила, що було у мішку! І солодощі, і подарунки для баби та діда. Не забув Дід Мороз і про Бобика та Мишку. А що ж дісталося кицьці? Невже нічого? Але марно турбувалися господарі дому, адже це був Новий Рік, і ніхто не мав залишатися без подарунків. Це було найвеселіше свято, яке тільки можна було уявити. Опівночі Тетянка вийшла надвір і щосили вигукнула у темне новорічне небо:
– Дякую тобі, Дідусю Морозе!