Переклад з французької мови поезії Поля Верлена “Присвята”

Автор перекладу: Островерх Аліна, учениця 11 класу Красноріченської ЗОШ, Кремінського району, Луганської області.
Захоплення: танці, спів, декоративно-прикладна творчість, література
Вчитель: Хмельницька Олена Леонідівна
Paul Verlaine
Les Sages d’autrefois, qui valaient bien ceux-ci,
Crurent, et c’est un point encor mal éclairci,
Lire au ciel les bonheurs ainsi que les désastres,
Et que chaque âme était liée à l’un des astres.

(On a beaucoup raillé, sans penser que souvent
Le rire est ridicule autant que décevant,
Cette explication du mystère nocturne.)
Or ceux-là qui sont nés sous le signe SATURNE,

Fauve planète, chère aux nécromanciens,
Ont entre tous, d’après les grimoires anciens,
Bonne part de malheur et bonne part de bile
L’Imagination, inquiète et débile,

Vient rendre nul en eux l’effort de la Raison.
Dans leurs veines le sang, subtil comme un poison,
Brûlant comme une lave, et rare, coule et roule
En grésillant leur triste Idéal qui s’écroule.

Tels les Saturniens doivent souffrir et tels
Mourir, – en admettant que nous soyons mortels,
Leur plan de vie étant dessiné ligne à ligne
Par la logique d’une Influence maligne.
Поль Верлен
Присвята

Ти знаєш про прадавню мрію мудреців,
Щоправда істини ніхто з них не відкрив,
Небесну мову, долю людства прочитати
І кожному зв’язок з зорею відшукати.
Злі язики над ними насміхались,
Хоч часто дивні ті бували, хто сміялись!
Таємна суть мій розум полонила
Я знаю, кого мати під зорею народила
Сатурна жовтого,котрого пророк шанує,
Тому лиш горе Доля скрізь віщує.
Тривожна мрія його душу заполонить,
Безсилий розум навіть слова не промовить
І хвилею киплячою проллється
Гаряча кров, допоки серце б’ється.
І в сумі ідеал на небо відлетить,
В страждання вічнім його Доля полонить.
І навіть смерть його, не матиме лиця,
Бо знаєм ми , нема нічого без кінця.
Йому і доля впливом чар навіщувала,
Бо все життя вона безжалісна і злая.