Повість Е. Хемінгуея «Старий і море»

Автор: Маляренко Наталія, учениця 11 класу Смілянської загальноосвітньої школи №16, Черкаської області
Мої захоплення – у вільний час люблю читати художню літературу, бо вважаю, що книги формують світобачення, вони розвивають уяву й мислення, безперечно, збільшують словниковий запас. Читання книг дозволяє знайти відповіді на безліч запитань. Вони надихають і мотивують мене на досягнення великих результатів, відкривають нові горизонти сприйняття світу, про які раніше я навіть не здогадувалася. І врешті-решт книги містять в собі величезний досвід і знання інших людей, безліч ідей, методик, стратегій.
Куратор: Бойко Марина Володимирівна

Любіть книгу всією душею! Вона не тільки ваш кращий друг, але і до кінця вірний супутник.
Ернест Міллер Хемінгуей

Я дуже люблю читати. Коло моїх захоплень – історичні романи, детективи, наукова фантастика, психологічні романи. Читаючи ці книги, більше дізнаєшся про життя людей різних історичних епох, про незвичайні пригоди, про нескінченне розмаїття Всесвіту.
Але особливо я люблю читати філософські твори, які ставлять перед читачем багато запитань. Важливо не просто прочитати, а знайти відповідь, розібратися в прочитаному. Такі твори здатні застерігати нас від хибних вчинків, здатні навчити нас бачити світ з небуденної точки зору.
Час не стоїть на місці і життя непередбачуване, ми не знаємо, яке майбутнє нас чекає. Але що б не трапилося, ми повинні бути сильними, ніколи не втрачати віри, надії.
Чудовий приклад мені показав Ернест Хемінгуей у своїй повісті-притчі «Старий і море». Цей твір став для мене найулюбленішим, тому що він навчив мене йти до своєї мети і ні перед чим не зупинятися.
Але, мабуть, слід почати з того, що мене вразив навіть власне стиль письма Е. Хемінгуея. На перший погляд «Старий і море» має простий сюжет, але насправді під цим приховано глибокий підтекст. Автор використав дещо автобіографічні моменти, він виклав у цій повісті власні думки, як то кажуть – вклав у неї часточку душі, тому, можливо, з цієї причини мені так припала до вподоби ця книга. І, звісно ж не можна не згадати, що не залишає байдужим сам сюжет твору: персонаж у критичній екстремальній ситуації. Хіба ж можливо відірватися від книги з таким інтригуючим сюжетом. Читаючи, я відчувала, що мій інтерес, захоплення і хвилювання з кожним абзацом тільки зростали.
Я думаю, що немає сенсу переказувати всю повість, але хочу сказати, що, прочитавши цю книгу, я навчилася багатьом важливим речам, які додають мені сил у скрутні хвилини. Саме «перемога в поразці» – один з улюблених художніх принципів Е. Хемінгуея. На прикладі старого рибалки Сантьяго, головного героя повісті, я зрозуміла суть цього принципу, бо поразка стала перемогою для нього – вона не зломила його силу духу.
Автор широко використовує образи символи. Наприклад, рибалка Сантьяго уособлює непереможний дух людини; риба – долю і сенс життя; акули – перешкоди на шляху до своєї цілі; море – буття, сповнене пристрасті, випробувань, поразок, переживань, перемог. Ернест Хемінгуей головну думку твору вкладає в уста старого: «…людина створена не для поразки…людину можна знищити, а здолати не можна». Як на мене, було б чудово, якби всі використовували ці слова як життєве кредо.
Що ж, немає у житті безвихідних ситуацій і справжні здобутки особистості вимірюються не зовнішнім успіхом, а внутрішніми перемогами над собою. Правду кажуть, що переможець в цьому житті той, хто переміг себе: свої страхи, лінощі, комплекси тощо. От і Сантьяго переміг себе, бо не раз він думав поплисти до берега, відпустити здобич, але він витримав, він переміг. Достойний вчинок, що заслуговує на захоплення… Автор стверджує, що людина здатна гідно протистояти труднощам, якщо залишатиметься ЛЮДИНОЮ.
Особисто для мене Сантьяго став взірцем, прикладом для наслідування. Він навчив мене боротися за своє щастя, бути готовою до життєвих випробувань, які неодмінно зустрінуться на моєму життєвому шляху. Я назавжди запам’ятала: якщо «жилка буде сікти тобі руки» – терпи, і тоді обов’язково спіймаєш велику рибину. Найтяжче зазвичай буває перед фінішем. Тому я вирішила для себе ніколи не залишати своєї мрії, бо, що як я зупинюся всього за крок до фіналу…