в школах України

Переклад з англійської мови поезії Едмунда Спенсера «Гімн небесному коханню»

Автор перекладу: Кисиленко Владислав, учень 10-Б класу Запорiзької ЗОШ І–ІІІ ступенiв № 75 Запорiзької мiської ради Запорiзької областi м.Запоріжжя
Про себе: Я люблю читати, займаюсь спортом.
Учитель зарубіжної  літератури: Некіга Лариса Миронівна
Учитель англійської мови: Харченко Юлія Юріївна

Edmund Spenser. An Hymne of Heavenly Love

Love, lift me up upon thy golden wings
From this base world unto thy heavens hight,
Where I may see those admirable things
Which there thou workest by thy soveraine might,
Farre above feeble reach of earthly sight,
That I thereof an heavenly hymne may sing
Unto the God of Love, high heavens king.

Many lewd layes (ah! woe is me the more!)
In praise of that mad fit which fooles call Love,
I have in th’heat of youth made heretofore,
That in light wits did loose affection move;
But all those follies now I do reprove,
And turned have the tenor of my string,
The heavenly prayses of true Love to sing.

And ye that wont with greedy vaine desire
To reade my fault, and, wondring at my flame,
To warme your selves at my wide sparckling fire,
Sith now that heat is quenched, quench my blame,
And in her ashes shrowd my dying shame;
For who my passed follies now pursewes,
Beginnes his owne, and my old fault renewes.

BEFORE THIS WORLDS GREAT FRAME, in which al things
Are now containd, found any being-place,
Ere flitting Time could wag his eyas wings
About that mightie bound which doth embrace
The rolling spheres, and parts their houres by space,
That high eternall Powre, which now doth move
In all these things, mov’d in it selfe by love.

It lovd it selfe, because it selfe was faire;
(For fair is lov’d); and of it self begot
Like to it selfe his eldest Sonne and Heire,
Eternall, pure, and voide of sinfull blot,
The firstling of his ioy, in whom no iot
Of loves dislike or pride was to be found,
Whom he therefore with equall honour crownd.

With him he raignd, before all time prescribed,
In endlesse glorie and immortall might,
Together with that Third from them derived,
Most wise, most holy, most almightie Spright!
Whose kingdomes throne no thoughts of earthly wight
Can comprehend, much lesse my trembling verse
With equall words can hope it to reherse.

Едмунд Спенсер «Гімн небесному коханню»

Любов, здійми мене до піднебесся,
У височінь подалі від усього земного,
На твої крила золоті,
Де зможу я побачить речі ті чудові,
Що твориш ти – Творець творців.
Я гімн складу і оспіваю в ньому,
Діяння всі Небесного Царя,
За все його безмежне те кохання,
Подяку щиру викажу йому.

Чимало склав балад лихої слави я,
Де оспівав те божевілля,
Що дурні звикли кликати – Любов.
Я оспівав палкий юнацький пил
І всі ті грішні забавки любовні,
Але все це тепер я полишаю.
І маю намір знов почать писать,
Але тепер лише я буду:
любов небесну прославлять.

Мабуть, ти вражений від пристрасті моїх словес,
Та, сподіваюсь, ти не станеш марнотратно
На вади ті мої зважать.
Той пил палкий юнацький стих і згас,
Та ти сховай вірші оті мої мерзенні,
Від усіх, хто взяв мене собі як за зразок.

І ще до того, як була сформована структура всіх світів,
У ту довершену земну систему,
І час тоді спливав, як змах крила,
І простір він всебічно огортав.
А Силою, що важелем рушійним слугувала,
Насправді ж рухала всепоглинаюча Любов.

О Міць! О Мудрий та прекрасний Володарю небес.
Улюблений і той, що там володарює в височині,
Живе у тебе спадкоємець Син,
Що є безсмертний і без єдиного пороку,
Усюди він шанований глибоко,
Гордині в ньому ніхто не знає,
За те й шанується глибоко.

І панували з тих часів Отець і Син,
І уславляли землі ті святі,
І був народжений ще третій –
Наймудріший Дух, Святіший Співправитель.
І владу ту безмежну жоден вірш не зможе оспівати,
А мій вірш, тихий і слабкий, перед тією величчю вершин.

Черговий номер

Без имени-3

Новини

Copyright © Журнал "Зарубіжна література в школах України"

Розробка сайтів студія “ВЕБ-СТОЛИЦЯ”